Рішення

від 23.04.2025 по справі 914/610/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 Справа № 914/610/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-2016», с. Байківці, Тернопільська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 2», м. Сколе, Львівська обл.,

про: стягнення 169 978, 76 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Молень Р.Б.;

від відповідача: Олійник А.Р.;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-2016» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 2» про стягнення 169 978, 76 грн.

Ухвалою від 10.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 08.04.2025.

Протокольною ухвалою від 08.04.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2025.

В судове засідання 23.04.2025 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача, надали пояснення та заперечення по справі.

В судовому засіданні 23.04.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2019-2020 роках Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-2016» (Позивач) надало послуги та доставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 2» (Відповідач) товар-відсів та пісок на загальну вартість 1 838 568,76 грн, однак відповідач частково оплатив поставлений товар в загальному розмірі 1 668 590, 00 грн.

Несплаченою залишилась заборгованість за надані послуги та поставлений товар у розмірі 169 978,76 грн, яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні усно заявив, що відповідачем проведено залік однорідних взаємних вимог. Однак доказів не надав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були надані послуги та поставлено відповідачу товар-відсів та пісок на загальну суму 1 838 568,76 грн., що підтверджується підписаними з обома сторонами та скріпленими їх печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №52 від 28 лютого 2019 року; №58 від 07 березня 2019 року; №70 від 15 березня 2019 року; №75 від 19 березня 2019 року; №76 від 21 березня 2019 року; №86 від 22 березня 2019 року; №85 від 25 березня 2019 року; №77 від 27 березня 2019 року; №78 від 29 березня 2019 року; №79 від 04 квітня 2019 року; №80 від 11 квітня 2019 року; №81 від 18 квітня 2019 року; №83 від 25 квітня 2019 року; №82 від 26 квітня 2019 року; №101 від 29 квітня 2019 року; №84 від 30 квітня 2019 року; №127 від 10 травня 2019 року; №145 від 31 травня 2019 року; №220 від 27 червня 2019 року; №273 від 16 липня 2019 року; №362 від 15 серпня 2019 року; №294 від 31 липня 2019 року; №362 від 15 серпня 2019 року; №515 від 16 грудня 2019 року; №293 від 22 грудня 2020 року; №553 від 27 грудня 2019 року та видатковими накладними №395 від 15 грудня 2020 року та №396 від 17 грудня 2020 року.

Видаткові накладні підписані обома сторонами, скріплені їх печатками, копії видаткових накладних та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) долучені до матеріалів справи.

Відповідач частково оплатив заборгованість за вказаним актами та видатковими накладними в розмірі 1 668 590, 00 грн. Несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 169 978, 76 грн.

Докази оплати решти заборгованості в сумі 169 978, 76 грн у матеріалах справи відсутні.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати, позивач 11.02.2025 б/н скерував на юридичну адресу відповідача претензію. Однак, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Оцінка суду.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом із матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з поставки товарів та надання послуг.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги та поставлено товар, на загальну суму 1 838 568, 76 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими їх печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період лютий 2019 грудень -2020 року та видатковими накладними №395 від 15 грудня 2020 року та №396 від 17 грудня 2020 року.

Однак, відповідач, свій обов`язок щодо оплати за надані послуги та поставлений товар здійснив частково в розмірі 1 668 590, 00 грн.

Станом на день прийняття рішення, доказів на спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 169 978, 76 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Крім того, позивачем в позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 30 000,00 грн., та зазначено, що фактичний розмір судових витрат буде повідомлено суду позивачем та надано на його підтвердження докази у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю у розмірі 169 978, 76 грн.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Буд 2» (82600, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Сколе, вул. Ів. Франка, буд. 38, кв. 6 код ЄДРПОУ 41972518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-2016» (47711, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, будинок 73, код ЄДРПОУ 40732470) 169 978, 76 грн та 3028,00 грн судового збору.

3. Позивачу надати докази понесених витрат на правову допомогу згідно ст. 129 ГПУ України.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2025.

СуддяЗапотічняк О.Д.