Постанова

від 24.04.2025 по справі 910/9327/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/9327/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Системс") - Чекалов А.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд" - Захаревська Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Системс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)

у справі №910/9327/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Системс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

1. У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумники Системс" (далі - ТОВ "Розумники Системс") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд" (далі - ТОВ "Сайнс Трейд"), яка мотивована наявністю у боржника перед заявником заборгованості у загальному розмірі 2770690,03 грн на підставі дилерського договору поставки від 09.04.2021 №09/04-21 (далі - Договір поставки).

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 вказану заяву ТОВ "Розумники Системс" прийнято до розгляду, призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 29.08.2024.

3. ТОВ "Сайнс Трейд" подало відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство та просило відмовити ТОВ "Розумники Системс" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд".

4. Відзив мотивовано тим, що існує "спір про право" за заявленими кредитором грошовими вимогами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. 09.04.2021 між ТОВ "Розумники Системс" (продавець) та ТОВ "Сайнс Трейд" (дилер) укладено Договір поставки, відповідно до п. 1.1 якого передбачено, що на період його дії продавець визнає дилера своїм дистриб`ютором з розповсюдження (продажу) на території України товарів та продукції, які пропонуються продавцем на українському ринку.

6. 30.12.2022 між ТОВ "Розумники Системс" та ТОВ "Сайнс Трейд" укладено додаткову угоду №1 до Договору поставки щодо продовження строку дії договору до 31.12.2023.

7. 30.12.2023 між ТОВ "Розумники Системс" та ТОВ "Сайнс Трейд" укладено додаткову угоду №2 до Договору поставки щодо продовження строку дії договору до 31.12.2024 та змінено умови договору, що визначають строк протягом якого поставлений товар підлягає оплаті.

8. Відповідно до п. 1.3 Договору поставки продавець передає у власність, а дилер приймає та оплачує товар (продукцію), що належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий (чи виготовлений) продавцем у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід`ємною частиною цього договору.

9. Поставка товару здійснюється партіями відповідно до специфікацій, в яких визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови (п. 4.1 Договору поставки).

10. Пунктом 5.4 Договору поставки передбачено, що товар постачається на умовах відстрочки платежу. Дилер (боржник) повинен сплатити вартість отриманого товару на протязі 5 (п`яти) календарних днів (в редакції додаткової угоди №2 від 30.12.2023) з моменту отримання товару, якщо інше не визначено сторонами в специфікаціях та/або додаткових угодах до договору.

11. На виконання умов Договору поставки в період з 20.12.2023 по 28.12.2023 ТОВ "Розумники Системс" здійснило поставку боржнику товару, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: №180 від 20.12.2023 на суму 99864,00 грн, №184 від 22.12.2023 на суму 329270,40 грн та №182 від 28.12.2023 на суму 2526,00 грн.

12. Також в період з 05.03.2024 по 16.05.2024 ТОВ "Розумники Системс" здійснило поставку ТОВ "Сайнс Трейд" товару, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, зокрема: №124 від 22.04.2024 на суму 41208,00 грн, №115 від 24.04.2024 на суму 214008,00 грн, №117 від 26.04.2024 на суму 21400,80 грн, №134 від 01.05.2024 на суму 6480,00 грн, №146 від 02.05.2024 на суму 327259,00 грн, №148 від 03.05.2024 на суму 1421060,00 грн, №147 від 16.05.2024 ну суму 739274,23 грн та рахунками на оплату поставленого товару.

13. На підтвердження факту реальності операцій з поставки товару на користь ТОВ "Сайнс Трейд", ТОВ "Розумники Системс" додатково подало до суду зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних: №26 від 22.04.2024, №27 від 23.04.2024, №33 від 26.04.2024, №4 від 01.05.2024, №23 від 02.05.2024 та №9 від 03.05.2024.

14. В порушення умов Договору поставки боржник оплатив поставлений товар не в повному обсязі, внаслідок чого у ТОВ "Сайнс Трейд" наявне невиконане грошове зобов`язання перед ініціюючим кредитором у розмірі 2770690,03 грн, що є підставою для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд"; визнано грошові вимоги ТОВ "Розумники Системс" до ТОВ "Сайнс Трейд" у розмірі 2770690,03 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника.

16. Ухвала господарського суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

17. При цьому, господарський суд першої інстанції відхилив заперечення боржника, викладені у відзиві, про наявність "спору про право" щодо заявлених вимог ініціюючого кредитора, оскільки на їх підтвердження боржником не подано жодного доказу ні разом з відзивом, ні безпосередньо на початку підготовчого засідання.

18. Також господарський суд з посиланням на правову позицію Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №910/2423/23 вказав, що суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин.

19. Господарський суд першої інстанції залишив без розгляду клопотання боржника про приєднання доказів разом з доданими документами від 25.09.2024 на підставі ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки у клопотанні про долучення доказів боржником не ставилось питання про поважність причин пропуску встановленого строку та він не просив суд його поновити, тоді як переважна більшість доказів про долучення яких просив боржник датовані травнем-червнем 2024 року, тобто ці докази були у його розпорядженні у визначений судом строк для подання доказів.

20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 скасовано. Справу №910/9327/24 повернуто до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви про відкриття провадження про банкрутство.

21. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність "спору про право" щодо заявлених вимог ініціюючого кредитора, оскільки:

- у поясненнях, поданих до апеляційного суду 15.01.2025 представник боржника зазначив про те, що 09.12.2024 Господарським судом міста Києва відкрито провадження за позовом ТОВ "Сайнс Трейд" (боржника) до ТОВ "Розумники Системс" (ініціюючого кредитора) в межах справи про банкрутство №910/9327/24 про визнання недійсним Договору поставки, згідно з яким у боржника виникла заборгованість та ініціюючий кредитор заявив свої вимоги;

- у поясненнях представник боржника зазначив, що 07.08.2024 керівником ТОВ "Сайнс Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві було направлено заяву про зупинення реєстрації податкових накладних, зареєстрованих за результатами нібито господарських операцій, з метою оцінки ступенів ризику;

- в матеріалах справи відсутній додаток №1 до Договору поставки, у якому визначений ексклюзивний товар, відсутні належним чином оформлені специфікації, відповідно до яких мала здійснюватися поставка товару, і зворотного належними та допустимими доказами не доведено ініціюючим кредитором, що ставить під сумнів належне виконання ТОВ "Розумники Системс" (продавцем) обов`язку щодо передання у власність ТОВ "Сайнс Трейд" (дилер) конкретного асортименту товару, як це визначено умовами укладеного між ними договору від 09.04.2021;

- твердження ініціюючого кредитора щодо підписаного представником ініціюючого кредитора акта звірки між ТОВ "Сайнс Трейд" та ТОВ "Розумники Системс" як підтвердження заборгованості суд апеляційної інстанції поставив під сумнів, зважаючи на те, що ОСОБА_1 як директор товариства боржника була відсторонена від своїх обов`язків з 16.05.2025, тоді як акт звірки складений за період з 30.04.2024 по 16.05.2024, і за твердженням боржника цей акт звірки взаєморозрахунків за період з 30.04.2024 по 16.05.2024 підписаний попереднім директором боржника ОСОБА_1 в її останній день роботи на цій посаді, а 21.05.2024 зазначений акт звірки був відкликаний;

- боржник заперечує проти постачання йому обумовленої продукції, при цьому ним було виявлено порушення умов Договору поставки, а саме: відсутність товару та відсутність договорів оренди складських приміщень для його зберігання, а також відсутність умов для його перевезення;

- на підтвердження відсутності товару боржником додано звернення до Головного слідчого управління Національної поліції України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та відповіддю про скерування його до ГУНП в м. Києві;

- за фактом привласнення документів, печаток і штампів, що належать ТОВ "Сайнс Трейд" колишнім директором ОСОБА_1 шляхом зловживання службовим становищем відкрито кримінальне провадження №1202410010001280 від 30.11.2024 за ст. 357 ч. 1 КК України, що підтверджується Витягом з ЄРДР від 09.01.2025.

22. Врахувавши викладені обставини, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд" за заявою ТОВ "Розумники Системс", за наявності передбачених законом підстав для відмови у відкритті такого провадження.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

23. ТОВ "Розумники Системс" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.09.2024.

24. Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

25. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції виходив з наявності "спору про право" щодо заявлених вимог ініціюючого кредитора, у зв`язку із чим було застосовано ч. 6 ст. 39 КУзПБ. Скаржник вказує, що цей висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовується наявністю позовної заяви боржника до ТОВ "Розумники Системс" про визнання недійсним Договору поставки, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство №910/9327/24(910/11660/24) та подана до суду боржником після дати звернення ТОВ "Розумники Систем" до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд".

26. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ, викладені у постановах від 02.02.2021 у справі №922/2503/20; від 20.12.2021 у справі №911/3185/20; від 29.08.2024 у справі №910/2423/23; від 04.02.2025 у справі №910/7481/24 та від 11.02.2025 у справі №921/409/24. Зокрема, суд апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду про застосування ч. 6 ст. 36 КУзПБ при встановленні обставин щодо "спору про право" проігноровано той факт, що боржник подав позов після звернення ініціюючого кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд" та призначення її до розгляду в підготовчому засіданні.

27. Скаржник вважає, що суд не може формально підходити до встановлення наявності/відсутності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. Суд апеляційної інстанції застосував ч. 6 ст. 36 КУзПБ без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.08.2024 у справі №910/2423/23 в аспекті того, що наявність "спору про право" має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

28. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2023 у справі №910/8299/22 та обставини визнання боржником заборгованості перед ТОВ "Сайнс Трейд" та її розміру, що була зафіксована в актах звірки, поданими разом з первинними бухгалтерськими документами.

29. Скаржник зауважує, що всупереч наявним у справі первинним документам, що в достатній мірі підтверджують факт поставки та розмір заборгованості і неспростування жодними доказами цих обставин зі сторони боржника, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 86 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про сумнівність виконання ініціюючим кредитором обов`язків по поставці товару.

30. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу, залучивши нові докази, що були подані ТОВ "Сайнс Трейд" до суду апеляційної інстанції, без обґрунтування поважності причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції, в порушення приписів п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

31. ТОВ "Сайнс Трейд" (далі - боржник) подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

32. Відзив мотивовано тим, що Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність "спору про право" щодо вимог ініціюючого кредитора до боржника.

33. У відзиві зауважено, що у цій справі боржник заперечує проти грошових вимог ініціюючого кредитора, про що було ним повідомлено під час апеляційного розгляду справи, тоді як апеляційний суд взяв до уваги ці заперечення, перевірив та об`єктивно оцінив їх.

34. Боржник звертає увагу на те, що заперечення боржника ґрунтувались в першу чергу на дослідженні тих доказів, які були надані самим ініціюючим кредитором для підтвердження грошових вимог до боржника, оскільки їм не надано повної і об`єктивної оцінки судом першої інстанції.

35. Крім того, боржник зауважує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є відкритими та загальнодоступними, відсутня постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №910/8299/22, на яку посилається скаржник.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд".

37. Відповідно до преамбули КУзПБ цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

38. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

39. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом.

40. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.

41. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

42. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

43. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка: обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності або відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

44. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).

45. Водночас заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постановах від 02.02.2021 у справі №922/2503/20; від 20.12.2021 у справі №911/3185/20; від 29.08.2024 у справі №910/2423/23; від 04.02.2025 у справі №910/7481/24 та від 11.02.2025 у справі №921/409/24, на які посилається скаржник).

46. Отже, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

47. В свою чергу, скасовуючи ухвалу господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що боржник подав позов після звернення ініціюючого кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд" та призначення її до розгляду в підготовчому засіданні, тому ця обставина сама по собі не може свідчити про наявність "спору про право" між боржником та ініціюючим кредитором.

48. Верховний Суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування ст. 39 КУзПБ, згідно з якою встановлення відсутності "спору про право" щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

49. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відкриття провадження у справі про банкрутство має наступні етапи:

- вирішення питання щодо прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій суд встановлює наявність/відсутність процесуальних підстав для прийняття такої заяви;

- підготовче засідання, в якому суд встановлює обставини щодо наявності/відсутності матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі.

50. При цьому наявність "спору про право", згідно з наведеними вище правовими висновками Верховного Суду, може бути виражена у двох формах: (1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); (2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

51. Скасувавши ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 та повернувши справу до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви про відкриття провадження про банкрутство, суд апеляційної інстанції зазначив, що господарський суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сайнс Трейд" за заявою ТОВ "Розумники Системс", за наявності передбачених законом підстав для відмови у відкритті такого провадження.

52. У даному випадку Верховний Суд вважає дії господарського суду апеляційної інстанції щодо повернення справи до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви про відкриття провадження про банкрутство такими, що суперечать вимогам ГПК України, з огляду на таке.

53. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

54. Згідно з вимогами ст.ст. 37, 38, 39 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про: відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), повернення заяву про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність); відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

55. Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду.

56. Отже в розумінні ч. 3 ст. 271 ГПК України передача справи на розгляд суду першої інстанції при скасуванні ухвали суду першої інстанції стосується тих процесуальних рішень, які пов`язані виключно з рухом справи (перешкоджають подальшому провадження у справі) та якими провадження у справі не закінчується.

57. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів.

58. У справі, що розглядається, оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції стосується вирішення по суті питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою кредитора.

59. У цьому висновку Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №923/1245/20.

60. Ухвала суду першої інстанції, винесена за результатами проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство (про відкриття або про відмову у відкритті провадження у такій справі), хоча і опосередковує процедуру банкрутства, оскільки вирішує процедурні питання - про застосування (відсутність підстав) для застосування/відкриття однієї із передбачених Законом процедур банкрутства (процедури розпорядження майном) та започатковує здійснення провадження у справі про банкрутство, однак за своєю процесуальною природою належить до судового рішення, ухваленого по суті спору у розумінні положень ч. 3 ст. 232, ст.ст. 233, 237, 238 ГПК України тощо.

61. Така процесуальна природа (приналежність) цього судового рішення, до якого також належать такі судові рішення як: постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів боржника), про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство тощо; обумовлена особливостями здійснення провадження у справі про банкрутство. Так, згідно з цими особливостями вирішення окремих процедурних питань, зокрема, про перехід до визначеної спеціальним Законом з питань банкрутства - КУзПБ, процедури банкрутства, що на перший погляд (якщо розглядати суто формально) пов`язано виключно з рухом справи про банкрутство, водночас поєднується з вирішенням відповідного спірного питання (за аналогією з позовним провадження - спору), яким вирішується: наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі, для визнання банкрутом та для затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство. Суд також враховує, що КУзПБ передбачає необхідність вирішення судом, поряд з основним (процедурним), також інших питань у зв`язку із ухваленням кожного із наведених судових рішень (визнання грошових вимог, застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів тощо), а також цей Кодекс встановлює не тільки процесуальні, а і певні матеріально-правові наслідки, що настають з ухваленням кожного із наведених судових рішень.

62. Отже, зазначені судові рішення у справі про банкрутство, зокрема і ухвала про відкриття (про відмову у відкритті) провадження у справі про банкрутство, не належать до тих процесуальних судових рішень, які пов`язані суто з рухом справи.

63. Верховний Суд враховує, що в даному випадку підставою для скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство є не процесуальні порушення вимог ГПК України, а застосування матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі, зокрема з`ясування обставин щодо наявності або відсутності між сторонами "спору про право" відповідно до вимог ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

64. Стаття 275 ГПК України визначає повноваження суду апеляційної інстанції, згідно з якими суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

65. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

66. Отже, враховуючи обставини цієї справи, Верховний Суд вважає, що в даному випадку суд апеляційної інстанції мав самостійно встановити обставини щодо наявності/відсутності матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі, зокрема щодо наявності або відсутності між кредитором і боржником "спору про право" та ухвалити нове рішення.

67. Додатково Верховний Суд враховує, що суд першої інстанції надавши відповідну оцінку обставинам справи на підставі ст. 86 ГПК України дійшов висновку про відсутність "спору про право" між ініціюючим кредитором та боржником, тоді як суд апеляційної інстанції по суті дійшов протилежного висновку врахувавши пояснення та додаткові докази, які були подані боржником до суду апеляційної інстанції.

68. При цьому, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції щодо дослідження доказів, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, то суд апеляційної інстанції мав підстави не лише посилатися на доводи апеляційної скарги, а надати їм відповідно до вимог ст. 86 ГПК України оцінку та ухвалити відповідне рішення, а не передавати справу до господарського суду першої інстанції з вказівкою про те, що наявні передбачені законом підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки існує "спір про право" між ініціюючим кредитором та боржником.

69. Відповідно до змісту касаційної скарги, скаржник вказує про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу, залучивши нові докази, що були подані ТОВ "Сайнс Трейд" до суду апеляційної інстанції, без обґрунтування поважності причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції в порушення приписів п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України.

70. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

71. Пунктом 5 ч. 1 ст. 267 ГПК України передбачено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

72. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

73. За змістом пп. "в" п. 3 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з мотивувальної частина із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

74. Отже, під час подання учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20).

75. Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603).

76. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування ст. 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).

77. У розумінні наведених процесуальних норм суд апеляційної інстанції мав розглянути наведені боржником причини неподання доказу до суду першої інстанції та надати їм мотивовану відповідь, проте суд апеляційної інстанції не досліджував питання поважності причин неподання таких доказів до суду першої інстанції, однак врахував їх під час ухвалення оскаржуваної постанови.

78. Отже, в порушення ст. 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не розглянув та не надав оцінки неподанню боржником відповідних доказів до суду першої інстанції або причини неврахування таких доказів судом першої інстанції.

79. Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії" наголосив, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

80. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

81. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

82. Проте ухвалену у цій справі постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованою, оскільки судом було порушено ст.ст. 80, 269, 282 ГПК України щодо надання належної оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо причин неподання до суду першої інстанції доказів, які були враховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, що призвело до передчасності висновків суду за результатами апеляційного перегляду справи.

83. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості, в силу положень ст. 300 ГПК України, з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. У силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

85. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).

86. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанову апеляційного суду прийнято з порушенням норм процесуального права та без урахуванням висновків Верховного Суду щодо наявності або відсутності "спору про право", а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвалена постанова - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд.

87. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судові витрати

88. Оскільки справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Системс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі №910/9327/24 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Погребняк