Ухвала від 24.04.2025 по справі 420/12267/25

Справа № 420/12267/25

УХВАЛА

24 квітня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ТОВ АГРОФІРМА "ДРУЖБА НАРОДІВ" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ АГРОФІРМА "ДРУЖБА НАРОДІВ" до Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Головного державного виконавця Горділовського Максима Михайловича, Начальника відділу Олефіра Сергія Володимировича, за участю третьої особи Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ АГРОФІРМА "ДРУЖБА НАРОДІВ" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ АГРОФІРМА "ДРУЖБА НАРОДІВ" до Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Головного державного виконавця Горділовського Максима Михайловича, Начальника відділу Олефіра Сергія Володимировича, за участю третьої особи Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії головного державного виконавця Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Максима Горділовського щодо прийняття постанови ВП № 62735459 про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 03.04.2025 року. 3. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 62735459 про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 03.04.2025 року, яка прийнята головним державним виконавцем Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) М. Горділовським;

визнати протиправними дії начальника Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Сергія Олефіра щодо прийняття постанови ВП № 62735459 про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 07.04.2025 року;

визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 62735459 про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 07.04.2025 року, яка прийнята начальником Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) С. Олефіром.

визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна, нежитлової (адміністративної) будівлі, загальною площею 677, 8, що розташована за адресою Одеська обл., Біляївський р., с. Яськи, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА (колишня Леніна) буд. 7, та Звіту про незалежну оцінку майна від 07.04.2023 року складеного ТОВ "Експертне Бюро"Айстра" за її результатами;

визнати протиправними дії державного виконавця Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Максима Горділовського щодо передачі на реалізацію нежитлової (адміністративної) будівлі, загальною площею 677, 8, що розташована за адресою Одеська обл., Біляївський р., с. Яськи, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА (колишня Леніна) буд. 7.;

зобов`язати державного виконавця Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Максима Горділовського зняти з реалізації нежитлової (адміністративної) будівлі, загальною площею 677, 8, що розташована за адресою Одеська обл., Біляївський р., с. Яськи, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА (колишня Леніна) буд. 7.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд: зупинити прилюдні торги на електронному майданчику СЕТАМ, призначені на 28/04/2025 року, а саме нерухомого майна за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Яськи, вул. Леніна, буд. 7 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ). лот 573694 до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення заінтересованих сторін та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендацієї № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він зробив висновок про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі №580/5656/21 та від 28.02.2024 року у справі №380/14241/23.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.

Суд зазначає, що заявником не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, виходячи з предмету позову. Так само не розкрито у заяві доводів про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав. Отже, доказів, у розумінні статей 73, 76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Водночас суд наголошує, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.

Суд встановив, що призначена дата проведення електронних торгів з примусової реалізації в рамках виконавчого провадження №62735459 належного ТОВ «ДРУЖБА НАРОДІВ» майна на 28 квітня 2025 року. Також суд встановив, що стягувач є ГУ ДПС в Одеській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), до яких відносяться вказані торги.

На переконання суду, зі змісту наведених норм вбачається, що електронні торги, що проводяться в межах стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба Народів" на користь ГУ ДПС в Одеській області боргу 389238,19 грн. на підставі вимоги ГУ ДПС в Одеській області від 03.04.2020 №Ю-85705-53, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме норми ч. 6 ст. 151 КАС України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наявність прямої заборони вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ТОВ АГРОФІРМА "ДРУЖБА НАРОДІВ" до Біляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Головного державного виконавця Горділовського Максима Михайловича, Начальника відділу Олефіра Сергія Володимировича, за участю третьої особи Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Д.К.Василяка