Постанова

від 24.04.2025 по справі 620/11883/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11883/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юніпег" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року позивач - ПП "Юніпег" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2024 року №12371/ж10/25-01-07-00 та №12370/ж10/25-01-07-00.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставин справи.

Апелянт звернув увагу суду на те, що станом на 30 квітня 2024 року по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" у ПП "Юніпег" обліковується кредиторська заборгованість за товар, що був імпортований на митну територію України на загальну суму 21 440 382,86 грн, в тому числі ПДВ 3 573 397,14 грн. Крім того, контролюючим органом встановлено, що за квітень 2024 року в результаті операцій з реалізації товару, а саме продуктів харчування ПП "Юніпег" отримано збитки на загальну суму 146 463,01 грн.

Додатково зазначив про те, що під час проведення перевірки встановлено, що ціни на продукти харчування, що були реалізовані за перевіряємий період є меншими в порівнянні з цінами продажу типового товару на внутрішньому ринку України, тобто нижче звичайних (ринкових) цін.

Також звернув увагу суду на те, що станом на дату реєстрації акту документальної перевірки до ГУ ДПС у Чернігівській області не було надано письмової відповіді з завіреними копіями первинних документів на запити контролюючого органу від 10 липня 2024 року, які були вручені під підпис директору ПП "Юніпег".

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ПП "Юніпег" зареєстровано юридичною особою 02 березня 2017 року, місцезнаходження 14005, м. Чернігів, вул. Гоголя, буд. 22, кв. 12, основним видом діяльності є 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 18 червня 2024 року №761-п та направлень від 19 червня 2024 року №1313/ж3/25-01-07-03-01 та №1314/ж3/25-01-07-03-01 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Юніпег" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17 липня 2024 року № 9841/ж5/25-01-07-03-01, яким встановлено порушення:

- п. 73 ст. 73, п. 200.1. п. 200.4, п. 200.8 , п.200.14 ст. 200 ПК України, п.у 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2024 року в сумі 976 590 грн;

- п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 144 746,3 грн., в тому числі за квітень 2024 року на суму 144 746,3 грн.

На підставі акту перевірки від 17 липня 2024 року № 9841/ж5/25-01-07-03-01 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2024 року:

- №12371/ж10/25-01-07-00, яким визначено розмір завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 144 746,3 грн;

- № 12370/ж10/25-01-07-00, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 976 590 грн.

Вважаючи протиправним оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що припущення контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2024 року не знайшли свого підтвердження, а тому, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, що в свою чергу спростовує також і висновки перевірки в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2024 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Юніпег" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17 липня 2024 року № 9841/ж5/25-01-07-03-01, яким встановлено порушення:

- п. 73 ст. 73, п. 200.1. п. 200.4, п. 200.8 , п.200.14 ст. 200 ПК України, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) платнику відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2024 року в сумі 976 590 грн;

- п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 144 746,3 грн., в тому числі за квітень 2024 року на суму 144 746,3 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 17 липня 2024 року № 9841/ж5/25-01-07-03-01 ПП "Юніпег" здійснювало реалізацію продуктів харчування (апельсини пупкові свіжі, врожаю 2024 року, гранати свіжі, врожаю 2024 року, ківі свіжі, врожаю 2024 року, лимони свіжі, врожаю 2024 року, мандарини свіжі, врожаю 2024 року) на адресу ТОВ "СЕЛМОЛ" (код 44514734) на загальну суму 5 390 895 грн., в тому числі ПДВ 898 482,5 грн.

Також в ході проведення перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області направлено запит до Державної служби статистики України від 11 липня 2024 року №3841/5/25-01-07-03-04, щодо оптових цін у межах Чернігівської області та на території України за квітень 2024 року по наступній номенклатурі товару, а саме: апельсини пупкові свіжі, врожаю 2024 року, гранати свіжі, врожаю 2024 року, ківі свіжі, врожаю 2024 року, лимони свіжі, врожаю 2024 року, мандарини свіжі, врожаю 2024 року.

ГУ ДПС у Чернігівській отримано відповідь від Державної служби статистики України від 12 липня 2024 року №09.5-03/123-24, з зазначенням середніх споживчих цін на зазначені в запиті продукти харчування (а.с. 157).

Крім того, контролюючим органом здійснено аналіз оптових цін у межах Чернігівської області та на території України за квітень 2024 року по наступній номенклатурі товару, а саме: апельсини пупкові свіжі, врожаю 2024 року, гранати свіжі, врожаю 2024 року, ківі свіжі, врожаю 2024 року, лимони свіжі, врожаю 2024 року, мандарини свіжі, врожаю 2024 року відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних щодо діяльності підприємств, які здійснюють типовий з ПП "Юніпег" вид реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами реалізований позивачем у квітні 2024 року товар ввезено останнім на митну територію України згідно з контрактом від 18 жовтня 2023 року №18/10, укладеного між ПП ПП "Юніпег" та Ucel Narenciye Paketleme Plastik (Туреччина).

Контролюючим органом під час перевірки таж було встановлено, що станом на 30 квітня 2024 року по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" у ПП "Юніпег" обліковується кредиторська заборгованість за товар, що був імпортований на митну територію України на загальну суму 21 440 382,86 грн., в тому числі ПДВ 3 573 397,14 грн. Крім того, відповідачем встановлено, що ПП "Юніпег" понесено за квітень 2024 року витрати за поставлений на митну територію України товар, а саме продуктів харчування в розмірі 4 558 638,01 грн, водночас реалізовано товарів, а саме продуктів харчування, які було імпортовано у квітні 2024 року на загальну суму 4 412 175 грн., в тому числі ПДВ 735 362,50 грн та отримало збиток на загальну суму 146 463,01 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що при здійсненні перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ПП "Юніпег", встановлено факт реалізації імпортованої продукції, база оподаткування якої нижча за її митну вартість, водночас ціни на продукти харчування, а саме: апельсини пупкові свіжі, врожаю 2024 року, гранати свіжі, врожаю 2024 року, ківі свіжі, врожаю 2024 року, лимони свіжі, врожаю 2024 року, мандарини свіжі, врожаю 2024р, що були реалізовані за перевіряємий період є меншими в порівняні з цінами продажу типового товару на внутрішньому ринку України тобто нижче звичайних (ринкових) цін.

Таким чином підприємством при визначенні об`єкту оподаткування не враховано звичайні ціни на реалізовані товари, що суперечить вимогам п. 188.1 ст. 188 ПК України та повинно було нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з реалізацією товарів нижче звичайних (ринкових) цін продуктів харчування (апельсини пупкові свіжі, врожаю 2024 року, гранати свіжі, врожаю 2024 року, ківі свіжі, врожаю 2024 року, лимони свіжі, врожаю 2024 року, мандарини свіжі, врожаю 2024 року) з урахуванням п. 188.1 ПКУ за період квітень 2024 року.

Суд першої інстанції надаючи оцінку спірним правовідносин зазначив про те, що відповідачем належними доказами не доведено, що товар, який був оприбуткований на рахунки позивача продано іншим особам за ціною нижче ціни, за якою такий товар оприбутковано позивачем. Крім того судом першої інстанції відхиллено посилання контролюючого органу на листи органів статистики, оскільки з останніх неможливо встановити, що ці товари мать подібні характеристики.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Абзацом 1 пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України в визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ринкова ціна- ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності- однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже ПК України (не враховуючи положення для окремих (специфічних) видів операцій) визначає, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, прирівнює звичайну ціну до ціни договору, а ринкову ціну до ціни передачі (постачання), тобто до ціни договору (при відповідності ціни постачання ціні договору), тим самим встановлює зв`язок між договірною, звичайною та ринковою цінами, встановлює ряд обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах, передбачає можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін звичайної ціни, що відповідає договірній.

Колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається зі змісту листа Державної служби статистики України від 12 липня 2024 року №09.5-03/123-24 зазначено перелік продуктів харчування у травні та червні 2024 року та розміри середніх споживчих цін в Україні загалом та в Чернігівській області зокрема, що безпідставно не було враховано судом першої інстанції.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що актом перевірки від 17 липня 2024 року №9841/ж5/25-01-07-03-01 встановлено, що у квітні 2024 року основним покупцем продукції ПП "Юніпег" було ТОВ "СЕЛМОЛ", який знаходиться на обліку ГУ ДПС у Львівській області, вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно фінансової звітності мікропідприємства за період 2023 рік ТОВ "СЕЛМОЛ" на кінець звітного періоду обліковується запасів на суму 15 702 тис. грн. та відображена кредиторська заборгованість за поставлений товар в розмірі 7 448 тис. грн., згідно фінансової звітності за 2023 рік підприємство є збитковим.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що ТОВ "СЕЛМОЛ" відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП "Юніпег" виписано податкові накладні на реалізацію товару/послуг (овочі та фрукти) для ТОВ "СЕЛМОЛ" за зокрема за лютий та березень 2024 року на загальну суму 27747,6 тис. грн., в т.ч. ПДВ на суму 3 624,6 тис. грн, які мають статус "реєстрацію зупинено" у зв`язку з прийняттям комісією регіонального рівня рішення про відповідність ТОВ "Селмол" критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з акту перевірки від 17 липня 2024 року №9841/ж5/25-01-07-03-01 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області вручено запити директору ПП "ЮНІПЕГ" Потебні Є.Г. для надання копій первинних документів, а саме:

- запит від 26 квітня 2024 №1039/ж12/25-01-07-03-06 щодо надання пояснень та копій документів щодо реальності відображення показників в р.16, р.20.3, р.21 декларацій з податку на додану вартість за квітень 2024 року;

- запит від 10 липня 2024 року щодо операцій з реалізації товару "неплатнику" за квітень 2024 року;

- запит від 10 липня 2024 року №б/н щодо надання первинних документів по реалізації товарів "кінцевому споживачу".

- запит від 10 липня 2024 року №б/н щодо надання первинних документів по імпортним операціям за квітень 2024 року.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання Головному управлінню ДПС у Чернігівській області відповідей на запити та копії первинних документів.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПП "Юніпег" порушено п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.219 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2024 року на загальну суму 144 746,3 грн.

Щодо правильності визначення ПП "Юніпег" суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Контролюючим органом за результатами проведеної перевірки встановлено завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2024 року на суму 976 590 грн.

Відповідно до акту перевірки від 17 липня 2024 року №9841/ж5/25-01-07-03-01 при дослідженні реальності здійснення підприємством господарської діяльності, походження податкового кредиту та повноти нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2 814 542 грн. за періодами їх виникнення та за контрагентами, а також заявки бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 976 590 грн. встановлено що у ПП "Юніпег" відсутні будь які об`єкти оподаткування у власності на правах довгострокового користування або оренди для здійснення господарської діяльності, що підтверджується звітом за формою 20-ОПП.

Згідно даних бухгалтерського обліку не встановлено наявність на балансі підприємства основних засобів та інших оборотних/необоротних активів, які б свідчили про ведення господарської діяльності підприємством, а також відсутні будь - які об`єкти оподаткування у власності на правах довгострокового користування або оренди для здійснення господарської діяльності. Крім того, згідно поданої платником податкової звітності за другий квартал 2024 року форми 4ДФ (Податковий розрахунок сум доходу нарахованих ( сплачених) на користь фізичних осіб і сум утриманих з них податку), середньооблікова кількість штатних працівників становить 2 особи.

Під час проведення перевірки встановлено, що підприємством задекларовано податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року р.11.1 "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи" в сумі 976 590 грн., а саме суми податкового кредиту по операціях з імпорту овочів та фруктів (апельсинів пупкових свіжих, врожаю 2024 року, гранатів свіжих, врожаю 2024 року, ківі свіжих, врожаю 2024 року, лимонів свіжих, врожаю 2024 року, мандаринів свіжих, врожаю 2024 року) не розфасованих для роздрібної торгівлі з Туреччини.

Згідно з контрактом від 18 жовтня 2023 року №18/10, укладеного між ПП "Юніпег" та Ucel Narenciye Paketleme Plastik, розвантаження здійснюється у м. Києві.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що ПП "Юніпег" не володіє основними засобами ( складські приміщення) та не здійснювало оренди складських приміщень, земельних ділянок для розвантаження продукції, відсутня інформація щодо осіб, які займалися розвантаженням придбаних товарів. Крім того, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних за квітень 2024 року відсутня інформація про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних.

Відповідно до акту перевірки, під час проведення останньої здійснювалося дослідження видаткових накладних ПП "Юніпег" виписаних на реалізацію товару покупцям ТОВ "СЕЛМОЛ", відповідно до яких відповідальним за здійснення господарської операції зазначено директора Потебню Є .Г, водночас до перевірки не надано жодних доказів на підтвердження перебування посадових осіб у м. Києві для підписання первинних документів та доказів на підтвердження транспортування товару.

Як вже було зазначено вище, під час перевірки директору ПП "Юніпег" Потебні Є.Г. під підпис було вручено запити від 10 квітня 2024 року №б/н року щодо операцій з реалізації товару "неплатнику" за квітень 2024 року, від 10 липня 2024 року №б/н щодо надання завірених копій первинних документів по реалізації товарів "кінцевому споживачу" та пояснень щодо процесу реалізації продукції, проте на дату реєстрації акту документальної перевірки відповіді та завірених копій документів надано не було.

Крім того, у зв`язку з розбіжностями показників в бухгалтерському обліку контролюючий орган зазначив про неможливість в повному обсязі дослідити правильність відображення показників в декларації за квітень 2024 та правильність відображення операцій в документах бухгалтерського обліку.

Згідно з абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію".

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 9 Закону №996, "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг".

Отже первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкту оподаткування. В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними.

З урахуванням викладеного, первинні документи, складені за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів), не підлягають відображенню в даних бухгалтерського обліку.

Крім того, актом перевірки від 17 липня 2024 року № 9841/ж5/25-01-07-03-01 встановлено, що рішенням Комісії регіонального рівня від 26 грудня 2023 року №69470 ПП "Юніпег" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, водночас в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідного рішення чи його скасування.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2024 року №12371/ж10/25-01-07-00 та №12370/ж10/25-01-07-00.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Юніпег" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку