Ухвала

від 25.04.2025 по справі 340/902/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження

25 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/902/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку загального позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

до відповідача: Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулася з позовом до Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення Знам`янської міської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 31 травня 2013 року №934, відповідно до якого затверджено проект генерального плану міста Знам`янка.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що всупереч Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем прийнято рішення від 31 травня 2013 року №934, без відповідного погодження та проходження експертизи містобудівної документації про затвердження проекту генерального плану міста Знам`янка, що призвело до порушення прав позивача. Представник позивача наголошує на тому, що на час звернення до суду генеральний план міста Знам`янка включає до свого складу 55 земельних ділянок, що знаходяться у комунальній власності Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Представник позивача вважає, що включення до складу генерального плану міста Знам`янка окремих земельних ділянок комунальної власності Дмитрівської сільської ради та не додержання відповідачем встановленого законодавством порядку при прийнятті спірного рішення, порушує права комунальної власності позивача, окремих землекористувачів та власників відповідних земельних ділянок, а також причиною неможливості встановлення меж Дмитрівської сільської територіальної громади. Представник позивача зауважує, що відповідач, посилаючись на генеральний план міста Знам`янка затверджений його ж протиправним рішенням, безпідставно відмовляє позивачу в погодженні землевпорядної документації щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади). На думку представника позивача, відповідач, порушивши встановлену законом процедуру, фактично блокує права позивача на встановлення меж та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, що у свою чергу позбавляє позивача подальшого розвитку території. Таким чином, незаконні дії відповідача порушують не тільки права та інтереси Дмитрівської сільської ради, а й орендарів земельних ділянок. Як наслідок, позивач вважає, що його законні інтереси та права були порушені відповідачем при прийнятті незаконного рішення від 31 травня 2013 року №934, відповідно до якого затверджено генеральний план міста Знам`янка, до якого безпідставно включено окремі земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності позивача, що в свою чергу є перешкодою у забезпеченні здійснення законних прав позивача на встановлення меж Дмитрівської сільської територіальної громади.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає, заперечує проти наведених обставин та правових підстав позову (а.с.113-118, Т.1). Представник відповідача зазначив, що Виконавчим комітетом Знам`янської міської ради, на виконання пункту шостого частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», неодноразово надсилались листи на адресу Дмитрівської сільської ради для розгляду на сесії Дмитрівської сільської ради питання щодо узгодження меж суміжних територій для врахування інтересів Знам`янської міської ради та Дмитрівської сільської ради, а саме лист №10-14/1 від 19.04.2011 р., лист №10-32/2 від 15.08.2011 р., лист №10-9/1 від 27.01.2012 р., лист №01-10/28/2 від 05.06.2012 р., лист № 01-10/54/1 від 30.11.2012 р. Листом від 20.07.2011 р. №234 за підписом Дмитрівського сільського голови Виконавчий комітет Знам`янської міської ради було повідомлено, що питання погодження меж суміжних територій розглянуто на спільному засіданні постійних депутатських комісій з питань бюджету, фінансів, економічного і соціального розвитку сіл громади та з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, будівництва, охорони навколишнього середовища за участю представників Знам`янської міської ради, яке відбулось 9 червня 2011 року, прийнято рішення про те, що дане питання не виносити на розгляд п`ятої сесії шостого скликання в зв`язку з тим, що на сьогоднішній день воно не врегульоване чинним законодавством України. Аналогічні за змістом листи від 23.11.2011 р. та від 02.04.2012 р. були направлені Знам`янській сільській раді як відповідь на пропозицію щодо узгодження генерального плану міста Знам`янка. Представник відповідача зауважує, що жодне рішення за результатами розгляду листів про погодження генерального плану Дмитрівською сільською радою не прийнято, обмежившись лише розглядом питання на постійній депутатській комісії ради, яка не є органом місцевого самоврядування і не представляє інтереси всієї громади. На думку представника відповідача, волевиявлення позивача щодо погодження генерального плану чи відмови у його погодженні не було, чим Дмитрівська сільська рада фактично самоусунулася від реалізації свого права на подання пропозицій, зауважень чи заперечень щодо питань планування територій у приміських зонах міста Знам`янка, які межують з нею. Представник відповідача наголошує на тому, що, чинне на той момент законодавство не ставило в залежність можливість затвердження генерального плану населеного пункту від наявності чи відсутності рішення про його погодження з суміжними територіальними громадами. Представник відповідача вважає, що відсутність рішення сільської ради про погодження генерального плану (або навіть якби було рішення ради про відмову в його погодженні) саме по собі не може бути підставою для скасування рішення Знам`янської сільської ради від 31 травня 2013 року №934 «Про затвердження проекту генерального плану м.Знам`янки Кіровоградської області» і не може свідчити про порушення процедури прийняття нормативно-правового акту, оскільки позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, не може посилатися на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці відповідача. Стосовно доводів позивача про непроведення щодо генерального плану експертизи містобудівної документації на місцевому рівні, представник відповідача зазначив, що в чинному законодавстві відсутня пряма норма про те, що відсутність вказаної експертизи є підставою для скасування рішень органів місцевого самоврядування про затвердження документів планування, визнання документів планування недійсними. Крім того, представник відповідача вказує на те, що враховуючи відсутність встановленого строку чинності генерального плану, Знам`янська міська рада не позбавлена можливості звернутися до відповідних уповноважених організацій для встановлення відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації. Представник відповідача зазначає, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При розробленні генерального плану враховують: а) Генеральну схему планування території України; б) схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх окремих частин; в) стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території; г) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію; д) інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів; е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території; ж) спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини тощо. Генеральний план це документ який регулює саме містобудівну діяльність. В ході будівництва в генплан можна вносити зміни й не обов`язково, те що заплановано, збудують. Генплан це курс на те, як має виглядати місто. Генеральний план реагує на економічну, політичну, демографічну ситуацію у місті. Тобто, генеральний план міста Знам`янка не встановлює та не змінює межі адміністративно-територіальної одиниці міста Знам`янка чи Дмитрівської ОТГ. Представник відповідача вважає, що доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права Дмитрівської територіальної громади, оскільки, як зазначено вище, спірне рішення направлене на врегулювання містобудівної діяльності і не направлене на позбавлення права власності Дмитрівської сільської ради на земельні ділянки, які знаходяться в межах міста Знам`янка. Представник відповідача погоджується з позивачем, що земельні ділянки перебувають на території міста Знам`янка. Отже, в межах Знам`янської територіальної громади, а не в межах Дмитрівської територіальної громади, однак в силу певних обставин і підстав, право власності на них зареєстровано вже після затвердження генерального плану міста Знам`янка. Щодо земельних ділянок, зазначених у позові, у позивача відсутні владно-управлінські функції, на їх території він не здійснює свої повноваження органу місцевого самоврядування, а володіє ними в межах реалізації цивільних прав та обов`язків як власник нерухомого майна. Представник відповідача вважає, що позивачем не обґрунтовано підстав того, що генплан порушує адміністративні межі Дмитрівської сільської ради, а перебування земельних ділянок, право власності на які зареєстровано за позивачем після затвердження генплану, в межах такого генплану відповідача, може порушити права позивача лише щодо планування забудови таких земельних ділянок в межах категорії земель та виду її цільового призначення, що визначаються згідно відповідного виду функціонального призначення території. Представник відповідача звертає увагу на те, що будь-якого порушення щодо обмеження використання земельних ділянок Дмитрівською сільською радою не зазначено, як і не зазначеного того, що спірне рішення Знам`янської міської ради не враховує інтереси позивача, як власника земельної ділянки на території Знам`янської громади. Представник відповідача вважає, якщо генпланом міста Знам`янка і порушувалося би право позивача на забудову відповідних земельних ділянок, то таке порушення стосувалося би безпосередньо визначених земельних ділянок і рішення про затвердження генерального плану могло бути поставлене під сумнів позивачем лише в межах розповсюдження його на такі ділянки. Як зазначає представник відповідача, позивач також додатково вказує на те, що, посилаючись на генплан, відповідач безпідставно відмовляє позивачу в погодженні землевпорядної документації щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади). Вказані доводи порушення прав сільської ради, на думку представника відповідача, є неспроможними, оскільки відповідач, 22 березня 2024 року прийняв рішення №1663 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади) Кропивницького району Кіровоградської області, діючи в межах наданих законом повноважень, як орган місцевого самоврядування, тобто скористався наданим законом правом погодження проекту землеустрою про зміну меж Дмитрівської сільської ради і своїм рішенням відмовив у його погодженні. При цьому, Знам`янська міська рада реалізувала свою незгоду з межами Дмитрівської сільської ради шляхом прийняття рішення, що прямо передбачено нормами Земельного кодексу України, і скасування спірного рішення про затвердження генплану не змінить позиції Знам`янської міської ради щодо незгоди із проектом землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади) Кропивницького району Кіровоградської області. Вказане свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. Представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення не призвело до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів Дмитрівської територіальної громади.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що твердження відповідача стосовно самоусунення позивача від реалізації права щодо погодження генерального плану чи відмови у його погодженні є хибними, оскільки відповідач одержував заперечення від Позивача стосовно відмови у узгодженні проекту генерального плану міста Знам`янка із зауваженнями. Про відмову позивача, в узгодженні генерального плану, відповідач додає копії відповідних листів направлених на його адресу, що в свою чергу свідчить про обізнаність останнього в не узгодженні даного генерального плану та не може розцінюватись як самоусунення від реалізації права щодо погодження чи відмови у погодженні генерального плану. Відповідач, порушуючи норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не зважаючи на відмову в узгодженні проекту генерального плану міста Знам`янка, незаконно включивши в межи даного проекту генерального плану окремі земельні ділянки позивача, приймає рішення від 31 травня 2013 року №394 про його затвердження, що у свою чергу потягнуло за собою порушення прав та законних інтересів позивача. Порушення прав та законних інтересів позивача полягає саме в не узгодженні меж проекту генерального плану міста Знам`янка та включення до його меж окремих земельних ділянок комунальної власності позивача. Позивач вважає, що при прийнятті рішення від 31 травня 2013 року №934 відповідач усвідомлюючи протиправність та незаконність своїх дій, умисно пішов на порушення чинного законодавства України, порушивши встановлену Законом процедуру та порушив законні права та інтереси позивача. Позивач обґрунтовує порушення своїх інтересів і прав відповідачем у позовній заяві, яке полягає в прийнятті останнім незаконного рішення від 31 травня 2013 року №934. Відповідно до даного рішення затверджено генеральний план міста Знам`янка, до якого безпідставно включено окремі земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності позивача, що в свою чергу є перешкодою у забезпеченні здійснення законних прав позивача на встановлення меж Дмитрівської сільської територіальної громади. Відповідач, зокрема, посилаючись на генеральний план міста Знам`янка затверджений оскаржуваним рішенням відмовляє Позивачу в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади) Кропивницького району Кіровоградської області, чим фактично обмежує права позивача передбачені законом та позбавляє можливості встановити межі громади. Таким чином, позивач доводить порушення своїх прав комунальної власності на окремі земельні ділянки чим спростовує безпідставні доводи відповідача щодо відсутності порушення прав з його боку (а.с.1-2, Т.2).

Представником відповідача подано заперечення у яких зазначено, що невизнання Знам`янською міською радою цивільного речового права власності на земельні ділянки, на які посилається позивач, не є предметом спору в даній справі, а оспорюване рішення про затвердження генерального плану міста не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, оскільки генеральні плани населених пунктів є саме містобудівною документацією, і порушення свого права позивачем має обґрунтовуватися саме з позиції неможливості реалізації прав у сфері містобудування. На думку відповідача, Дмитрівською сільською радою ініційовано даний судовий спір про скасування нормативно-правового акту не для захисту прав та інтересів у сфері публічних правовідносин, а для створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, зокрема у справі 340/3452/24 за позовом Дмитрівської сільської ради до Знам`янської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Однак, Знам`янська міська рада 22 березня 2024 року прийняла рішення №1663 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади) Кропивницького району Кіровоградської області, діючи в межах наданих законом повноважень, як орган місцевого самоврядування, тобто скористала наданим законом правом погодження проекту землеустрою про зміну меж Дмитрівської сільської ради і своїм рішенням відмовила у його погодженні. При цьому, Знам`янська міська рада реалізувала свою незгоду з межами Дмитрівської сільської ради шляхом прийняття рішення, що прямо передбачено нормами Земельного кодексу України, і скасування спірного рішення про затвердження генплану не змінить позиції Знам`янської міської ради щодо незгоди із проектом землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Дмитрівської сільської ради (територіальної громади) Кропивницького району Кіровоградської області. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3522281500:02:000:7519 площею 0,0764 га, 3522281500:02:000:7557 площею 0,7235 га, 3522281500:02:000:7588 площею 0,3949 га, 3522281500:02:000:7589 площею 0,3567 га, 3522281500:02:000:8001 площею 2,1219 га, 3522281500:02:003:0013 площею 0,7793 га, 3522281500:02:003:0022 площею 5,9889 га, 3522281500:02:003:8052 площею 0,25 га, 3522281500:02:003:8540 площею 0,1344 га, 3522281500:02:003:8512 площею 0,9513 га перебувають саме в фактичних межах міста Знам`янка, а не села Дмитрівка чи Дмитрівської територіальної громади, при цьому межі міста Знам`янка не встановлювалися генеральним планом, рішення про затвердження якого просить визнати протиправним позивач, а мажуть бути встановлені лише за проектами землеустрою (а.с.30-31, Т.2).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.35, Т.1).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.101, Т.1).

20.03.2025 р. підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача (а.с.26-27, Т.2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.44, Т.2).

У судовому засіданні 16.04.2025 р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 16.04.2025 р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і повідомив сторонам дату і час його проголошення (а.с.65-67, Т.2).

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.5 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Отже, за змістом наведених норм, до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкту владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.

Винятком є компетенційний спір. Однак, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Також для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

У даній справі правовідносини виникли внаслідок прийняття сорок другою сесією шостого скликання Знам`янської міської ради від 31.05.2013 р. №934 «Про затвердження проекту генерального плану м. Знам`янки Кіровоградської області».

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. №2780-ХІІ передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території детальних планів територій.

У розумінні пунктів 2, 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5-7, 10 ст.17 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

На переконання суду, спір у даній справі не відноситься до компетенційних, оскільки не пов`язаний із розмежуванням повноважень (компетенцій) між Дмитрівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області та Знам`янською міською радою Кропивницького району Кіровоградської області.

Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області обґрунтувала свій позов тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки, генеральний план м. Знам`янка Кіровоградської області, замовником якого є відповідач, не узгоджений з Дмитрівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, яка представляє інтереси суміжної територіальної громади, а також не проведено його експертизу.

Зважаючи на те, що право Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Знам`янської міської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 31 травня 2013 року №934, відповідно до якого затверджено проект генерального плану міста Знам`янка не передбачене у жодному законодавчому чи нормативно-правовому акті, суд дійшов висновку, що позивач у даній справі не має права на звернення до суду.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 р. №824/126/19-а, від 28.04.2021 р. у справі №807/426/18, від 26.08.2020 р. №298/863/16-а.

Суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду, повинен обґрунтувати підстави звернення та зазначити їх у позовній заяві. Відсутність цих відомостей свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

У разі встановлення судом відповідних правових підстав, прямо визначених у Конституції або законах України, для звернення до суду суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, він не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі №580/1941/22, від 22.08.2018 р. у справі №818/1735/17, від 07.09.2018 р. у справі №824/2473/15-а, від 24.09.2018 р. у справі №813/562/15, від 06.06.2019 р. у справі №814/2764/16, від 23.04.2020 р. у справі №820/6416/16, від 18.11.2022 р. у справі №813/2243/17, від 01.02.2022 р. у справі №480/4055/18 та від 30.05.2023 р. у справі №813/4992/17.

У зазначених постановах колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у такому випадку провадження у справі належить закривати з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Проте поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Правова позиція такого змісту міститься у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі №580/1941/22, від 08.09.2022 у справі №300/1263/22.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №27 від 07.02.2025 р. (а.с.91, Т.1).

Клопотання про повернення судового збору позивачем до суду не подавалося.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір може бути повернуто за клопотанням Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Керуючись ст.ст.238, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №340/902/25 за позовом Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання ухвали 25 квітня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ