Рішення від 24.04.2025 по справі 640/13661/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокуСправа №640/13661/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 р. до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Офіс Стайл-України») до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00002971402 від 12.03.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Офіс Стайл-Україна» зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Так, у позовній заяві зазначено, що у разі якщо брати до уваги лист-відповідь про розгляд заперечення, то можна дійти висновку, що відповідач без правових підстав здійснив в односторонньому порядку зміни до Акту. При цьому, позивач наголосив, що ні Податковим кодексом України, ні жодним іншим нормативним документом не передбачено можливості вносити уточнення чи зміни до Акту окремим листом, не говорячи про рішення. Позивач зауважив, що аналогічної позиції і притримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.11.2016 р. по справі №808/7920/14. Також позивач вважає, що відповідач знехтував ст. 78 ПК України, оскільки він провів податкову перевірку за період, щодо якого перевірка вже була проведена. Позиція позивача узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 р. по справі №2а-12421/11/2670. Позивач не погоджується із висновками відповідача, що викладені в акті перевірки та стверджує, що акт перевірки складений податковим органом із порушенням чинного законодавства України. Окрім цього, позивач зауважив, що Акт перевірки складений із неточностями та помилками, що, на думку позивача, свідчить про поверхневе дослідження господарських відносин Позивача та Контрагентів. Позивач вважає, що вирок Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2018 р. не проаналізований фахівцями ГУ ДФС у м.Києві належним чином, а первинна документація не досліджена відповідачем в повному обсязі або не досліджена ним взагалі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.07.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/13661/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

23.08.2019 р. від ГУ ДФС у м.Києві до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з аргументами наведеними у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву контролюючий орган зазначив, що ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Офіс Стайл-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Астіон Девелопмент» (код 39315905), ТОВ «Айрес Груп» (код 39608249), ТОВ «Варуна Торг» (код 40044546), ТОВ «Мелк Трейд» (код 40208035), ТОВ «Лайнвст Інвест» (код 41018302), за результатами якої контролюючим органом встановлено порушення: п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «Офіс Стайл-Україна» податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму 73403 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 21010 грн., за 2016 рік на суму 49667 грн., за 2017 рік на суму 2726 гривень. Як зазначив у відзиві відповідач, оскільки реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Офіс Стайл-Україна», належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому у ТОВ

«Офіс Стайл-Україна» відсутні підстави для декларування сум податкового кредиту з

податку на прибуток по операціях з придбання товарів/послуг у між ТОВ «Астіон

Девелопмент», ТОВ «Айрес Груп», ТОВ «Варуна Торг», ТОВ «Мелк Трейд», ТОВ

«Лайніст Інвест» за відповідний період.

04.09.2019 р. від ТОВ «Офіс Стайл-Україна» до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач виклав зауваження щодо оформлення та подання ГУ ДФС у м.Києві відзиву на позовну заяву, а також зауважив про неналежність доданих до відзиву на позовну заяву доказів (зокрема, копій протоколів допитів).

30.11.2021 р. від Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшло клопотання про заміну сторони у справі

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/13661/19.

27.01.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/13661/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 р. адміністративна справа розподілена судді Неклеса О.М. для розгляду.

Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/13661/19 отримана суддею Неклеса О.М. 28.01.2025 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 р. справу №640/13661/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00002971402 від 12 березня 2019 року, прийнято до провадження. Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про заміну сторони у справі, - задоволено. Допущено заміну відповідача його правонаступником Головним управлінням ДПС у м.Києві (відокремлений підрозділ ДПС - код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Цією ж ухвалою суд розпочав спочатку розгляд адміністративної справи №640/13661/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.02.2025 р. до суду надійшло від Головного управління ДПС у м.Києві клопотання, в якому відповідач повідомив про незмінність позиції контролюючого органу та просив врахувати наявні у справі №640/13661/19 (відзив та додатки до нього) під час нового розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 р. витребувано від ГУ ДПС у м.Києві:

- пояснення та/або детальний розрахунок щодо нарахованої за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м Києві форми "Р" за №00002971402 від 12.03.2019 р. суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розрізі кожного контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл-Україна", кожної господарської операції та кожного податкового періоду, за який позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, із зазначенням сум податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), нарахованих окремо по кожному такому податковому періоду;

- засвідчені належним чином копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» (звітні та уточнюючі) з додатками за 2016 рік та за 2017 рік;

- засвідчені належним чином копії всіх документів щодо підстав та порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна», оформленої Актом за №69/26-15-14-02-02/39367665 від 31.01.2019 р. (в т.ч. копії запиту ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2018 р. №14463/10/26-15-14-02-02 та відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Стайл-Україна" на цей запит (вх. №25759/10 від 02.05.2018 р.).

Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів та пояснень.

13.03.2025 р. до суду надійшло від Головного управління ДПС у м.Києві клопотання, в якому відповідач повторно зазначив про незмінність позиції контролюючого органу та просив врахувати наявні у справі №640/13661/19 (відзив та додатки до нього) під час нового розгляду справи.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду Головним управлінням ДПС у м.Києві надано до суду клопотання про доказів до матеріалів справи, в якому відповідач зазначив, що надати усі витребовувані судом матеріали неможливо у зв`язку з їх фізичним знищенням через закінчення термінів зберігання (загальний термін зберігання документів, використовуваних при проведенні перевірки та документів, що складаються за її результатами у Державній податковій службі України складає 3 роки з моменту завершення перевірки). Як стверджує відповідач, наявні в матеріалах справи документи відображають позиції сторін по справі і описують суть спірних правовідносин, у зв`язку з чим відсутність у Головному управлінні ДПС у м.Києві можливості подати запитувані судом документи, на думку відповідача, не перешкоджає всебічному і неупередженому розгляду справи судом.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 77 КАС України, у разі якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 р. у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про виклик свідків - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 р. у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про вилучення доказів по справі - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 р. у задоволенні клопотання ТОВ «Офіс Стайл-Україна» щодо розгляду адміністративної справи №640/13661/19 за правилами загального позовного провадження та викликом сторін.- відмовлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» (код ЄДРПОУ 39367665) зареєстроване як юридична особа від 28.08.2014 р., перебуває на обліку в ГУ ДПС у м.Києві та з 30.11.2015 р. є платником податку на додану вартість.

У період з 24.05.2018 р. по 25.05.2018 р. на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві за №8909 від 24.05.2018 р. та у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДПС у м.Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОФІС СТАЙЛ-УКРАЇНА» (код 39367665), тел. 0444989011, e-mail: 39367665@ukr.net, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Астіон Девелопмент» за липень 2015 року, ТОВ «Айрес Груп» за липень 2015 року, ТОВ «Варуна Торг» за січень, лютий, березень 2016 року, ТОВ «Мелк Трейд» за квітень 2016 року, ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року» за №370/26-15-14-02-02/39367665 від 31.05.2018 р., за висновками якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Офіс Стайл-Україна»:

- п. 44.1, ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 126 990 грн. (у тому числі: за липень 2015 року у сумі 54800 грн., за січень 2016 року у сумі 2115 грн., за лютий 2016 року у сумі 20935 грн., за березень 2016 року у сумі 530 грн., за квітень 2016 року у сумі 38 847 грн., за лютий 2017 року у сумі 9763 гривень);

- п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «ОФІС СТАЙЛ-УКРАЇНА» податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму 73403 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 21010 грн., за 2016 рік на суму 49667 грн., за 2017 рік на суму 2726 гривень.

Як слідує зі змісту акту за №370/26-15-14-02-02/39367665 від 31.05.2018 р., ГУ ДФС у м.Києві з метою отримання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Астіон Девелопмент», ТОВ «Айрес Груп», ТОВ «Варуна Торг», ТОВ «Мелк Трейд», ТОВ «Лайніст Інвест» було направлено на адресу ТОВ «Офіс Стайл-Україна» запит за №14463/10/26-15-14-02-02 від 06.04.2018 р., на який підприємство направило відповідь б/н б/д (вх. від 02.05.2018 р. №25759/10) з документальним підтвердженням, але не у повному обсязі.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у м.Києві 25.06.2018 р. сформовано:

- податкове повідомлення-рішення за №00007701402, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 86502, 00 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 73 403, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 099, 00 грн.);

- податкове повідомлення-рішення за №00007711402, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 158 739, 00 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 126 990, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31749, 00 грн.).

ТОВ «Офіс Стайл-Україна» оскаржило їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України №31516/6/99-99-11-01-02-25 від 27.09.2018 р. скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007701402, а податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007711402 залишено без змін.

Підставою для скасування ДФС України прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007701402 стало те, що розрахунок показників заниження податку на прибуток, що був зроблений ГУ ДФС у м.Києві поза межами перевіряємого періоду, що не відповідало вимогам Порядку №727 в частині складання висновків акта перевірки.

У подальшому позивач оскаржив прийняте ГУ ДПС у м.Києві податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007711402 в судовому порядку та в рамках розгляду адміністративної справи №640/19666/18 оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 109451 грн 07 коп, з яких за податковим зобов`язанням - 87559 грн 66 коп та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21891 грн 41.

У подальшому 30.01.2019 р. на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві за №1194 від 29.01.2019 р. та у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДПС у м.Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОФІС СТАЙЛ-УКРАЇНА» (код 39367665), тел. (044) 498-90-11, e-mail: 39367665@ukr.net, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Астіон Девелопмент» (код 39315905), ТОВ «Айрес Груп» (код 39608249), ТОВ «Варуна Торг» (код 40044546), ТОВ «Мелк Трейд» (код 40208035), ТОВ «Лайніст Інвест» (код 41018302) за 2015, 2016, 2017 рік» за №69/26-15-14-02-02/39367665 від 31.01.2019 р. (далі - акт перевірки), за висновками якого контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Офіс Стайл-Україна» п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «Офіс Стайл-У країна» податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму 73 403 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 21010 грн., за 2016 рік на суму 49667 грн., за 2017 рік на суму 2726 гривень.

В акті перевірки зазначено, що ГУ ДФС у м.Києві з метою отримання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Астіон Девелопмент», ТОВ «Айрес Груп», ТОВ «Варуна Торг», ТОВ «Мелк Трейд», ТОВ «Лайніст Інвест» було направлено на адресу ТОВ «Офіс Стайл-Україна» запит за №14463/10/26-15-14-02-02 від 06.04.2018 р., на який підприємство направило відповідь б/н б/д (вх. від 02.05.2018 р. №25759/10) з документальним підтвердженням.

Не погодившись із висновками податкового органу позивач направив заперечення на вищезазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідач направив до ТОВ «Офіс Стайл-Україна» лист «Про розгляд заперечень» за №42327/10/26-15-14-02-02 від 06.03.2019 р.

У цьому листі відповідач зазначив, що дана відповідь є невід`ємною частиною акта перевірки.

Окрім того, зі змісту вищевказаного листа слідує, що контролюючим органом внесено виправлення до акту перевірки, а саме:

«Таким чином, викласти абзац 2 на сторінці 14 акта перевірки в наступній

редакції: «в порушення вимог пп. 14.1.13, пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V1, зі змінами та доповненнями, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Офіс Стайл-У країна», показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 761 943 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 328801 грн., за 2016 рік на суму 374 565 грн., за 2017 рік на суму 58577 гривень.».

Також відповідач у вищевказаному листі зазначив, що в ході розгляду заперечень ГУ ДФС у м.Києві встановлено, в акті від 31.01.2019 р. №69/26-15-14-02-02/39367665 помилково визначено суму з податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., не включено суми ПДВ задекларованих ТОВ «Офіс Стайл-Україна» в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Астіон Девелопмент» (код 39315905), ТОВ «Айрес Груп» (код 39608249), ТОВ «Варуна Торг» (код 40044546), ТОВ «Мелк Трейд» (код 40208035), ТОВ «Лайніст Інвест» (код 41018302).

Додатково відповідач зауважив, що у зв`язку зі сплину терміну позовної давності 1095 днів, податкове зобов`язання за 2015 на суму 328 801 грн., не нараховується згідно пп.102.1 ст.102 ПКУ, де зазначено, що «контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, (в тому числі від нарахування пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у м.Києві за результатами розгляду заперечення ТОВ «Офіс Стайл-Україна» (код 39367665) вх. ГУ ДФС у м.Києві від 25.02.2019 р. №43640/10 залишено без задоволення, а висновки акта від 31.01.2019 р. № 69/26-15-14-02-02/39367665 у зв`язку із змінами в частині порушень з податку на прибуток відповідач вирішив викласти в наступній редакції:

«1. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 77 966 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 67422 грн., за 2017 рік в сумі 10544 гривень.».

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м.Києві сформовано податкове повідомлення-рішення за №00002971402, яким контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 97 458, 00 грн. (в т.ч.: за податковими зобов`язанням на 77 966, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 492, 00 грн.).

В розрахунку податкового зобов`язання до вищезазначеного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган зазначив, що у зв`язку зі сплину терміну позовної давності 1095 днів, податкове зобов`язання за 2015 на суму 328 801 грн., не нараховується згідно пп.102.1 ст.102 ПКУ.

ТОВ «Офіс Стайл-Україна» оскаржило вказане вище податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, звернувшись із відповідною скаргою до ДФС України.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги (вх. №14555/6 від 17.04.2019 р.) ДФС України прийнято рішення за №27098/6/99-99-11-04-02-25 від 13.06.2019 р., яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів ТОВ «Офіс Стайл-Україна» звернулося з цим позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 16.1. статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5.).

У той же час, платник податків має право, зокрема: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.7., 17.1.8., 17.1.6. пункту 17.1. статті 17 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з вимогами пунктів 44.3. та 44.4. статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до статей 19, 20 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 ПК України).

При цьому, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України).

За приписами статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовано статтею 79 ПК України.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п. 79.3 ст. 79 ПК України).

Згідно з п. 78.2 ст. 78 ПК України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії Акту перевірки за №370/26-15-14-02-02/39367665 від 31.05.2018 р., рішення ДФС України про результати розгляду скарги за №31516/6/99-99-11-01-02-25 від 27.09.2018 р. та Акту перевірки за №69/26-15-14-02-02/39367665 від 31.01.2019 р. в контексті доводів позивача про те, що питання, які досліджувалися контролюючим органом під час проведеної 30.01.2019 р. перевірки вже були охоплені під час попередньої перевірки ТОВ «Офіс Стайл-Україна», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як слідує зі змісту назви та вступної частини Акту перевірки за №370/26-15-14-02-02/39367665 від 31.05.2018 р., відповідачем проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Астіон Девелопмент» за липень 2015 року, ТОВ «Айрес Груп» за липень 2015 року, ТОВ «Варуна Торг» за січень, лютий, березень 2016 року, ТОВ «Мелк Трейд» за квітень 2016 року, ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року.

Натомість, предметом проведеної ГУ ДФС у м.Києві перевірки, за підсумками якої відповідачем складено Акт перевірки за №69/26-15-14-02-02/39367665 від 31.01.2019 р. та у подальшому сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, було дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Астіон Девелопмент», ТОВ «Айрес Груп», ТОВ «Варуна Торг», ТОВ «Мелк Трейд», ТОВ «Лайніст Інвест» за 2015, 2016 та 2017 роки.

При цьому, в рішенні ДФС України про результати розгляду скарги за №31516/6/99-99-11-01-02-25 від 27.09.2018 р. зазначено, що при складенні висновків акту перевірки від 31.05.2018 р. та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007701402 контролюючим органом розраховано показники заниження податку на прибуток за результатами діяльності ТОВ «Офіс Стайл-Україна» у 2015, 2016 та 2017 роках, які складаються наростаючим підсумком та які не були охоплені предметом перевірки.

Вищенаведене стало підставою для скасування ДФС України прийнятого ГУ ДФС у м.Києві податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 р. №00007701402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 86502, 00 грн.

Вирішуючи питання про те, чи є вказані обставини підставою для висновку про порушення відповідачем вимог п. 78.2 ст. 78 ПК України, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПК України (у редакції, яка була чинною на момент подання позивачем відповідних податкових декларацій з податку на прибуток за звітні 2015, 2016 і 2017 рік), податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 48 ПК України (у відповідній редакції), податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у т.ч. в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відтак, в аспекті оподаткування податком на прибуток показники фінансової звітності за наслідками взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, а саме: ТОВ «Астіон Девелопмент» за липень 2015 року, ТОВ «Айрес Груп» за липень 2015 року, ТОВ «Варуна Торг» за січень, лютий, березень 2016 року, ТОВ «Мелк Трейд» за квітень 2016 року, ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року, відображались позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток за 1 півріччя та за три квартали відповідного року та за відповідний рік.

Попередня ж документальна позапланова перевірка позивача (акт від 31.05.2018 р. за №370/26-15-14-02-02/39367665) була проведена за окремі місяці 2015, 2016 та 2017 рр. й не охоплювала річні показники господарської діяльності підприємства, у зв`язку з чим питання дотримання ТОВ «Офіс Стайл-Україна» вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами позивача в частині нарахування податку на прибуток приватних підприємств, що відображені у поданих позивачем податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за №9275041186 від 04.02.2016 р., за №9269951627 від 10.02.2017 р., за №9298223651 від 07.02.2018 р., не могли бути предметом вказаної податкової перевірки.

Висновки контролюючого органу відображені в актах перевірок в частині заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток не є належними і допустимими доказами тотожності предметів попередньої і спірної документальних перевірок, оскільки у цій частині такі висновки зроблені контролюючим органом неправомірно поза межами періоду, що перевірявся, про що зазначено у рішенні ДФС України про результати розгляду скарги за №31516/6/99-99-11-01-02-25 від 27.09.2018 р.

За таких обставин, дослідження контролюючим органом фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами за відповідні місяці 2015-2017 рр. під час попередньої документальної позапланової перевірки не є перешкодою для проведення спірної документальної позапланової перевірки правильності відображення фінансових показників у декларації з податку на прибуток за 2015-2017 рр., які відображаються наростаючим підсумком, тому не доводить порушення відповідачем вимог п. 78.2 ст. 78 ПК України.

Підсумовуючи, суд зазначає, що доводи позивача про порушення відповідачем вимог п. 78.2 ст. 78 ПК України і повторне проведення документальної перевірки, предмет якої вже був охоплений під час попередньої перевірки платника податків, не відповідають дослідженим судом доказам і фактичним обставинам справи, а тому відхиляються судом.

Стосовно питання дотримання ГУ ДФС у м.Києві процедури призначення, проведення та оформлення перевірки, результати проведення якої відображені в акті перевірки від 31.01.2019 р. слід зазначити таке.

Згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на час призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У п. 2.7 акта перевірки від 31.01.2019 р. зазначено про направлення позивачу запиту від 06.04.2018 р. №14463/10/26-15-14-02-02 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинам з ТОВ «Астіон Девелопмент», ТОВ «Айрес Груп», ТОВ «Варуна Торг», ТОВ «Мелк Трейд», ТОВ «Лайніст Інвест» та вказано про отримання відповідні на запит б/н б/д (вх. №25759/10 від 02.05.2018 р.) з документальним підтвердженням.

При цьому, в акті перевірки відсутні зауваження податкового органу щодо несвоєчасного надання позивачем відповідних пояснень з документальним підтвердженням та/або надання підприємством витребуваних відомостей й документів не у повному обсязі.

Також слід зауважити, що аналогічні відомості щодо запиту контролюючого органу та наданої підприємством відповіді на нього з документальним підтвердженням містяться в п. 2.7 акта попередньої перевірки від 31.05.2018 р., однак у цьому акті зазначалось про не надання документального підтвердження у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 р. витребувано від ГУ ДПС у м.Києві, зокрема, засвідчені належним чином копії всіх документів щодо підстав та порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна», оформленої Актом за №69/26-15-14-02-02/39367665 від 31.01.2019 р. (в т.ч. копії запиту ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2018 р. №14463/10/26-15-14-02-02 та відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» на цей запит (вх. №25759/10 від 02.05.2018 р.).

Водночас, відповідач повідомив суд про неможливість надання таких доказів у зв`язку з їх фізичним знищенням через закінчення термінів зберігання (загальний термін зберігання документів, використовуваних при проведенні перевірки та документів, що складаються за її результатами у Державній податковій службі України складає 3 роки з моменту завершення перевірки).

Вищенаведене унеможливило дослідити питання наявності у контролюючого органу підстав для призначення спірної документальної позапланової перевірки позивача відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Наступною вказаною позивачем підставою для висновку про неправомірність проведення спірної податкової перевірки і, як наслідок, неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення є те, що у порушення вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України копія наказу про проведення перевірки від 29.01.2019 р. №1194 та повідомлення від 29.01.2019 р. №14626/10/26-15-14-02-02 про проведення перевірки були надіслані відповідачем на адресу ТОВ «Офіс Стайл-Україна» тільки 29.01.2019 р. (згідно листа-відповіді на заперечення позивача на акт перевірки), тобто за день до початку проведення перевірки (30.01.2019 р.), що свідчить про фізичну неможливість отримання позивачем таких документів засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості надати додаткові документи, які могли б вплинути на результат такої перевірки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що копія наказу і повідомлення про проведення перевірки надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача і станом на 31.01.2019 р. це поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «вручити відправлення не вдалось», проте жодних доказів на підтвердження факту цих доводів відповідачем не надано ані під час розгляду цієї справи в Окружному адміністративному суді м.Києві, ані під час розгляду цієї справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки), документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абз. 1).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абз. 2).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України (тут і далі у цій же редакції), документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Перевіряючи дотримання контролюючим органом вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України у взаємозв`язку із п.п. 42.2, 42.4 ст. 42 цього Кодексу, суд зазначає наступне.

За змістом норм абзаців 1, 2 п. 79.2 ст. 79 ПК України виконання контролюючим органом умови щодо вручення платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки передує її проведенню і є передумовою виникнення права у посадових осіб контролюючого органу розпочати її проведення.

Таке застосування судом норм п. 42.2 ст. 42, п. 79.2 ст. 79 ПК України відповідає усталеній позиції Верховного Суду про те, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку (постанови Верховного Суду від 17.01.2018 р. по справі №1570/7146/12, від 06.03.2018 р. по справі №805/2307/17, від 02.05.2018 р. по справі №804/3006/17, від 05.05.2018 р. по справі №810/3188/17, від 08.09.2021 р. по справі №816/228/17, від 19.11.2024 р. по справі №640/10280/20).

Копія наказу ГУ ДФС у м.Києві за №1194 від 29.01.2019 р., яким призначено провести спірну перевірку в матеріалах справи відсутня й відповідачем в ході розгляду цієї справи до суду не була надана.

З огляду на відсутність заперечень сторін щодо повідомлених ними обставини та відсутність у суду інших обґрунтованих сумнівів у правдивості тверджень сторін, суд приймає до уваги визнані ними обставини.

Отже, з урахуванням змісту акта перевірки, листа-відповіді ГУ ДФС у м.Києві на заперечення позивача на акт перевірки, судом встановлено, що копія наказу контролюючого органу і повідомлення про проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки надіслані на податкову адресу позивача за день до фактичного проведення спірної перевірки й на момент проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача останньому не були вручені.

Цей факт дає підстави для висновку про те, що контролюючий орган не виконав передбачену п. 79.2 ст. 79 ПК України умову щодо вручення позивачу (його представнику) копії наказу і повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, а відтак у посадових осіб контролюючого органу не виникло право розпочати спірну податкову перевірку позивача.

Визнані сторонами обставини, які прийняті судом, додатково підтверджують раніше наведений висновок суду щодо відсутності у посадових осіб контролюючого органу права розпочати спірну податкову перевірку позивача.

Крім цього, дані обставини доводять відсутність у контролюючого органу й офіційного повідомлення поштової служби про причини невручення копії наказу та повідомлення, що спростовує можливість формального визнання дня вручення поштового відправлення згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК України, як на час проведення спірної перевірки, так і на час складення акта від 31.01.2019 р.

Підсумовуючи, суд погоджується з доводами позивача про порушення контролюючим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та у проведенні цієї перевірки за відсутності у посадових осіб контролюючого органу права на це, що з урахуванням актуальних висновків Верховного Суду та відсутності заперечень відповідача щодо допущених контролюючим органом процедурних порушень під час проведення перевірки дає підстави для висновку про визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків, що є достатньою і самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, суд зазначає, що листом від 06.03.2019 р. №42327/10/26-15-14-02-02 «Про розгляд заперечення», ГУ ДФС у м.Києві, серед іншого, виклало частину акту перевірки в іншій редакції, а також зазначено щодо помилковості визначення контролюючим органом в акті перевірки сум з податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. з огляду на не включення суми ПДВ, задекларованих ТОВ «Офіс Стайл-Україна» в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з його контрагентами, а також зауважено про сплин терміну позовної давності 1095 днів щодо податкового зобов`язання позивача за 2015 рік на суму 328 801, 00 грн. з посиланням на п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Окрім того, у вищезазначеному листі відповідач у зв`язку зі змінами в частині порушень з податку на прибуток виклав висновки акта перевірки у новій редакції.

При цьому, слід зауважити, що в рішенні ДФС України про результати розгляду скарги за №14143/6/99-00-08-05-06-06 від 23.04.2020 р. відсутні будь-які пояснення/зауваження та посилання на лист ГУ ДФС у м.Києві «Про розгляд заперечення» №42327/10/26-15-14-02-02 від 06.03.2019 р.

Таким чином, відповідачем повністю змінено результати перевірки шляхом виправлення інформації за допомогою листа, що на переконання суду, є порушенням Податкового Кодексу України в частині порядку оформлення результатів документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 78.8 ст.78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст.86 Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 р. за №1300/27745 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок №727 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно абз. 4,5 розділу II Порядку №727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно абз. 2 п. 4 розділу III Порядку №727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Так, поняття «технічна помилка» визначена п.п. 14.1.182 ст. 14 ПК України, згідно з яким технічною помилкою є помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв`язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.

Відповідно до п. 2 Порядку №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних (ч.4 п.6 в розділі «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок» Порядку №727).

Пунктом п. 78.8 ст. 78 ПК України визначено, що порядок оформлення документальної позапланової перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, де визначено, що за результатами документальної позапланової перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Водночас, суд зауважує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин ні Податковий кодекс України, ні Порядок оформлення результатів документальних перевірок не передбачали можливості вносити уточнення до акту перевірки окремим листом, що фактично вказує на встановлення нових порушень, не зафіксованих актом перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 22.11.2016 р. у справі №К/800/9095/16.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Органами державної влади, до яких відноситься і ГУ ДПС у м.Києві не дотримано принцип «належного урядування», суть якого полягає в тому, що потреба в виправленні минулої «помилки» не повинна непропорційним чином втручатись в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі «Гаші проти Хорватії» та «Тріо проти Хорватії»).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішення від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов`язки (див., серед багатьох інших органів влади, «Колишній король Греції та інші проти Греції» [GC], заяви №25701/94, §§ 79 і 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Підсумовуючи вищенавдене, з урахуванням всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про доцільність визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення ГУ ДПС у м.Києві за №00002971402 від 12.03.2019 р.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Офіс Стайл-Україна» є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою ТОВ «Офіс Стайл-Україна» згідно із наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4255 від 19.07.2019 р. сплатило судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м.Києві на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 1921, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» (бульвар Лесі України, буд. 26, м.Київ, 01133; код ЄДРПОУ 39367665) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві за №00002971402 від 12.03.2019 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Стайл-Україна» (код ЄДРПОУ 39367665) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2025 р.

Суддя О.М. Неклеса