ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
25.04.2025 м.Дніпро Справа № 904/6344/20 (904/4562/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІНОВАЦІЇПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 (суддя Камша Н.М., повний текст якого підписаний 10.12.2024) у справі № 904/6344/20(904/4562/24)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІНОВАЦІЇПРОЕКТ", м.Дніпро
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 у справі №904/6344/20(904/4562/24) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІНОВАЦІЇПРОЕКТ" м.Дніпро на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Дніпро основний борг у сумі 188 993,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 47 097,27 грн., 3% річних - 13 129, 98 грн., пеню - 39 300,05 грн. та витрати по сплаті судового збору 3 462,25 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІНОВАЦІЇПРОЕКТ", в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що скаржник дознався про обставини зазначені в справі лише в березні 2025 року, оскільки не брав участі у справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 2104.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.04.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/6344/20(904/4562/24) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
25.04.2025 матеріали справи №904/6344/20(904/4562/24) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 10.12.2024 оголошено вступну і резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено і підписано також 10.12.2024, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 30.12.2024. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 21.04.2025.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 скаржник, зокрема, зазначив, що рішення отримав в електронний кабінет 10.12.2024 о 19:12 годині, втім, з урахуванням складного становища в країні, спричиненого збройною агресією РФ та складнощами в енергетичній системі України, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" лише в березні 2025 року фактично дізналась про обставини зазначені в справі № 904/6344/20(904/4592/24).
Наголошує, що у зв`язку із введенням у країні воєнного стан діяльність ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" була позбавлена можливості вчасного та оперативного реагування на листи, запити, рішення судів, тощо. Крім цього, в зв`язку із побоюванням за власне життя та здоров`я, частина співробітників, що забезпечують оперативність в судових процесах була змушена покинути країну або змінити місце проживання. Викладене також підтверджується розпорядженням ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" від 24.02.2022, яким на підприємстві встановлено простій у роботі, що виник не з вини працівників.
Також зауважує, що загальновідомим є факт, що у вказаний календарний період часу визначеному законом, як строк для подання апеляційної скарги відбувалось тривале та систематичне обмеження енергопостачання внаслідок ракетних атак з боку РФ. Вказана обставина фактично унеможливлювала організацію роботи з електронним кабінетом у підсистемі електронного суду. Окрім цього, внаслідок відсутності електропостачання підсистема електронний суд у вказаний період характеризувалась незадовільною роботою та періодичним підвисанням. Таким чином, за умови не отримання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" рішення в паперовій формі та неможливості доступу до електронного примірника рішення з об`єктивних та незалежних від апелянта причин, останній не зміг вчасно опрацювати зміст такого рішення та вжити заходів для підготовки тексту апеляційної скарги.
Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, з урахуванням наступного.
Відповідно до висновків, неодноразово наведених Верховним Судом, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Так, згідно оскаржуваного рішення відносно відповідача Господарським судом Дніпропетровської області 12.01.2021 відкрито провадження у справі №904/6344/20 про банкрутство і на даний час провадження перебуває на стадії процедури санації, тобто щодо боржника вживається система заходів, спрямованих на оздоровлення його фінансово-господарського становища.
Як підтверджено матеріалами справи, у відповідача, який відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України відноситься до переліку осіб, які в обов`язковому порядку зобов`язані мати електронний кабінет, він наявний.
Згідно з ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Також порядок вручення процесуальних документів регламентований ч.5 і ч.11 ст.242 ГПК України, відповідно до яких учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).
З урахуванням наведеного не приймаються доводи апелянта щодо неотримання рішення у паперовому вигляді, оскільки суд направляє учасникам справи документи виключно в електронному вигляді і отримання копії процесуального документа у паперовому вигляді за окремою заявою не впливає на перебіг процесуального строку, що обчислюється з дати отримання документа в електронному кабінеті.
Рішення суду апелянтом отримано вчасно 10.12.2024 о 19:12, про що сам скаржник зазначає в апеляційній скарзі.
З урахуванням наведеного, рішення вважається врученим відповідачу 11.12.2024.
Відтак, останній мав подати скаргу у строк до 31.12.2024. Натомість, скарга подана ним майже з п`ятимісячною затримкою (від встановленого законом граничного строку) 21.04.2025.
Апелянт наголошує на запровадженні у країні воєнного стану і у зв`язку з цим введення простою на підприємстві.
Суд зауважує, що сам по собі факт запровадження на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду.
При цьому, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, буд.73.
Тобто, відповідач не перебуває і не перебував на території активних бойових дій або можливих бойових дій, - знаходиться в регіоні з відносно стабільною ситуацією, а в умовах воєнного стану робота судів не була припинена.
За приписами ст.88 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно зі ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).
Управління товариством здійснюють його органи (ч.1 ст.97 ЦК України).
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст.104 ГПК України).
З вищенаведених норм права слідує, що простій підприємства не є тотожним припиненню діяльності юридичної особи (припиненню юридичної особи). Тому, навіть при простої підприємства має здійснюватись управління його поточною діяльністю (звітування, ведення переписки з організаціями, установами, виконання інших обов`язків, покладених на юридичну особу, пов`язаних з її діяльністю, тощо).
Відтак, запровадження простою на підприємстві не звільняє юридичну особу від ведення її поточної діяльності, зокрема необхідністю стежити за електронним кабінетом (на предмет пред`явлення позовів), з урахуванням чого відхиляються доводи скаржника про введення простою на підприємстві.
При цьому, суд наголошує, що запровадження системи ЄСІКС відбувалось в тому числі з метою оптимізації правосуддя (створенні єдиної платформи, яка забезпечить автоматизацію ключових судових процесів, прозорість та доступність для фізичних та юридичних осіб). Отже, запровадження цієї системі має оптимізувати доступ учасників процесу до суду з будь-якої точки місцезнаходження у країні.
Апелянт посилається на те, що є загальновідомим факт тривалого та систематичного обмеження електропостачання саме у строк оскарження рішення суду.
Втім, суд зауважує, що відключення електроенергії у місті Дніпрі у листопаді відбувалось за графіком, тобто було прогнозованим і очікуваним, в той час, як з січня масового відключення світла у Дніпрі не було взагалі.
Таким чином, апелянтом не обґрунтовано такий тривалий пропуск процесуального строку, як і не доведено належними і допустимими доказами наявність об`єктивних і непереборних обставин, що завадили вчасно звернутись до суду. Не надано останнім і доказів некоректної роботи електронного кабінету, зокрема неотримання процесуальних документів за цією справою.
Наведені апелянтом підстави пропуску строку носять суб`єктивний характер (неналежне здійснення управління Товариством, невизначення відповідальних за судові процеси осіб), що за будь-яких обставин не можуть бути підставою для відновлення процесуального строку.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 у справі №904/6344/20(904/4562/24) залишити без руху.
2. Апелянту протягом 5 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2025 |
Оприлюднено | 28.04.2025 |
Номер документу | 126865210 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Камша Ніна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні