Рішення

від 23.04.2025 по справі 640/20866/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року м. Київ № 640/20866/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Головного центру спеціального контролю про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі відповідач 1), Головного центру спеціального контролю (далі відповідач 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтований тим, що наказом Міністерства оборони України позивач відряджений до Державного космічного агентства України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), відповідно до пункту 1 якої, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Отже, у пункті 1 Постанови №168: визначені категорії військовослужбовців, які мають право на винагороду й перш за все до них відносяться військовослужбовці Збройних Сил України; зазначені норми, щодо здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України; виплата додаткової винагороди носить періодичний характер. Відповідно доУказу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ», введено в Україні воєнний стан з 05:30 24.02.2022, який діє на момент подання позовної заяви. Таким чином, станом на 31.10.2022 розмір додаткової винагороди, належний до нарахування та виплати позивачу, складає 210 000,00 грн. Позивач з 24.02.2022 час перебуває на військовій службі та виконує обов`язки на посаді начальника відділу оптичних спостережень регіонального центру розвитку та впровадження космічних технологій у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), тому позивачем був поданий рапорт з проханням про виплату додаткової винагороди. Однак, позивач не отримав додаткової винагороди, передбаченої законодавством, а тому вважає, що вимоги Постанови №168 не виконані. Вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу винагороди, у відповідності до Постанови №168, а також вважає, що бездіяльність відповідача порушує майнові інтереси позивача, у вигляді права на отримання щомісячної додаткової винагороди, та його конституційні права. Просить суд задовольнити позов

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

19.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/20866/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 (суддя Балаклицький А.І.) адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання представника Національного центру управління та випробувань космічних засобів про залучення Військової частини НОМЕР_1 у якості третьої особи.

Відповідач1 в обґрунтування своїх заперечень проти задоволенні позову зазначає, що пунктом 1 Постанови №168 визначено вичерпний перелік силових структур, військовослужбовцям та службовцям яких передбачена до нарахування та виплати відповідна додаткова винагорода, та не містить жодної згадки про військовослужбовців відряджених до державних органів. Вказують, що у Державному космічному агентстві України, до якого відрядженні військовослужбовці, призначені на посади в ЦПОСІ та КНП, такий порядок відсутній. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 9 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністерства оборони України від 19червня 2020року №303 відряджений до Національного космічного агентства України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

Указом Президента України «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010№1085/2010Національне космічне агентство України перейменоване на Державне космічне агентство України (далі- ДКА).

Позивач проходить військову службу у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів та займає посаду начальника сектору енергетичного забезпечення відділу збору інформації.

Відповідно до довідки від 07.10.2022 №156 ГЦСК філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що в період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року додаткова винагорода відповідно до Постанови №168не нараховувалась та не виплачувались.

Позивач вважає, що він має право на нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до Постанови №168, відповідач в свою чергу вважає, що такі виплати не передбачені вказаною постановою, до неї відповідні зміни ще не внесені та такі виплати не закладені в кошторис Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, який набрав чинності 13.03.2021, позивач проходить військову службу у Збройних Силах України протягом строку дії контракту (п. 1 Контракту). Цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків установлених законодавством, за погодженням сторін на 5 років (п. 5 Контракту).

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень.

Відповідно до пункту 5 Постанови №168, вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

В подальшому до пункту 1 вказаної Постанови №168 вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, від 22.03.2022 №350, від 01.04.2022 № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24.02.2022, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30 000 гривень щомісячно та 100 000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до постанови КМУ №217 від 07.03.2022внесено зміни до пункту 1 постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).

Згідно з пункту 2 постанови КМУ № 217 від 07.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою КМУ №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках програми є Підтримка.

Згідно з пункту 2постанови КМУ №350 від 22.03.2022, вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою КМУ №400 від 01.04.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови № 168, доповнивши абзацами такого змісту: відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Відповідно до постанови КМУ №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови № 168, в абзаці першому слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Постанова КМУ №754 від 01.07.2022 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

У відповідності до постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до пункту 1 постанови № 168, в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Згідно з пунктом 2 постанови КМУ №793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

У відповідності до постанови КМУ № 1146 від 08.10.2022 внесені зміни до пункту 1 Постанови № 168, в абзаці першому: слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключити; доповнити абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

Постанова КМУ №1146 від 08.10.2022 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у відповідній чинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із пунктами 2-1 Постанови №168 (у відповідній чинній редакції) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

На переконання позивача, оскільки він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і був відряджений до Національного центру управління та випробувань космічних засобів із залишенням на військовій службі, то останнім повинна здійснюватися виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.

Однак, такі твердження позивача суд визнає безпідставними і необґрунтованими зважаючи на те, що Постанова №168 передбачає виплату щомісячної додаткової винагороди за певних обставин.

Перш за все, Постановою № 168 визначено чіткий перелік осіб, яким може бути виплачена щомісячна додаткова винагорода і цей перелік не передбачає її виплату військовослужбовцям, які перебувають на службі в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів.

Тобто, дія Постанови №168 на працівників Національного центру управління та випробувань космічних засобів не розповсюджується.

Суд також зазначає, що Указом президента України «Про Національний центр управління та випробувань космічних засобів» від 12.08.1996 №698/96, утворено Національний центр управління та випробувань космічних засобів (пункт 1); Національним космічним агентством України, на підставі останнього, затверджено Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів (пункт 6).

Відповідно наказу Державного космічного агентства України (далі - ДКА) від 27.10.2016 №197 «Про затвердження Положень про установи», затверджено Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів, згідно з пунктом 1.1 якого, Національний центр управління та випробувань космічних засобів є бюджетною науково-випробувальною, науково-дослідною установою, яка входить до сфери управління ДКА; згідно з пунктом 7.5 якого, умови і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців визначаються чинним законодавством, яке регулює умови і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до державних органів, установ та організацій.

Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Отже, враховуючи положення Постанови №104, виплата щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 не розповсюджується на військовослужбовців відрядженим до державних органів.

Відтак, на час розгляду справи у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Також, суд зазначає, що виплата додаткової винагороди за Постановою №168 відбувається за наявності відповідних винесених наказів командирів, де відбувають службу військовослужбовці та які уповноваженні на прийняття таких наказів.

Таких наказів матеріали справи не містять, як і відсутні докази обов`язку Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди згідно з Постановою №168.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що позивачем не доведено бездіяльність відповідача щодо не нарахування додаткової винагороди за Постановою №168, в свою чергу відповідач обґрунтував відповідність своїх дій та рішень положенням статті 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах та системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9,77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.