Постанова

від 08.01.2008 по справі 20-12/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/456

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"08" січня 2008 р.  15:10                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі

про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2007 про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн.,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Саксонової А.І.,

За участю представників сторін

позивача  – Ліннік О.В., довіреність №7202/10-0  від 15.12.2007, старший держаний інспектор юридичного виділу;

відповідача –Снесар О.М., довіреність №8-13/45 від 08.01.2008, начальник підрозділу примусового виконання рішень;

Суть спору:  

19.12.2007 позивач в порядку статей 104-106, 181 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до господарського суду з позовної заявою (вх. №4572) до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2007 про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн., посилаючись на те, що постановою від 05.11.2007 відкрито виконавче провадження  з примусового виконання наказу №20-12/252, позивачу встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 12.11.2007, але рахунку, на який необхідно перерахувати заборгованість в постанові від 05.11.2007 не зазначено. 12.12.2007 на адресу позивача за його запитом надійшов лист з повідомленням про рахунок для перерахування коштів. 13.12.2007 позивач перерахував на зазначений рахунок суму боргу, але постановою від 12.12.2007 з позивача стягнені витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій.

Ухвалою від 20.12.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/456, призначено  судове засідання.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.09.2005 по справі №20-12/252 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Садовод” про визнання податкових повідомлень-рішень №0000551710/0, №0002032310/0 від 03.06.2005 частково недійсними відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 16.09.2005 скасовано, позовні вимоги Державного підприємства “Садовод” задоволені частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0000551710/0 від 03.06.2005 про визначення Державному підприємству „Садовод” податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб визнати недійсним у частині визначення податку у сумі 1453,17грн. і штрафних санкцій у сумі 2906,34 грн., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0002032310/0 від 03.06.2005 про визначення Державному підприємству „Садовод” податкового зобов'язання по штрафним санкціям  визнано недійсним у частині визначення штрафних санкцій у сумі  9728,63грн., стягнуто з Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на користь Державного підприємства „Садовод” державне мито 63,75грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00 грн., всього 122,75грн.

На виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2005 господарським судом міста Севастополя 17.11.2005 видано наказ на примусове виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача судових витрат на суму 122,75 грн.

Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі від 05.11.2007 відкрито виконавче провадження, запропоновано боржнику - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - добровільно виконати рішення суду в строк до 12.11.2007, попереджено, що при невиконанні рішення у наданий строк рішення буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від фактично стягнутої суми та витрат на проведення виконавчих дій.

Зазначена постанова була отримана боржником 12.11.2007 згідно поштового повідомлення (а.с. 19).

Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі від 11.12.2007 з ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя стягнено витрати, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн.  у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду в строк, запропонований боржнику.

19.12.2007 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя звернувся до господарського суду з позовної заявою до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2007 про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн., посилаючись на те, що постановою від 05.11.2007 відкрито виконавче провадження  з примусового виконання наказу №20-12/252, позивачу встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 12.11.2007, але рахунку, на який необхідно перерахувати заборгованість в постанові від 05.11.2007 не зазначено. 12.12.2007 на адресу позивача за його запитом надійшов лист з повідомленням про рахунок для перерахування коштів. 13.12.2007 позивач перерахував на зазначений рахунок суму боргу, але постановою від 12.12.2007 з позивача стягнені витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій.

Частиною 5 статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.  

Тобто, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя повинно було виконати рішення суду самостійно, не чикаючи дій державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 32 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності    обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих  дій  або  несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого  провадження,  внаслідок  чого  вони  були  позбавлені можливості  використати  надані  їм  цим  Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження   виконавчих  дій  державний  виконавець виносить  відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший  орган,  який  видав  виконавчий  документ.  

Таким чином, боржник мав можливість звернутися до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі зі заявою про відкладання виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням  документів виконавчого  провадження, але не скористувався своїм правом.

Крім того, якщо припустити, що боржник був позбавлений права на добровільне виконання судового рішення у зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі від 05.11.2007, то суд зазначає, що після отримання 12.11.2007 постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник у встановлений статтею 24 Закону України “Про виконавче провадження” семиденний строк добровільно рішення не виконав.

На підставі зазначеного, суд вважає, що постанова від 11.12.2007 відповідає вимогам статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”, а тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження”,  ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд –

П о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

10.01.2008.