УХВАЛА
24 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17743/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 (вх. № 2939/2025)
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023
у справі № 910/17743/18
за заявою Публічного акціонерного товариства "Авант-банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У"
про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
08.06.2023 постановою Верховного Суду у справі № 910/17743/18 касаційну ліквідатора ТОВ "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича задоволено частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/17743/18 скасовано в частині розгляду вимог ліквідатора ТОВ "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та стягнення коштів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалено нове рішення про часткове задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
Покладено субсидіарну відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Аврора-У" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 на користь ТОВ "Аврора-У" грошові кошти у сумі 111 016 728, 27 грн.
Видачу наказу доручено Господарському суду міста Києва.
Справу № 910/17743/18 в частині розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_5 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/17743/18 залишено без змін.
18.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18, в якій просить скасувати постанову Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ "Аврора-У" на ОСОБА_1 та стягнення на користь ТОВ "Аврора-У" грошових коштів у сумі 111 016 728, 27 грн.
Також заявником заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 та подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї заяви.
За змістом поданої заяви, обґрунтовуючи підставу для перегляду постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилається на обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи).
18.04.2025 зазначену заяву передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 321 ГПК України визначено порядок і строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 ГПК України).
Отже, строк подання учасниками справи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами безпосередньо пов`язаний із днем, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 зазначає, що він не приймав участь під час судового розгляду справи, про існування вказаної постанови дізнався лише у серпні 2023 року, а тому і не міг повідомити суду про істотні для справи обставини.
Нововиявленими обставинами заявник зазначає підроблення підпису ОСОБА_1 в договорі купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ "Аврора-У", в реєстрі учасників, які прибули на Загальні збори Учасників ТОВ "Аврора-У", в протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Аврора-У", в Статуті ТОВ "Аврора-У", в реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, в Наказі від 26.08.2015, а також те, що ОСОБА_1 не був учасником та директором ТОВ "Аврора-У", господарську діяльність цього підприємства не вів, своїми діями не довів боржника до стану неплатоспроможності.
До поданої заяви ОСОБА_1 додає докази, які, на його думку, підтверджують наявність нововиявлених обставин:
- лист Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про те, що ТОВ "Аврора-У" (ЄДРПОУ 38831569) не сплачувало ЄСВ за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- Висновок експерта від 08.08.2024 № СЕ-19/111-24/42896-ПЧ (в межах кримінального провадження № 12023100050003644), в якому містяться висновки, що підписи в договорі купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ "Аврора-У", в реєстрі учасників, які прибули на Загальні збори Учасників ТОВ "Аврора-У", в протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Аврора-У", в Статуті ТОВ "Аврора-У", в реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, в Наказі від 26.08.2015 виконані не ОСОБА_1 .
При цьому, на думку заявника, встановлений пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у даному випадку слід рахувати з моменту, коли ОСОБА_1 ознайомився із Висновком експерта від 08.08.2024 №СЕ-19/111-24/42896-ПЧ, а саме: з 07.04.2025, що підтверджується протоколом ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 07.04.2025.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Поряд з викладеним, колегія суддів зауважує, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у такому перегляді та залежить від його волевиявлення.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 ОСОБА_1 зазначає, що оскільки він не має жодного відношення до ТОВ "Аврора-У", то ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Також заявник посилається на те, що слідчим управлінням Оболонського управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100050003644 від 25.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України. ОСОБА_1 визнано потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
Як вказує заявник, в межах кримінального провадження № 12023100050003644 було отримано Висновок експерта від 08.08.2024 № СЕ-19/111-24/42896-ПЧ. Зазначений Висновок експерта, за твердженням ОСОБА_1 , підтверджує наявність нововиявлених обставин, оскільки в ньому містяться висновки, які доводять відсутність його вини у доведенні ТОВ "Аврора-У" до неплатоспроможності.
При цьому, як було зазначено вище, та відповідно до протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, з Висновком експерта від 08.08.2024 №СЕ-19/111-24/42896-ПЧ ОСОБА_1 (його представник) ознайомився 07.04.2025 і з цієї дати, на думку заявника, слід рахувати встановлений пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
В контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії").
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine ) від 14.10.2003, заява № 50966/99)).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Отже, за оцінкою Суду, Багалян Грант Арменович як потерпілий у кримінальному провадженні № 12023100050003644, за заявою якого воно було відкрито, повинен був виявляти інтерес до вказаного кримінального провадження, зокрема, щодо результату призначеної у кримінальному провадженні почеркознавчої експертизи, об`єктом дослідження якої були, зокрема, зразки підпису Багаляна Гранта Арменовича, та у результаті якої заявник був зацікавлений.
ОСОБА_1 не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому чи його представнику ознайомитись з Висновком експерта від 08.08.2024 № СЕ-19/111-24/42896-ПЧ раніше, ніж 07.04.2025 - в межах розумного за даних обставин строку (а не через 8 місяців з дня його складання) та, відповідно, дізнатись про обставини, які на думку заявника, є нововиявленими у справі №910/17743/18.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що Багаляном Грантом Арменовичем пропущено встановлений пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Водночас, заявником не наведено поважних причин, що стали підставою пропуску процесуального строку, встановленого законом.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено статтею 322 ГПК України.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 322 ГПК України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами додаються документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18, Багаляном Грантом Арменовичем копії вказаної заяви направлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу. Доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи № 910/17743/18 ОСОБА_1 не надано.
Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з відповідною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України. Не направлення скаржником копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту заяви, можливості надати свої заперечення та відзив на цю заяву.
Отже, заява Багаляна Гранта Арменовича оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини третьої статті 322 ГПК України.
Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 332 ГПК України до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15, "положення норми підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали".
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Враховуючи викладене, звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18, заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 3 220,80 грн (2 684 х 150% х 0,8).
В порушення зазначених вимог ОСОБА_1 до заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на норми пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що постановою приватного виконавця виконавчого органу Одеської області Літвінішиною І. І. при примусовому виконанні наказу № 910/177743/18, виданого Господарським судом м. Києва 31.07.2023, в рамках виконавчого провадження № 72527223 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 .
Розглянувши зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом з цим особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній календарний рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Отже, положення статей Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи фізичної особи за попередній рік, видана органом Державної податкової служби України, відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, (нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за попередній календарний рік, .довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які у сукупності підтверджують на визначений конкретний період майновий стан особи.
Аналогічна правова позиція щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено майновий стан сторони викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі №924/681/22, від 15.07.2024 у справі № 917/1920/21.
За оцінкою Суду, надана Багаляном Грантом Арменовичем постанова приватного виконавця виконавчого органу Одеської області Літвінішиною І. І. від 12.12.2024 ВП № 72527223 про арешт коштів сама по собі (без надання інших доказів) не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки не доводить, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а майновий стан на день звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду перешкоджає сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Зважаючи на викладене, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.
Водночас, відмова у задоволенні цього клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляє заявника права на звернення до суду з відповідним клопотанням разом з поданням належних і допустимих доказів на підтвердження умов, передбачених пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору у строки і порядку, передбаченими ГПК України, до закінчення строку, передбаченого в цій ухвалі.
Отже, заява ОСОБА_1 оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 322 ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 323 ГПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків поданої заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, а саме:
- подати клопотання про поновлення строку на подання заяви із наведенням поважних причин та наданням доказів пропуску строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України,
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 3 220,80 грн,
- надати документи, що підтверджують надіслання усім учасникам справи № 910/17743/18 копії заяви та доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 ГПК України..
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 321, 322 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.
2. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 - залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2025 |
Оприлюднено | 28.04.2025 |
Номер документу | 126866966 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні