Рішення

від 25.04.2025 по справі 200/1332/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року Справа№200/1332/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

встановив:

25 лютого 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - позивач, ДонДУВС) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 20 січня 2025 року, в якому позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ДонДУВС (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в ДонДУВС у сумі 22 667,42 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 лютого 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження; призначив судове засідання на 28 березня 2025 року; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у позивача додаткові докази.

Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про залучення третьої особи та про витребування доказів.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також про дату час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та ст. 12-1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207).

У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці судове засідання, призначене на 28 березня 2025 року о 09:00, не відбулося.

Ухвалою від 15 квітня 2025 року судове засідання відкладено до 25 квітня 2025 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені дотриманням вимог КАС та ст. 12-1 Закону № 1207.

Сторони в судове засідання, призначене на 25 квітня 2025 року о 09:00, не з`явилися, (явку своїх представників не забезпечили).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність підстав, з якими норми ст. 205 КАС пов`язують необхідність відкладення розгляду справи в судовому засіданні, на підставі ч. 9 цієї статті, справа розглянута в письмовому провадженні.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно з наказом від 20 липня 2021 року № 361о/с ОСОБА_1 був зарахований на навчання до ДонДУВС.

Відповідно до вимог ст. ст. 63, 74 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) між ДонДУВС, ГУНП в Донецькій області та відповідачем укладений контракт про здобуття освіти у ДонДУВС згідно з типовою формою, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2017 року № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 року за № 321/30189, (далі - Наказ МВС № 173).

Наказом ГУНП в Донецькій області від 06 липня 2022 року № 285о/с рядовий поліції ОСОБА_1 відрахований зі складу курсантів та звільнений зі служби в Національній поліції України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 06 липня 2022 року.

Позивач покликався на норми ч. 4 ст. 74 Закону № 580, пп. 2 п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, (далі - Порядок № 261) і доводив, що звільнення зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є підставою відшкодування особою витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

13 січня 2025 року на виконання вимог п. п. 5, 6 Порядку № 261 ДонДУВС надіслало ОСОБА_1 повідомлення від 08 січня 2025 року № 187/07-2025 про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з її утриманням у ДонДУВС у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін.

Однак 03 лютого 2025 року поштове відправлення повернуто на адресу позивача у через те, що остання відома адреса відповідача знаходиться на непідконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку з відсутністю поштового зв`язку.

Позивач доводив, що на виконання вимог Закону № 580 і Порядку № 261 вчинив всі можливі дії для повідомлення ОСОБА_1 про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі.

Зазначив, що згідно з довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за 2021-2022 навчальний рік вартість фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить 22 667,42 грн, в тому числі грошове забезпечений становить - 1 584,62 грн, речове забезпечення - 10 683,28 грн, продовольче забезпечення - 7 289,50 грн, медичне забезпечення - 0,00 грн, оплата комунальних послуг - 3 110,02 грн.

Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - Донецький державний університет внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571423) зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 15 березня 2018 року постійне місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 16 квітня 2018 року № 1438-1733802-2018, а також відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 25 лютого 2025 року № 1147317.

Відповідач навчався в ДонДУВС.

Так, згідно з витягом з наказу ДонДУВС від 20 липня 2021 року № 361о/с «Про зарахування на навчання» з 15 серпня 2021 року ОСОБА_1 був зарахований курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» за кошти державного бюджету.

Згідно з витягом з наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с «Про особовий склад», який виданий на підставі наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 67, рядовий поліції ОСОБА_1 , курсант навчального взводу № 106/21-(ПД)-Б факультету № 3, звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та відрахований з університету 06 липня 2022 року.

Наказом ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с «Про особовий склад» затверджений розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2021 року по 06 липня 2022 року.

Згідно з довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2021 року по 06 липня 2022 року навчання у ДонДУВС витрати на утримання відповідача за 2021/2022 навчальний рік становлять 22 667,42 грн, в тому числі грошове забезпечення - 1 584,62 грн, речове забезпечення - 10 683,28 грн, продовольче забезпечення - 7 289,50 грн, медичне забезпечення - 0,00 грн, комунальні витрати - 3 110,02 грн.

08 січня 2025 року ДонДУВС надіслало ОСОБА_1 повідомлення № 187/07-2025 «Про відшкодування особами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання», в якому вказав таке:

- відповідно до ст. ст. 63, 74 Закону № 580 між ДонДУВС, ГУНП в Донецькій області та відповідачем укладений контракт про здобуття освіти в ДонДУВС;

- умовами контракту передбачено, що в разі його дострокового розірвання, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону № 580;

- наказом ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с 06 липня 2022 року відповідач відрахований з ДонДУВС за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- у зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано в добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 22 667,42 грн;

- відповідачу роз`яснено, що відповідно до п. 6 Порядку № 261 він має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року; у такому випадку йому необхідно укласти відповідний договір з ДонДУВС;

- згідно з п. 5 Порядку № 261 зазначені витрати ОСОБА_1 має відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа (повідомлення) або звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення ДонДУВС для укладання договору про розстрочення платежу витрат на утримання;

- відповідачу повідомлені банківські реквізити ДонДУВС для внесення коштів з метою відшкодування витрат на утримання у цьому навчальному закладі;

- відповідачу роз`яснено, що у разі його відмови відшкодувати витрати на утримання у вищому навчальному закладі, ДонДУВС вживатиме заходів до їх стягнення в судовому порядку.

ДонДУВС надіслало лист-повідомлення від 08 січня 2025 року № 187/07-2025 за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення повернуто на адресу позивача з довідкою підприємства поштового зв`язку: «Територія окупована».

Докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 у будь-який інший спосіб повідомлений про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі; що він отримав відповідне повідомлення і відмовився добровільно відшкодовувати витрати, суду не надані.

Анкета кандидата на навчання ОСОБА_1 від 24 березня 2021 року в пп. 4 п. 5 містить інформацію про те, що відповідач має електронну адресу - mirten2018@icloud.com.

В той же час докази, які б свідчили, що позивач скористався засобами електронного зв`язку для повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на його утримання в ДонДУВС, суду не надані.

На час розгляду справи докази повного або часткового відшкодування ОСОБА_1 витрат на утримання у вищому навчальному закладі, стягнення яких є предметом спору, суду не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію України» (далі - Закон № 580).

Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання регламентована нормами ст. 74 Закону № 580.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону № 580 до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 580 підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Ч. 4 ст. 74 Закону № 580 установлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону № 580 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Типова форма контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2017 року № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 року за № 321/30189, (далі - Наказ МВС № 173).

Як свідчить зміст п. 3 розділу ІІІ Типової форми контракту, затвердженої Наказом МВС № 173, особа, яка його укладає, з-поміж іншого, приймає на себе зобов`язання:

[…]

навчатися протягом строків, зазначених у розділі II цього Контракту;

після 2 років навчання на денній формі продовжити навчання на заочній формі та одночасно проходити службу на посаді молодшого складу поліції;

[…]

після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на службу, та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою;

у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону № 580.

12 квітня 2017 року відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону № 580 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 261 «Про затвердження Порядку відшкодування особам витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова КМУ № 261).

П. 1 Постанови КМУ № 261 затверджений Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, (далі - Порядок № 261).

Відповідно до п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

П. 3 Порядку № 261 установлено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з п. 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

П. 5 Порядку № 261 установлено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Відповідно до п. 6 Порядку № 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Примірна форма договору затверджується МВС.

Згідно з п. 7 Порядку № 261 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.

П. 8 Порядку № 261 передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

За правилами, наведеними в п. 9 Порядку № 261, стягнення суми витрат припиняється в разі:

поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;

повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Суд встановив, що рядовий поліції ОСОБА_1 , курсант навчального взводу № 106/21-(ПД)-Б факультету № 3, звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та відрахований з університету 06 липня 2022 року.

Отже, в силу положено ч. 4 ст. 74 Закону № 580 ОСОБА_1 має відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти.

Верховний Суд в постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 520/1444/22 навів такі висновки щодо застосування норм Закону № 580 і Порядку № 261:

«[…]

50. Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020, […], акцентував увагу на тому, що за правилами положень ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

51. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, […], у постановах від 13 січня 2023 року в справі № 440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 та інших.

52. У постановах від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

53. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

[…]».

Верховний Суд в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 520/5837/2020 вказав таке:

«[…]

49. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що за правилами положень ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

50. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19.

51. Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

52. Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

[…]».

Позивач вказує на те, що на виконання вимог п. 3 Порядку № 261 ДонДУВС здійснив розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 , пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням та оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, та відповідно до п. 5 Порядку № 261 надіслав за останньою відомою адресою відповідача, зазначеною в матеріалах його особової справи, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення лист-повідомлення від 08 січня 2025 року № 187/07-2025 про необхідність добровільного відшкодування таких витрат, однак це поштове відправлення повернуто на адресу позивача з довідкою підприємства поштового зв`язку: «Територія окупована».

Місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 16 квітня 2018 року № 1438-1733802-2018, а також відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 25 лютого 2025 року № 1147317.

З 05 березня 2022 року вся територія Маріупольського району Донецької області, в тому числі м. Маріуполь, є територією України, тимчасово окупованою російською федерацією, про що свідчать Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, (втратив чинність 20 березня 2025 року), а також Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, (далі - Порядок № 376).

Ці обставини унеможливлюють направлення поштової кореспонденції на адресу відповідача.

Разом з цим, неможливість ДонДУВС надіслати (вручити) ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування витрат на його утримання у вищому навчальному закладі, внаслідок того, що останнє відоме місце проживання відповідача зареєстровано на тимчасово окупованій російською федерацією території України, не є тотожною відмові ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрати на його утримання в ДонДУВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Всупереч приписам ч. 1 ст. 77 КАС позивача не довів належними і допустимими доказами те, що ОСОБА_1 отримав повідомлення про необхідність відшкодування витрат на його утримання в ДонДУВС для того, щоб мати можливість добровільно їх відшкодувати, в тому числі з використанням права на розстрочення платежу.

Застосувавши до спірних правовідносин норми ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДонДУВС вартості його утримання в ДонДУВС в сумі 22 667,42 грн не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно.

Суд наголошує, що право на звернення до суду у цій категорії справ може виникнути у позивача лише у випадку в і д м о в и відповідача добровільно відшкодувати витрати.

За обставин, коли відповідач взагалі не отримував повідомлення про необхідність відшкодування витрат на його утримання в ДонДУВС, вочевидь, не може йтися про його відмову добровільно відшкодувати такі витрати.

З приводу твердження позивача про те, що на виконання вимог Закону № 580 і Порядку № 261 він вчинив всі можливі дії для повідомлення ОСОБА_1 про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, суд зазначає наступне.

По-перше, виникнення у ДонДУВС права на звернення до суду з таким позовом пов`язане не з вчиненням ним «всіх можливих дій для повідомлення ОСОБА_1 про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі», а з відмовою відповідача добровільно відшкодувати такі витрати.

По-друге, дійсно, направлення поштової кореспонденції на тимчасово окуповані території об`єктивно неможливе.

Разом з цим поза увагою позивача залишилося те, що згідно з ч. 1 ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яка визначає особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в період дії воєнного стану, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Пп. 4 п. 5 Анкети кандидата на навчання - ОСОБА_1 , яку позивач долучив до позовної заяви, містить надану відповідачем інформацію про його адресу електронної пошти.

Однак, докази, які б свідчили, що ДонДУВС вжив заходів, спрямованих на повідомлення ОСОБА_1 про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, з використанням електронної комунікації, суду також не надані.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову Донецького державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571423, місцезнаходження: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, буд. 89) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко