Рішення

від 15.04.2025 по справі 582/1442/24

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/372/24

Справа № 582/1442/24

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просив суд постановити рішення, за яким усунути відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Вільшана Роменського району Сумської області.

Ухвалою від 13 грудня 2024 року відкрито загальне провадження в цій цивільній справі.

Ухвалою від 13 грудня 2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, в якій позивач ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Вільшана Роменського району Сумської області, та залучено до участі у справі як співвідповідача Вільшанську сільської ради Роменського району Сумської області.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Позивач подав заяву про прийняття спадщини після її смерті, за якою відкрита спадкова справа приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Юрченко А.М. Разом з тим, позивач не може отримати свідоцтва на спадщину після смерті матері, оскільки разом із спадкодавцем на день її смерті в будинку була зареєстрована рідна дочка померлої, та сестра позивача, ОСОБА_2 , яка такж є спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Оскільки ОСОБА_2 , відповідач по справі, фактично не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник позивача ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не прибув, надав до суду заяву, у якій просив підготовче судове засідання провести без його участі.

Представник Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, відповідача по справі, у підготовче судове засідання не прибув, надав до суду заяву, у якій просив підготовче судове засідання провести без його участі, проти заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не прибула, є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шахтарськ Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 вересня 1974 року, і батьками останнього записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 67).

Мати позивача ОСОБА_6 до одруження мала дівоче прізвище " ОСОБА_7 ", що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією свідоцтвав про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 8-9).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 8 травня 1980 року, батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвали шлюб 14 грудня 1979 року (а.с. 10).

07 липня 1980 року мати позивача, ОСОБА_6 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище " ОСОБА_9 ", що підтверрджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 11).

Мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вільшана Роменського району Сумської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 29 січня 2024 року (а.с. 15).

З довідки, виданої Вільшанською сільською радою № 328 від 05.08.2024 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті разом з нею були зареєстровані позивач ОСОБА_1 , та сестра позивача ОСОБА_2 , 1980 року народження. Від імені ОСОБА_3 заповіт виконавчим комітетом Вільшанської сільської ради не посвідчувався (а.с. 21).

Тобто, позивач ОСОБА_1 , враховуючи відсутність заповіту, є спадкоємцем спадкування за законом.

Після смерті ОСОБА_3 позивач належним чином прийняв спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори, про що приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Юрченко А.М. заведено спадкову справу № 220/2024 (а.с. 118-120), що підтверджується також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 19). Крім того, останній був зареєстрований та проживав разом із ОСОБА_3 за однією адресою.

До спадкового майна ОСОБА_3 входить таке майно: земельна ділянка площею 2,8225 га кадастровий номер 5923583800:01:003:0053 (рілля), розташована на території Курманівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 0,4321 га кадастровий номер 5923583800:01:003:0115 (кормові угіддя), розташована на території Курманівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 2,3637 га кадастровий номер 5923584400:01:004:0142 (рілля), розташована на території Вільшанської сільської ради Роменськгого району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 0,3229 га кадастровий номер 5923584400:03:002:0031 (сіножаті), розташована на території Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; та житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 52-95).

Крім позивача, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , є також її дочка, та рідна сестра позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 20 грудня 1980 року, з якого слідує, що в селищі Недригайлів ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_10 , її матір`ю зазначена ОСОБА_3 , та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 від 31 липня 1999 року, з якого вбачається, що 31 липня 1999 року зареєстрували шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 (а.с. 16-18).

Разом з тим, позивач позбавлений можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку в зв`язку з наступним.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Відповідач ОСОБА_2 на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 була зареєстрована за місцем проживання спадкодавця в с. Вільшана Роменського району. Сумської області.

Оскільки ОСОБА_2 , відповідач по справі, доводиться спадкодавцеві дочкою, то у відповідності до вимог ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Юрченко А.М. надала позивачу роз`яснення щодо оформлення спадщини, зазначивши, що за умови коли разом із спадкодавцем на день його смерті в будинку була зареєстрована рідна сестра померлого, то нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину та рекомендувала звернутися за захистом своїх прав до суду.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 хоча і була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем, однак фактично там не проживала.

Згідно довідки Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області від 05.08.2024 року № 332, ОСОБА_2 , 1980 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає з 2000 року і по теперішній час (а.с. 20).

Відповідач ОСОБА_2 тривалий час проживає разом із сім`єю за межами України.

За інформацією позивача, ОСОБА_2 на даний час проживає в російській федерації, однак адреса проживання невідома, засоби зв`язку з відповідачем відсутні.

За клопотанням представника позивача була витребувана інформація від Головного центру обробки спеціальної інформації Державнї прикордонної служби України, з якої вбачається, що в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, вїхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» відсутні відомості про перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2017 по 26.03.2025. Також повідомлено, що внесення інформації в цю базу даних здійснюється з 08.11.2017 та вона зберігається 10 років.

Надана інформація сукупно з довідкою Вільшанської сільської ради свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 не проживала за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_1 на час смерті матері сторін ОСОБА_3 .

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Отже, оскільки ОСОБА_14 в житловому будинку в АДРЕСА_1 , була зареєстрована, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 , як спадкоємець, не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , а отже, не набула права на спадкове майно.

Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 592/7860/17 Верховний Суд погодився з тим, що встановлення факту неприйняття спадщини є неправильним способом захисту прав позивача і зазначав, що вказаний юридичний факт підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема позовна вимога.

За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на успадковане майно, обираючи передбачений п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді визнання права на вказане нерухоме спадкове майно, так як у позасудовому порядку це зробити згідно чинного законодавства неможливо.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із досліджених у судовому засідання доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 за законом, але не має можливості отримати свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки в установленому законом порядку.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення ним права власності на успадковане майно.

Вимога про стягнення судових витрат позивачем не заявлена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5923583800:01:003:0053 площею 2,8225 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що розташована на території Вільшанської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину ВМЕ 685132 від 17.07.2009 року, в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5923583800:01:003:0115 площею 0,4321 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кормові угіддя), що розташована на території Вільшанської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину ВМЕ 685132 від 17.07.2009 року, в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5923584400:01:004:0142 площею 2,3637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), що розташована на території Вільшанської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р3 №731620 від 29.11.2002 року, в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5923584400:03:002:0031 площею 0,3229 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), що розташована на території Вільшанської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р3 №708209 від 29.11.2002 року, в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку площею 0,04 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на земельну ділянку площею 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок садибного типу загальною площею 46,2 м2, житловою площею 22,9 м2, що складається з житлового будинку Літ. А, прибудови Літ. а, сараю Літ. Б, сараю Літ. В, погрібника Літ. Г, погреба Літ. ПГ, воріт із хвірткою №1, огорожі №2 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко