Рішення від 15.04.2025 по справі 2а-9900/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 р. №2а-9900/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Басістий Є.А.,

за участю:

представника позивача - Гудима Т.Ю.,

представника відповідача - Ринденко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Філіп Морріс Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м.Харкові), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення рішення від 08.05.2012:

- № 0000190042, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 5 237 400,00 грн. за основним платежем та 1 309 350,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000180042, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 6 871 526,88 грн. за основним платежем та 1 717 881,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000170042, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 983 199,00 грн. за основним платежем та 72 282,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000160042, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 654 407,00 грн. за основним платежем та 108 282,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення підприємством позивача податкового законодавства, які викладені в акті перевірки від 18.04.2012 № 42/42-1/00383231 «Про результати документальної планової перевірки ПАТ "Філіп Морріс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011» є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, оскільки не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ПАТ "Філіп Морріс Україна" мало всі законні підстави для формування податкового кредиту, валових витрат по операціях з його контрагентами, господарські операції між позивачем та його контрагентами були реальними. Окрім того, за судженням позивача, знищення тютютнових виробів не є об`єктом оподаткування акцизним збором, і тому донарахування підприємству податковим органом податкового зобов`язання з акцизного збору є неправомірним. СДПІ порушено норму ст. 33 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 3 та 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст.ст. 3 та 4 Декрету КМУ «Про акцизний збір», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог по справі №9900/12/2070 за позовом Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

За наслідками касаційного розгляду справи Вищим адміністративним судом України скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року по справі №9900/12/2070, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000190042 від 08.05.2012р.; №0000180042 від 08.05.2012р., № 0000170042 від 08.05.2012р.; № 0000160042 від 08.05.2012 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015р. по справі № 2а-9900/12/2070 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року - скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" задоволено.Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що аналіз господарських операцій позивача із контрагентами підтверджують їх реальність, порушення встановлені в акті перевірки були спростовані та документально підтверджені позивачем.Суди дійшли висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіряємому періоді, а також висновки щодо знищення тютюнових виробів, не у спосіб, встановлений законом, не знайшло свого підтвердження.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №2а-9900/12/2070 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій Верховним судом вказано, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, вказано, що підлягало дослідженню питання щодо дотримання порядку списання та утилізації пошкоджених марок акцизного збору або вчинення будь-яких активних дій з метою дотримання нормативних положень. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача щодо не підтвердження реальності проведених господарських операцій у зв`язку з неможливістю здійснення господарської діяльності контрагентами позивача; не дослідили питання відсутності технічної можливості контрагентів виконати спірні операції з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів та з урахуванням задекларованих обсягів проведених господарських операцій спірними контрагентами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи від 09.02.2024 головуючим у справі визначено суддю Єгупенка В.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 прийнято до розгляду адміністративну справу за правилами загального позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року визначено суддю Бідонько А.В. у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Єгупенка В.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 прийнято до розгляду адміністративну справу за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому проти вимог поданого позову заперечував. Зокрема, зазначає про ненадання ПрАТ «Філіп Морріс Україна» доказів щодо: фактичного списання та утилізації пошкоджених марок акцизного збору; притягнення до матеріальної відповідальності матеріально-відповідальної за зберігання акцизних марок особи; перерахування до бюджету розрахункової суми акцизного збору, утриманої з відповідальної особи; складання акта списання пошкоджених марок акцизного збору в присутності представників органу державної податкової служби та місцевої державної адміністрації. Також наголошує на удаваному (фіктивному) характері господарських операцій, вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнадраресурси», Приватним підприємством «Аркадос», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест», Приватним підприємством «Ново-Ком», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксілайн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Джаст Промо», Товариством з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спіра».

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів. Як встановлено судовим розглядом, щопозивач - ПАТ "Філіп Морріс України", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00383231.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

У грудні 2011 року - квітні 2012 року СДПІ у м. Харкові проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2011 р.

За наслідками перевірки складено акт від 18.04.2012 р. № 42/42-1/00383231 (а.с. 46 том 4 - а.с. 22 том 5), за висновками якого встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями), п. 138.2, п.138.5, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1983199 грн., в т.ч. по періодах: по декларації за 2009 рік в сумі 6329 грн., по декларації за 1 квартал 2010 року в сумі 4800 грн.: по декларації за 1 півріччя 2010 року в сумі 15862 грн., по декларації за 3 квартали 2010 року у сумі 20315 грн., по декларації за 2010 рік у сумі 282796 грн., - по декларації за 1 квартал 2011 року у сумі 727985 грн., по декларації за 2 квартал 2011 року у сумі 813902 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 року у сумі 966089 грн.;

- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 13.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1654407 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2009 року у сумі 642 грн., листопад 2009 року у сумі 5063 грн., березень 2010 року у сумі 3840 грн., червень 2010 року у сумі 8850 грн., вересень 2010 року у сумі 1846 грн., жовтень 2010 року у сумі 13750 грн., листопад 2010 року у сумі 1716 грн., січень 2011 року в сумі 196235 грн., лютий 2011 року в сумі 358215 грн., березень 2011 року в сумі 218840 грн., квітень 2011 року в сумі 5333 грн., травень 2011 року в сумі 48288 грн., червень 2011 року в сумі 394369 грн., липень 2011 року в сумі 106443 грн., серпень 2011 року в сумі 17804 грн., вересень 2011 року в сумі 273173 грн.;

- ст.7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", п. 27 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року №567 "Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №18-92 "Про акцизний збір", внаслідок чого занижено базу оподаткування акцизного збору у розмірі 12108926,88 грн. за липень 2009 року.

На підставі висновків акту СДПІ прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

- № 0000190042 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з вироблених в Україні товарів на суму 6546750,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 5237400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1309350,00 грн.);- № 0000180042 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з вироблених в Україні товарів на суму 8589408,60 грн. (в тому числі за основним платежем - 6871526,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 171881,72 грн.);- № 0000170042 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 2055481,25 грн. (в тому числі за основним платежем - 1983199,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 72282,25 грн.);

- № 0000160042 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1762689,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 1654407,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 108282,75 грн.).

Не погодившись з вказаними вище рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, під час якої скарги підприємства залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення СДПІ без змін.

Вважаючи податкові повідомленя-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Подібні умови формування даних податкового обліку встановлювались і підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР, підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Таким чином, витрати (валові витрати) для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності та послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів.Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій.

Щодо реальності здійснення господарський операцій, суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд, повертаючи справу на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду у постанові від 29.07.2024 зауважив щодо епізодів зі спірними контрагентами наступне:

« 94. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, посилаючись на надані позивачем первинні документи, не конкретизуючи їх суті та змісту операцій, яких вони стосуються, обмежились загальним висновком про те, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операцій зі вказаними контрагентами, зробивши висновок про достатність, за наведеного, підстав для скасування оскаржуваних у справі податкових повідомлень-рішень в цілому.

95. Судами не здійснено аналіз підтвердження конкретними первинними документами реальності кожної господарської операції та не з`ясовано дійсного економічного змісту по кожній з господарських операцій в розрізі кожного контрагента окремо, не досліджено судами можливість їх здійснення з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, транспортних засобів тощо.

100. По взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 та з ТОВ «Аксілайн» суди не надали оцінку доводам про те, що до перевірки та до матеріалів судової справи не надано документів складського обліку, документів на перевезення продукції та документів, що засвідчують фактичне використання придбаних зразків одягу при здійсненні господарської діяльності».На виконання вимог постанови Верховного Суд від 29.07.2024 судом досліджено характер наданих послуг та поставленого товару, а також описом економічної доцільності замовлення таких послуг та поставок, зокрема з такими контрагентами, як ТОВ «Укранадраресурси», ТОВ «Небо Івентс Едженсі», ТОВ «Джаст Промо», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Аксілайн», ТОВ «Агро-Інвест», ПП «Аркадос», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Спіра» та встановлено наступне.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси».

Так, за результатом проведеної перевірки Відповідачем було донараховано Позивачу податок на прибуток у розмірі 245 294 грн (знято валові витрати у розмірі 981 176 грн) та ПДВ у розмірі 196 235 грн за господарськими операціями між Позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси».

Судом встановлено, що позивач отримував послуги комісіонера від ТОВ «Укрнадраресурси» на підставі договору комісії №-007 від 26.02.2010 (том 2 а.с. 75-79), предметом якого було укладення договорів, спрямованих на купівлю газу для потреб Позивача з контрагентами за винагороду. Куплений газ використовувався Позивачем, у тому числі для обігріву фабрики у Харківській області, а також забезпечення безперебійної роботи парових котлів на виробництві, де Позивач виробляв тютюнові вироби.

Для підтвердження реальності отримання послуг від ТОВ «Укрнадраресурси», як і до перевірки так і до суду було надано повний пакет первинних та внутрішніх документів, які підтверджують реальність господарських операцій, що здійснювались не тільки у спірний період грудня 2010 року, а й протягом всього 2010 року.

Судом встановлено, що послуги комісіонера надавалися на підставі договору комісії № PMU10-007 від 26.02.2010 (том 2 а.с. 75-79), додаткової угоди №1 від 30.04.2010 (том 2 а.с. 80-81) та додаткової угоди № 2 (том 2 а.с. 82-83).

За результатами надання таких послуг у грудні 2020 року були складені наступні первинні документи, які Позивач долучив до матеріалів справи, а саме:

акт приймання-передачі об`ємів природного газу за грудень 2010 р., від 31.12.2010 який підтверджує передання ТОВ «Укрнадраресурси» у грудні 2010 року природного газу в об`ємі 432,220 тис. куб. м. на суму 1 157 110,33 грн» (том 2 а.с. 85);

акт виконаних послуг за грудень 2010 р. від 31.12.2010, який підтверджує, що ТОВ «Укрнадраресурси» у грудні 2010 р. виконало доручення на покупку природного газу в обсязі 432, 220 тис. куб. м., всього сума комісійної винагороди за грудень 2010 року складає: 20 300,51 грн. (том 2 а.с. 86);

акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2010, відповідно до якого у грудні 2010 року газотранспортне підприємство (ВАТ «Харківміськгаз») транспортувало, ТОВ «Укрнадраресурси» (Комісіонер) передав, відповідно до договору комісії № PMU10-007 від 26.02.2010, а Комітент (Позивач) прийняв природний газ в обсязі 432,220 тис. куб.м…» (том 2 а.с. 87);

акт виконаних робіт з транспортування газу №333тк від 31.12.2010, відповідно до якого ВАТ «Харківмісьгаз» та УМГ «Харківтрансгаз» виконали роботу по транспортуванню природного газу у грудні 2010 в обсязі 432,220 тис. куб. м. на загальну суму 121 367,37 грн (том 2 а.с. 88);

податкову накладну №5353 від 31.12.2010 щодо комісійної винагороди на суму 20 300,51 грн (том 2 а.с. 89);

податкову накладну №5352 від 31.12.2010 щодо природного газу на суму 1 157 110,33 грн (том 2 а.с. 90);

платіжне доручення №602814 від 27.12.2010 на суму 669 283,20 грн (ст. 91-92 том 2);рахунок №К-3586 від 30.11.2010 за січень 2011 на суму 669 283,20 грн (с. 93 том 2);

рахунок №К-3191 від 31.12.2010 за грудень 2010 на суму 1 157 110,33 грн (с. 95 том 2);платіжне доручення №605324 від 12.01.2011 за грудень 2010 на суму 20 300,51 грн (с. 96-97 том 2);

рахунок №В-3249 від 31.12.2010 за грудень 2010 на суму 20 300,51 грн (комісійна винагорода) (том 2 а.с. 98).

Облік споживання одержаного газу підтверджується місячним звітом лічильника газу за грудень 2010 від 02.01.2011 (том 2 а.с 99) та відомостями обліку споживання природного газу з 01.12.2010 по 01.01.2011 (том 2 а.с 100-102).

Також, споживання газу підтверджується графіком спожитого протягом 2010 року Позивачем газу в розрізі місяців (в т. ч. з вказівкою на грудень 2010 року), а також об`єктів, де використовувався газ (том 7 а.с 27).

Фіксація одержаного газу відбувалася за допомогою встановлених та опломбованих лічильників газу та щоденно реєструвалася Позивачем у Журналі обліку газу ЗАТ «Філіп Морріс Україна» за грудень 2010 (том 2 а.с. 102-105,). А також, Позивач фіксував використання одержаного газу, що підтверджується копією Зведеного звіту з обліку газу за грудень 2010 (том 2 а.с. 106).

Дані про розміри споживання природного газу Позивач подавав до органів статистики, а саме звіт за формою № 4-МТП за грудень 2010 (том 7 а.с.28-30) та звіт за формою 11-МТП за 2010 рік (том 7 а.с. 31-33).

За наслідком кожного року кількість спожитого газу фіксувалася Позивачем в енергетичному паспорті Позивача, показники якого погоджувалися Державною інспекцією з енергозбереження. Зазначене підтверджується витягом з енергетичного паспорту Позивача за № 028446 (том 7 а.с. 34-35).

На підставі виконання умов договору комісії були складені: (1) податкова накладна № 5253 від 31.12.2010 (том 2 а.с. 89), (2) податкова накладна № 5352 від 31.12.2010 (том 2 а.с. 90).

Додатково для підтвердження безперебійного постачання газу через комісіонера ТОВ «Укрнадраресурси» протягом всього 2010 року Позивач також надав: звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів (том 7 а.с. 28-35), акт виконаних послуг від 31.10.2010 (том 7 а.с. 36), акт виконаних послуг від 30.11.2010 (том 7 а.с. 37), акт виконаних послуг від 31.01.2011 (том 7 а.с. 38), акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2010 (том 7 а.с. 39), акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2010 (том 7 а.с. 40), акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 (том 7 а.с. 41), відомості та звіти про спожитий газ протягом січня 2011 (том 7 а.с. 42-45), звіти про використання енергоматеріалів в листопаді 2010 ( том 7 а.с. 46-47), звіти про використання енергоматеріалів в січні 2011 ( том 7 а.с. 48-49), звіти про використання енергоматеріалів за січень-червень 2011 (том 7 а.с 50-51), акт приймання-передачі природного газу за січень 2010 (том 7 а.с. 200), акт приймання-передачі природного газу за лютий 2010 (том 7 а.с. 201), акт приймання-передачі природного газу за березень 2010(том 7 а.с. 202), , акт приймання-передачі природного газу за квітень 2010 (том 7 а.с.203), акт приймання-передачі природного газу за травень 2010 (том 7 а.с. 204), акт приймання-передачі природного газу за червень 2010 (том 7 а.с. 205), акт приймання-передачі природного газу за липень 2010 (том 7 а.с. 206), акт приймання-передачі природного газу за серпень 2010 (том 7 а.с. 207), акт приймання-передачі природного газу за вересень 2010 (том 7 а.с. 208), акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2010 (том 7 а.с. 209), акт приймання-передачі природного газу за грудень 2010 (том 7 а.с. 210), акт приймання-передачі природного газу за грудень 2010 (том 7 а.с. 211), акт виконаних послуг за березень 2010 (том 7 а.с. 212), акт виконаних послуг за квітень 2010 (том 7 а.с. 213), акт виконаних послуг за травень 2010 (том 7 а.с. 214), акт виконаних послуг за червень 2010 (том 7 а.с. 215), акт виконаних послуг за липень 2010 (том 7 а.с. 216), акт виконаних послуг за серпень 2010 (том 7 а.с. 217), акт виконаних послуг за вересень 2010 (том 7 а.с. 218), акт виконаних послуг за жовтень 2010 (том 7 а.с. 219), акт виконаних послуг за листопад 2010 (том 7 а.с. 220), акт виконаних послуг за грудень 2010 (том 7 а.с. 221), замовлення № 4500355483 від 04.03.2010 (том 15 а.с. 178), замовлення № 4500414964 від 24.12.2010 (том 15 а.с. 179), платіжне доручення №574389 від 11.10.2010 (том 15 а.с.180), платіжне доручення №586557 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 181), платіжне доручення №586557 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 182), платіжне доручення №586549 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 183), платіжне доручення №596983 від 10.12.2010 (том 15 а.с.184), платіжне доручення №596984 від 10.12.2010 (том 15 а.с. 185), платіжне доручення №605323 від 12.01.2011 (том 15 а.с. 186), платіжне доручення №614989 від 10.02.2011 (том 15 а.с. 186), платіжне доручення №614990 від 10.02.2011 (том 15 а.с. 187).Можливість надання послуг комісіонера ТОВ «Укрнадраресурси» Внутрішня процедура вибору постачальника послуг з газопостачання Позивачем передбачає відповідність контрагентів низці вимог, у тому числі, наявність ліцензії з постачання газу. Так, у ТОВ «Укрнадраресурси» була наявна ліцензія НКРЕ АВ № 331943 331943 на постачання природного газу за неврегульованим тарифом строком з 02.08.2007 по 01.08.2012 (том 2 а.с. 84), що вказує й на технічну можливість виконати спірні поставки.

Факт наявності ліцензії передбачає наявність у такого ліцензіата, у тому числі договорів купівлі-продажу природного газу (контрактів) із власниками природного газу, договорів про транспортування природного газу магістральними трубопроводами та договорів про транспортування природного газу розподільними трубопроводами, що випливає з Ліцензійних умов.

Отже, наявність ліцензії також підтверджує наявність у ТОВ «Укрнадраресурси» ресурсів та контрактів для забезпечення, в тому числі, Позивача газом протягом всього 2010 року у тих об`ємах, що були узгоджені у комісійному договорі.

Під час розгляду справи у суді позивач пояснив, що з метою виробництва тютюнових виробів, Позивач використовував до 2022 року потужний комплекс будівель (приміщень) та обладнання. Такий комплекс забезпечений в тому числі, і газопостачанням. Позивач, використовував два парових котли, основним паливом якого є природній газ.

Наведена інформація підтверджується витягом з «Норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2010 рік», що затверджені Позивачем та зареєстровані Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження у Харківській області (том 7 а.с. 189-190).Підтвердженням цього також є витяги з паспортів парових котлів № 6704 та № 6705 Позивача, що зареєстровані Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Харківській області та містять вказівку на використання такими котлами природного газу (том 7 а.с. 191-194).Окрім того, в цілях теплопостачання та водопостачання Позивач використовує водогрійний котел, для роботи якого необхідний природний газ. Це підтверджується витягом з паспорту водогрійного котла Позивача, зареєстрованого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Харківській області № 6703 (том 7 а.с. 195-196).

Також, виробниче обладнання Позивача експлуатується з використанням природного газу. Зокрема, тютюн, який є спеціальною складовою основного продукту Позивача підлягає висушуванню за допомогою спеціального обладнання. Як вбачається з Інструкції з експлуатації сушки на перегрітому парі HDT-LE, таке обладнання також споживає газ (том 7 а.с. 197-199).Транспортування газу від постачальника до Позивача здійснювалося на основі окремого договору № 333ТК від 05.01.2009 між Позивачем, ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» (том 7 а.с. 224). До вказаного договору укладалися додаткові угоди від 21.12.2009 (том 7 а.с. 233), від 01.05.2010 (том 7 а.с. 234) та від 01.08.2010 (том 7 а.с. 235).

Транспортування газу підтверджуються платіжними документами (банківськими довідками, платіжними дорученнями) (том 7 а.с. 236-239). А також сформованими податковими накладними № 585/16 від 31.12.2010 (том 7 а.с. 240) та № 108345 від 22.11.2010 (том 7 а.с. 247).Витрати на транспортування природного газу Позивач відображав у власній податковій звітності з податку на прибуток підприємств (в складі декларації за І квартал 2011 року) (том 8 а.с. 9) та податку на додану вартість (в складі декларацій за грудень 2010 року (том 8 а.с. 1) та січень 2011 року (том 7 а.с. 241).

Суд зауважує, що Відповідач не виявив порушень та не заперечує право Позивача на валові витрати і податковий кредит з ПДВ, що виникли з транспортування газу. Таким чином, заперечення Відповідачем права Позивача на витрати з придбання газу у грудні 2010 року, за умови підтвердження витрат з транспортування, є необґрунтованим.

Відповідач у Додаткових поясненнях від 11.10.2024 наголошує на неможливості встановлення зв`язку понесених витрат Позивача частині взаємовідносин із ТОВ «Укрнадраресурси» з фінансово-господарською діяльністю Позивача.

В підтвердження нереальності операції, на яку посилається Відповідач в Акті перевірки, є висновки Акта перевірки Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 12.03.2011 №?985/233/36627473.

Водночас, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі Акта перевірки від 12.03.2011 №?985/233/36627473, були скасовані, постановою Харківського окружного адімінстративного суду від 14.12.2011 у справі №?2а-13853/11/2070 (яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013).

Однак судовим розглядом підтверджено, що позивач отримував послуги комісіонера від ТОВ «Укрнадраресурси» на підставі договору комісії №?PMU10-007 від 26.02.2010, предметом якого було укладення договорів, спрямованих на купівлю газу для потреб Позивача з контрагентами за винагороду. (Куплений газ використовувався Позивачем, у тому числі для обігріву фабрики у Харківській області).

Отже, для підтвердження реальності отримання послуг від ТОВ «Укрнадраресурси», Позивач надав до суду належні та допустимі докази, а саме первинні та внутрішні документи щодо реальності господарських операцій, що здійснювались протягом 2010 року.За таких підстав, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про не реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси», та як наслідок неправомірне донарахування Позивачу податку на прибуток у розмірі 245 294 грн (знято валові витрати у розмірі 981 176 грн) та ПДВ у розмірі 196 235 грн за господарськими операціями між Позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси».

Щодо господарських операції між Позивачем та ТОВ «Небо Івентс Едженсі», суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що господарські операції між ТОВ «Небо Івентс Едженсі» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 293 851 грн (занижено об`єкт оподаткування на 1 277 615 грн) та ПДВ у розмірі 255 523 грн.Судовим розглядом встановлено, що позивач, у тому числі у 2011 році, замовляв у ТОВ «Небо Івентс Едженсі» за договором № S08-010 від 27.02.2008 послуги з проведення спеціальних виставкових заходів, пов`язаних із ТМ тютюнових виробів власного виробництва, наприклад сигаретами CHESTERFIELD.

Позивачем зазначалось, що основною метою було збільшення споживчого попиту на цей бренд, керуючись внутрішнім аналізом ринку України та маркетинговими дослідженнями.

Так, для цілей проведення маркетингових заходів на фестивалі «Коктебель Джаст Фест» з 15.09.2011 по 18.09.2011 Позивачем було затверджено наказ № MDCHE-SE-2011-02 «Про організацію та проведення спеціальних виставкового та інформаційних заходів, що стосуються сигарет CHESTERFIELD» від 09.09.2011(том 9 а.с. 240-242).

Пунктом 1 визначено, що з метою просування продукту на ринок, його презентації повнолітнім курцям та вивчення кон`юнктури ринку, провести спеціальні виставковий та інформаційний заходи, що стосуються сигарет CHESTERFIELD, за адресою: «Джаз Коктебель фест», смт Коктебель, АР Крим 15-18 вересня 2011 року.

Також у п. 3 зазначено, що організацію спеціальних виставкового та інформаційних заходів доручити ДП «Талан Коммунікейшнс» «Talan Communications» відповідно до Договору №S09-039К від 14.08.2009. Організацію спеціального виставкового заходу в рамках фестивалю «Джаз Коктебель фест» доручити ТОВ «Небо Івентс Едженсі», відповідно до Додатку № 80 від 08 червня 2011 року до Договору №S08-010 від 27.02.2008.

Окрім наказу про проведення заходів на фестивалі «Джаст Коктебель фест» Позивач також розробив Бриф щодо сигарет Chesterfield, у якому деталізовано відобразив бачення заходу разом з проілюстрованими деталями (том 9 а.с. 210-218).

Однією із обов`язкових складових надання маркетингових послуг на цьому фестивалі це створення спеціальної брендованої зони з декораціями, що й було відображено у Брифі (том 9 а.с. 212).

Окрім детально проілюстрованої зони, яка має бути сконтруйована на фестивалі, Позивач попередньо також узгодив й можливе наповнення, яке мало б бути встанолено в середені контрукції (том 9 а.с. 213).

Після внутрішнього погодження основної концепції надання маркетингових послуг, був укладений Додатком №80 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008 з ТОВ «Небо Івентс Едженсі», яким було деталізовано об`єм послуг, який має бути наданий Позивачеві. Зокрема, було погоджено виготовлення декорацій «Тент Jazz Stage», їх монтаж та демонтаж, виготовлення декорацій «Тент-подіум» разом з декоративним оформленням всередині та технічним забезпеченням, організація активності «Dispatcher Memory Game» разом з їх технічним забезпеченням, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn) та переносними холодильниками, організація флешмобів «Злітна смуга» та «Дощ по замовленню», виготовлення листівок з конвертами та марок разом з друкуванням на листівок, послуги куратора, працівника на термопресі, декоратора, фотографа, техніка, відео-оператора та охорони, логістичні послуги, створення відеозвіту (том 3 а.с. 231-232).

За результатом наданих послуг був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000022 від 21.09.2011 (том 3 а.с. 241), яким підтверджено надання всіх узгоджених у додатку № 80 до договору послуг.

Також в матеріалах справи наявний відеозвіт (том 2 а.с. 250).

Для цілей проведення виставкових та інформаційних заходів на фестивалі «Казантип», який проводився у період з 16.07.2021 по 21.08.2021 Позивачем було затверджено Наказ № MD CHE-SE-2011-01 від 11.07.2011 (том 9 а.с. 242-244).

Відповідно до п. 1 даний захід мав на меті просування продукту на ринок, його презентацію повнолітнім курцям разом з вивченням кон`юктури ринку, провести спеціальні виставковий та інформаційний заходи, що стосуються тютюнових виробів Позивача, за адресою «Казантип» с. Поповка АР Крим з 16.07.2021 по 21.08.2021.

Також у п. 3 зазначено, що організацію спеціальних виставкового та інформаційних заходів доручити ДП «Талан Коммунікейшнс» «Talan Communications» відповідно до Договору №S09-039К від 14.08.2009. Організацію спеціального виставкового заходу в рамках фестивалю «Джаз Коктебель» доручити ТОВ «Небо Івентс Едженсі», відповідно до Додатку № 78 від 08 червня 2011 року до Договору №S08-010 від 27.02.2008.

Окрім наказу про проведення заходів на фестивалі "Казантип" Позивач також розробив Бриф щодо сигарет, у якому деталізовано відобразив розпланував бачення заходу разом з проілюстрованими деталями для сигарет CHESTERFIELD (том 9 а.с. 219-240) та Бриф для виставкових заходів для сигарет Marlboro (том 10 а.с. 13-21).

Додатком № 78 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008, було деталізовано описано об`єм замовлених послуг Позивачем щодо рекламування сигарет CHESTERFIELD. Зокрема, виготовлення декорації «Тент» разом з монтажем, декоративним забезпеченням, дизайнерським оформленням декорації та технічним забезпеченням (електрика та звук), виготовлення декорації «Тента-подіум» разом з технічним забезпеченням, виготовлення декорацій «Поштовий ящик» та «Жовта валіза», забезпечення інтернет мережою, організацією активності «Dispatcher Memory Game» разом з обслуговуванням активності, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn) та переносними холодильниками, виготовлення листівок з конвертами та марок разом з друкуванням на листівках, виготовлення запрошення на Jam Session, організація флешмобів «Суцільне кохання», «Злітна смуга» та «Дощ на замовлення», послуги куратора, працівника на термопресі, декоратора, фотографа, техніка, відео-оператора та охорони, логістичні послуги, створення відеозвіту (том 3 а.с. 227-228).

За результатами наданих послуг між Позивачем та ТОВ «Небо Івентс Едженсі» акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 від 23.08.2011 (том 3 а.с. 238), яким підтверджено надання всіх узгоджених у додатку № 78 до договору послуг. Також в матеріалах справи наявний відеозвіт (том 2 а.с. 250).

Додатком № 82 від 16.06.2011 (том 3 а.с.235-236) до договору до договору № S08-010 від 27.02.2008 була узгоджена організації спеціальних виставкових заходів щодо сигарет MARLBORO в рамках того ж фестивалю «Казантип» у період з 30.07.2011 по 21.08.2021 за адресою с. Попівка АР Крим.

У Додатку № 82 від 16.06.2011 деталізовано описаний об`єм послуг, який повинен був отримати Позивач. Зокрема, технічне забезпечення світлом та музикою, прокладання відео-кабелю у зоні активності, виготовлення крюка для кріплення плазми, забезпечення відео-спліттером та DVD-програвачем, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та мультимедії, монтаж/демонтаж мультимедії, виготовлення металічного конструктива зони активності, облицювання металічного конструктива ззовні, оздоблення підлоги, стелі та всередині металічного конструктивка, виготовлення декорації «Бар» та «DJ Place», декорування перилами, меблями та металічними конструкціями зону активності, монтаж/демонтаж декорацій, послуги чергового декоратора, менеджера, помічника менеджера, технічного директора, організація пре-туру заходу.

За результатами наданих послуг між Позивачем та «Небо Івентс Едженсі» був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000019 від 29.08.2011 (том 3 а.с. 240), яким підтверджено надання всіх узгоджених у додатку № 82 до договору послуг. Також в матеріалах справи наявний відеозвіт (том 2 а.с. 250).

Також судом встановлено, що позивач замовив відповідно до Додатку № 79 та № 81 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008 послуги щодо організації виставкових заходів сигарет CHESTERFIELD.

Відповідно до п.1 Додатку № 79 послуги зобов`язані були надатись на наступних заходах: 10.06.2021 у м. Дніпропетровськ, вул. Паникахі 61 клуб «Тайм-аут»; 16.06.2011 у м. Львів, вул. Зелена 88, клуб «Picasso»; 23.06.2011 у м. Одеса, пляж «Аркадія» клуб «Western»; 24.06.2011 у м. Київ, вул. Прорізна 8, клуб «Sullivan Room»; 25.06.2011 у м. Харків, вул. 23-го Серпня, 12а, клуб «Галактика»; 26.06.2011 у м. Донецьк, вул. Артема, 131, клуб «Liverpool Music Bar».

Також, у п. 2 Додатку № 79 деталізовано описаний об`єм послуг, який повинен був отримати Позивач. Зокрема, виготовлення декорації для зони «Backstage», їх монтаж/демонтаж, обслуговування інтерактивної установки у зоні активності, розробка дизайну картинок для активностей, налагодження термопресса, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn), виготовлення запрошувального, музичне оформлення, виготовлення декорації «MPC box» в «Жовтому чемодані», дизайн зони «Backstage», послуги куратора, фотографа, віде-оператора та працівника на термопресі, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та матеріалів, створення відеозвіту.

За результатами наданих послуг Позивач та ТОВ «Небо Івентс Едженсі» склали акт здачі-прийняття робіт наданих послуг (надання послуг) №ОУ-0000012 від 30.06.2011 (том 3 а.с. 237), яким підтверджено надання всіх узгоджених у додатку № 79 до договору послуг.

У п. 1 Додатку № 81 було визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання щодо організації спеціальних виставкових заходів сигарет CHESTERFIELD, які відбудуться: 12.06.2011 у клубі «Sullivian Room», місто Київ; 15.06.2011 у клубі «LEТО Project», місто Запоріжжя; 16.06.2011 у клубі «Тайм-аут», місто Дніпро; 23.06.2011 у клубі «Корова», місто Харків; 24.06.2011 у клубі «Liverpool Live Music Bar», місто Донецьк.

У п. 2 Додатку 81 деталізовано описаний об`єм послуг, який повинен був отримати Позивач. Зокрема, виготовлення декорації для зони «Backstage», їх монтаж/демонтаж, обслуговування інтерактивної установки у зоні активності, розробка дизайну картинок для активностей, налагодження термопресса, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn), виготовлення запрошувального, музичне оформлення, виготовлення декорації «MPC box» в «Жовтому чемодані», дизайн зони «Backstage», послуги куратора, фотографа, віде-оператора та працівника на термопресі, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та матеріалів, створення відеозвіту.

За результатами наданих послуг був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 30.06.2011 (том 3 а.с. 238), яким підтверджено надання всіх узгоджених у додатку № 81 до договору послуг.

Зазначені послуги супроводжувалися складанням й рядом інших документів, які були додані до матеріалів справи, з податкова накладна №28 від 11.06.2011 на суму 545 382,00 грн (том 3 а.с. 242); податкова накладна №30 від 23.06.2011 на суму 371 669,76 грн (том 3 а.с. 243); податкова накладна №31 від 30.06.2011 на суму 146 527,80 грн (том 3 а.с. 244); податкова накладна №32 від 30.06.2011 на суму 105 727,80 грн (том 3 а.с. 245); податкова накладна №25 від 11.06.2011 на суму 151 315,20 грн (том 3 а.с. 246); податкова накладна №27 від 11.06.2011 на суму 212 515,20 грн (том 3 а.с. 247); платіжне доручення №653491 від 14.06.2011 на суму 1 145 538,00 грн (том 3 а.с. 248-249); платіжне доручення №663173 від 23.06.2011 на суму 252 255,60 грн (том 3 а.с. 253); платіжне доручення №682496 від 08.09.2011 на суму 449 493,00 грн (том 15 а.с. 207); платіжне доручення №624469 від 14.03.2011 на суму 298 808,83 грн(том 15 а.с. 208); платіжне доручення №656909 від 23.06.2011 на суму 371 669,76 грн (том 3 а.с. 251); рахунок-фактура №СФ-0000013 від 08.06.2011 на суму 151 315,20 грн (том 3 а.с. 249А); рахунок-фактура №СФ-0000014 від 08.06.2011 на суму 236 325,60 грн (том 3 а.с. 249Б); рахунок-фактура №СФ-0000015 від 08.06.2011 на суму 212 512,20 (том 3 а.с. 249В); рахунок-фактура №СФ-0000016 від 08.06.2011 на суму 545 3821,00 грн (том 3 а.с. 250); платіжне доручення №653491 від 14.06.2011 на суму 1 145 538,00 грн (том 3 а.с. 251-252); рахунок-фактура №СФ-0000021 від 14.06.2011 на суму 371 669,76 (том 3 с. 252); платіжне доручення №663173 від 23.06.2011 на суму 252 255,60 грн (том 3 а.с. 260-261); рахунок-фактура №СФ-0000025 від 30.06.2011 на суму 146 527,80 грн (том 3 а.с. 255); рахунок-фактура №СФ-0000026 від 30.06.2011 на суму 105 727,80 грн (том 3 а.с. 256).

Також судом встановлего, що спірні послуги, отримані від ТОВ «Небо Івентс Едженсі» під час фестивалів, що вже вбачалось з описаних наказів на проведення виставкових заходів. Останні були не єдиними, а гармонійно поєднувались з послугами, отриманими від ДП «Талан Коммунікейшн» (том 9 а.с. 245-251) у відповідності до п. 2.4 договору з ТОВ «Небо Івентс Едженсі», який надавав послуги персоналу, що брав участь в заходах та був одягнений у форму Позивача, роздавав призи, заохочував споживачів до участі в акціях і т. д.

На підтвердження надання послуг ДП «Талан Коммунікейшн» був підписаний акт надання послуг № 531 від 17.10.2011 (том 10 а.с. 1).

Додатково матеріали справи також містять копію відповіді від 29.06.2021 на адвокатський запит щодо надання інформації (том 17 а.с. 54-55) та копій документів від контрагента й нотаріально посвідчені пояснення засновника ТОВ?«Небо Івентс Едженсі», ОСОБА_2 (том 17 а.с. 56-57).

Зокрема, в письмових поясненнях ТОВ?«Небо Івентс Едженсі» зауважило, що протягом 2011 року останні виконували робіти як своїми силами, так й залучали інших осіб на підставі цивільно-правових договорів, договорів з самозайнятими особами. Для підтвердження результатів робіт Позивачеві передаавались фото та відеозвіти.

Позивачем під час розгляду справи зазначалсь, що позивач замовляв заходи й щодо просування впізнаваності бренду у торгових центрах. Умови замовлення таких заходів у ТОВ «Небо Івентс Едженсі» були аналогічними до вище описаних послуг.

Зокрема, для прикладу були надані наступні документи й до матеріалів справи, а саме (1) наказ № MD LAMP Сycle 2 2011-01 «Про організацію та проведення спеціальних виставкового та інформаційних заходів, що стосуються сигарет Сhesterfield, LM, Marlboro» від 18.02.2011 (том 10 а.с. 10-12); (2) бриф з проведення виставкового заходу щодо сигарет Malboro в торговому центрі "Караван" з долученим фотозвітом його проведення (том 10 а.с. 2-9).

Додатково Позивач долучав документів що виконання умов договору щодо сплати винагороди, а також складені податкові накладні на операції.

Крім того, матеріали справи також містять копію відповіді від 29.06.2021 на адвокатський запит щодо надання інформації та копій документів від контрагента й нотаріально посвідчені пояснення засновника ТОВ?«Небо Івентс Едженсі», ОСОБА_2 ( том 17 а.с. 56).

Позивач зазначав, що співпраця Позивача з ТОВ «Небо Івентс Едженсі» у межах договору № S08-010 від 27.02.2008 мала значний економічний ефект. Основною метою Позивача було збільшення продажів сигарет CHESTERFIELD та MALBORO шляхом активної маркетингової діяльності. Проведення спеціальних виставкових заходів сприяло розширенню охоплення аудиторії через фестивалі та клубні події, підвищенню впізнаваності брендів серед споживачів та залученню нових клієнтів через промоакції, розповсюдження призів і рекламну інтеграцію.

Маркетингові заходи дозволили створити позитивний імідж брендів Позивача серед повнолітніх споживачів, особливо на молодіжних фестивалях «Казантип» та «Джаз Коктебель». Пряма взаємодія з цільовою аудиторією сприяла формуванню асоціацій із брендом та закріпленню його позицій на ринку. Заходи, проведені влітку та восени 2011 року, були частиною ширшої стратегії Позивача, що включала рекламні акції, організацію подій та залучення додаткових підрядників, таких як ДП «Талан Коммунікейшн». Це дозволило забезпечити комплексний підхід до просування продукції та ефективне використання рекламного бюджету.

Відповідач, в якості підстави для зняття витрат Позивачу за операціями з ТОВ «Небо Івентс Едженсі», посилається на Акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.?Києва від 12.09.2011 №?1253/23-4/33831255.

При цьому, постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 у справі №?2а-10447/12/2670 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1253/23-4/33831255 від 12 вересня 2011 року.

Таким чином, аргументи Відповідача спростовуються постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 у справі №?2а-10447/12/2670.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Небо Івентс Едженсі» є необґрунтованими, натомість позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання послуг.Щодо господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Джаст Промо», суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що господарські операції між ТОВ «Джаст Промо» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 238 758 грн (завищено валові витрати на 955 034 грн) та ПДВ у розмірі 191 007 грн.Судом встановлено, що для проведення узгоджених рекламних та маркетингових заходів на різноманітних фестивалях та розважальних заходах, Позивач орендував, а також безпосередньо купував маркетингове та рекламне обладнання, а також замовляв маркетингові пслуги у ТОВ «Джаст Промо», що підтверджується договором № ?S09-056K від 21.10.2009 (том 3 а.с. 156-158).Відповідач посилається на недоведеність отримання як самого товару, так і послуг з оренди лише в межах 3 господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Джаст-Промо», а саме оренда обладнання «Дрімок» та деякі заходи торгівельних центрах.

Так, одна зі спірних операцій, яка на думку Відповідача не відбулась, стосувалась поставки системи голографічного зображення «Дрімок» у кількості 10 штук.

Під час розгляду справи у суді позивач пояснив, що голографічна система, використовувалось наступним чином: в розважальних закладах (клубах та торгівельних центрах) розміщувались спеціальні стенди з голографічною системою, яка відображала інформацію про бренди Позивача (тобто, торгівельні марки тютюнових виробів). Проектор наносив зображення бренду Позивача на рівну поверхню, а система «Дрімок» здійснювало голографічне зображення бренду. Таке зображення було доступним для всіх відвідувачів повз стенд.Замовлена у ТОВ «Джаст-Промо» голографічна система використовувалась в рекламних цілях в нічних клубах: Форсаж, місто Київ; Опера, місто Дніпро; Занзібар, місто Львів; Болеро, місто Харків; Метро, місто Львів.

Зазначена поставка була проведена в рамках договору №S09-056K від 21.10.2009 (том 3 а.с. 156-158) на підставі замовлення № 4500414427 від 21.12.2010 (том 15 а.с. 192).

Після отримання товару була складена видаткова накладна №РН-0000001 від 07.02.2011, у якій вказано у графі Товар «Система голографічного зображення Дрімок (замовлення 4500414427 від 21.12.10) (том 3 а.с. 164).

Позивач також прийняв обладнання на склад, на що склав прибутковий ордер №5000444500 від 02.02.2011, який підтверджує, що товар за видатковою накладною №РН-0000001 від 07.02.2011 надійшов на склад Позивача (том 3 а.с. 165).

Для підтвердження оплати товару, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000041 від 21.12.2010 (том 3 а.с. 166-167), було надане платіжне доручення №618569 від 21.02.2011 (том 3 а.с. 166-167). За результатами була виписана податкова накладна №1 від 07.02.2011 на суму 914 565,60 грн (том 3 а.с. 197).

На запит ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 8999/10/23-8011 від 03.06.2011 ТОВ «Джаст Промо» у поясненнях щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (встановлена форма бланку) зазначило, що система «Дрімок» була придбана у ТОВ «ВЕРІУСТ» за договором № 01-03.02 від 03.02.2011. За результатами операції був складений акт №23 від 04.02.11 та податкова накладна від 04.02.2011 №11 (том 3 а.с. 169-174).

Позивач затвердив Наказ про організацію та проведення спеціальних виставкових заходів (том 10 а.с. 10-12).

У подальшому ТОВ «Джаст-Промо» був обраний як контрагент для оренди, розробки та налаштування обладнання для проведення виставкових заходів сигарет MARLBORO у місті Києві та Одесі в період з 21 лютого по 7 березня. Зокрема, такі заходи проводились у тому числі і у торгівельному центрі Караван у місті Києві на підставі додатку № 6 (том 3 а.с. 187).

За результатами надання послуг було складено актам здачі-приймання робіт № ОУ-0000001 від 26.02.2011 (том 3 а.с. 177) та № ОУ-0000002 від 07.03.2011 (том 3 а.с. 186).

Оплата послуг підтверджується платіжним дорученням №628329 від 25.03.2011 (том 3 а.с.175-176) та платіжним дорученням №628764 від 25.03.2011 (том 3 а.с.188), яка була ініційована на підставі рахунку фактури №СФ-0000001 від 26.02.2010 (том 3 а.с. 177) та рахунку фактури СФ-0000002 від 07.03.2011 (том 3 а.с. 190) відповідно.

Додатково до матеріалів справи надані фото з проведених заходів у торгівельному центрі Караван (том 3 а.с. 207-223 та том 10 а.с. 2-9).

Позивач, під час розгляду справи, зазначав, що описана оренда обладнання для заходу в торгівельному центрі Караван була продовжена у місті Києві на підставі додатку № 7 до договору (том 3 а.с. 195).

На запит ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 8999/10/23-8011 від 03.06.2011 ТОВ «Джаст Промо» у поясненнях щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (встановлена форма бланку) зазначило, що обладнання, яке застосовувалось у спірних операціях було попередньо орендовано у ТОВ «ЛІГА-НОВВА» за договором № 03022001 від 03.02.2011. За після оренди був складений акт А-151 від 07.03.2011 та виписані податкові накладні №18 від 07.03.2011, №15 від 03.02.2011 та №119 від 28.03.2011. Так само було зазначено, що у ТОВ «ЛІГА-НОВВА» за договором №1802001 від 18.02.2011 було додатково замовлено послуги з доопрацювання стендів за актами А-152 від 16.03.2011 та А-154 від 08.04.2011. В результаті також були зареєстровані у податкові накладні №53 від 16.03.2011 та №111 від 28.03.2011.

Зазначене повністю підтверджує наявність необхідних ресурсів для надання послуг та постачання товару.

Позивач отримував від даних операцій економічний ефект, завдяки впровадженню інноваційних маркетингових рішень, зокрема використанню голографічних систем для відображення інформації в нічних клубах, а також розміщенню стендів із власною продукцією в торгових центрах. Такі методи сприяли підвищенню впізнаваності бренду, залученню нових клієнтів і стимулюванню попиту на продукцію.

Єдиною підставою, яка вплинула на висновки Відповідача про нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Джаст Промо» став акт?ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.11 № 610/3-23-30-35509184?«Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Джаст Промо».

В Акті перевірки Відповідач встановив відсутність зв`язку між господарськими операціями з ТОВ «Джаст Промо» та фінансово-господарською діяльністю Позивача, посилаючись виключно на Акт перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.2011 №?610/3-23-30-35509184. Зокрема, Відповідач зазначає про неможливість придбання товарів ТОВ «Джаст Промо» у контрагента ТОВ «Веріуст», але жодних доказів надано не було.

Інших доказів, ніж сумніви у господарських відносинах ТОВ «Джаст Промо» з іншими контрагентами, не було надано Відповідачем ні під час перевірки, ні упродовж розгляду справи.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Джаст Промо» є необґрунтованими, натомість позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання послуг.Щодо господарських операцій між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 , суд зазначаж наступне.Відповідач зазначає, що господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 392 536 грн (завищено валові витрати на 521 377 грн та занижено об`єкт оподаткування на 1 139 965 грн) та ПДВ у розмірі 332 268,38 грн.

Позивач пояснив, що здійснював численні маркетингові акції, які супроводжувалися інтерактивами (комунікаціями в ігровій формі) з потенційними кінцевими повнолітніми споживачами. Для проведення таких заходів працівники Позивача мали бути одягнені у спеціальний одяг, який привертав увагу та асоціювався з відповідною торговою маркою тютюнових виробів, що рекламувався.

Судом встановлено, що з метою забезпечення цих заходів у 2010 2011 роках Позивач замовляв необхідний спеціальний одяг у контрагента ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору №14/10/1/PMU/10-113 від 14.10.2010 (том 2 а.с. 197-200). До переліку замовленого одягу входили піджаки, штани, шарфи, джемпери, футболки, сумки, пальта, кепки, спідниці, шапки та сукні.ФОП ОСОБА_1 мав необхідні технічні та виробничі можливості для виготовлення спецодягу у великих обсягах. Виготовлення здійснювалося на основі брифів, які Позивач надавав для кожної колекції.

Наприклад, бриф 2011 року для Chesterfield ( том 10 а.с. 42-45) містив ілюстрації фінального зовнішнього вигляду замовленого одягу.

Після отримання виготовленого одягу він обліковувався та розміщувався на складах Позивача, що підтверджується прибутковими ордерами (том 2 а.с. 201-229).

Для видачі його працівникам, які проводили рекламні заходи, оформлювалися вимоги на переміщення матеріалів, що долучені для прикладу й до матеріалів справи (том 3 а.с. 59-66).Реальність господарських операцій між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується укладеним договором, накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями (том 2 а.с. 197-249; том 3 а.с. 1-45).

Також до матеріалів долучені й фото одягу для прикладу, який постачався Позивачу ФОП ОСОБА_1 (том 17 а.с. 71-128).

На виконання вимог постанови Верховного Суду судом щодо спірної операці за накладною № 102 від 22.10.2010, судом встановлено, що за накладною № 102 від 22.10.2010 ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу жіночий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме піджаки жіночі розмірів С та М, штани жіночі розмірі С та М, кепки жіноча, шарфи жіночі, джемпери жіночі у розмірах С та М (том 2.с. 201).

Після виготовлення даного замовлення товари були поставлені на склад Позивача на підтвердження факту надходження Позивачу замовлення є прибутковий ордер №5000420887 від 22.10.2010, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 102 від 22.10.2010 UA48.КМ01 були прийняті Позивачем (том 2 а.с. 202).

В подальшому поставлений товар видавався на відповідних заходах, які стосувались просування впізнаваності бренду.

Відповідно на дану операцію Позивачем було складено податкову накладну №2 від 22.10.2010 на суму 28 262,40 грн (том 2 а.с. 231).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №102 від 22.10.2010 (том 3 а.с. 5).

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням №584720 від 05.11.2010 (том 3 а.с. 3-4).

Шодо спірної операції за накладною № 100 від 15.10.2010 судом встановлено, що за вказаною накладною ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу жіночий та чоловічий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме піджаки жіночі розмірів С та М, штани жіночі розмірі С та М, кепки жіноча, шарфи жіночі, джемпери жіночі у розмірах С та М, піджаки чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, штани чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, джемпери чоловічі розмірів Л та ІКСЛ (том 2 а.с. 203).

Фактом отримання товару Позивачем є прибутковий ордер №5000419177 від 19.10.2010, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 100 від 15.10.2010 UA48.КМ01 були прийняті Позивачем (том 2 а.с. 204).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 15.10.2010 (том 2 а.с. 230).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №100 від 15.10.2010 (том 3 а.с. 8).

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням №582516 від 01.11.2010 (том 3 а.с. 6-7).

Щодо спірної операції за накладною № 101 від 04.02.2011 судом встановлено, що за накладною № 101 від 04.02.2011 ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу шарфи для презентації бренду CHESTERFIELD (том 2 а.с. 205).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000443827 від 04.02.2010, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 101 від 04.02.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 206).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 04.02.2011 (том 2 а.с. 238). Для цілей оплати було складено рахунок фактуру №101 від 04.02.2011 (том 3 а.с. 11).

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням №617878 від 18.02.2011 (том 3 а.с. 9-10).

Щодо спірної операції за накладною № 102 від 15.02.2011, судом встановлено, що за накладною № 102 від 15.02.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD , а саме джемпери чоловічі розмірів Л та ІКС Л, джемпери жіночі розмірів С, кепки , шарфи, штани чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, штани жіночі розмірів С та М, футболки чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, футболки жіночі розмірів С та М, рюкзак, пальта чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, пальта жіночі розмірів С та М (том 2 а.с. 207).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000446299 від 22.02.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 102 від 15.02.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 208).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 15.02.2011 (том 2 а.с. 237 та а.с. 239).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №102 від 15.02.2011 (том 3 а.с. 14).

Оплата підтверджується платіжним дорученням платіжним доручення №621608 від 02.03.2011 (том 3 а.с. 12-13).

Щодо спірної операції за накладною № 103 від 01.03.2011, судом встановлено, що за накладною № 103 від 01.03.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу сумки (уніформа) для презентації бренду CHESTERFIELD (том 2 а.с. 209).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер № 5000449368 від 01.03.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 103 від 01.03.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 210).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №3 від 01.03.2011 (том 2 а.с. 240).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактура №103 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 17)

Оплата підтверджується платіжним дорученням №625211 від 15.03.2011 (том 3 а.с. 15-16).

Щодо спірної операції за накладною № 1 від 16.05.2011, судом встановлено, що за накладною № 1 від 16.05.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме піджаки чоловічі розміру М та Л, піджаки жіночі розмірів С та М, штани чоловічі розмірів М та Л, жіночі спідниці розмірів С та М (том 2 а.с. 211).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000468269 від 16.05.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 1 від 16.05.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 212).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 16.05.2011 (том 2 а.с. 242).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактура №1 від 16.05.2011 (том 3 а.с. 20).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №649242 від 31.05.2011 (том 3 а.с. 18-19).

Щодо спірної операції за накладною № 2 від 20.05.2011, судом встановлено, що за накладною № 2 від 20.05.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме чоловічі піджаки розмірів М та Л, штани чоловічі розмірів М та Л, спідниці жіночі розмірів С та М, піджаки жіночі розмірів С та М (том 2 а.с. 213).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000469587 від 20.05.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 2 від 20.05.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 214).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 20.05.2011 (том 2 а.с. 243).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №2 від 20.05.2011 (том 3 а.с. 23).

Оплата підтверджена платіжним дорученням №650283 від 03.06.2011 (том 3 а.с. 21-22).

Щодо спірної операції за накладною № 1 від 01.06.2011, судом встановлено, що за накладною № 1 від 01.06.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу, а саме жіночі сукні розмірів С-М та М-Л, жіночі рюкзаки розмірів М-Л, чоловічі футболки розмірів М, М-Л та Л, чоловічі штани розмірів М, М-Л та Л, чоловічі піджаки М, М-Л та Л (том 2 а.с. 215).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №50004730217 від 02.06.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 1 від 01.06.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 216).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 01.06.2011 (том 2 а.с. 244).

Для цілей оплати складено рахунок-фактура №1 від 01.06.2011 (том 3 а.с. 26).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №656452 від 22.06.2011 (том 3 а.с. 24-25).

Щодо спірної операції за накладною № 2 від 20.06.2011, судом встановлено, що за накладною № 2 від 20.06.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації бренду MURATTI, а саме фіолетові сукні розмірів ІКС С, С та М, піджаки жіночі розмірів ІКС С, С та М, капелюхи чоловічі, жіночі сумки, штани чоловічі розмірів М та Л, чоловічу сумку, чоловічі сорочки М та Л (том 2 а.с. 217).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000477439 від 21.06.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 2 від 20.06.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 218).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 20.06.2011 (том 2 а.с. 245). Для цілей оплати було складено рахунок-фактура №2 від 20.06.2011 (том 3 а.с. 29). Оплата підтверджується платіжним дорученням №660652 від 06.07.2011 (том 3 а.с. 27-28).

Щодо спірної операції за накладною № 1 від 01.07.2011, судом встановлено, що за накладною № 1 від 01.07.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації бренду MURATTI, а саме жіночі браслети та капелюхи (том 2 а.с. 219) .

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000480206 від 01.07.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 1 від 01.07.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 220).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 01.07.2011 (том 2 а.с. 246).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактура №1 від 01.07.2011 (том 3 а.с. 35).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №663879 від 15.07.2011 (том 3 а.с. 33-34).

Щодо спірної операції за накладною № 3 від 01.08.2011, судом встановлено, що за накладною № 3 від 01.08.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу, а саме жіночі сукні розмірів С-М та М-Л та сумки розмірів М-Л (том 2 а.с. 221).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000487856 від 02.08.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 3 від 01.08.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 223).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №3 від 01.08.2011 (том 2 а.с. 248).

Щодо спірної операції за накладною № 1 від 01.08.2011, судом встановлено, що за накладною № 1 від 01.08.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг розмірів М-Л: уніформу для презентації бренду MARLBORO, а саме купальні костюми, спідниці, штани, жіночі футболки, жіночі футболки голубого кольору, жіночий капелюх, парео, аксесуари, піджак чоловічий, футболки чоловічі, шорти чоловічі, капелюхи чоловічі, взуття чоловіче та жіноче піджаки чоловічі (том 2 а.с. 222).

Фактом отримання товару щодо двох накладних є прибутковий ордер №5000487856 від 02.08.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 3 від 01.08.2011 та № 1 від 01.08.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 223).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №1 від 01.08.2011 (том 2 а.с. 247).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №1 від 01.08.2011 (том 3 а.с. 38).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №674271 від 15.08.2011 (том 3 а.с. 36-37).Щодо спірної операції за накладною № 2 від 05.08.2011, судом встановлено, що за накладною № 2 від 05.08.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації торгової марки CHESTERFIELD, а саме жіночі піджаки та спідниці (том 2 а.с. 224) разом з рахунком-фактура.

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000489161 від 05.08.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 2 від 05.08.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 225).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 05.08.2011 (том 2 а.с. 249).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактуру №2 від 05.08.2011 (том 3 а.с. 42).

Оплата підтверджується платіжним доручення №676532 від 19.08.2011 (том 3 а.с. 40-41).

Щодо спірної операції за накладною № 11 від 12.09.2011, судом встановлено, що за накладною № 11 від 12.09.2011, ФОП ОСОБА_3 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг: уніформу, а саме чоловічі брюки розмірів С, М, Л та ІКСЛ, піджаки жіночі розмірів КС, С та М, піджаки чоловічі розмірів М, Л, та ІКСЛ, чоловічі сумки, жіночі спідниці розмірів М та Л, жіночі гетри розмірів ІКС С, С та М, чоловіче взуття розмірів від 41 до 46, жіноче взуття розміру 40 (том 2 а.с. 226).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000499575 від 15.09.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 11 від 12.09.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 227)

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №11 від 12.09.2011 (том 2 а.с. 250).

Для цілей оплати було складено рахунок-фактура №11 від 12.09.2011 (том 3 а.с. 45).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №689823 від 29.09.2011 (том 3 а.с. 43-44).

Щодо спірної операції за накладною № 12 від 19.09.2011, судом встановлено, що за накладною № 12 від 19.09.2011, ФОП ОСОБА_1 поставив Позивачу чоловічий та жіночий одяг, а саме зимнє жіноче взуття розмірів, жіночі брюки розмірів С та М, жіночі пальта розмірів КС, С та М, чоловічі сумку, чоловічі шапки, чоловічі шарфи, чоловічі рукавички, жіночі аксесуари, жіноче взуття розмірів 36, 37, 38 та 39, зимове чоловіче взуття розмірів 41, 42, 43, 44, 45 та 46 (том 2 а.с. 228).

Фактом отримання товару є прибутковий ордер №5000500588 від 22.09.2011, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 12 від 19.09.2011 надійшли на склад Позивача UA48.КМ01 (том 2 а.с. 229).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №12 від 19.09.2011 (том 3 а.с. 1-2).

Додатково, Позивачем до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру №103 від 05.04.2011, у якій міститься інформація щодо надання послуг по розробці дизайну та виготовленню зразків одягу, які в подальшому поставлялись Позивачу (том 3 а.с. 32).

Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №3 від 05.04.2011 (том 2 а.с. 241).

Оплата підтверджується платіжним дорученням №661167 від 07.07.2011 (том 3 а.с. 30-31).

Аргументацією Відповідача щодо донарахування податку на прибуток за наслідком господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 є посилання Відповідача (1) на Акт перевірки Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 15.12.2011 №?14/1701/2735602578 та (2) на Постанову про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва.

Проте, судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі №?2а-399/12/1070 (яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015) Суд визнав протиправними дії Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якої складено акт від 15.12.2011 року №14/1701/НОМЕР_1 (том 15 а.с. 223-230).

Крім того, постановою Шевченківського районного суд містка Києва від 05.04.2012 у справі 2610/7853/2012 було скасовано Постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції від 26.10.2011 про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва (том 15 а.с. 231-233).

Отже, у Відповідача були відсутні підстави для збільшення грошового зобов`язання Позивачу з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідком операцій з ФОП ОСОБА_1 .

Щодо господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Аксілайн», суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що господарські операції між ТОВ «Аксілайн» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 763 039, 66 грн (завищено валові витрати на 1 468 443 грн та занижено об`єкт оподаткування на 1 747 517 грн) та ПДВ у розмірі 643 192 грн.

Судом з`ясовано, що позивач у тому числі й у 1-ому та 2-ому кварталах 2011 року замовляв у ТОВ «Аксілайн» роздаткові матеріали для роздачі останніх у подальшому у якості призів, а також безкоштовно з метою рекламування тієї чи іншої торгівельної марки тютюнових виробів Позивача кінцевому споживачу на підставі договору поставки № 08-18 від 22.08.2008 (том 3 а.с. 67 71).

Позивач замовляв необхідні товари з нанесеними логотипами тютюнових брендів Позивача у ТОВ «Аксілайн» зокрема, флеш-диски, сумки, пивні бокали, термоси, попільнички, гаманці тощо. Після отримання ці товари передавалися для участі у рекламних заходах і використовувалися для роздачі кінцевим споживачам як призи. Передача матеріалів для роздачі фіксувалася у відповідних внутрішніх документах.

Як і для інших рекламних активностей щорічно Позивач затверджував Бриф (для прикладу том 3 а.с. 143-151) щодо необхідності замовлення роздаткових матеріалів з брендовим логотипом ТМ тютюнового виробу, які використовувались як під час рекламних акцій у продовж року, а також здійснювалась безкоштовна роздача замовлених товарів у ТОВ «Аксілайн» під час проведення фестивалів, таких як «Джаз Коктебель», «Казантип».

Після безкоштовної роздачі поставлених ТОВ «Аксілайн» товарів, Позивач оподаткував такі операції ПДВ, що підтверджується бухгалтерською довідкою, податковими накладними та податковими деклараціями з ПДВ та деклараціями з податку на прибуток (том 8 а.с. 175-256).

Суд зазначає, що позивач, як і під час проведення перевірки, так і до суду надав усі первинні документи, які підтверджують отримання всіх замовлених товарів.

На виконання вимог Верховного Суду суд досліджено спірні операції і встановлено наступне.

Так, Позивачем було закуплено наступний роздатковий матеріал, а саме:

- за видатковою накладною №РН-0000007 від 01.02.2011 паперовий куб 44041 (500 одиниць), флеш-диск 43638 (3000 одиниць), флеш-диск 43637 (2000 одиниць) (том 3 а.с. 73). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000443108 від 01.02.2011 (том 3 а.с. 74). До даної операції було складено податкову накладну №2 від 01.02.2011 відповідно до видаткової накладної №РН-0000007 від 01.02.2011 (том 3 а.с. 98);

- за видатковою накладною №РН-0000010 від 07.02.2011 флеш-диск 43636 (2000 одиниць) (том 3 а.с. 75). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). На дану операцію була складена податкова накладна №5 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 101);

- за видатковою накладною №РН-0000011 від 07.02.2011 сумка 42084 (500 одиниць), сумка 42985 (250 одиниць) (том 3 а.с. 76). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). До даної операції було складено податкову накладну №6 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 100);

- за видатковою накладною №РН-0000013 від 07.02.2011 USB флеш-диск на 4 Гб (48 одиниць) (том 3 а.с. 77). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). Відповідно до даної операції було складено податкову накладну №4 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 99);

- за видатковою накладною №РН-0000017 від 11.02.2011 машина для виробництва кави (1 одиниця) (том 3 а.с. 79). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500047194 від 24.02.2011 (том 3 а.с. 80). Відповідно на дану операцію було складено податкову накладну №10 від 11.02.2011 (том 3 а.с. 102).

- за видатковою накладною №РН-0000020 від 01.03.2011 дриль (305 одиниць) (том 3 а.с. 81). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000449371 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 82). Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 104);

- за видатковою накладною №РН-0000021 від 01.03.2011 валіза дорожня (20 одиниць) (том 3 а.с. 83). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру (том 3 а.с. 84). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №1 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 103);

- за видатковою накладною №РН-0000022 від 09.03.2011 пивний бокал (1910 одиниць) (том 3 а.с. 85). Товар був отриманий на підставі прибуткового ордеру №5000451166 від 09.03.2011(том 3 а.с 86). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №3 від 09.03.2011 (том 3 а.с. 105);

- за видатковою накладною №РН-0000023 від 09.03.2011 машину для виробництва кави (1 одиниця) (том 3 а.с. 87). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000451167 від 09.03.2011(том 3 а.с. 88). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №4 від 09.03.2011 (том 3 а.с. 106);

- за видатковою накладною №РН-0000026 від 10.03.2011 термос 44565 (5440 одиниць), сумка 44569-1 (2620 одиниць), сумка 44569-2 (1425 одиниць) (том 3 а.с. 89). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №7 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 109);

- за видатковою накладною №РН-0000025 від 10.03.2011 сумка 11716 (10 000 одиниць) на загальну суму 381 480,00 грн (том 3 а.с. 90). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №6 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 108);

- за видатковим накладними №РН-0000024 від 10.03.2011 сумка 45078 (200 одиниць) на загальну суму 7629,60 грн; (том 3 а.с. 91). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №5 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 107);

- видатковою накладною №РН-0000030 від 25.03.2011 попільничка 36018 (50 одиниць) (том 3 а.с. 93). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000455431 від 25.03.2011 (том 3 а.с. 94); Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №14 від 25.03.2011 (том 3 а.с. 110);

- за видатковою накладною №РН-0000035 від 08.04.2011 кулон 45595 (335 одиниць) (том 3 а.с. 95). Товар був отримання на склад на підставі прибуткового ордеру №5000461652 від 18.04.2011 (том 3 а.с. 96).

Отже, нозивачем до матеріалів справи надані належні та допустимі докази які свідчсть про реальність отримання послуг від ТОВ «Аксілайн».

Крім того, позивачем долучено документи, які підтверджують оплату цього товару у повному обсязі, а саме: платіжне доручення №618584 від 21.02.2011 на суму 239 825,88 грн (том 3 а.с. 114-115); платіжне доручення №625227 від 15.03.2011 (том 3 а.с. 119-120); платіжне доручення №627439 від 23.03.2011 (том 3 а.с. 126-127); платіжне доручення №631942 від 08.04.2011 (том 3 а.с. 133-134); платіжне доручення №639580 від 28.04.2011 (том 3 а.с. 136-137); платіжне доручення №641056 від 05.05.2011 (том 3 а.с. 139-140); платіжне доручення №606969 від 19.01.2011 (том 15 а.с. 199); платіжне доручення №609961 від 27.01.2011 (том 15 а.с. 199); платіжне доручення №628867 від 28.03.2011 (том 15 а.с. 200); платіжне доручення №644813 від 18.05.2011 (том 15 а.с. 201); платіжне доручення №649266 від 01.06.2011 (том 15 а.с. 202); платіжне доручення №650294 від 03.06.2011 (том 15 а.с. 203).

Також Позивачем для підтвердження реальності операцій додавались й акти здачі-прийняття робіт разом з актами списання, де зафіксована подальша їх реалізація (роздача) на акційних заходах та фестивалях, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 29.04.2011, який підтверджується надання Позивачеві від ТОВ «Аксілайн» послуг з брендування уніформи (том 3 а.с. 97); акт списання №190411/012 від 19.04.2011, відповідно до якого було списано товари як «призи», зокрема це були товари, які зазначені у видатковій накладній №РН-0000010 від 07.02.2011 (43636), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43637), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43638) та який підтверджує використання продукції ТОВ «Аксілайн» у господарській діяльності Позивача, (том 3 а.с. 152); акт списання №8EТІ-0411/040 від 12.04.2011, у якому теж наявна інформація про списання товарів як призів, зокрема за видатковими накладними №РН-0000010 від 07.02.2011 (43636), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43637), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43638) та який підтверджує використання продукції ТОВ «Аксілайн» у господарській діяльності Позивача (том 3 а.с. 155) та бухгалтерською довідкою щодо відображення у податковому обліку безоплатних роздач ТМЦ (том 8 а.с. 175-176).

Судом також встановлено, що на суму розданого матеріалу Позивачем було нараховано ПДВ про що свідчать ряд складених податкових накладних, до прикладу, податкова накладна №25 від 28.02.2011 (том 8 а.с. 201); податкова накладна №45 від 31.03.2011 (том 8 а.с. 202); податкова накладна №62 від 29.04.2011 (том 8 а.с. 203); податкова накладна №78 від 31.05.2011 (том 8 а.с. 204); податкова накладна №103 від 30.06.2011 (том 8 а.с. 205); податкова накладна №121 від 31.07.2011 (том 8 а.с. 206); податкова накладна №159 від 31.08.2011 (том 8 а.с. 207); податкова накладна №183 від 30.09.2011 (том 8 а.с. 208), а також податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 (том 8 а.с. 177-179); податкова декларація з ПДВ за березень 2011 (том 8 а.с. 180-182); податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 (том 8 а.с. 183-185); податкова декларація з ПДВ за травень 2011 (том 8 а.с. 186-188); податкова декларація з ПДВ за червень 2011 (том 8 а.с. 189-191); податкова декларація з ПДВ за липень 2011 (том 8 а.с. 192-194); податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 (том 8 а.с. 195-197); податкова декларація з ПДВ за вересень 2011 (том 8 а.с. 198-200).

Постачання товару було підтверджено й самим контрагентом у відповідь на адвокатський запит листом від 25.06.2021 № 25062021-1 (том 17 а.с. 53).

Щодо економічного ефекту, то куплений роздатковий матеріал є складовою більшості маркетингових послуг, які планувалися Позивачем та детально реалізовувалися його контрагентами. Отже, зазначений товар, придбаний у ТОВ «Аксілайн» прямо впливає й на результативність тих маркетингових заходів, проведених для Позивача. Такий роздатковий матеріал формально у подальшому нагадує повнолітнім потенційним покупцям щодо прорекдамованих брендів тютюнових виробів.

Висновки Відповідача, в частині відсутності зв`язку між господарськими операціями з ТОВ «Аксілайн» та фінансово-господарською діяльністю Позивача ґрунтуються на (1) висновках акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.2011 № 615/3-23-40-35430366 та (2) на відсутності у Позивача документів щодо транспортування закупленої продукції.

Разом із тим, посилання Відповідача на акт перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва від 02.06.2011 № 615/3-23-40-35430366, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Акт перевірки не може бути підставою для формування Відповідачем висновків, адже сама перевірка була проведена вибірково, лише щодо 2 окремо встановлених контрагентів. Не було проведено повного аналізу податкової звітності ТОВ «Аксілайн». Відсутні й будь-які докази, що перевірка ланцюга постачання стосувалась саме того товару, який у подальшому постачався Позивачу. До того ж, з урахуванням тривалості розгляду цієї справи Відповідач так й не надав додаткові докази, які б підтвердили тези, описані в акті перевірки.

Відсутність у Позивача документів щодо транспортування закупленої продукції, за наявності інших первинних документів, що підтверджують реальність таких господарських операції, не може покладатися в основу висновку Відповідача.

Також відсутність у Позивача документів щодо транспортування закупленої продукції, за наявності інших первинних документів, що підтверджують реальність таких господарських операції, не може покладатися в основу висновку Відповідача.

Верховний Суд у постанові постанові від 10.09.2019 у справі № 814/2412/17 вказав, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №393 (далі - Правила), не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Транспортною документацією підтверджується операція з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки у заповненні такого документа як товарно-транспортна накладна, не є єдиною та самостійною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод.

За таких підстав, суд приходить до висновку про ненадання контролюючим органом належних та допустимих доказів на підтвердження нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Аксілайн», а тому заниження податку на прибуток у розмірі 763 039, 66 грн (завищено валові витрати на 1 468 443 грн та занижено об`єкт оподаткування на 1 747 517 грн) та ПДВ у розмірі 643 192 грн. є безпідставним.

Щодо господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Агро-Інвест», суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що господарські операції між ТОВ «Агро-Інвест» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 18 391, 09 грн (завищено валові витрати на 73 564,36 грн) та ПДВ у розмірі 14 712,87грн.

Так, судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Агро-Інвест» надавало послуги з розміщення тютюнової продукції Позивача разом із рекламними комунікаційними матеріалами у 20 кіосках м. Дніпра.

Протягом 3 та 4 кварталів 2009 року, а також 1 3 кварталів 2010 року ТОВ «Агро-Інвест» виконувало послуги з розміщення фірмового обладнання та тютюнових виробів Позивача на вітринах торгових точок (кіосків) у м. Дніпро відповідно до Угоди №40000916 від 01.03.2009.

Згідно з умовами договору, передбачалося надання маркетингових послуг, зокрема встановлення фірмового обладнання для демонстрації тютюнової продукції у торгових точках.

У Додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди №40000916 від 01.06.2009 (том 2 а.с. 146 165,), містяться експлікації прикладів розміщення тютюнових виробів в кожному кіоску із зазначенням коду кожного торгового пункту, розрахунком вартості наданих послуг та періодом їхнього виконання.

Згодом між Позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» було укладено Додаткову угоду №1 від 01.06.2009 до Угоди №40000916 (том 2 а.с. 144 145,), у якій уточнювалися умови надання послуг та порядок їхньої оплати.

Для контролю виконання зобов`язань представники Позивача здійснювали регулярні перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на вітринах торгових точок. За підсумками перевірок складалися форми відповідності, в яких оцінювалося дотримання договірних умов. Тобто, представники Позивача самостійно перевіряли реальність отриманих послуг. Форми відповідності формувались щоквартально. Основними критеріями оцінки були: 1) наявність продукції, 2) розташування продукції та обладнання, 3) їхня видимість, які вподальшому оцінювались за шкалою від 0 до 100%.

Сума винагороди розраховувалася відповідно до обсягу виконаних домовленостей після проведеного контролю представниками.

Фінальний розрахунок фіксувався в актах виконаних робіт за відповідний період, а саме:

- акт виконаних робіт на суму 30 378,68 грн підтверджує виконання умов угоди за 3-ий квартал 2009 року (том 2 а.с. 168 169); на підтвердження сплати винагороди було долучено платіжне доручення №483174 від 15.12.2009 за надання послуг за договором №40000916 на суму 30 378,67 грн (том 2 а.с. 181), на підставі якої була складена та подана на реєстрацію податкова накладна №4419 від 25.11.2010 за 3-й квартал 2009 року на суму 30 378,67 грн (том 2 а.с. 180);

- акт виконаних робіт за 4-й квартал 2009 року на суму 23 040,00 грн (том 2 а.с. 166 167) відображає виконання умов угоди, який складений на підставі форм відповідності за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 щодо кожного пункту торгівлі, де відображені відмітки щодо відповідності кожного об`єкта критеріям виконання умов договору та дату проведення ревізії (том 9 а.с. 1 20); сплата винагороди за 4-ий квартал 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 501979 від 18.02.2010 на суму 23 040,00 грн (том 2 а.с. 182), на даний переказ коштів ТОВ «Агро-Інвест» подав на реєстрацію Податкову накладну №403 від 01.02.2010 на суму 23 040,00 грн ( том 2 а.с. 178);

- акт виконаних робіт на виконання за 1-й квартал 2010 року на суму 13 488,90 (том 2 а.с. 170 171). Даний Акт виконаних робіт був сформований на підставі форм відповідності за період складених за результатами перевірки представниками Позивача щодо виконання покладених обов`язків від 01.01.2010 по 31.03.2010 (том 9 а.с. 21 41); Сплата винагороди підтверджується платіжним дорученням №535425 від 08.06.2010 на суму 13 488,90 грн (том 2 а.с. 183). В подальшому ТОВ «Агро-Інвест» склав Податкову накладну №1664 від 29.04.2010 на суму 13 488,90 грн (том 2 а.с. 179);

- акт виконаних робіт за 2-й квартал 2010 року на суму 11 075,21 (том 2 а.с. 172 173), який було складено на підставі проведеної ревізії в період з 01.04.2010 по 30.06.2010, що підтверджується складеними представниками Позивача формами відповідності щодо кожного торгового пункту (том 9 а.с. 42 57). Відповідно для виконання умов Угоди Позивач здійснив сплату Винагороду ТОВ «Агро-Інвест», що підтверджується платіжним дорученням №570816 від 01.10.2010 на суму 11 075,21 грн (том 2 а.с. 184). ТОВ «Агро-Інвест» було складено на дану операцію Податкова накладна №9161 від 13.09.2010(на суму 11 075, 21 грн (том 2 а.с. 177);

- акт виконаних робіт за 3-й квартал 2010 року на суму 10 294,45 (том 2 а.с. 174 175) був сформований на підставі проведених ревізій за результатми яких були складені форми відповідності щодо кожного кіоску за період з 01.07.2010 по 30.09.2010 (том 9 а.с. 58 73); за умовами договору щодо сплати винагороди , позивач здійснив переказ коштів на рахунок ТОВ «Агро-Інвест», що підтверджує платіжне доручення №584637 від 09.11.2010 (том 2 а.с. 185). В подальшому ТОВ «Агро-Інвест» склав Податкову накладну №9277 від 29.09.2010 на суму 10 297,45 грн (том 2 а.с. 178).

Щодо економічного ефекту, позивач звернувся за наданням маркетингових послуг з метою ефективного просування тютюнового виробу на ринку. Основною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту.

Замовлені послуги є складовою маркетингових активностей, які постійно розробляються та плануються на кожен рік. Вплив таких маркетингових послуг також внутрішньо відслідковувався Позивачем для прогнозування наступних періодів.

Висновки Відповідача про відсутність зв`язку між господарськими операціями з ТОВ «Агро-Інвест» та фінансово-господарською діяльністю Позивача ґрунтуються на висновках іншого Акта перевірки Державної податкової інспекції у м. Суми від 18.02.2011 №?743/2314/36160422 та на підставі Вироку від 12.08.2011 №?0417/1-298/2011.

Інших доказів надано Відповідачем не було, як і не було дослідження первинних документів, що надавались Позивачем під час перевірки.

Разом із тим, суд вважає, що донарахування податкового органу безпідставними, що випливає з огляну на наступне.

Щодо використання Вироку у якості доказу, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №?160/3364/19, вказує на те що сам по собі вирок суду щодо фактичного підприємства не може ані підтвердити, ані спростувати фактичну господарську діяльність підприємства, адже склад злочину щодо фіктивного підприємництва лише може підтвердити створення або придбання компанії з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а не фіктивної діяльності такого підприємства загалом. Так, в постанові зазначено наступне.

Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження відповідача, викладені в додаткових поясненнях до касаційної скарги, про те, що засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента) свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин, з огляду на те, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку.

Станом на час прийняття Верховним Судом України вказаної вище правової позиції Особлива частина КК України містила склад злочину у сфері господарської діяльності - фіктивне підприємництво (стаття 205), що передбачав створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Отже, стаття 205 КК України охоплювала лише дефекти створення / придбання юридичної особи і вказувала на мету діяльності - прикриття незаконної діяльності. Однак ця норма не вказувала на наслідки такої діяльності для третіх осіб - тих, які мали (свідомо чи несвідомо) господарські відносини з підприємством, створеним з метою прикриття незаконної діяльності. Наслідки для третіх осіб мають кваліфікуватися окремо за наявності відповідного складу злочину в їх діях.

Формулювання Верховного Суду України - «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю» - не ґрунтується на чинних нормах матеріального права, оскільки статус у юридичному розумінні - це перелік прав та обов`язків певного суб`єкта. Водночас жоден нормативно-правовий акт в Україні не містив визначення статусу фіктивного підприємства.

Отже, суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Отже, використання Вироку від 12.08.2011 №?0417/1-298/2011, у якому згадуються ознаки фіктивності контрагентів Позивача не може бути підставою для визнання операцій нереальними, тому підстави для донарахування податкових зобов`язань Позивачу є необґрунтованим.

У постанові від 27.02.2018 у справі № 813/1974/17, Верховний Суд зазначив: Також колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги вирок Сихівського районного суду м.Львова від 25.08.2016 у справі №464/6184/16-к, на який контролюючий орган посилається, як на підставу нереальності господарських правовідносин з ПП «Аква-Медікум», оскільки вказаним вироком гр. ОСОБА_4, визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) відносно ТОВ « 100 років гарантії», натомість оцінка діяльності гр. ОСОБА_4 як керівника ПП «Аква-Медікум» у згаданому вироку не надавалась. Колегія суддів зазначає, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Саме таке дослідження здійснене судом апеляційної інстанції, яким встановлено, що зазначені підприємства були виключно споживачами продукції Товариства. Внаслідок чого, отримані від цього Товариства кошти безпідставно розцінені податковим органом як безповоротна фінансова допомога, та віднесена до складу доходів, як інші операційні доходи, за 2014 рік - 19 909 624 грн. та за 2015 рік - 2 562 191 грн.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а, де вказав, що у вироках зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, не встановлено.

За таких підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест», а тому заниження податку на прибуток у розмірі 18 391, 09 грн (завищено валові витрати на 73 564,36 грн) та ПДВ у розмірі 14 712,87грн. є безпідставним.

Щодо господарських операцій між Позивачем та ПП «Аркадос», суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що господарські операції між ПП «Аркадос» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 8 252 грн (завищено валові витрати на 33 008 грн) та ПДВ у розмірі 6 602 грн.

Так, судом встановлено, що позивач протягом 2009 2011 років замовляв маркетингові послуги, які полягали у розміщенні обладнання Позивача та тютюнових виробів на вітринах роздрібних торгівельних точок відповідно до договору про надання послуг від 01.10.2009 № 1КА273 (том 2 а.с. 113 118).

Зокрема, ПП «Аркадос» у 1-ому кварталі 2010 року розміщувало узгоджений асортимент тютюнових виробів в пунктах торгівлі на 227 автозаправних станціях компанії Лукойл по всій території України, відповідно до Додатку № 1 від 01.10.2009, у якому був погоджений перелік пунктів торгівлі ( том 2 а.с. 120 127).

Відповідно до умов вказаного договору, ПП «Аркадос» зобов`язувалося надати право розмістити Матеріали (комунікаційні матеріали, які несуть інформацію про тютюнові вироби, що розміщуються в пунктах продажу тютюнової продукції Позивача) та асортимент тютюнових виробів в пунктах торгівлі.

З метою контролю надання послуг в повному обсязі ПП «Аркадос», представники Позивача проводили регулярні перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на торгівельних точках. За результатами проведення вказаних перевірок була складена форма відповідності (КА програма) у період з 01.01.2010 по 31.03.2010 (том 2 а.с. 138). У формі відповідності проводилось оцінка щодо дотримання договірних умов ТОВ «Аркадос». Оцінка проводилась за наступними критеріями: 1) наявність продукції, 2) місце продукції та обладнання 3) видимість продукції. Оцінювання здійснювалось за шкалою від 0 до 100%.

Відповідно до умов договору ціна винагороди формувалась в залежності від об`єму наданих послуг на момент проведення ревізій. Отже, самими ж представниками Позивача перевірялась реальність надання послуг. У Додатку № 2 наведені проілюстровані приклади розміщення продукції Позивача у торгових пунктах (том 2 арк. 128 131).

За результатами проведеної перевірки був складений акт виконаних робіт за 1-ий квартал (том 2 а.с. 132 137).

В подальшому Позивач сплатив надані послуги ПП «Аркадос», що підтверджується платіжним дорученням №538801 від 17.06.2010 на суму 39 610,22 грн (том 2 а.с. 140).

На відповідний переказ коштів була складена податкова накладна від 25.05.2010 №242 на суму 39 610,22 грн (том 2 а.с. 139).

Для підтвердження використання, встановлених а Акті перевірки, господарських операцій з ПП «Аркадос» безпосередньо у своїй господарській діяльності, Позивач надав до суду первинні та внутрішні документи (копії), які повністю підтверджують отримання таких послуг Позивачем не лише в поставлений під сумнів період 1-ого кварталу 2010 року, а й за 2-ий квартал 2010 року, щодо якого Відповідач не встановив будь-яких порушень, зокрема:

- акт виконаних робіт на виконання Договору про наданняпослуг №1КА273 від 08.07.2010 за 2-ий квартал 2010 на суму 39 627,11 грн (том 7 а.с. 7 - 12), який був складений на підставі первірки представниками Позивача, за результатами якої були складені форми відповідності за 2 квартал 2010 (том 7 а.с. 14 - 22).

В подальшому Позивач сплатив суму винагороди яка була зафіксована в акті виконаних робіт, що підтверджується платіжним дорученням №553387 від 30.07.2010 на суму 39 627, 11 грн (том 15 а.с. 190). На дану операцію була складена податкова накладна №328 від 08.07.2012 на суму 39 627,11 грн (том 7 а.с. 13).

Щодо економічного ефекту від наданих послуг, встановлено, що позивач звернувся за наданням маркетингових послуг з метою ефективного просування тютюнового виробу на ринку. Основною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту.

Відповідач встановив відсутність зв`язку між господарськими операціями з ПП «Аркадос» та фінансово-господарською діяльністю Позивача на підставі акта перевірки державної податкової інспекції у Приморському районі м.?Одеси від 20.09.2010 №?1485/23-4/36610920.

Проте, як і щодо інших контрагентів Відповідач не підтвердив свою позицію жодним з належних та допустимих доказів.

У постанові від 31.08.2018 у справі №?1570/4299/12, Верховний Суд підтвердив, що реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, у той час, податковий орган не надав переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

У постанові вказано, що підставою для висновку контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість і завищення податкового кредиту за травень 2010 року стало заниження ПП "Аркадос" податкових зобов`язань по операціям з позивачем на суму 137 957 грн., анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Аркадос" 21 жовтня 2010 року та проведення процедури банкрутства; акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1485/23-4/36610920 від 20 вересня 2010 року "Про неможливість проведення перевірки ПП "Аркадос" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит за березень, квітень, травень, червень 2010 року", яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за місцезнаходження та ознаки нікчемності угод з контрагентами за період березень, квітень, травень, червень 2010 року.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці спірної господарської операції, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; виписки по рахункам. Транспортування товару здійснювалось ПП "Аркадос", що підтверджується товарно-транспортними накладними, також в матеріалах справи наявні Сертифікати та паспорти відповідності отриманих паливно-мастильних матеріалів усім обов`язковим вимогам ДСТУ.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Підприємством спірної господарської операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Аркадос», а тому заниження податку на прибуток у розмірі 8 252 грн (завищено валові витрати на 33 008 грн) та ПДВ у розмірі 6 602 грн.

Щодо господарських операцій між Позивачем та ПП «Ново-Ком», суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що господарські операції між ПП «Ново-Ком» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження податку на прибуток у розмірі 17 076,41 грн (завищено валові витрати на 35 837 грн та занижено об`єкт оподаткування на 35 292 грн) та ПДВ у розмірі 14 225 грн.

Судом встановлено, що позивач відповідно договору №?9КА780 від 01.07.2010 (том 4 а.с. 1-6) замовив у ПП «Аспект-Ойл» послуги щодо розміщення узгодженого асортимент тютюнових виробів згідно додатка № 2 до договору на автозаправних станціях компанії Лукойл по всій території України.

В подальшому між Позивачем та ПП «Аспект-Ойл» була підписана Додаткова угода від 01.01.2011 (том 4 а.с. 7-9) згідно з якою всі права та обов`язки попереднього виконавця (ПП «Аспект-Ойл») перейшли до ПП «Ново-Ком».

Тобто, що ПП «Ново-Ком» взяло на себе зобов`язання за договором від 01.07.2010 і продовжило надавати маркетингові послуги без перерв у виконанні зобов`язань.

Спірними операціями між Позивачем та ПП «Ново-Ком» Відповідач вважає за період у 4-ому кварталі 2010 року (у 241 пунктах торгівлі) та 1-ому кварталі 2011 року (у 238 пунктах торгівлі).

Додатком № 2 (том 4 а.с. 10-13) було інтерпретовано розміщення товару Позивача у торгових пунктах розміщених на автозаправних станціях над якими ПП "Ново-Ком» здійснювало повний контроль щодо торгівлі тютюновою продукцією. Додатково нижче додаємо ілюстрацію у якій наведений приклад розміщення товару Позивача.

Розрахунок суми винагороди згідно умов договору здійснювалось на підставі здійснення ревізії представниками Позивача щодо виконаного обсягу умов договору.

З метою контролю надання послуг в повному обсязі, представники Позивача проводили регулярні перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на торгівельних точках. Після проведення перевірок заповнювались форми відповідності (том 4 а.с. 28 - 32) у яких здійснювалось оцінювання за шкалою від 0 до 100%. Основними критеріями оцінки наданих послуг були: 1) наявність продукції, 2) місце продукції та обладнання 3) видимість продукції.

Сума винагороди формувалась в залежності від об`єму виконання узгоджених умов на момент проведення ревізій, та фіксувалась в актах виконаних робіт щодо кожної торгівельної точки окремо.

За результатами перевірки представниками Позивача складались акти виконанних робіт, у яких було сформована сума винагороди, період за який буде сплачуватись винагорода, а також місце розташування та коди торгівельних пунктів. На підтвердження цього Позивач надавав:

- акт виконаних робіт за 4-й квартал 2010 року на суму 43 004,04 грн (том 4 а.с. 21 -27). На підтвердження факту сплати винагороди Позивачем відповідно до умов договору було долучено платіжне доручення №627586 від 24.03.2011 на суму 43 004,04 грн (том 4 а.с. 35). На дану операцію в подальшому була складена податкова накладна №934 від 28.02.2011 на суму 43 004,04 грн (том 4 а.с. 33);

- акт виконаних робіт за 1-й квартал 2011 року на суму 42 350,09 грн (том 4 а.с. 14 -20). Щодо сплати винагороди було долучено платіжне доручення №595314 (том 15 а.с. 209) на підставі даного переказу було складено податкову накладну №183 від 16.05.2011 на суму 42 350,09 грн (том 4 а.с. 34).

Щодо економічного ефекту від наданих послуг, судом встановлено, що сновною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту.

Єдиним аргументом Відповідача для встановлення нереальних операції здійснюється на підставі Акта перевірки Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 10.02.2012 № 315/231 -36917481.

Проте, такий акт перевірки, з урахуванням наданих Позивачем первинних документів, не може бути прийнятий у якості доказу. Зокрема, такі висновки Суд робив і в типових спорах щодо ПП «Ново-Ком», де податковий орган використовував цей акт перевірки у якості доказу.

Зокрема, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014 у справі № 1570/5652/2012 встановлено, що доводи стосовно висновків, викладених в Акті перевірки від 10.02.2012 №315/231-36917481, які є підставою для донарахуванню платнику податків зобов`язань на підставі іншого акту перевірки є безпідставними.

Судом зауважено, що платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Зазначена позиція щодо відсутності підстав для використання Акта перевірки від 10.02.2012 №315/231-36917481 у якості доказу донарахування іншим платникам податку зобов`язань встановлена і в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 826/3357/13-а.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Ново-Ком», а тому заниження податку на прибуток у розмірі 17 076,41 грн (завищено валові витрати на 35 837 грн та занижено об`єкт оподаткування на 35 292 грн) та ПДВ у розмірі 14 225 грн. є безпідставним.

Щодо господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Спіра», суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що господарські операції між ТОВ «Спіра» та Позивачем є нереальним та дії останнього спричинили заниження ПДВ у розмірі 642 грн.

Судом встановлено, що дана операція стосувалась поставки ремкопмлектів для ремонту обладнання з виробництва фільтрів типу Mulfi (тобто, фільтрів для тютюнових виробів). Схема використання одного з ремонтних комплектів також надана до матеріалів справи (том 7 а.с. 178 - 181).

Позивач під час розгляду справи у суді вказував, що ці товари призначались для ремонту обладнання з виробництва фільтрів сигаретних типу Mulfi (Hauni), що підтверджується пояснювальною запискою начальника (том 7 а.с. 176).

Позивач здійснив замолвення даного ремкоплекту у ТОВ «Спіра», що підтверджуєтсья долученим замовленням № 4500288334 від 24.04.2009 на суму 3 207, 58 (без врахування ПДВ) (том 15 а.с. 210).

В подальшому ТОВ «Спіра» виставило рахунок-фактуру №СФ-0000398 від 24.06.2009 на суму 3 849,10 грн (вже з врахованою сумою ПДВ 641,52 грн) (том 4 а.с. 44). Також на підтвердження операції була складена видаткова накладна №РН-0000117 від 25.06.2009 на загальну суму - 3 849,10 грн (том 4 а.с. 40).

Отримання ремкомплекту підтверджується прибутковим ордером №5000312947 від 07.01.2009, у якому вказується, що було доставлено товар від ТОВ «Спіра» на склад Позивача - «UA03.SP50» за супровідним документом (видатковою накладною) №РН-0000117 (том 4 а.с. 41).

Після отримання товару Позивач перерахував кошти відповідно до виставленого рахунку-фактури, що підтверджується платіжним дорученням №437301 від 15.07.2009 на суму 3 849,10 грн (том 4 а.с. 42).

На дану операцію була складена податкова накладна №127 від 25.06.2009 на суму З 849,10 грн (том 4 а.с. 45). де 642 грн є сумою ПДВ.

Єдиною аргументацією Відповідача. Якою він обґрунтовує зменшення податкового кредиту ПДВ у Позивача були (1) висновки Акта перевірки Баширівської об`єднаної державної податкової інспекції від 12.01.2012 №16/23/34068868 та (2) копією письмових пояснень директора ТОВ «Спіра» ОСОБА_4 .

Разом із тим, суд зазначає, що зазначені документи не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть вважатись як беззаперечна підстава для встановлення нереальності операцій між Позивачем та ТОВ «Спіра».

Щодо використання Акта перевірки від 12.01.2012 № 16/23/34068868, Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 28.11.201239 у справі № 2а-3630/12/1370, встановив наявність у штаті підприємства незначної кількості працівників і відсутність основних засобів, не свідчить про неспроможність підприємства здійснювати господарську діяльність. Відповідач не довів, які саме трудові ресурси та основні засоби необхідні для виконання укладених договорів, а також не довів, хто саме поставляв позивачу товар, якщо не зазначені підприємства, і на яких умовах, якщо не на тих, які передбачені відповідними договорами».

Суд зазначає, що висновки податкового органу стосовно того, що ТОВ «Спіра» мала у штаті незначну кількість працівників не може бути підставою для встановлення відсутності фінансово-господарського зв`язку з витратами, які понесли інші контрагенти під час отримання товарів від такого контрагента.

Крім того, отримані пояснення від директора ТОВ «Спіра» не мають жодного зв`язку з поставленими таким контрагентом товарами.

Суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2019 р. у справі № 826/7423/16.

Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку ПАТ "Філіп Морріс Україна", суд приходить до висновку, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом позивача, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товару дійсно мав місце.

Надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми, змісту або походження , котрі в силу ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України",ст.44 ПК України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичних сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності господарських операцій.

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулася, є економічно виправданою та відповідає основним видам господарської діяльності.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд не приймає до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть грунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Судом встановлено, що на час проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні мали відповідну господарську правосуб`єктність: в установленому законом порядку були зареєстровані як юридичні особи, взяті на податковий облік як платники ПДВ. установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, га в Реєстрі платників податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що досліджені господарські операції по правочинам між позивачем та його контрагентами були реально здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, такі операції пов`язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідає дійсності, та не грунтується не належних жоказах.

Щодо донарахування позивачу акцизного податку, зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення товариством статті 7 Закону України Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 27 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 Про акцизний збір (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Декрет № 18-92) у зв`язку з ненарахуванням акцизного збору з вартості пошкоджених тютюнових виробів.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (чинного на момент спірних правовідносин) марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Ії наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Частиною першою ст. 7 Закону України Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби, що діяв на час виникнення спірних відносин, передбачено, що марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення "Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року №567.

Відповідно до вимог зазначеного Положення, виробники тютюнових виробів проводять маркування кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів.

Абзацом п`ятим пункту 27 Положення передбачено, що у разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально-відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки.

На момент виникнення спірних відносин порядок знищення пошкоджених тютюнових виробів регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2004р. № 508 "Про затвердження Порядку утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок № 508).

Відповідно до п. 4 Порядку № 508, рішення про утилізацію або знищення продукції приймається комісіями з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення про утворення комісії з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - комісія) та затвердження її персонального складу приймається Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласної. Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Головою комісії є представник Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування.

Положення про комісію затверджуються Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації на підставі типового положення, яке затверджується ДПС за погодженням з Держспоживінспекцією. Склад комісії оновлюється не рідше одного разу на рік.

Судом встановлено, що 20.07.2009 на складі готової продукції у м. Донецьку виникла пожежа, за результатами якої вся тютюнова продукція, яка там зберігалася або була повністю знищення, або була фактично непридатною для подальшого використання.

Позивачем під час розгляду справи вказано, що у зв`язку з вказаним Позивач утилізував весь об`єм готової тютюнової продукції разом з наклеєними на них марками акцизного збору у відповідності до вимог діючого законодавства на момент спірних правовідносин, а саме виконуючи норми Порядку утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів (надалі - Порядок утилізації тютюнових виробів).

Зауважив, що тютюнові вироби на складі готової продукції у м. Донецьку зберігалися вже з наклеєними марки акцизного збору, які були невід`ємною частиною готової продукції. Отже, з урахуванням зазначеного. Позивач не застосовував під час утилізації такої готової продукції норми Положення № 567 «Про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів (надалі - Положення №> 567), які Відповідач протиправно застосував під час проведення перевірки та безпідставно донарахував акцизний збір (у розмірі 12 млн гри разом із штрафними санкціями на 3 млн грн) на всю кількість знищених тютюнових виробів.

Отже, суть спору зводиться до аналізу податкових наслідків для Позивача за результатами пожежі у 2009 році, у тому числі дослідження можливості застосування норм Положення № 567 до знищених у результаті пожежі 2009 року тютюнових виробів разом з наклеєними на них марками акцизного збору.

Верховний Суд у постанові від 29 липня 2024 року зазначив, що суди не перевірили обставини щодо дотримання позивачем наведених вимог Положення № 567 при списанні та утилізації пошкоджених марок акцизного збору або вчинення ним будь-яких активних дій з метою дотримання вказаних нормативних положень.

Отже, на виконання вимог постанови Верховного суду від 29 липня 2024 року судом досліджено фактичні обставини та активні дії, які були вчинені Позивачем під час утилізації пошкоджених тютюнових виробів разом з наклеєними на них марками акцизного збору, та встановлено наступне.

Так, на складі готової продукції у місті Донецьк Позивач зберігав тютюнові вироби для їх подальшого продажу. Зокрема, продукція вже була маркова марками акцизного збору.

За результатами пожежі 2009 року у місті Донецьк, Позивач, з урахуванням норм Закону України «Про пожежну безпеку», Порядку обліку пожеж та їх наслідків, а також Порядку утилізації неякісних тютюнових виробів, знищив всю тютюнову продукцію разом з наклеєними на них марками акцизного збору непридатну до подальшого продажу та споживання.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку»: «власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов`язані, зокрема, проводити службове розслідування випадків пожеж».

Отже, з урахуванням наявного у Позивача обов`язку, після пожежі ним було призначено на підставі наказу № 311 від 30.07.2009 (том 14 а.с. 44) та проведено службове розслідування, що підтверджується копією акту службового розслідування (том 2 а.с. 1-6 та том 14 а.с. 37-42) та додатками до акта службового розслідування разом із відеозаписом внутрішньої камери відеоспостереження для встановлення причин пожежі (том 14 а.с. 74).

Зокрема, за результатами проведеного службового розслідування була встановлена відсутність порушень правил пожежної безпеки з боку працівників Позивача. Найбільш ймовірною причиною пожежі стало проведення ремонтних робіт контрагентом орендодавця на даху орендованих Позивачем приміщень.

Зазначені висновки були зроблені на підставі наступних документів, а саме: копії договору про суборенду складу та офісних приміщень № 808-002 від 01.12.2007, укладеного між ТОВ «Ардон» та ЗАТ «ФМУ» разом з додатками (том 14 а.с. 45-54); пояснювальної записки: Пожежна безпека та протипожежний стан регіонального складу та офісу Донецької філії ЗАТ «ФМУ» (том 14 а.с. 55-58); плану розташування офісу та складів Донецької філії ЗАТ «ФМУ» (том 14 а.с. 59); копії дозволу № 127 від 08.11.2005 на початок роботи регіонального депо, виданий Управлінням м. Донецька, ТУ МИСУ в Донецький області (том 14 а.с. 60); копії листа СДПЧ № 7 УМНС в м. Донецьк ТУ МИСУ в Донецькій області від 25.10.2006 № 466 щодо продовження дії дозволу на оренду приміщень (том 14 а.с. 61); копії приписів державних органів пожежного нагляду МИСУ за 2008-2009 роки (том 14 а.с. 62-63); копії пояснювальної записки ОСОБА_5 , керівника складів ДФ ЗАТ «ФМУ» (том 14 а.с. 64-65); схеми складу готової продукції Донецької філії ЗАТ «ФМУ», з визначенням розміщення готової продукції на складі та місць протікань (том 14 а.с. 66); копії запису про здавання об`єкту під охорону в Книзі прийому/здавання об`єктів та транспортних засобів під охорону (том 14 а.с. 67); копії запису про прийом чергування в Книзі прийому/здавання чергувань черговою зміною охорони (том 14 а.с. 68); витягу з електронного архіву даних тривожних подій та відомостей про зняття/постановку об`єктів під охорону ПЦС Донецької філії АО «Охрана и безопасность» за період 17.07.09-20.07.09 (том 14 а.с. 69-70); пояснювальної записки ОСОБА_6 , охоронника СП «Г4С ЛТД» (том 14 а.с. 71); витягу з проекту АО «Охрана и безопасность» «Система охоронної сигналізації» та схемою розташування шлейфів охоронної сигналізації в приміщеннях складів г/п ДФ ЗАТ «ФМУ» (том 14 а.с. синхронізації обліку часу системи відео нагляду з місцевим часом (том 14 а.с. 72); пояснювальної записки ОСОБА_7 , охоронника СП «Г4С ЛТД» (том 14 а.с. 76-77); протоколу огляду місця події від 21.07.2009 разом з фото-додатками (том 14 а.с. 78-93), доповідної записки ОСОБА_8 від 21.07.2009 (том 14 а.с. 94), доповідної записки ОСОБА_9 (том 14 а.с. 95); довідки про орієнтовну суму збитків внаслідок пожежі на складах готової продукції ДФ ЗАТ «ФМУ» (том 14 а.с. 96-99).

Так як п. 13 Порядку обліку пожеж та їх наслідків передбачав, що: «збитки від пожежі визначаються незалежно від того, підлягають вони відшкодуванню чи ні», Позивач також замовив проведення експертного дослідження для достеменного підтвердження та оцінки збитків, спричинених пожежею 2009 року.

Висновком експерта Донецької торгово-промислової палати №3712 від 22.09.2009 щодо якості пошкодженої готової продукції (том 2 а.с. 39-46) було підтверджено ушкодження тютюнових виробів разом із наклеєними на них акцизними марками у загальній кількості 11 448 коробів (з яких 4 505 коробів були сильно обгорілі, у вигляді безформеної маси, а 6 943 коробів були деформовані з наявним стороннім запахом та зі 100% втратою якості).

Одночасно з проведенням службового розслідування, Позивач також вів офіційну комунікацію з Відповідачем та податковим органом Донецької області щодо порядку знищення та утилізації тютюнових виробів разом з марками акцизного збору. Перш за все, були організовані офіційні зустрічі між регіональними органами податкового органу у Донецькій області та менеджментом Позивача, що й тому числі було підтверджено письмовою заявою (афідевітом) від 28.05.2021 на той момент головного бухгалтера ОСОБА_10 (том 16 а.с. 95-105).

Крім того. Позивачем, в порядку п.4.4.2. Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», був поданий запит до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області № 08/051 від 11.08.2009 (том 14 а.с. 100-101) щодо надання роз`яснення стосовно процедури знищення наклеєних на пошкоджені тютюнові вироби акцизних марок.

20.08.2009Позивачем було прийнято рішення про списання тютюнових виробів разом із наклеєними на них акцизними марками у кількості 11 448 коробів, що підтверджується копією акта списання № 19/08-09 від 20.08.2009 (том 2 а.с. 73 / том 14 а.с. 102).

З урахуванням п. 4 Порядку утилізації тютюнових виробів: «рішення про утилізацію або знищення продукції приймається комісіями з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі».

Отже, для цілей подальшого знищення Позивачем було направлено матеріали до Донецької обласної державної адміністрації про знищення тютюнових виробів у кількості 114480 тис сигарет, що постраждали під час пожежі.

На виконання вимог вказаного Порядку утилізації тютюнових виробів, Донецькою обласною державною адміністрацією на підставі Експертного висновку, за участі представників Державної податкової адміністрації в Донецькій області, та Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Донецькій області було прийнято Рішення № 1 про необхідність знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 27.01.2010 (том 2 а.с. 67-68).

Відповідно до п. 10 Порядку утилізації тютюнових виробів: «про проведення утилізації або знищення продукції складається акт за формою, затвердженою Мінекономрозвитку, який підписується відповідальними посадовими особами підприємства, що виконало ці роботи, та уповноваженим представником комісії».

Тож, після отримання рішення про необхідність знищення коробів, Позивач знищив тютюнові вироби шляхом залучення ліцензованого контрагента ТОВ «Елга», що підтверджується договором про надання послуг № РМи/10-024 від 01.04.2010 (послуги з організації знищення непридатної продукції) (том 14 а.с. 117-118); специфікацією № 1 від 12.04.2010(том 14 а.с. 119-120); специфікацією № 2 від 16.04.2010 (том 14 а.с. 121-122); актом № 190 від 18.05.2010 (том 14 а.с. 123); рахунком № 177 від 18.05.2010 (том 14 а.с. 124); актом здачі прийняття робіт № 211 від 30.04.2010 (том 14 а.с. 125); актом здачі прийняття робіт за період з 27.04.2010 по 18.05.2010 № 265 від 31.05.2010 (послуги з охорони та супровід тютюнових виробів неналежного стану) (том 14 а.с. 126); внутрішніми замовленнями Позивача до Договору про надання послуг № РМи/10-024 від 01.04.2010 (послуги з організації знищення непридатної продукції) (том 14 а.с. 127-130); актом здачі-прийняття виконаних послуг № 14 від 31.01.2010 за договором суборенди № 8-09-064Н від 01.01.2010(том 14 а.с. 131); актом здачі-прийняття виконаних послуг № 28 від 28.02.2010 за договором суборенди № 8-09-064Н від 01.01.2010 (том 14 а.с. 132); актом здачі-прийняття виконаних послуг № 55 від 31.03.2010 за договором суборенди № 8-09-064Н від 01.01.2010 (том 14 а.с. 133); актом здачі-прийняття виконаних послуг № 70 від 30.04.2010 за договором суборенди № 8-09-064Н від 01.01.2010 (том 14 а.с. 134); актом здачі-прийняття виконаних послуг № 91 від 31.05.2010 за договором суборенди № 8-09-064Н від 01.01.2010 (том 14 а.с. 135).

В період з 14.04.2010 по 18.05.2010 були знищенні тютюнові вироби разом із наклеєними на них акцизними марками. Знищення підтверджено актом про проведення знищення неякісних тютюнових виробів № 190 від 18.05.2010 (том 2 а.с. 69).

Представники Донецької обласної державної адміністрації, а також представники податкового органу Донецької області були ознайомлені з фактом знищення пошкоджених від пожежі тютюнових виробів разом із наклеєними на них акцизними марками, про що свідчать їх підписи в матеріалах справи, наявні на копії ознайомлення від 22.12.2010 (том 2 а.с. 69-71).

Отже, Позивач здійснив активні правомірні дії та повідомляв податковий орган (у тому числі і за місцем знаходження складу, на якому виникла пожежа) про процедуру знищення пошкоджених від пожежі тютюнових виробів разом із наклеєними на них акцизними марками протягом всього часу.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.11.2015 у справі № 2а/1570/6366/11, також підтвердив, що: «аналіз нормативних актів дає підстави для висновку про те, що при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків коли платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючому органу необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок непереборних обставин, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат».

Тобто, якщо платник податків втратив підакцизні товари внаслідок їх знищення (що мало місце в даній справі) та документально зафіксував ці втрати, надавши податковому органу докази про підстави такого знищення, бази оподаткування акцизним податком (збором) не виникає.

Судом встановлено, що позивач обліковував невикористані марки акцизного збору (у тому числі ті, що згоріли разом з тютюновими виробами у 2009 року вже після їх використання) відповідно до вимог Положення № 567.

Норми Положення №567 застосовуються до правовідносин, що стосуються виробництва, зберігання, продажу марок акцизного збору та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів такими марками акцизного збору.

Отже, після маркування тютюнового виробу маркою акцизного збору така марка вважається використаною, а, тому до останньої не можуть бути застосовані норми Положенні №567.

Таке правозастосування випливає й, перш за все, з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», де вказано, що: «марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України».

Аналіз змісту 34 пунктів Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням норм Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», дозволяє зробити висновок про те, що правовідносини, що виникають після наклеювання у встановленому порядку марок акцизного збору на тютюнові вироби, знаходяться поза межами правового регулювання цього Положення.

Відповідно до ч. 17 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання. продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Так, п. 25 - 27 Положення №567 деталізує порядок обліку та повернення пошкоджених невикористаних марок та встановлює, що невикористані (унаслідок пошкодження) марки приймаються для знищення. Сплачена сума акцизного збору відшкодовується покупцям або за їх бажанням зараховується в рахунок майбутніх платежів, крім суми акцизного збору, сплаченої в рахунок погашення податкового векселя. Вартість марок не відшкодовується.

Пошкоджені марки повинні бути наклеєні на окремому аркуші паперу формату АЗ (290 х 420 мм) так, щоб чітко було видно центральну частину марки, окремі частини розірваних марок повинні бути з`єднані, а загальна частина кожної поверненої імпортером (замовником, виробником) марки повинна становити не менш як 60 відсотків початкового розміру.

Оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного збору або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця.

У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом з наклеювання марок і наклеювання їх на окремому аркуші паперу на підприємстві-виробнику створюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов`язково зазначається фактична кількість зіпсованих автоматом марок. До складу зазначеної комісії залучається представник органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника (голова комісії) і представник відповідної місцевої держадміністрації.

Так на виконання вказаних норм Положення №567, Позивач щомісяця здавав невикористані (пошкоджені) марки акцизного збору контролюючому органу, що, серед іншого, підтверджується прийнятими податковим органом супровідними листами Позивача, разом з якими щомісяця приймались марки акцизного збору, що підлягали знищенню (копії документів додаються за 2008 -2009 роки); марки акцизного збору, що неможливо було наклеїти на папір, списував (1) актом про списання, який разом із (2) довідкою щодо використання марок акцизного збору, (3) відомістю руху акцизних марок по сигаретному цеху, (4) рухом акцизних марок по комірній щомісяця подавався контролюючому органу (копії документів за 2008 -2009 роки наявні в матеріалах справи).

Окрім вказаних вище документів, на виконання вимог Положення № 567, Позивач також щомісяця подавав до контролюючого органу й інші документи для цілей обліку марок акцизного збору, а саме (копії документів додаються, для прикладу, за 2008 -2009 роки наявні в матеріалах справи): щомісячні звіти щодо виробництва, реалізації та оподаткування тютюнових виробів; щомісячні звіти про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів; щомісячні звіти про використання марок акцизного збору; щомісячні журнали обліку сплати акцизного збору від реалізації тютюнових виробів вітчизняного виробництва; щомісячні журнали обліку сплати акцизного збору від реалізації тютюнових виробів імпортного виробництва; щомісячні попередні заявки-розрахунки на потребу в марках акцизного збору; щомісячні заявки-розрахунки на придбання марок акцизного збору для маркування тютюнових виробів та інші документи.

Окрім вказаних документів Позивач також щомісяця отримував та зберігав (1) звіт про використання акцизних марок, використаних ЗАО Філіп Морріс та (2) обліковував у внутрішній системі імпортовані сигарети на підставі ВМД.

Верховний Суду у постанові від 19.02.2021 вказав на необхідності першочергового аналізу наявності чи відсутності самого об`єкту оподаткування акцизними збором у спірних правовідносинах, та зауважив, що:

«Згідно зі статтею 1 Декрету № 18-92 акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 3 Декрету № 18-92 об`єктом оподаткування є, зокрема, обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Згідно зі статтею 4 Декрету № 18-92 датою виникнення податкових зобов`язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збор або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що обов`язок зі сплати акцизного збору виникає внаслідок факту реалізації платником певної номенклатури товарів. Тобто оборот з реалізації підакцизного товару вважається здійсненим з моменту настання першої події, з якою пов`язується виникнення обов`язку щодо сплати акцизного збору».

Отже, Верховний Суд ще у постанові від 19.02.2021 під час направлення справи на новий розгляд встановив, що об`єктом оподаткування акцизним збором є реалізація підакцизних товарів.

Аналіз дотримання Позивачем Положень № 567 лише деталізує порядок обліку акцизних марок, які ще не були марковані, проте жодним чином не співвідноситься з об`єктом оподаткування акцизним збором.

Так, податкове законодавство як на момент виникнення спірних правовідносин, так і зараз передбачає встановлення обов`язкових елементів відповідного податку для його нарахування платнику податків.

Обов`язковими елементами встановлені:(1) платники податку; (2) об`єкт оподаткування; (3) база оподаткування; (4) ставка податку; (5) порядок обчислення податку; (6) податковий період; (7) строк та порядок сплати податку; (8) строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, для встановлення податку необхідно визначити кожен з таких елементів.

З норм податкового законодавства, що діяло на момент спірних правовідносин, елементи акцизного податку визначались, зокрема Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», як вже неодноразово зазначалось.

Проте, ні об`єкт оподаткування, ні строк та порядок сплати податку не відповідали спірним правовідносинам, що виникли у Позивача у 2009 році з огляду на наступне.

Так, як вже цитувалося, об`єкти оподаткування визначаються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір». Зокрема, ст. З вказаного Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (далі - Декрет КМУ) встановлювала, що:

«Об`єктом оподаткування є: а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників; в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України».

Так, Декрет КМУ чітко встановлює три види об`єкта оподаткування акцизним податком (збором), серед яких не має жодної згадки про знищені підакцизні товари (які не були реалізовані споживачам).

Тобто законодавчо встановленої імперативної норми щодо визначення об`єктом оподаткування знищених підакцизних товарів не існувало, тобто така продукція не визначалась об`єктом оподаткування акцизним збором.

Крім того, навіть порядок сплати акцизного збору (податку) передбачає, відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», передбачає, що Українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації, зокрема, тютюнових виробів - до 16 числа наступного за звітним місяця.

При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни не допускається.

Отже, норми податкового законодавства, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачають та забороняють сплачувати акцизний збір (податок) в інший спосіб, ніж за результатами реалізації такого підакцизного товару.

Зважаючи на викладене, відповідно до законодавства, що діяло у період з 01.07.2009 по 01.10.2011, об`єктом оподаткування акцизним збором для тютюнових виробів вироблених на митній території України є обороти з реалізації вироблених в Україні відповідних підакцизних товарів, а ставки оподаткування встановлено у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (специфічні) та у процентах до обороту реалізації товару (адвалорні).

З огляду на це, у разі відсутності факту реалізації пошкоджених підакцизних товарів у результаті знищення тютюнових виробів, відсутній і обов`язковий елемент правового механізму відповідного податку, а саме об`єкт оподаткування акцизним збором, і, відповідно, податковий обов`язок із його сплати не виникає.

Спірні відносини стосуються знищених тютюнових виробів з наклеєними на них марками акцизного збору.

Разом із тим, момент виникнення права у Позивача на сплату акцизного збору (податку) за знищені тютюнові вироби разом із наклеєними на них акцизними марками так і не наставав, оскільки товар не реалізовувався.

Відповідач ні під час проведення перевіркм. ні під час розгляду справи у не надав належних і допустимих доказів підтвердження реалізації пошкоджених у пожежі тютюнових виробів).

Крім того, суд наголошує, що суму акцизного збору Відповідач розрахував саме із знищених товарів (а не реалізованих), що ним не заперечувалось під час розгляду справи у суді.Отже, суд погоджується з позицією позивача, що у спірних правовідносинах був взагалі відсутній об`єкт оподаткування.

Доводи відповідача про не нарахування позивачем акцизного збору на пошкоджені та знищені сигарети суд вважає необґрунтованими, оскільки об`єктом оподаткування акцизним збором вироблених на території України підакцизних товарів (сигарет) є, саме, обороти з реалізації сигарет. Обов`язок сплати акцизного збору також виникає лише після здійснення оборотів з реалізації.

Враховуючи, що зіпсовані під час пожежі сигарети не підлягали реалізації або будь-якому іншому використанню у зв`язку зі стовідсотковою втратою якості , тому об`єкт оподаткування акцизним збором відсутній.

Таким чином, контролюючий орган не мав правових підстав нараховувати податкові зобов`язання з акцизного збору, а тому суд приходить до висновку про неправомірне донарахування ПрАТ "Філіп Морріс Україна" акцизного податку.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов`язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна".

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012:

№ 0000190042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 5 237 400,00 грн за основним платежем та 1 309 350,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0000180042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 6 871 526,88 грн за основним платежем та 1 717 881,72 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0000170042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 983 199,00 грн за основним платежем та 72 282,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0000160042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 654 407,00 грн за основним платежем та 108 282,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ - 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 квітня 2025 року.

Суддя Бідонько А.В.