Ухвала від 25.04.2025 по справі 542/652/25

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/652/25

Провадження № 1-кп/542/84/25

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000043 від 18 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000043 від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.

Ухвалою суду від 11 квітня 2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акта у відповідному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, обрано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_6 , заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, обґрунтовуючи клопотання наступними обставинами.

Зокрема, ОСОБА_7 раніше не притягувався не лише до кримінальної, а й до будь-яких інших видів юридичної відповідальності. До подій, причетність до яких йому інкримінується, він мав по суті бездоганну репутацію, про що свідчать як характеристика з місця його проживання, так і загальновідомі обставини його життєдіяльності.

ОСОБА_7 постійно, від народження проживає, навчався та працював в Новосанжарському районі Полтавської області, має міцні соціальні зв?язки, які визначаються наявністю у нього родини - дружини та чотирьох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, а також матері дружини та його, які проживають поруч та потребують його невідкладної допомоги.

Наведене, на думку сторони захисту, дає підстави прийти до переконання про відсутність у ОСОБА_7 як намірів, так і об`єктивної необхідності переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

ОСОБА_7 визнавав протягом всього часу з моменту скоєння кримінального правопорушення свою вину у вчиненому, щиро розкаявся в цьому, активно сприяючи як органам досудового розслідування, так і суду.

Обвинувачений визнав свою вину під час допиту його в суді, в зв?язку з чим суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тобто не допитувати потерпілих, свідків та експертів, в зв?язку з чим будь-якої необхідності у обвинуваченого впливати на вказаних осіб з метою схиляння їх до зміни показань у нього немає.

Захисником акцентовано увагу на тому, що ОСОБА_7 має значні проблеми зі здоров?ям, пов?язані із наявністю у нього хронічного захворювання остеомієліт, яке ускладнилось в умовах його ізоляції та перебування в слідчому ізоляторі, де повноцінна кваліфікована допомога йому бути надана не може, в зв?язку з чим він потребує до обстеження та огляду лікарем-травматологом та лікарем-хірургом закріпленого територіального закладу, що підтверджується довідкою Філії ДУ «ЦЕНТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» (Філія ЦОЗ ДКВС України в Полтавській області Полтавська міська медична частина (N? 23).

Обвинувачений клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, посилаючись на наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки через безальтернативність покарання за вчинене правопорушення, ОСОБА_7 в силу свого імпульсивного характеру може вчинити дії щодо уникнення від кримінальної відповідальності.

Потерпілі проти клопотання захисника не заперечували, вказали на можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, думку потерпілих, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідності до статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 квітня 2025 року (включно).

Ухвалою Новосанжарськогорайонного судуПолтавської областівід 15квітня 2025року обрано ОСОБА_7 запобіжний західу видітримання підвартою строкомна шістдесятднів по13червня 2025року включно.

Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого суд враховує те, що він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_7 має захворювання, а саме: з наданої стороною захисту документації вбачається, що на адвокатський запит фахівцями Полтавської міської медичної частини № 23 філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області надано відповідь, з якої встановлено, що 24.04.2025 ОСОБА_7 оглянутий лікарем терапевтом медичної частини,призначене рентгенографія стегна, діагноз: остеомієліт. В плановому порядку ОСОБА_7 потребує до обстеження та огляду лікарем-травматологом, лікарем-хірургом закріпленого територіального закладу.

З долученої прокурором довідки КНП «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області» від 19.03.2025 встановлено, що ОСОБА_7 , зокрема, з 28.11.2019 по 06.12.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом Остеомієліт лівого стегна. Консолідований після МОС (2012 р.) перелом лівого стегна.

Також, судом встановлено, що обвинувачений перебуває у шлюбі та має двох спільних із дружиною малолітніх дітей та на його утриманні перебувають й двоє дітей дружини.

Відповідно до вимог статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Суд враховує принцип презумпції невинуватості, в той же час в даному кримінальному провадженні справжні інтереси суспільства полягають у якнайшвидшому та ефективному розгляді даного кримінально провадження в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, для чого суд має забезпечити, зокрема, належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З огляду на наведені вище матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , відомості про стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, серйозність висунутого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також те, що ризик впливати на потерпілих, свідків, експертів на даному етапі судового розгляду перестав існувати, враховуючи, що відповідно до частини 3 статті 349 КПК України обвинувачений допитаний та досліджені письмові докази, що характеризують його особу та стосуються вирішення питань про долю речових доказів й витрат на проведення експертиз, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_7 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю, який зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та цілком зможе запобігти настанню ризику, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, отже клопотання адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню. При цьому умови застосованого запобіжного заходи не повинні унеможливлювати отримання обвинуваченим необхідної медичної допомоги від наявного захворювання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 181, 183, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід задовольнити.

Змінити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю строком на 2 (два) місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися без дозволу суду з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Заборонити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати визначене місце проживання, за виключенням часу для отримання необхідної медичної допомоги та про кожен випадок такого залишення зобов`язати ОСОБА_7 письмово повідомляти суд із наданням підтверджуючих документів.

Роз`яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Роз`яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених цією ухвалою, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Відповідно до статті 202 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному доставленню до місця проживання та звільненню з-під варти.

Встановити строк дії ухвали до 23 червня 2025 року.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, для негайного виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8