Справа № 420/39320/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135), Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» (вул. Балківська, 54, м. Одеса, 65006), Одеського національного технологічного університету (вул. Канатна, 112, м. Одеса, 65039) третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс» (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (далі МОНУ), Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» (далі ВСП «ОТФК ОНТУ»), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс», в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність МОНУ щодо невжиття організаційних заходів для внесення змін до інформації, як міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти та не відповідає дійсності, а саме, що поточне здобуття освіти ним - ОСОБА_1 , порушує послідовність здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
- зобов`язати МОНУ вжити заходи щодо внесення змін до інформації у Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо його - ОСОБА_1 , а саме про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту»;
- визнати протиправними дії ВСП «ОТФК ОНТУ» при формуванні та видачі довідки з Єдиній державній електронній базі з питань освіти №404042 від 02.10.2024 року щодо його - ОСОБА_1 , в частині відображення інформації, яка не відповідає дійсності, а саме, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту»;
- зобов`язати ВСП «ОТФК ОНТУ» на підставі вжитих МОНУ заходів щодо внесення змін до інформації у Єдиній державній електронній базі з питань освіти відносно його - ОСОБА_1 , сформувати та видати йому довідку з Єдиної державної електронної базі з питань освіти, в якій в графі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» «відображатиметься значення «Так, не порушує».
Позивач зазначив, що з 17.10.2022 року він є студентом денної форми навчання ВСП «ОТФК ОНТУ».
З метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав в ВСП «ОТФК ОНТУ» довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №404042 від 02.10.2024.
В отриманій довідці, в графі - «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» проставлений помилковий запис «Ні, порушує».
Позивач наголошує, що він диплом освітнього рівня «Магістр» не отримував, отже ним не порушено послідовність здобуття рівнів освіти, визначену ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а зазначення МОНУ в Єдиній державній електронній базі з питань освіти запису «Ні, порушує» є протиправним і незаконним.
Вказаний запис «Ні, порушує» позбавляє його права на відстрочку, як наслідок він може бути мобілізованим, не зможе завершити навчання та здобути відповідний рівень освіти.
Позивач зазначив, що 14.11.2024 року він звернувся до ВСП «ОТФК ОНТУ» із заявою про виправлення помилки в ЄДЕБО та видачі нової довідки про здобувача освіти. Проте відповідач листом №806/Д від 15.11.2024 року відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що формування довідки з ЄДЕБО провадиться на підставі роз`яснень, наданих МОНУ в листі №1/9758- 24 від 30.06.2024 року, а інформація в ЄДЕБО відносно нього не містить помилок.
Отже, позивач вважає, що МОНУ протиправно не вжило заходи для усунення порушення його права на отримання коректної інформації з ЄДЕБО щодо послідовності отримання освіти, а ВСП «ОТФК ОНТУ» в межах своєї компетенції щодо формування та видачі довідок з ЄДЕБО не сформував та не видав позивачу довідку з інформацією, яка відповідає дійсності щодо послідовності здобуття ним освіти.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року продовжено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 27.01.2025 року.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Одеський національний технологічний університет (далі ОНТУ) та розпочато розгляд адміністративної справи спочатку. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача МОНУ подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що 03.06.2024 МОНУ надіслав керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» листа №1/9758-24 від 03.06.2024 (копія листа додається), яким роз`яснив особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Представник вважає, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Отже за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.050101 «Комп`ютерні науки», відраховано 31.08.2013. У 2013 році зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.040105 «Гідрометеорологія», відраховано 31.08.2017. У 2022 році зарахований до ВСП «ОТФК ОНТУ» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 181 «Харчові технології». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».
В обґрунтування позиції представник відповідача посилається на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі №200/5372/24, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі №580/10196/24, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 по справі №160/26966/24.
Крім того представник відповідача зазначив, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.
Представник відповідача ВСП «ОТФК ОНТУ» подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що ВСП «ОТФК ОНТУ» загалом не може будь-яким чином вплинути на формування змісту довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
При цьому, ОСОБА_1 порушено послідовність здобуття рівнів освіти, оскільки у період з 01.10.2012 по 30.06.2016 він навчався за заочною формою здобуття освіти і здобував рівень освіти перший (бакалаврський), що є вищим за раніше здобутий рівень освіти (повна (профільна) середня освіта). Проте, з 17.10.2022 проходить навчання для здобуття рівня фахової передвищої освіти, що є передуючим першому бакалаврському рівню освіти.
Серед іншого представник зазначив, що ВСП «ОТФК ОНТУ» не є юридичною особою, у зв`язку з чим не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності.
Позивач у встановлений судом строк відповідь на відзив до суду не подав.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_1 від 25.06.2008 року та атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_2 від 28.05.2010 року.
Згідно з історією навчання здобувача освіти, виданою ВСП «ОТФК ОНТУ», позивач:
01.10.2012 року зараховании? до Одеського державного екологічногоуніверситету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.050101 «Комп`ютерні науки» (форма заочна, бюджет), відрахований, дата встановлення статусу - 31.08.2013 року;
22.09.2013 року зараховании? до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.040105 «Гідрометеорологія» (форма заочна, бюджет), відрахований, дата встановлення статусу - 31.08.2017 року;
17.10.2022 року зарахований до ВСП «ОТФК ОНТУ» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 181 «Харчові технології» (форма денна, контракт).
За заявою позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №404042 від 02.10.2024 року, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту» якої проставлено запис «Ні, порушує».
28.10.2024 року представник позивача звернувся до МОНУ із адвокатським запитом за вих. №104-2024, в якому, зокрема, просив провести перевірку інформації, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо здобуття освіти ОСОБА_1 та виправити помилку щодо порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст.10 Закону України «Про освіту.
Листом від 04.11.2024 року №3/8354-24 МОНУ повідомило, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.050101 «Комп`ютерні науки», відраховано 31.08.2013. У 2013 році зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.040105 «Гідрометеорологія», відраховано 31.08.2017. У 2022 році був зарахований до ВСП «ОТФК ОНТУ» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 181 «Харчові технології». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». При цьому, питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно Указу Президента України від 30.09.2010 №926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти. Згідно вказаного Положення, Міністерству освіти і науки: забезпечити створення до 1 січня 2012 р. та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» визначено, що рівнями освіти є: - дошкільна освіта; - початкова освіта; - базова середня освіта; - профільна середня освіта; - перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; - фахова передвища освіта; - початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; - другий (магістерський) рівень вищої освіти; - третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Абзацами 1-5 частини першої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі Закон №1556-VII) передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень.
Відповідно до п.5, 25 ч.1 ст.1 Закону №1556-VII:
вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;
рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Отже, здобуття освіти відбувається шляхом послідовного проходження її рівнів, і отримання вищого рівня можливе лише після завершення попереднього. Обов`язковою умовою цього процесу є завершення відповідного рівня освіти.
Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Конструкція «раніше здобутий рівень освіти», що міститься в п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказує на те, що здобуття нового рівня освіти можливе лише після повного завершення попереднього етапу, що, у свою чергу, підтверджує наявність відповідних професійних та академічних компетентностей.
Суд вважає, що незавершене навчання не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти, оскільки особа не пройшла повний освітній курс і не підтвердила набуття необхідних знань та навичок.
Закон вимагає оцінювати поточний рівень освіти, порівнюючи його з рівнем, який особа вже завершила. У розрахунок береться виключно здобута освіта, підтверджена відповідними документами. Жоден із вищезазначених нормативних актів не передбачає винятків для осіб, які раніше відраховані з навчального закладу.
Суд дійшов висновку, що лише факт здобуття певного рівня освіти (для вищої освіти - отримання відповідного освітнього ступеня), а не сам процес навчання, надає право на здобуття наступного рівня.
У відзиві представник відповідача в обґрунтування викладених доводів посилається на лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024, у якому містяться роз`яснення щодо формування довідки з ЄДЕБО.
Згідно з вказаним листом, що наявний в матеріалах справи, для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом:
- якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує»;
- в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».
Суд вважає, що лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 не підлягає врахуванню, оскільки не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм, в том же час норми Закону є нормами прямої дії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», проте МОНУ в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Згідно з ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту» визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №1132/32584), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
За змістом пункту 5 розділу І Положення №1132/32584 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОНУ, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Пунктом 2 розділу III Положення №1132/32584 передбачено, що інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Положення №1132/32584 розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством.
Отже, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, МОНУ уповноважене на внесення до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
Частиною другою статті 9 КАСУ передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку про вчинення відповідачем МОНУ протиправних дій щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та зобов`язання відповідача МОНУ вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту"» - вказати «Так, не порушує».
Досліджуючи правомірність дій відповідача ВСП «ОТФК ОНТУ» з оформлення довідки №404042 від 02.10.2024 року із зазначенням у ній інформації про порушення послідовності здобуття освіти, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1.3 Положення про ВСП «ОТФК ОНТУ», прийняте на засіданні Вченої ради ОНТУ 19.04.2022 протокол №12, введене в дію наказом ОНТУ від 20.04.2022 №83-0 (далі Положення), фаховий коледж заснований на державній формі власності, відноситься до відання ОНТУ на правах відокремленого структурного підрозділу, та здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», постановами Кабінету Міністрів України, Указами Президента, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Міністерства освіти і науки України, наказами та розпорядженнями ОНТУ, Статутом ОНТУ та цим Положенням.
Фаховий коледж є відокремленим структурним підрозділом ОНТУ, включеним у структуру ОНТУ відповідно до наказу МОНУ без надання права юридичної особи, що здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості є бюджетною установою з правом фінансово-господарської самостійності, а саме: вести окремий баланс, відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі, мати печатку та штамп (п.1.10 Положення).
Відповідно до п.1.8 Положення освітня діяльність фахового коледжу за ступенем фахової передвищої освіти «фаховий молодший бакалавр» та ступенем вищої освіти «бакалавр», здійснюється на підставі ліцензії на провадження освітньої діяльності, виданої відповідно до законодавства
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, ВСП «ОТФК ОНТУ», є суб`єктом освітньої діяльності, заснованим на державній формі власності як відокремлений підрозділ ОНТУ, та наділений ОНТУ повноваженнями, у зв`язку з чим суд не приймає доводи цього відповідача про відсутність у нього адміністративної правосуб`єктності.
Згідно з п.13 розділу ІІІ Положення №1132/32584 надання персональних даних, що містяться в ЄДЕБО, третім особам здійснюється уповноваженими суб`єктами виключно у випадках, передбачених законами, і лише у разі, якщо це необхідно в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини, або за згодою суб`єкта персональних даних.
Відповідно до п.2 розділу І Положення №1132/32584 до уповноважених суб`єктів належать, зокрема, суб`єкти освітньої діяльності.
Згідно з абз.1 п.62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в ЄДЕБО, за формою згідно з додатком 9.
Форма довідки, затверджена додатком 9, базується на даних, що містяться в ЄДЕБО, та підтверджує статус здобувача вищої освіти, а також визначає, чи порушує поточне здобуття освіти передбачену законом послідовність.
Оскільки довідка №404042 від 02.10.2024 року сформована ВСП «ОТФК ОНТУ» автоматично на підставі на підставі даних, внесених МОНУ до ЄДЕБО, суд дійшов висновку про відсутність протиправних дій з боку ВСП «ОТФК ОНТУ».
У цій справі вказаний суб`єкт освітньої діяльності виконував виключно технічну функцію з видачі довідки, зміст якої не визначається ВСП «ОТФК ОНТУ» самостійно, а залежить виключно від інформації, яку вносить до ЄДЕБО уповноважений орган - МОНУ.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звернених до ВСП «ОТФК ОНТУ».
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У змісті позову позивачем заявлено про орієнтовний розмір понесених судових витрат, який складається з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Позивач зазначив, що остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу буде сформований після надання всіх необхідних видів правничої допомоги за договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3875,84 грн.
Згідно з ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання фізичною особою до адміністративного суду позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з однією вимогою немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028 грн х 0,4 х 0,8).
Отже за подання до суду цього адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру до МОНУ та ВСП «ОТФК ОНТУ» (основні та похідні), який становить 1937,82 грн (968,92 грн х 2).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що цій справі з відповідача МОНУ за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1937,82 грн (3875,84 грн - 1937,82 грн) він підлягає поверненню позивачу у порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки станом на час прийняття рішення по справі позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є умовою відповідно до вимог ч.4 ст.134 КАС України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету» (вул. Балківська, 54, м. Одеса, 65006, код ЄДРПОУ 00389162), Одеського національного технологічного університету (вул. Канатна, 112, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 02071062) третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс» (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ "Про освіту"» - вказати «Так, не порушує».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2025 |
Оприлюднено | 28.04.2025 |
Номер документу | 126848139 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Катаєва Е.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні