Ухвала

від 04.03.2008 по справі 20-12/456

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/456

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

25 лютого 2008 року   Справа № 20-12/456

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Прокопанич Г.К.,

секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 08 січня 2008 року по справі № 20-12/456

за позовом           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)

до           Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,Севастополь,99011)

про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2007 про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Севастополя від 08.01.2008 р. (складена та підписана в порядку ч. З ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 10.01.2008 р.) по справі №20-12/456 Державній податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя)  відмовлено у задоволенні позовних вимог до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (далі Відділ ДВС ГУЮ у м. Севастополі) про визнання противоправною та скасування постанови від 11.12.2007 р. про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з вимог норми ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 р. згідно з якою, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

При цьому, суд вказує, що боржник мав можливість звернутися до державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень з заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження, але не скористався своїм правом, а державний виконавець не може відкласти виконання не маючи заяви боржника.

На думку суду, якщо припустити, що боржник був позбавлений права на добровільне виконання судового рішення у зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови підрозділу примусового виконання рішень від 05.11.2007 р., то суд зазначає, що після отримання 12.11.2007 р постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник у встановлений ст. 24 Закон України „Про виконавче провадження" семиденний строк добровільно рішення не виконав, а виконав його лише 13 грудня 2007 року, тобто, через місяць після одержання постанови про відкриття виконавчого провадження.  

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя були здійснені усі необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення суду і тому відсутні підстави для віднесення за її рахунок поштових витрат у сумі 5,18 грн.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судова колегія, враховуючи вимоги п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, оскільки  він не надіслав судовій колегії  доказів про наявність поважних причин неявки у судове засідання, а крім того, його явку не визнано обов'язковою.

Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 25 лютого 2008 року суддю Ткаченка М.І. у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі замінено на суддю Прокопанич Г.К.

Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухав представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.09.2005 по справі №20-12/252 Державному підприємству "Садовод" відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень №0000551710/0, №0002032310/0 від 03.06.2005.

Зазначене рішення скасовано Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2005, позовні вимоги Державного підприємства "Садовод" задоволені частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення   Державної   податкової   інспекції   у   Нахімовському   районі   міста Севастополя №0000551710/0 від 03.06.2005 про визначення Державному підприємству „Садовод” податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1453,17грн. і штрафних санкцій у сумі 2906,34 грн. податкове повідомлення-рішення №0002032310/0 від 03.06.2005 про визначення Державному підприємству „Садовод” податкового зобов'язання по штрафним санкціям визнано недійсним у частині визначення штрафних санкцій у сумі 9728,63 грн., стягнуто з Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя державне мито 63,75грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59,00 грн., всього 122,75грн. і 17.11.2005 видано наказ на примусове виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача судових витрат на суму 122, грн.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України № 606 „Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Постановою   підрозділу   примусового   виконання   рішень   відділу  ДВС   ГУЮ у місті Севастополі від 05.11.2007 на підставі ст.ст. 3, 18, 24 Закону України № 606 відкрито виконавче провадження, (заява на примусове виконання надійшла 01.11.07) запропоновано боржнику - ДПІ у Нахімовському районі Севастополя - добровільно виконати рішення суду в строк до 12.11.2007, попереджено, що при невиконанні рішення у наданий строк, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від фактично стягнутої суми витрат на проведення виконавчих дій.

На підставі ст. 45 п. 6 ч. 4 Закону України № 606 „Про виконавче провадження” Постановою від 11.12.2007 з ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя стягнено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн. (п'ять гривень, 18 коп.) у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду в строк, запропонований боржнику: папір формату А4 –19 х 0,05=0,95 грн., поштовий конверт –4 х 0,17 грн. = 0,68 грн., поштові марки 4х 0,70 = 2,80 грн., обкладинки виконавчих проваджень –1 шт. х 0,75 грн. = 0,75 грн. (а.с. 9, 10 –акт від 11.12.07).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена постанова була отримана боржником 12.11.2007 (поштове повідомлення - а. с. 19), а оскаржена ДПІ лише 19.12.2007 р., в порушення 10–денного строку, передбаченого ч. 7 ст. 24 Закону України № 606.

19.12.2007 позивач в порядку статей 104-106, 181 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2007 про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 5,18 грн., посилаючись на те, що постановою від 05.11.2007 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №20-12/252, позивачу встановлений строк для добровільного виконання рішення суду до 12.11.2007, але рахунку, на який необхідно перерахувати заборгованість в постанові від 05.11.2007 не зазначено. 12.12.2007 на адресу позивача за його запитом надійшов лист з повідомленням про рахунок для перерахування коштів. 13.12.2007 позивач перерахував на зазначений рахунок суму боргу, але постановою від 12.12.2007 з позивача стягнені витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій.

Судова колегія вважає, що  суд першої інстанції дійшов  вірного висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Частиною   5   статті   124   Конституції   України   закріплено,   що   судові   рішенні є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя повинна була виконати рішення суду від 16.09.2005 р. самостійно, не чикаючи дій державної виконавчої служби.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як встановлено судом, боржник про відкладення виконавчих дій з заявою до Відділу ДВС ГУЮ у м. Севастополі не звертався.

Судова колегія погодується з судом першої інстанції, що  боржник   мав   можливість   звернутися   до   державного   виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі з заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження, але не скористався своїм правом.

Посилання апелянта на те, що державний виконавець повинен був відкласти виконавчі дії з власної ініціативи, так як ним був порушений строк надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, судова колегія вважає хибним, оскільки, як вбачається з приписів ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" відкладати чи не відкладати провадження   виконавчих дій – це право, а не обов'язок державного виконавця, і проявляти ініціативу про відкладення виконавчих дій він може лише маючи заяву боржника.

Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував приписи статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", з приписів якої вбачається, що сім днів –це максимальний строк для добровільного виконання рішення. Цей строк позивачем пропущений без поважних причин, так як фактично виконав постанову лише 13.12.2007 р.( а.с. 8).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, постанова господарського суду прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду також немає.

          Керуючись статтями 24, 195, 196, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 (частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд     

                                                                      УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду м. Севастополя від 08.01.2008 року у справі № 20-12/456 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в  строки та порядку, встановленому ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        З.Д. Маслова

Судді                                                                      В.А. Лисенко

                                                                      Г.К. Прокопанич