Рішення

від 25.04.2025 по справі 347/74/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/74/24

Провадження № 2/346/239/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.

за участі: секретаря с/з Біди Ю.Б., Гжибовського А.А.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, про визнання недійсним рішення і державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів звернувся до суду із вказаним позовом в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка загальною площею 0,8545 га, що належала їй, відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землею серія IVІФ №038391, від 28.02.1995 року, в тому числі: 0,2476 га ділянка № НОМЕР_1 для обслуговування житлового будинку; 0,0708 га ділянка АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства; 0,5364 га ділянка АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у березні 2008 року успадкували кожен по 7/18 частини земельної ділянки загальною площею 0,8545 га, що включає в себе: а) ділянка № НОМЕР_1 площею 0,2476 га, для обслуговування житлового будинку; б) ділянка АДРЕСА_1 площею 0,0708 га, для ведення особистого селянського господарства; в) ділянка № 1б площею 0,5364 га, для ведення особистого селянського господарства.

Ще на 2/9 частини вказаної земельної ділянки загальною площею 0,8545 га не видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ОСОБА_7 .

02 серпня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Науково-виробничого підприємства «ГІС» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства яка розташована в с. Люча, присілок Нижній Рушір Косівського району Івано-Франківської області.

Згідно відповіді ТОВ науково-виробниче підприємства «ГІС» від 04.08.2022 року, виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства яка розташована в с. Люча, присілок Нижній Рушір, Косівського району Івано-Франківської області, не можливо у зв`язку з тим, що на вказаному замовником місці розташування земельної ділянки вже є зареєстрована земельна ділянка площею 0,5405 га, кадастровий номер 2623684101:01:003:0040, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

Так, рішенням Лючанської сільської ради, правонаступником якої є Яблунівська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області, № 17-9/2007 від 05.06.2007 року передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,5405 га для ведення особистого селянського господарства, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер площею 2623684101:01:003:0040. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5405 га передану у власність ОСОБА_5 з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040 серія ЯД № 846144 від 08.10.2007 року.

Представник вказує, що згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 09/11/23 від 09 листопада 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040, площею 0,5405 га накладається на земельну ділянку загальною площею 0,8545 га наданій ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_4 ) відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю серія IVІФ № 038391, від 28.02.1995 року. Площа накладання становить 0,3701 га.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,5405 га (кадастровий номер 2623684101:01:003:0040) передана у власність ОСОБА_5 (рішення Лючанської сільської ради (правонаступником якої є Яблунівська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області) № 17-9/2007 від 05.06.2007 року) накладається на земельну ділянку загальною площею 0,8545 га, що належала ОСОБА_6 , відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землею серія IVІФ № 038391, від 28.02.1995 року, а саме ділянку № НОМЕР_1 б площею 0,5364 га, для ведення особистого селянського господарства, яку успадкували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по 7/18 частини даної земельної ділянки кожен), площа накладання становить 0,3701 га.

Вказане порушує право позивачів, як власників земельної ділянки, тому вони просять визнати недійсним рішення Лючанської сільської ради (правонаступником якої є Яблунівська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області) № 17-9/2007 від 05.06.2007 року, згідно з яким передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,5405 га, місце розташуванняякої:с.Люча,присілок НижнійРушір,Косівського районуІвано-Франківськоїобласті; Визнати недійним виданий ОСОБА_5 Державний акт серія ЯД № 846144 від 08.10.2007 року про право власності на земельну ділянка з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040, площею 0,5405 га, місце розташування якої: с. Люча, присілок Нижній Рушір, Косівського району Івано-Франківської області; Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,5405 га (кадастровий номер 2623684101:01:003:0040), що розташована: с. Люча, присілок Нижній Рушір, Косівського району Івано-Франківської області.

08 квітня 2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040, площею 0,5405 га для ведення особистого селянського господарства, яку отримав у власність із земель запасу сільської ради на підставі рішення Лючанської сільської ради № 17-9/2007 від 05 червня 2007 року.

Відповідно до землевпорядної документації його земельна ділянка межує із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_8 та землями запасу Лючанської сільської ради, відомості про будь-яких інших суміжних землекористувачів відсутні.

Представник не погоджується із долученим до позовної заяви висновком експерта, яким встановлено накладення земельних ділянок, оскільки експертиза проводилася методами аналізу та зіставлення результатів візуального обстеження та топографічно-геодезичних робіт, наданої документації з вимогами нормативно-правових актів чинним у галузі будівництва, містобудування та геодезії. Відомості про земельну ділянку позивача взято на підставі Державного акту на право приватної власності на землю площею 0,8545 га. Проте вказаний документ не містить каталогу координат поворотних точок, що унеможливлює встановлення межових точок на місцевості та точне визначення місця знаходження даної земельної ділянки.

Вказує, що акт про місцезнаходження земельної ділянки площею 0,8545 га, переданої у власність ОСОБА_6 , виданий старостою с. Люча Яблунівської селищної ради не може бути належним та допустимим доказом наявності перетину земельних ділянок, оскільки при його складанні не було залучено суміжних користувачів, в тому числа відповідача.

30 квітня 2024 року представник позивача подав заперечення на відзив в яких вказав, що представником відповідача не надано доказів та переконливих аргументів неправильності, недостовірності, сумнівності чи неповноти висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 09/11/23 від 09 листопада 2023 року. Крім того відповідач Яблунівська селищна рада, щодо вказаного висновку не заперечила.

16 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 подав письмові пояснення в яких також зазначив, що під час проведення експертизи, висновок якої долучено до позовної заяви, розташування та зіставлення меж досліджених ділянок (додаток 1 до висновку), що було проведено експертом не відповідають дійсності та не можуть бути взято до уваги.

Строк повірки засобу, за допомогою якого проводилось вказане експертне дослідження, станом на день проведення такого дослідження сплив, що свідчить про обґрунтований сумнів у справності такого засобу та, як наслідок, у достовірності зазначеного висновку експерта.

До проведення вказаної експертизи залучено інженера-геодезиста, однак в матеріалах справи відсутня угода між експертом, який фактично проводив дослідження, та відповідним інженером-геодезистом, а також підпис останнього у висновку за результатами проведення такого експертного дослідження.

Таким чином, вказаний висновок експерта вважає недопустимим доказом у справі.

Вважає обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником (володільцем) майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли сторони не перебували у договірних відносинах один з одним, власник (володілець) майна може використовувати речово-правові способи захисту.

Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що ОСОБА_5 буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка, нібито, накладається на земельну ділянку сторони позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність ОСОБА_5 якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

Вважає, що в контексті обставин цієї справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_5 .

Обраний стороною позивача спосіб захисту є неналежним, а у випадку задоволення позовних вимог, таке судове рішення грубо суперечить усталеним висновкам Великої Палати Верховного Суду, які, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, є обов`язковими.

Тому в задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засідання представник позивачів позовні вимоги з вказаних підстав підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо позову заперечив, з підстав вказаних у відзиві та письмових поясненнях.

Представник Яблунівської селищної ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, щодо вирішення справи покладається на розсуд суду.

Ухвалою судді від 16 серпня 2024 року прийнято до провадження вказану цивільну справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засідання. У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до справи в якості третьої особи ОСОБА_9 та виклику у якості свідка ОСОБА_10 відмовлено. Клопотання про виклик та допит в судовому засіданні експерта ОСОБА_11 задоволено.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача не наполягав на призначенні у справі повторної земельно-технічної експертизи, вказав, що до розгляду вказаного клопотання слід повернутись після дослідження наявного у матеріалах справи експертного висновку та допиту експерта ОСОБА_11 .

Вивчивши матеріали справи, докази, на які сторони посилаються, як на підставу своїх доводів та заперечень, суд дійшов таких висновків.

Частиною першоюстатті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Статтею 14 Конституції Українипередбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 2ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Частиною 2ст. 152 Земельного кодексу Українивстановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 року у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-6732св22) зазначено, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на землю серії IV-ІФ від 28 лютого 1995 року за ОСОБА_6 на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІ скликання Лючанської сільської ради народних депутатів від 01 грудня 1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8545 гектарів в межах згідно з планом, для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входила в тому числі вказана земельна ділянка.

13.03.2008 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частини спадкового майна, яке складається, в тому числі, і з 7/9 частини земельної ділянки загальною площею 0,8545 га, що включає в себе: а) ділянка № НОМЕР_1 площею 0,2476 га, для обслуговування житлового будинку; б) ділянка АДРЕСА_1 площею 0,0708 га, для ведення особистого селянського господарства; в) ділянка АДРЕСА_1 площею 0,5364 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

13.03.2008 року ОСОБА_4 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частини спадкового майна, яке складається, а тому числі, і з 7/9 частини земельної ділянки загальною площею 0,8545 га, що включає в себе: а) ділянка № НОМЕР_1 площею 0,2476 га, для обслуговування житлового будинку; б) ділянка АДРЕСА_1 площею 0,0708 га, для ведення особистого селянського господарства; в) ділянка АДРЕСА_1 площею 0,5364 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12).

Ще на 2/9 частини земельної ділянки загальною площею 0,8545 га не видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ОСОБА_7 .

З метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства 02 серпня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Науково-виробничого підприємства «ГІС».

Однак, 04 серпня 2022 року отримав відповідь ТОВ науково-виробниче підприємства «ГІС» про те, що як розробник документації із землеустрою, не може виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства яка розташована в с. Люча, присілок Нижній Рушір, Косівського району Івано-Франківської області, у зв`язку з тим, що на вказаному замовником місці розташування земельної ділянки вже є зареєстрована земельна ділянка площею 0,5405 га, кадастровий номер 2623684101:01:003:0040, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства (01.03) (а.с. 13).

Так згідно рішення Лючанської сільської ради (правонаступником якої є Яблунівська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. № 714-р), № 17-9/2007 від 05.06.2007 року ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 0,5405 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 21).

Згідно відповіді управління надання адміністративних послуг відділ № 5 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 20 липня 2022 року кадастровий номер земельної ділянки площею 0,5405 га переданої у власність ОСОБА_5 присвоєно 2623684101:01:003:0040. На вказану земельну ділянку облікується документація із землеустрою, а саме: «Технічна документація по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку» за обліковим номером 2007 МФ 19 ІФКС 001788 (а.с. 20).

Технічна документація на земельну ділянку розроблена на підставі рішення Лючанської сільської ради № 16-9/2007 від 05.06.2007 року. Підставою прийняття вказаного рішення стала заява ОСОБА_5 про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки, яка закріплена за ним на праві постійного користування землею (а.с. 39).

Технічна документація по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку на замовлення ОСОБА_5 містить довідку Лючанської сільської ради від 02.07.2007 року № 510, відповідно до якої ОСОБА_5 згідно записів земельно-облікової книги за 1999 рік є користувачем земельної ділянки площею 0,5405 га (а.с.41 зворот).

На підставі вказаної технічної документації на землю та рішення Лючанської сільської ради ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5405 га з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040 серія ЯД № 846144 від 08.10.2007 року (а.с. 43, 44).

Аналізуючи законність передачі ОСОБА_5 спірної земельної ділянки у власність та прийняття Лючанською сільською радою оскаржуваного рішення № 17-9/2007 від 05.06.2007 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 і 2 статті 116 ЗК Українипередбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частинами 6, 7, 9, 10статті 118 ЗК Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству також висновки конкурсної комісії, і вразі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином до повноважень органів місцевого самоврядування входить передача у приватну власність земельних ділянок комунальної власності.

Відповідно до п. 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету україни по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) складання державного акта на право власності на земельну ділянку при передачі або наданні земельних ділянок громадянам проводиться після перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленному порядку проектом відведення.При цьому відповідно до п. 1.13 Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку, що булла раніше надана громадянам у постійне користування, проводиться після відновлення меж в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що земельна ділянка ОСОБА_5 була надана з земель запасу Лючанської сільської ради. Про наявність у ОСОБА_5 права постійного користування до 2007 року на вказану земельну ділянку йому не відомо, будь-яких доказів на підтвердження такого права користування земельною ділянкою не надав. Вказує на помилкове зазначення в рішенні Лючанської сільської ради № 16-9/2007 від 05 червня 2007 року на право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_5 .

З огляду на надані сторонами письмові докази та усні пояснення під час судового розгляду, враховуючи ту обставину, що відповідачем не доведено існування постійного користування чи іншого речового права на спірну земельну ділянку до 05 червня 2007 року, прийняття Лючанською сільською радою Косівського району рішення № 17-9/2007 від 05 червня 2007 року та оформлення на його підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №846144 від 08 жовтня 2007 року ОСОБА_5 без виготовлення та затвердження у встановленому порядку проекту відведення відбулось з порушенням порядку формування земельної ділянки та порушенням процедури її передачі у власність.

У постанові від 16.06.2021 року у справі № 372/6016/13-ц Верховний Суд вказав, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право позивачки порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які беззаперечно вказували б, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 09/11/23 від 09 листопада 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040, площею 0,5405 га накладається на земельну ділянку загальною площею 0,8545 га виданої ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_4 ) відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землею серія IVІФ № 038391, від 28.02.1995 року. Площа накладання становить 0,3701 га. (а.с. 22-42).

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами «г» і «д» частини 3статті 152ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно достатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IVвстановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Згідно зістаттею 198 ЗК Україникадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками..

Так,статтю 79-1 Земельного кодексу Українидоповнено частиною тринадцятою такого змісту: «Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗакону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

З приводу доводів представників відповідача ОСОБА_12 щодо недопустимості висновку експерта слід зазначити наступне.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 вказав, що прилади за допомогою яких здійснювалися польові (топографо/геодезичні) роботи та характеристика обладнання відповідають «Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установа».

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ абзацу 4 Інструкції використання для проведення експертизи спеціального обладнання здійснювалося ним на договірних умовах згідно з вимогами законодавства із залученням сертифікованого інженер-геодезиста ОСОБА_13 (сертифікат № 014202 від 13 травня 2019 року). Зазначив, що на земельній ділянці, де проводилася земельно-технічна експертиза відсутній GPS сигнал, тому неможливо було отримати позиціонування в режимі реального часу (RTK). Точні координати двох точок, які стали вихідними пунктами, були отримані в режимі реального часу (RTK) за кілька сот метрів (орієнтовно до 800 м) від досліджуваних земельних ділянок. Наступним етапом було використання методів замкнутого тахеометричного ходу для визначення точних координат та знімання ситуації в районі досліджуваних земельних ділянок.

Топографо-геодезичні роботи виконувалися відповідно до «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98). Наказ головного управління геодезії, картографії та кадастру при кабінеті Міністрів України № 56 від 09 квітня 1998 року. Зареєстровано в міністерстві юстиції України 23 червня 1998 р. № 393/2833).

Для здійснення польових (топографо-геодезичних), використовувались геодезичні інструменти: двох частотний GPS-приймач QStar8; електронний тахеометр Sokkia SET-610; рейка з відбивачем.

Геодезичні роботи включали прокладання замкнутого тахеометричного ходу із двох вихідних пунктів з подальшим зніманням ситуації із точок тахеометричного ходу. Всі матеріали геодезичних вимірів опрацьовані в програмному комплексі Digitals та AutoCAD і по даних матеріалах створено кадастрові плани земельних ділянок в системі СК63 з подальшим перерахунком координат.

Не заслуговують на увагу також твердження відповідача щодо недопустимості доказу - Акту про місцезнаходження земельної ділянки позивачів, складений комісією в складі старости с. Люча Хім`яка М.С. та депутата Яблунівської селищної ради Кіщука П.П в присутності ОСОБА_4 на тій підставі, що до його складання не був залучений відповідач.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 158 ЗКУукраїни земельні спори можуть вирішуватися в тому числі органами місцевого самоврядування. При цьому органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Таке повноваження органу місцевого самоврядування передбачене також підпунктом 5 пункту б частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцезнаходження земельної ділянки позивачів на місцевості визначено комісією на підставі плану зовнішніх меж, приведених в Державному акті на право власності на землю IV-ІФ № 038391 від 28.02.1995 року та не суперечить іншим доказам, наявним у справі.

Не залучення відповідача до складання такого акту на думку суду не ставить під сумнів зазначені у ньому відомості, оскільки не фіксує конкретні межі вказаної земельної ділянки та не засвідчує факту відсутності претензій власників сусідніх земельних ділянок, а засвідчує її просторове розміщення на певній території.

Таким чином зібраними у справі доказами в ході розгляду справи знайшло підтвердження накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040, площею 0,5405 га накладається на земельну ділянку загальною площею 0,8545 га виданої ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_4 ) відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землею серія IVІФ № 038391, від 28.02.1995 року.

Клопотання про проведення у справі додаткової чи повторної земельно-технічної експертизи сторонами не подавалось.

Ніхто не може бути незаконно позбавленим приватної власності. Рішення про вилучення у ОСОБА_6 частини земельної ділянки Лючанською сільською радо чи Яблунівською селищною радою не приймалось.

Право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку виникло раніше ніж було прийнято рішення Лючанської сільської рада № 17-9/2007 від 05 червня 2007 року про передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,5405 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040.

Слід зазначити, що змістом пункту 1 частини 1статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно достатті 11 зазначеного Законудержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При цьому, суд зазначає, що визнання недійсним та скасування державного акту на право власності за земельну ділянку не є позбавленням права власності відповідача на земельну ділянку, а лише є скасуванням оформлення такої земельної ділянки в певних її межах, що може бути усунене складанням належної земельної документації.

Суд зазначає, що заявлені позивачами в заяві вимоги в даній ситуації будуть ефективним способом захисту їх порушених прав.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.13,13,81,89,141,262-265 ЦПК України, ст.ст.78,79-1,90,116,118,122,152,155,198 ЗК України,15, 16 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Лючанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 17-9/2007 від 05 червня 2007 року, про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,5405 га, що розташованої в с. Люча, присілок Нижній Рушір Косівського району Івано-Франківської області.

Визнати недійним виданий ОСОБА_5 Державний акт серія ЯД № 846144 від 08 жовтня 2007 року про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2623684101:01:003:0040 площею 0,5405 га, місце розташування якої: с. Люча, присілок Нижній Рушір, Косівського району Івано-Франківської області.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,5405 га, кадастровий номер 2623684101:01:003:0040, що розташована в с. Люча, присілок Нижній Рушір Косівського району Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачі: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Яблунівська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області, адреса: селище Яблунів, вул. І. Франка, 57, код ЄДРПОУ 04354255.

Суддя: Сольський В. В.