Рішення від 24.04.2025 по справі 520/3590/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 р. №520/3590/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення № UA807000/2024/000734/2 від 30.12.2024, яке прийняте Харківською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000887, що прийнята Харківською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

24.02.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від Харківської митниці Держмитслужби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що в поданих документах, містились розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та компанією HENAN ZONGHENG IMP.EXP.CO. LTD укладено контракт на поставку товарів № 080524-HZ від 24.04.2024, відповідно до умов якого іноземна компанія зобов`язалась продати товар, а Позивач зобов`язався оплатити відповідний товар за цінами визначеними у Інвойсах до цього контракту.

Відповідно до п.3.1. Контракту умова поставки встановлюється за правилами FOB Qingdao Китай відповідно до правил Інкотермс 2020. Пункт завантаження Товару: Qingdao Китай. Сторони погодили, що Товар буде відправлятися з території Китаю та доставлятиметься на територію України.

Відповідно до п.3.2. Контракту, сторони погодили, що право власності на товар переходить покупцеві з дати передачі оригіналу коносаменту (Bill of loading) або випуску телексрелізу (telex release) Продавцем Покупцю. Датою поставки товару вважається дата виконання останньої події, тобто завантаження Товару у транспорт, зазначений Покупцем, в місті Qingdao, Китай та здійснення митного оформлення на вивезення (п.3.3. Контракту).

Умови платежів сторонами було погоджено в розділі 5 Контракту, шляхом банківського переказу в доларах США з рахунку Покупця на рахунок Продавця згідно умов визначених в Інвойсі з оплатою частини платежу на умовах передоплати, а іншої частини платежу через 30 днів після відвантаження та до приходу контейнера з товаром в порт прибуття. Датою відвантаження товару вважається дата транспортної накладної (коносаменту).

19.12.2024 з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію № 24UA807200018678U6 від 19.12.2024.

27.12.2024 Позивач отримав від Відповідача картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807200/2024/000875, згідно з яким митниця відмовила у митному оформленні товарів Позивачеві, з причин того, що товари випущені у вільний обіг відповідно до статті 260 МК України за тимчасовою декларацією від 23.12.2024 № UA807200/2024/018860 та роз`яснено вимогу щодо здійснення митного оформлення товарів шляхом подання додаткової МД відповідно до вимог ст. 261, 257 МКУ у строк визначений ч.1 ст. 260 МКУ, та зазначено право декларанта оскаржити рішення митниці до митного органу вищого рівня Державної митної служби України.

Позивачем було додатково складено та подано митну декларацію № 24UA807200018804U2 від 23.12.2024 та декларацію митної вартості товарів до МД вн. № 2719, про що також свідчить електронна квитанція митниці про прийняття відповідних документів F123AABF-E89F-46C9-B475-3CE2BFA25B34 від 23.12.2024

Відповідачем було відмовлено Позивачеві у митному оформленні товарів на цей раз з причини: «Неможливості здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невиконанням статті 257 Митного кодексу України в частині не зазначення точних відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення в частині порушення розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, а саме у гр.37 поставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митному режиму». Харківською митницею додатково зазначено, що у першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів.

Також роз`яснено вимоги про необхідність подання нової митної декларації.

26.12.2024 позивачем було складено та подано нову митну декларацію № 24UA807200019009U3 від 26.12.2024 та декларацію митної вартості до МД вн.№ 2731 від 26 грудня 2024 року, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 38 277,47 доларів США.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Сертифікат якості (Certificate of quality) 18.09.2024; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.09.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HNZH24-3040 від 18.09.2024; Коносамент (Bill of lading) № NSZEC240943931 від 26.09.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1612/02 від 16.12.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 24C4101M1263/50062 від 04.11.2024; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA807200018678U6.00 від 19.12.202; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3500-0332 від 24.12.2024; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA807200018678U6 від 20.12.2024; Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000875 від 25.12.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару 1 від 14.05.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 2 від 19.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-23385 від 06.12.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 61 від 06.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 061224/2 від 06.12.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. угода № 1 від 01.11.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 080524-HZ від 24.04.2024; Договір про надання послуг митного брокера № 383-КБ-09/2024 від 02.09.2024; Договір (контракт) про перевезення № 0609/24/02 від 06.09.2024; Інші некласифіковані документи акт виконан.робіт від 04.11.2024; Інші некласифіковані документи доручення від 19.12.2024; Інші некласифіковані документи заява на перевезення № 061224 від 06.12.2024; Акт про взяття проб (зразків) товарі UA807200/2024/000035 від 19.12.2024.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу позивач надав лист за вих. № 0344 від 26.12.2024, в якому надав пояснення та додаткові документи.

30.12.2024, року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000887, та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000734/2 від 30.12.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товари товар 1) 3,87 USD/кг.

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією 25UA807200000034U9 від 03.01.2025 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості № UA807000/2024/000734/2 від 30.12.2024.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

- відсутня проформа-інвойса відповідно п.4.1 додаткової угоди №1 та в п.1.4, п.2.1, п. 5.6 зовнішньоекономічного договору від 24.04.2024 №080524- HZ;

- заява на перевезення №061224/01 від 06.12.2024 надана пізніше ніж почалось переміщення товару відповідно до морського коносаменту від 26.09.2024 №NSZEC240943931;

- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- в наданій додатково митній декларації країни відправлення вага нетто 25400 кг не відповідає товаросупровідним документам 25668,6 кг, ціна товару за шт. 0,6834 дол. США не відповідає комерційному інвойсу №HNZH24-3040;

- не надано морській коносамент №QGD1255615 що зазначено в митній декларації країни відправлення;

- також за інформацією в мережі Інтернет (сайт www.searates.com/tracking) контейнер №TGHU9491730 на морському судні відправлено з порту Qingdao Китай 26.09.2024 який прибув в порт PIRAEUS Греція 22.11.2024 та було вивантажено з судна у порту 24.11.2024 потім 06.12.2024

перевантажено на інше судно для відправки в порт Чорноморськ Україна.

- Згідно інформації з сайту www.searates.com/tracking товар прибув в Україну 13.12.2024. Таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання, перевантаження товару в порту Греції, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображенні в жодному документі;

- додатково наданий лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2426 від 30.12.2024 взято до уваги, даній лист містить інформацію, що рівень цін на товар може змінюватися в залежності від якості, умов оплати, розміру партії кон`юктури ситуації на ринку, тощо та носить консультативний характер.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів відповідача про відсутність проформb-інвойса відповідно п.4.1 додаткової угоди №1 та в п.1.4, п.2.1, п. 5.6 зовнішньоекономічного договору від 24.04.2024 №080524-HZ, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до умов Контракту сторони визначили на власний вибір погоджувати умови в проформі чи одразу в інвойсі інформацію про товар, тобто на диспозитивних

принципах, тим більш, що умовами Контракту передбачена альтернативність вибору проформи інвойсу чи інвойсу через розділовий сполучник або.

Крім того, проформа - інвойс (Proforma invoice) це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

По суті, це попередній рахунок на оплату, і він не підтверджує факт відвантаження товару, надання послуг. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойса не є остаточним та можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення.

Щодо доводів відповідача, що заява на перевезення №061224/01 від 06.12.2024 надана пізніше ніж почалось переміщення товару відповідно до морського коносаменту від 26.09.2024 №

NSZEC240943931, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що заявка була підписана пізніше за дату коносаменту, з підстав того, що попередні умови доставки були узгоджені експедирувальною компанією та Позивачем в месенджері, кінцеву ставку на перевезення вантажу автотранспортом сторони узгоджували за фактом вивезення контейнеру з товаром із порту вивантаження.

Тобто, остаточна вартість комплексу наданих послуг з доставки вантажу морем, та автотранспортом по території України Позивач узгодив з експедирувальною компанією за фактом прибуття вантажу і після цього лише була підписана заявка, яка містила остаточну вартість, що також підтверджується поясненнями від ТОВ «Клевер Тім» вих.№ 290125/01 від 29.01.2025 .

Щодо відсутності каталогів, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника

товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Позивачем подавались прайс-листи продавця разом з деклараціями на митне оформлення товару, що зокрема підтверджується в електронній квитанції митниці 2AB7B205- 9EB0-40B0-B2DB-B90401451EDE.

Крім того, прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Такий документ має додаткове (другорядне) значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).

Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 815/2731/18, від 01.03.2023, у справі № 420/18880/21.

Крім того, прайс-лист є документом продавця, відповідно, Позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації

Тому посилання щодо відсутності вказаних документів, спрямовані на обґрунтування рішення про коригування митної вартості, є безпідставними.

Доводи відповідача, що в наданій додатково митній декларації країни відправлення вага нетто 25400 кг не відповідає товаросупровідним документам 25668,6 кг, цена товару за шт. 0,6834 дол. США не відповідає комерційному інвойсу № HNZH24-3040, суд вважає необґрунтованим, оскільки в експортній вантажній митній декларації продавця зазначається вид пакування товару коробка/ящики із картону або ДВП і вказується вага нетто(кг) 25400, без врахування пакувального матеріалу та вага брутто (кг) 26970, що враховує вагу товару разом з упаковкою, і надалі всюди в інших документах була вказана вага товару брутто (кг) 26970.

Стосовно не надання морського коносаменту №QGD1255615 що зазначено в митній декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Морський кономасент має номер NSZEC240943931, а QGD1255615 - це лінійний коносамент між замовником для судноплавної лінії через посередника - агента для отримувача - експедирувальної компанії, тобто відповідний документ стосується компанії, яка надає логістичні, експедирувальні послуги, і не впливає на визначення ціни на товар Позивача, оскільки Позивач має окремий договір із логістичною компанією, оплата якій здійснюється за надання комплексу послуг з доставки товарів в обумовлений пункт отримання Позивачем на території України, тому і це твердження Відповідача є безпідставним.

Щодо посилань відповідача на інформацію в мережі Інтернет (сайт www.searates.com/tracking), відповідно до якої контейнер №TGHU9491730 на морському судні відправлено з порту Qingdao Китай 26.09.2024 який прибув в порт PIRAEUS Греція 22.11.2024 та було вивантажено з судна у порту 24.11.2024 потім 06.12.2024 перевантажено на інше судно для відправки в порт Чорноморськ Україна. Згідно інформації з сайту www.searates.com/tracking товар прибув в Україну 13.12.2024. Таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання, перевантаження товару в порту Греції, однак вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображенні в жодному документі, суд вважає безпідставними, оскільки воно не стосується і ніяким чином не впливає на визначення митної варстості товару, оскільки якщо припустити наявність відповідних додаткових витрат на зберігання, перевантаження товару, то такі витрати не стосуються Позивача, а покладаються виключно на судноплавну компанію, яка здійснює морське перевезення вантажу.

Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення № UA807000/2024/000734/2 від 30.12.2024 про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000734/2 від 30.12.2024, яке прийняте Харківською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000887, що прийнята Харківською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (код ЄДРПОУ 25185087) сплачений судовий збір у сумі 2422,40 (дві тисячі гривень чотириста двадцять дві гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.