Рішення

від 24.04.2025 по справі 420/27784/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27784/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000410/2 від 07.08.2024 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих ним до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між компанією «ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD» (Китай) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» 05.11.2021 року укладений контракт №SXM20211111, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець ПП «ГЕЛІОС-ВАН» - прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонні приналежності) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких зазначаються в Інвойсах та Специфікаціях на кожну окрему поставку. Відповідно до п. 2.2, 3.1 цього контракту ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту відправки навантажувальні роботи, витрати по сплаті митного оформлення та інші витрати в країні вивозу; поставка здійснюється на умовах FOB NANJING або на умовах, визначених в Інвойсах та Специфікаціях.

Позивачем для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24UA500500027406U8 від 07.08.2024 року на товар №1 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: Набори стаканів - 5352 шт.; товар №2 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графини, набори чашок - 5940 шт.; товар №3 Інші вироби із скла для оздоблення житла: Вази - 3408 шт. Всі товари торгівельної марки "G-HORSE". Виробником всіх товарів є «ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD». Країною виробництва всіх товарів є Китай.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу подані документи: пакувальний лист №SXY20240421 від 21.04.2024 року, Інвойс №SXY20240421 від 21.04.2024 року, коносамент КН3942404151731 від 25.04.2024 року, автотранспортна накладна №770854 від 05.08.2024 року, сертифікат походження товару С246629423710007 від 27.05.2024 року, банківський платіжний документ №58 від 23.07.2024 року, рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги №2792 від 24.06.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару КL014263 від 29.07.2024 року, доповнення до контракту №1 від 10.05.2024 року, специфікація №7 від 25.03.2024 року, контракт №SXM20211111 від 05.11.2021 року, договір на перевезення ТЕО37439444 від 01.06.2020 року, акт зважування №151839 від 06.08.2024 року, митна декларація країни відправлення 230820240084586490 від 21.04.2024 року.

Позивач в митній декларації визначив митну вартість по першому (основному) методу (за ціною інвойсу за контрактом).

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем 07.08.2024 року надані прайс-лист б/н від 01.03.2024 року, платіжний документ, що підтверджує вартість товару виписка по рахунку від 23.07.2024 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2024 року по 07.08.2024 року, коносамент №238427199 від 07.05.2024 року, заявка на транспортно-експедиційне обслуговування №КL014263 від 24.06.2024 року, калькуляція ціни №7 від 25.03.2024 року.

Однак, 07.08.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000410/2 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000841.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості товару протиправним та таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), специфікація до цього договору, в яких визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, надані платіжні документи щодо фактичної сплати за товар, тощо.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №24UA500500027406U8 від 07.08.2024 року Одеською митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що зазначено у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000410/2 від 07.08.2024 року, а саме: 1) відповідно до п. п. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Крім того, в домашньому коносаменті від 25.04.2024 року №KH3942404151731 зазначено пункт розвантаження Рені, що не відповідає доданій до митного оформлення Довідці про транспортні витрати від 29.07.2024 року №KL014263, в якій зазначено пункт розвантаження Chornоmorsk. В копії митної декларації країни відправлення зазначений №238427199 коносаменту якій відсутній серед документів поданих до митного оформлення; 3) згідно умовам пункту 4.2.3 договору про перевезення від 01.06.2020 року №ТЕО37439444 зазначено, що оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці. Для можливості перевірити повноту всіх наданих послуг, у тому числі додаткових, та їх вартості, декларантом не надано на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 24.06.2024 року №2792 та Заявки заявку про надання ТЕП.

Крім того, щодо додатково наданих документів відповідач зазначає, що в наданому прайс-листі не зазначено термін його дії, тому не можливо визначити чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойсу) від 21.04.2024 року №XMY20240421 також зазначені ціни товарів на умовах FOB NANJING, які призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Також, виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 року по 07.08.2024 року не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, а тому наведена «бухгалтерська довідка», надана декларантом, не містить відомостей з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що у наданих до митного контролю документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості товару, як пакування, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

За умовами контракту №SXM20211111 від 05.11.2021 року ціна за товар включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування (п. 2.2 Контракту), тобто, витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за Товар, а тому митний орган у відповідності до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України не мав права вимагати таких документів.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, в копії митної декларації країни відправлення зазначений №238427199 коносаменту якій відсутній серед документів поданих до митного оформлення, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Декларація країни відправлення є документом який складається та подається до митних органів Китаю продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством Китаю та позивач не має жодної можливості будь яким чином впливати на відомості які зазначаються у цьому документі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларація країни відправлення є документом, який подається додатково у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості щодо географічного пункту переходу відповідальності за товар та умови поставки зазначені у Інвойсі №XMY20240421 від 21.04.2024 року (FOB NANJING).

Зазначений у експортній декларації лінійний коносамент наданий митниці як додатковий документ.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в домашньому коносаменті зазначено пункт розвантаження Рені, що не відповідає Довідці про транспортні витрати, в якій зазначено пункт розвантаження Chornоmorsk, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Позивач в позові зазначає, що поставка здійснювалася під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тому порти України, в тому числі Чорноморськ, лише віднедавна розпочали свою роботу по прийняттю вантажів розміщених у контейнерах. При цьому, доставка контейнерів в зазначений порт відбувається судами не на пряму, а з перевантаженням їх у безпечних місцях. Тобто можливість доставки до порту Чорноморськ є потенційно перемінливою опцією, а ніж сталою практикою.

Вартість доставки відображається в довідці про транспортні витрати, заявках про доставку вантажу, рахунку на оплату які містять в собі вичерпні відомості щодо вартості доставки.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про не надання декларантом на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

За умовами п. 4.2.3 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2020 року №ТЕО37439444 оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці.

До митного оформлення позивачем надано Заявки №KL014263 від 24.06.2024 року, №KL014263/2 від 29.07.2024 року відповідно до яких строк розрахунку з перевізником/експедитором складає не пізніше двох банківських днів з моменту вивантаження товару на складі клієнта, а тому на час митного оформлення оплата вартості доставки не була здійснена та відповідно позивачем не могли бути надані такі документи.

Щодо зауважень митного органу до наданих позивачем додаткових документів, зокрема, прайс-листу та виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що вимог до оформлення прайс-листа законодавством не встановлені, він оформлюється в довільній формі і по суті є довідником цін (тарифів) на товари або послуги, а виписка з бухгалтерської документації містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту.

При цьому, суд наголошує, що подання таких документів відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України не є обов`язковим і такі документи подаються тільки у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи зазначені обставини у Одеської митниці не було підстав, передбачених ч. З ст. 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів за ціною контракту.

Оскільки основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 37439444) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000410/2 від 07.08.2024 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000410/2 від 07.08.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 37439444) сплачений судовий збір у розмірі 3531,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА