Ухвала

від 25.04.2025 по справі 911/1267/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" квітня 2025 р. Справа № 911/1267/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

до Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича

про визнання недійсним договору

за позовом Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича

до Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

про стягнення 382 284,41 гривень

установив:

08.04.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (далі ФОП Киричок Р.В./позивач) до Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497673) (далі відповідач) про стягнення 382 284,41 грн, у тому числі 216 017,75 грн основного боргу, 123 906,81 грн інфляційних витрат та 23 037,98 грн 3% річних.

Вказані вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язку з оплати послуг за договором №КР-АП-1 надання послуг з перевезення вантажу від 04.01.2021.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.04.2025 у справі №911/1267/25 прийняв до розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також, зокрема:

- призначив на 02.06.2025 підготовче засідання;

- постановив, що протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов.

Приписами частин 5, 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду наведеного, ураховуючи наявність у Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України електронного кабінета в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», засобами поштового зв`язку ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу надіслано не було, тоді як з наявних в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відомостей слідує, що таку ухвалу доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) відповідного учасника справи 10.04.2025.

З огляду на вказане слідує, що останнім днем для вчинення відповідачем процесуальних дій з подання відзиву на позов є 25.04.2025.

25.04.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області з використанням засобів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми "Електронний суд" Державним підприємством Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України подано зустрічну позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича про визнання недійсним договору №КР-АП-1 надання послуг з перевезення вантажу від 04.01.2021.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами статей 4, 6 Закону України Про судовий збір унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 гривень.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору слідує, що за подання у 2025 році до господарського суду судовий збір справляється:

- з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 059 800,00 грн;

- з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.

Отже, суд висновує, що за подання Державним підприємством Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору необхідний до сплати розмір судового збору складає 2 422,40 грн, тобто 3028,00 грн понижені на коефіцієнт 0,8, оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Однак до зустрічної позовної заяви Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас відповідно до прохальної частини зустрічної позовної заяви Державне підприємство Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі з огляду на складний фінансовий стан підприємства, обумовлений воєнним станом, сезонністю сільськогосподарського виробництва та накладеними у виконавчому провадженні арештами поточних рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», законодавець тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» слідує, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак викладені Державним підприємством Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України доводи про арешт коштів підприємства в межах виконавчих проваджень та складний фінансовий стан не є умовами для відстрочення сплати судового збору у розумінні частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а склад сторін у справі та предмет позову не свідчать про можливість їх поширення на дані правовідносини.

Суд звертає увагу позивача на те, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, попри те, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, оскільки предметом зустрічного позову у даній справі не є вимоги про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, як наслідок відмову у задоволенні відповідного клопотання Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення зазначених норм процесуального законодавства при зверненні до суду із зустрічним позовом, суд дійшов висновку про залишення зустрічної позовної заяви Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити зустрічну позовну заяву Державного підприємства Дослідне господарство Озерна Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України без руху.

3. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду документів, які підтверджують сплату судового збору за подання зустрічного позову у передбачених законом порядку та розмірі 2 422,40 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема