Рішення

від 25.04.2025 по справі 308/1191/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1191/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

секретаря судового засідання Гефнер К.-С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя сторона, яке не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного округу Савчин Наталія Іванівна про поновлення строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Б.Б., звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя сторона, яке не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного округу Савчин Наталія Іванівна в якому просить про поновлення строку на прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням на лікуванні за станом здоров`я, за померлим чоловіком ОСОБА_3 та померлою матір`ю - ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати - ОСОБА_4 після яких залишилось майно. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на день їх смерті проживали з позивачкою та відповідачкою у орендованій квартирі в Угорщині та відповідно до законодавства Угорщини є спадкоємцями за померлими на їх спадкове майно.

Строк для прийняття спадщини позивачкою пропущено через хворобу та перебуванням на постійному місці проживанні в Угорщині, через що вона не мала можливості звернутися до нотаріальної контори, у зв`язку з цим просить надати додатковий строк для прийняття спадщини.

У свою чергу відповідач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 та онучкою померлої ОСОБА_4 , наскільки відомо позивачу, за ними вона спадщину не прийняла, та не бажає її приймати.

Ухвалою суду від 11.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Бойко Б.Б. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак її представником адвокатом Юричко Ю.І. подано заяву про розгляд справи без участі відповідача та його захисника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник відповідача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився. Разом з тим подав клопотання від 03.04.2025 в якому наводить норми законодавства та судової практики стосовно встановлення обставин, які підлягають дослідженню в даній категорії справ, а також зазначив про розбіжності в документах доданих до позовної заяви, що підтверджують родинні зв`язки та право власності на майно.

Крім того, 07.04.2025 представником позивача ОСОБА_5 подано клопотання про долучення доказів в якому обґрунтовано розбіжності у документах про родинні зв`язки та право власності на землю та додано експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України №056/27-d від 04.04.2025 року.

Третя особа приватний нотаріус Ужгородського районного округу Савчин Н.І. у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи. Разом з тим у день розгляду справи подала заяву в якій просила про розгляд справи без її участі та повідомила, що спадкові справи після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заводились.

За загальним правилом частини першої статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулась до суду з даним позовом про поновлення строку на прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням на лікуванні за станом здоров`я, за померлим чоловіком ОСОБА_3 та померлою матір`ю - ОСОБА_4 .

Родинні зв`язки з померлою - ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2006 року. Родині зв`язки з померлим - ОСОБА_3 , який є чоловіком позивачки, доводяться Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим 07.01.1978 року.

У шлюбі між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 народилася донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 23 листопада 2007 року.

ОСОБА_2 перебуває на постійному місці проживання в Угорщині, що підтверджується відміткою від 2009 року у закордонному паспорті № НОМЕР_4 - ОСОБА_2 .

18 жовтня 2008 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_5 серії MB від 18.10.2008 року (переклад з угорської на українську мову здійснено перекладачем ОСОБА_9 та посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дудись В. Н. за реєстром №1149).

У 2015 році чоловік Позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виїхав на постійне місце проживання в Угорщину та був знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Тарнівецького старостинського округу №2157/03-27 від 17.07.2024 року.

Мати позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у 2018 році виїхала на постійне місце проживання в Угорщину та була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Тарнівецького старостинського округу №2157/03-27 від 17.07.2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим Органом місцевого самоврядування Управління мерії міста Будапешт IV за реєстраційним номером SZ08535730 від 30.07.2019 року (переклад з угорської мови на українську мову здійснено перекладачем ОСОБА_10 від 19 липня 2022 року та посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу - Рак О. І. у реєстрі №45374538).

Після смерті чоловіка залишилося майно:

- земельна ділянка кадастровим номером: 2124881500:10:014:0006, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3446 га, яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний № 28337133 від 20.10.2014 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №28337455 від 20.10.2014 року) за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Шишлівці;

- земельна ділянка площею 2.03 га, що включає 1.82 га (рілля) кадастровим номером: 21248868:01:007:0013 та 0.21 га (сад) кадастровим номером: 21248868:03:004:0066, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у Тарновецькій сільській раді, Ужгородського району, Закарпатської області, відповідно до Державного акту на право власності на землю ІІІ-ЗК №021997 від 21.03.2002 року.

На випадок смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту не залишав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 за реєстраційним номером НОМЕР_8 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Кіштарча від 30.07.2019 року (переклад з угорської мови на українську мову здійснено перекладачем ОСОБА_10 від 19 липня 2022 року та посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О. І. у реєстрі №45374536).

Після смерті матері залишилося майно:

- земельна ділянка площею 2.03 га, що включає в себе земельну ділянку площею 1.82 га (рілля) за кадастровим номером 21248868:01:007:0012 та земельну ділянку площею 0.21 га (сад) за кадастровим номером 21248868:03:004:0065, що розташована на території Тарновецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданої на підставі Рішення Ужгородської райдержадміністрацїї Ради народних депутатів від 22.02.2002 року №59 та сертифікату ЗК №0029648, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Ш-ЗК №021996 від 21.03.2002 року.

На випадок смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 заповіту не залишала.

Відповідно до Протоколу Муніципалітету міста Модьород по справі №9723-3/2021 від 08.12.2021 року (перекладено з угорської на українську мову перекладачем Світличною Є.Ф. та посвідчено приватним нотаріусом Дудись В.Н. за реєстровим №1444) - позивачка та відповідачка проживали з ОСОБА_4 по день смерті та на підставі чого була заведена спадкова справа в Угорщині.

Як установлено із заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до Муніципалітету міста Модьород (Угорщина) від 23.08.2019 року (перекладено з угорської на українську мову перекладачем Світличною Є.Ф. та посвідчено приватним нотаріусом Дудись В.Н. за реєстровим №1443), померлий ОСОБА_3 проживав з позивачкою та відповідачкою на день смерті в орендованій квартирі в Угорщині та які відповідно до законодавства Угорщини є спадкоємцями за померлим на його спадкове майна.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 була знята з реєстрації місця проживання, а саме, з адреси: АДРЕСА_1 07.03.2015 року у зв`язку з вибуттям на ПМЖ в Угорщину, що підтверджується листом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Тарнівецького старостинського округу №2157/03-27 від 17.07.2024 року.

Також відповідно до Закордонного паспорту № НОМЕР_9 ОСОБА_1 у графі «Особливі відмітки», зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на постійному проживанні в Угорщині.

Як встановлено з медичної довідки № 1205-2/2004 за направленням: 130091240, виданої сімейним лікарем ОСОБА_13 від 23.05.2024 року (перекладено з угорської на українську мову ОСОБА_9 та посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дудись В. Н.) з 2019 року по теперішній час позивачка перебуває на лікуванні в Угорщині.

Отже, строк для прийняття спадщини позивачкою пропущено через хворобу та перебування на постійному місці проживанні в Угорщині, через що вона не мала можливості звернутися до нотаріальної контори, у зв`язку з чим просить встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті чоловіка та матері. Позивачка не зверталася до нотаріуса для прийняття спадщини, так як по теперішній день знаходиться на лікуванні за станом здоров`я у зв`язку із хронічним захворюванням опорно-рухового апарату через що погано пересувається.

Позивачка є спадкоємцем першої черги. Відповідач по справі ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 та онучкою померлої ОСОБА_4 і спадщину за померлими не прийняла.

Оскільки в документах, що підтверджують родинні зв`язки та право власності на майно померлих містяться розбіжності, що не дозволяють однозначно ідентифікувати вказаних осіб, позивачем проведено лінгвістичну експертизу та подано експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України № 056/27-d від 04.04.2025 року щодо встановлення ідентичності записів імені «Степан-Іштван» по батькові « ОСОБА_14 ».

Так згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.02.2006 року, батьками ОСОБА_15 є: батько ОСОБА_16 , мати ОСОБА_4 . Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, земельна ділянка площею 2.03 га передана у приватну власність ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , перекладеного з угорської мови на українську мову та посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І., померлим вказано ОСОБА_17 , прізвище та ім`я дружини зазначено як ОСОБА_18 .

Зазначеним висновком підтверджено ідентичність особових імен, по батькові та прізвищ, які вжиті у документах українською, російською та угорською мовами, зокрема: " ОСОБА_19 " " ОСОБА_20 " " ОСОБА_21 "; " ОСОБА_22 " " ОСОБА_23 " "ОНДРАШ" "ANDRAS/ANDREJEVICS".

Таким чином, експертний висновок підтверджує безперервність родинних зв`язків позивача з померлими.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першоїстатті 1268 Цивільного кодексу України(даліЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини, а саме, шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24Постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно, правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Верховний Суд вказує на те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У постанові третьої палати Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі №405/7058/19, зокрема: «…Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі N6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі N 643/3049/16-ц (провадження N 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі N 750/262/20 (провадження N 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі N 145/148/20 (провадження N 61-16153св20).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, судом встановлено, що позивачем з поважних причин було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавців, оскільки позивачка пропустила строк для подання заяви на прийняття спадщини через об`єктивні перешкоди і відсутність реальної можливості за станом здоров`я звернутися до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, відповідач у свою чергу не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, що підтвердив у своїй письмовій заяві, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1218,1272 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя сторона, яке не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ужгородського районного округу Савчин Наталія Іванівна про поновлення строку для прийняття спадщини задоволити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 додатковий строк, для подання до відповідної нотаріальної контори (нотаріуса) заяви пpo прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 квітня 2025 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник