Постанова

від 10.01.2008 по справі 20-7/315

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/315

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

10 січня 2008 року   Справа № 20-7/315

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Молчанов Антон Олександрович, довіреність № б/н від 01.10.07 - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналбуд";

представник позивача - Южанінова Тетяна Вікторівна, довіреність № б/н від 01.11.07 - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналбуд";

представник відповідача - Ігнатенко Валерія Вячеславівна, довіреність № 3 від 08.01.08 - комунальне підприємство Севастопольської міськой Ради "Аррікон";

представник 3-ої особи - не з'явився - Севастопольська міська рада;

представник 3-ої особи - Гатіятуллін Ерік Дамірович, довіреність № 48 від 08.01.08 - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 19-28 листопада 2007 року у справі № 20-7/315

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" (вул. Лоцманська, 3-51, Севастополь, 99040)

(вул. 6-та Бастіонна, 8, Севастополь, 99011)

до           Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8-2, Севастополь, 99011)

3-ті особи:  Севастопольська міська рада  (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради  (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

про визнання за позивачем права на переважне укладення договору оренди; спонукання відповідача укласти з позивачем договір оренди нерухомого майна на новий строк - 5 років; в порядку статті 22 ГПК України позовні вимоги змінені: зобов'язання відповідача внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нерухомого майна № 399 від 20.06.2006, встановивши термін його дії строком на 5 років - до 23.05.2012, шляхом підписання протягом 10 календарних днів додаткової угоди від 25.10.2007 до договору оренди № 299 від 20.06.2006; у випадку не підписання відповідачем додаткової угоди від 25.10.2007 протягом 10 календарних днів, вважати додаткову угоду від 25.10.2007 підписаною в редакції позивача                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

21.09.2007 (вх.№3391) товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" про визнання за позивачем права на переважне укладення договору оренди та спонукання відповідача укласти з позивачем договір оренди нерухомого майна на новий строк - 5 років, з посиланням на договори оренди нерухомого майна № 2210 від 10.07.1997, № 306 від 01.05.2007, № 399 від 20.06.2006 зі змінами, статтю 777 Цивільного кодексу України, статтю 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (арк.с.3-6).

Ухвалою суду від 24.09.2007 порушено провадження у справі та в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Севастопольську міську Раду, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (арк.с.1-2).

12.11.2007 від позивача надійшла заява (вх. № 20256) про уточнення позовних вимог, яка по змісту є заявою про зміну предмету позову, в якій позивач просить зобов'язати комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" внести зміни до пункту 7.1 договору оренди нерухомого майна № 399 від 20.06.2006, встановивши термін його дії строком на 5 років, - до 23.05.2012, шляхом підписання протягом 10 календарних днів додаткової угоди від 25.10.2007 до договору оренди № 399 від 20.06.2006; у випадку не підписання відповідачем додаткової угоди від 25.10.2007 протягом 10 календарних днів, вважати додаткову угоду від 25.10.2007 підписаною в редакції позивача (арк.с.66-67).

Відповідач в відзивах на позов та уточненнях позовних вимог (вх.№№48269, 51688) позовні вимоги не визнав з мотивів, основні з яких полягають в тому, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 399 оренди нерухомого майна від 20.06.2006, термін дії якого визначено до 22.05.2007, вважає зазначений договір таким, що закінчив свою дію у зв'язку зі спливом терміну, на який укладався, з посиланням на статті 2, 9, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 777 Цивільного кодексу України, статтю 285 Господарського кодексу України; вважає, що дії відповідача по виставленню позивачу рахунків за користування спірним приміщенням та прийняття платежів після закінчення терміну дії договору оренди, при наявності заяви про припинення терміну дії договору з боку орендодавця, не можуть бути доказом наміру орендодавця продовжити договірні відносини з орендарем; заява орендаря про продовження терміну дії договору № 399 була розглянута згідно Положенню про порядок передачі в оренду комунального майна, яке є власністю територіальної громади міста Севастополя, затвердженому рішенням Севастопольської міської Ради № 464 від 13.02.2007, міською комісією з оренди комунального майна, яка прийняла рішення про передачу в оренду спірного об'єкту на конкурсній основі у зв'язку з наявністю ще однієї заявки на оренду цього об'єкту; зазначив, що позивач протягом всього терміну оренди недобросовісно виконував свої обов'язки орендаря по договору № 399 від 20.06.2006, зокрема, в частині своєчасної оплати орендної плати, передачі об'єкту оренди по Акту прийому-передачі після закінченням терміну дії договору оренди, просить в задоволенні позову, в тому числі, з урахуванням уточнення відмовити (арк.с.50-51, 94).

Третя особа в поясненнях на позов (вх. № 51696), вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими по мотивам, основні з яких полягають в тому, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 399 оренди нерухомого майна від 20.06.2006, термін дії якого визначено до 22.05.2007, листом вих.№39 від 25.05.2007 відповідач повідомив позивача про припинення договору оренди, у зв'язку з чим вважає зазначений договір припиненим, з посиланням на статті 2, 9, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; рахунки відповідача, які виставлялись позивачу є вимогою про сплату збитків за невиконання зобов'язань по поверненню майна; вважає неможливим внести зміни до договору, термін дії якого закінчився позивачем не надані докази досягнення згоди сторін щодо терміну дії договору оренди; крім того, позивач не є орендарем, який виконує свої зобов'язання належним чином, просить в задоволенні позову, в тому числі, з урахуванням уточнення відмовити (арк. с. 95).

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від  19-28 листопада 2007 року у справі № 20-7/315 (суддя Г.П. Ілюхіна) позов задоволено.

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон" зобов'язано внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нерухомого майна № 399 від 20 червня 2006 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой", встановивши термін його дії строком на 5 років, - до 23 травня 2012, шляхом підписання протягом 10 календарних днів додаткової угоди від 25 жовтня 2007 року до договору оренди № 399 від 20 червня 2006 року.

          У випадку не підписання комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" додаткової угоди від 25 жовтня 2007 року протягом 10 календарних днів, вважати додаткову угоду від 25 жовтня 2007 року підписаною в редакції товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой".

          З комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" стягнуто 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

10.07.1997 між Управлінням комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" (Орендар) було укладено Договір оренди № 2210 нежитлового приміщення (будова, споруда) або індивідуально визначене майно: окремо розташоване по вул. 6-а Бастіонна, 8, загальною площею 790 м , яке знаходиться на балансі державного комунального підприємства "Аррікон" для використання від виробничу ділянку, зі строком дії до 09.07.2000, термін дії якого продовжувався до 14.05.2004, 27.04.2005 Протоколами узгодження змін до цього Договору від 14.11.2003, від 28.04.2004, відповідно (арк.с. 10-11, 21, 22).

01.07.2005 між володільцем комунального майна на праві оперативного управління державним комунальним підприємством "Аррікон" (Орендодавець)  та товариством  з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" (Орендар) укладено договір оренди № 306 нерухомого майна: комплекс окремо розташованих нежитлових одноповерхових будівель, споруд, загальною площею 2155 м2 по вул. 6-а Бастіонна, 8, яке знаходиться на балансі державного комунального підприємства "Аррікон", який діє з моменту підписання до 23.05.2006 та є, згідно пункту 8.3 Договору, новою редакцією договору оренди № 2210 від 10.07.1997 (арк.с.23-24).

20.06.2006 між володільцем комунального майна на праві оперативного управління комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю   "Спецтерміналстрой" (Орендар) укладено договір оренди № 399 нерухомого майна:  комплекс окремо розташованих не житлових одноповерхових будівель, споруд, загальною площею 2155 м2 по вул. 6-а Бастіонна, 8, яке знаходиться  на  балансі  комунального підприємства Севастопольської міської  Ради  "Аррікон",  який  є  новою редакцією Договору № 306 від 01.07.2005, договір діє з моменту підписання до 22.05.2007 (пункти 1.1, 7.1, 8.3 договору) (акр.с.15-16).

04.05.2007 вих.№ 20 позивач направив відповідачу лист з проханням продовжити договір оренди нерухомого майна № 399 від 20.06.2006 терміном на 5 років, погодженням з перерахунком орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 "Про внесення змін до методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного та комунального майна" (арк.с.19).

10.05.2007 між сторонами підписано Протокол узгодження змін до договору № 399 від 20.06.2006 в частині орендної плати, яким внесені зміни до пунктів 2.2., 3.1, 3.2, 3.3., 4.10 (арк.с.20).

25.05.2007 вих.№ 39 відповідач направив позивачу лист, яким повідомив позивача, що 22.05.2007 договір оренди № 399 від 20.06.2006 нерухомого майна по вул. 6-а Бастіонна, 8 припиняє свою дію у зв'язку з закінченням терміну, на який він укладався; про можливість укладення договору на новий термін після перерахунку та узгодження вартості орендної плати, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 "Про внесення змін до методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного та комунального майна"; про те, що вважають зазначений договір розірваним, запропонувавши передати об'єкт оренди по акту прийому-передачі відповідачу в термі та порядку, встановленому договором (арк.с.27).

30.05.2007 позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив відповідача, що позивач набув переважне право на укладення договору оренди на новий термін у зв'язку з тим, що орендує зазначений об'єкт протягом 10 років; про здійснення перерахування орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 "Про внесення змін до методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного та комунального майна", яке направлено на адресу відповідача 04.05.2007 вих.№20, з проханням надати відповідні документи до орендної комісії Севастопольської міської Ради для реалізації переважного права на укладення договору оренди (арк.с.28).

12.07.2007 вих.№ 55 позивач направив на адресу відповідача лист з проханням про повторне направлення на чергове засідання орендної комісії Севастопольської міської Ради документів по продовженню договору терміном на 5 років у зв'язку з неприйняттям останньою рішення про продовження терміну дії Договору оренди № 399 від 20.06.2006, з посиланням на статтю 188 Закону про державний бюджет України, постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 та пункт 6 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 43 від 18.01.2007 (арк.с.29).

23.07.2007 Постійна комісія з питань ефективного використання комунальної власності Севастопольської міської Ради V скликання надала висновок (витяг з протоколу № 57 від 23.07.2007), яким порекомендувала продовжити договір оренди приміщення на З місяці, в подальшому розглянути питання оренди приміщення на конкурсній основі (арк.с.30).

13.08.2007 вих.№ 609 відповідач направив позивачу для підписання скріплений печаткою проект протоколу узгодження до договору оренди № 399 від 20.06.2006 в частині внесення змін до пункту 7.1 Договору, а саме, виклавши зазначений пункт в такій редакції: "Цей договір діє з моменту підписання до 23.08.2007, який позивач, згідно з листом вих.№ 23 від   17.08.2007,   відмовився  підписати,  так  як  є  добросовісним  орендарем  та  просить продовжити термін дії Договору строком на 5 років, направивши Розбіжності до протоколу узгодження змін до договору № 399 від 20.06.2006 з редакцією пункту 7.1 договору: "Цей договір діє з моменту підписання до 23.05.2012" (арк.с.31-33, 34-35).

23.08.2007 вих.№ 637 відповідач повідомив позивача, що вважає пункт 7.1 договору в редакції позивача неприйнятим, з посиланням на статтю 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 319 Цивільного кодексу України, та повернув без підписання розбіжності, направлені позивачем (арк.с.44).

Позивач здійснював оплату виставлених відповідачем рахунків на оплату орендної плати (арк.с.68-76).

26.10.2007 позивач направив відповідачу для підписання додаткову угоду до договору оренди № 399 від 20.06.2006, з зазначенням терміну дії договору до 23.05.2012, яку відповідач повернув без підписання у зв'язку з тим, що вважає редакцію пункту 7.1, викладену позивачем неприйнятою, так як договір № 399 від 20.06.200 припинив свою дію 22.05.2007 (арк.с.77-78, 82).

Спір виник в зв'язку з тим, що по закінченню терміну дії договору оренди сторони здійснювали листування по внесенню змін до договору оренди в частині терміну його дії.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІУ від 16.01.2003), статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХП від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-IV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХП від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.

Відповідно до частини першої статті 285 Господарського кодексу України та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

Відповідачі вважають договір припиненим через надіслання позивачу зазначеного листа, який, на їх думку, є заявою про припинення договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

З наданого сторонами листування в період з травня по жовтень 2007 року та інших доказів вбачається відсутність станом на 22.06.2007 (протягом одного місяця після закінчення строку договору) волевиявлення відповідача щодо його припинення. Відповідач з позовом про виселення позивача з займаємого приміщення до суду не звертався, а йшло листування про внесення змін до договору оренди в частині терміну його дії.

Після   закінчення   строку   дії   договору   оренди,   позивач   фактично   продовжує користуватись орендованим майном, сплачує орендну плату, а відповідач приймає орендні платежі та веде листування про зміну його умов в частині розміру орендної плати та строк його дії.

За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 Цивільного кодексу України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645).

Крім того, судом встановлений факт виставлення відповідачем рахунку-акту виконаних робіт за договором для сплати позивачем орендної плати та експлуатаційних зборів (арк.с.75-76).

Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 Цивільного кодексу України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений. Поряд з цим, між сторонами договору, що припинив дію, Цивільний кодекс України (стаття 785) передбачений інший порядок розрахунків.

Зазначене визнається судовою колегією як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії.

Докази вчинення відповідачем дій по примусовому звільненню займаного позивачем орендованого приміщення відсутні.

В листі відповідача від 25.05.2007 вих.№ 39 не було висловлено заперечення проти продовження терміну дії вказаного договору, і, відповідно, такий лист не може розцінюватися у якості відповіді на лист позивача.

Матеріали справи не містять доказів того, що комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Аррікон" у своєму листі від 25.05.2007 повідомив про відмову у продовженні строку дії договору оренди.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Відповідно до статті 6 цього Закону орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Статтею 7 названого Закону передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.

Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.

У відповідності з пунктом 6 Порядку проведення конкурсу по визначенню орендаря комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12.11.2002, конкурс проводиться обов'язково у разі наявності заяв про оренду від двох або більш фізичних або юридичних осіб, які надійшли протягом місяця після опублікування оголошення про об'єкт, який пропонується для оренди, в газеті "Севастопольские известия".

Згідно з частиною 2 пункту 6 вищевказаного положення конкурс може також оголошуватись за рішенням комісії по оренді комунального майна при наявності або за відсутністю вказаної заяви про оренду комунального майна.

Конкурс у встановлені строки не був оголошений.

Нормою абзацу 7 частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:

було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;

орган,    уповноважений    управляти    майном,    не    дає    згоди    на   виділення структурного підрозділу підприємства;

з інших підстав, передбачених законами;

орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв   рішення   про   укладення   договору   оренди   нерухомого   майна   з бюджетною установою, організацією.

Обставини справи свідчать про наявність у Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради наміру передати в оренду спірне нежитлове приміщення.

Пунктом 8 цієї статті передбачено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.

Обставини, які могли б бути підставою для відмови позивачу в продовженні (укладенні) з ним договору оренди спірного нежитлового приміщення, відсутні.

Зазначені обставини підтверджують те, що між сторонами продовжують існувати орендні відносини по оренді цього комунального майна на умовах, визначених договорами оренди № 2210 від 10.07.1997, № 306 від 01.07.2005, № 399 від 20.06.2006 та додатків до них у вигляді Протоколів узгодження змін до договорів в частині строку їх дії та розміру орендної плати.

Вказані обставини слід розцінювати як зміну висловленого комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон" ставлення щодо припинення договору оренди.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.

Матеріали справи свідчать, що відповідач мав намір передати об'єкт оренди іншим особам на конкурсних умовах, однак ніяких дій по проведенню конкурсу в строки, встановлені Порядком передачі в оренду комунального майна, та проведення конкурсу не здійснив.

Відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинно надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Зазначені положення також містяться у частині 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався 04.05.2007 вих.№20, 30.05.2007 вих.№43, 12.07.2007 № 55, 17.08.2007 вих.№23, 26.10.2007 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" з заявою про продовження строку дії договору оренди, але листом від 23.08.2007 вих.№ 637 він був повідомлений про неможливість вирішення цього питання у зв'язку з організацією конкурсу на оренду вказаного приміщення до його проведення та визначення переможця та отримав нову пропозицію продовжити дію договору строком на 3 місяці.

В ході розгляду справи було встановлено, що орендна комісія прийняла рішення про оголошення конкурсу на вказане приміщення. При цьому позивачу не було доведено про припинення договору оренди, а, навпаки, запропоновано укласти угоду про продовження оренди вказаного приміщення на строк 3 місяці.

Після закінчення строку дії договору позивач продовжував орендувати вказане приміщення, за що йому виставлялися відповідні рахунки по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги, які він своєчасно сплачував, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями, зокрема, є:

-          органи,  уповноважені  Верховною  Радою Автономної Республіки  Крим та органами місцевого   самоврядування  управляти   майном,   -   щодо   цілісних  майнових  комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

-          підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200кв.м.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна між цими ж сторонами.

Викладені обставини та надані докази свідчать про те, що відповідач не заперечував проти оренди позивачем майна після закінчення строку дії договору.

Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 Цивільного кодексу України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи дають судовій колегії підстави вважати, що договір № 399 від 20.06.2006 є пролонгованим. Однак пропозиція позивача про зміну його умов, продовження (укладення) договору на новий строк - 5 років, на умовах договору № 399 від 20.06.2006 не розглянута відповідачем у встановлені законом строки, мала місце нова пропозиція відповідача та третьої особи про зміну умов в частині строку дії договору на 3 місяці.

Між сторонами фактично має місце договірний спір про право, про внесення змін в договір оренди в частині строку його дії.

Предметом спору є продовження договору на тих самих умовах на строк 5 років.

З урахуванням викладеного суд вважає, що договір № 399 оренди нерухомого державного майна від 20.06.2006 підлягає зміні, так як позивач мав і має право на його продовження та укладення строком на 5 років на умовах договору № 399 від 20.06.2006. Позовні вимоги підлягають задоволенню, так як відсутні докази оголошення конкурсу та його проведення в місячний строк.

Право позивача гарантується частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідач не надав доказів неналежного виконання позивачем умов договору.

Усне посилання відповідача та третьої особи на статтю 118 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" безпідставне, так як третя особа в період з 22.05.2007 по теперішній час доказів підготовки до проведення та проведення конкурсу не надала; в статті мова йде про передачу в оренду державного та комунального майна в 2007 році, а правовідносини сторін пов'язані не з передачею комунального майна в оренду, а зміною умов договору оренди. Передача майна здійснена в 1997 році.

Правове навантаження частин другої та третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" різне за своєю суттю, а отже доказова база ґрунтується в залежності від предмету та підстав заявленого позову.

Позивач надав достатньо доказів, що підтверджують його право на продовження договору оренди № 399 від 20.06.2006 на строк до 23.05.2012.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на позивача та відповідача порівну, так як між сторонами здійснювалось листування по внесенню змін до договору оренди в частині терміну його дії.

На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 19-28 листопада 2007 року у справі № 20-7/315 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Аррікон" залишити без задоволення.                                                  

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                В.М. Плут