Постанова

від 24.04.2025 по справі 260/7985/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/7985/23 пров. № А/857/22004/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (суддя Плеханова З.Б., час ухвалення 14:47 год., місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного рішення 25.07.2024),

в адміністративній справі №260/7985/23 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті,

про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У вересні 2023 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №ПШ 008248 від 27.07.2023 року щодо ФОП-а ОСОБА_1 , винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідач подав до суду відзив на позову заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також таким, яке не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута поверхнево, обставини справи досліджені не в повному обсязі. Вказує скаржник, що твердження відповідача, яке зафіксоване в акті № 027496 від 07.06.2023, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується матеріалами справи. Так, безпосередньо відповідач додає до справи протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу, проте в акті № 027496 від 07.06.2023 року відображено саме відсутність зазначених протоколів під час перевірки на дорозі. Вважає апелянт, що «відсутність протоколів технічного стану транспортних засобів під час перевірки на дорозі» не тотожне поняттю «наявність протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, термін який протерміновий на 5 робочих днів». Отже, не слід трактувати та кваліфікувати порушення щодо непроходження обов`язкового технічного контролю транспортних засобів апелянта. При цьому зауважує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану, що в подальшому привело до графіків відключення світла і, як наслідок, неможливість саме до 01 червня 2023 року вчасно (з пропуском лише у 5 (п`ять) робочих днів, адже 02 червня 2023 р. та 04 червня 2023 р. - вихідні дні ) роздрукувати оновлені протоколи технічного стану транспортних засобів. Враховуючи, що транспортні засоби апелянта проходили обов`язковий технічний контроль про що наявна відповідна інформація в Загальнодержавній базі даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, у діях позивача відсутній склад правопорушення, що підтверджується матеріалами справи. Вважає апелянт, що відповідачем у справі не доведено правомірності свого рішення і оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 23.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позовом задоволити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та містять невірне трактування законодавчих норм. Вважає, що рішення суду є обґрунтованим та прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального права із повним дослідженням всіх обставин у справі. Просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Згідно Виписки з ЄДР ФОП ОСОБА_1 займається видами діяльності, пов`язані із вантажним автомобільним транспортом (49.41) та іншою допоміжною діяльністю у сфері транспорту (52.29).

02 червня 2023 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області О.Гречаник на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 02 червня 2023 року №37374/40/27-23 видав направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №004384 від 02.06.2023 (а.с.59, 87).

07 червня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на автодорозі М30, Хмельницька область, 252км був зупинений транспортний засіб Mercedes-bens /PANAV TV 1SL PK д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3 Центр ДАІ 2102 ). Транспортний засіб належить ОСОБА_1 .

Згідно копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу ВС№922659 від 01.06.2022, строк дії якого закінчився 01.06.2023 року.

На протоколі ВС№922659 від 01.06.2022 зазначена дата проходження обов`язкового технічного контролю: не пізніше 01.06.2023 року.

За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2023 року №027496 (а.с. 53, 85), яким встановлено: водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН №280 від 07.06.2023 р. На момент перевірки виявлено, що у водія відсутні протоколи перевірки технічного стану ТЗ Mercedes-bens д.н.з. НОМЕР_1 та PANAV д.н.з. НОМЕР_2 , що порушує вимоги статі 48 ЗУ Про автомобільний транспорт ,у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт, ч.1 абз. 3 : Перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, а саме: протокол перевірки технічного стану ТЗ Mercedes-bens д.н.з. НОМЕР_1 та PANAV д.н.з. НОМЕР_2 .

Вказаний акт містить підпис про ознайомлення із цим актом водія, копію акту отримав.

Начальником відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено позивачу лист №47140/25/24-23 від 26.06.2023 про необхідність прибути 27.07.2023 о 9 год. 30 хв. за адресою Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області по вул. Гагаріна 38 у м. Ужгород для участі у розгляді справи стосовно складеного відносно позивача акту №027496 від 07.06.2023 (а.с. 60, 88).

Про направлення та вручення свідчить копія рекомендованого поштового повідомлення про запрошення ФОП ОСОБА_1 27.07.2023 року на розгляд справи щодо акту №027496 від 07.06.2023, яке позивач отримав особисто 04.07.2023.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 27 липня 2023 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області державної служби України з безпеки на транспорті - Копитчак О.О. прийняв постанову №ПШ 008248 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст.60 абз.3 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с.10, 61).

Вважаючи вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Як передбачено статтею 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату служби за переліком згідно з додатком 3.

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 33 Закону №2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Частиною першою статті 34 Закону №2344-III передбачено зокрема, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 47 Закону №2344-III, до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги. Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону № 2344-III слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Статтею 23 Закону №2344-III передбачено, що контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України. У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 33 Закону України Про дорожній рух визначає основні вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, що перебувають в експлуатації.

Технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації визначає Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу який затверджений постановою КМУ №137 від 30.01.2012 р.

Відповідно до п.3 Порядку періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Абзацом третім частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п.2 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За пунктом 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1 -1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку

В силу вимог п.15 наведеного Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Наведені норми дають підстави дійти висновку, що суб`єктом відповідальності за недотримання вимог пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, являються автомобільні перевізники, які несуть відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

У розглядуваній справі суд встановив, що 07.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на автодорозі М30, Хмельницька область, 252км був зупинений транспортний засіб Mercedes-bens /PANAV TV 1SL PK д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3 Центр ДАІ 2102 ). Транспортний засіб належить ОСОБА_1 .

Згідно акта перевірки водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН №280 від 07.06.2023 р. На момент перевірки виявлено, що у водія відсутні протоколи перевірки технічного стану ТЗ Mercedes-bens д.н.з. НОМЕР_1 та PANAV д.н.з. НОМЕР_2 , що порушує вимоги статі 48 ЗУ Про автомобільний транспорт, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III, ч.1 абз. 3: Перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, а саме: протокол перевірки технічного стану ТЗ Mercedes-bens д.н.з. НОМЕР_1 та PANAV д.н.з. НОМЕР_2 .

Також суд встановив, що згідно копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу ВС№922659 від 01.06.2022, строк дії якого закінчився 01.06.2023 року.

На протоколі ВС№922659 від 01.06.2022 зазначена дата проходження обов`язкового технічного контролю: не пізніше 01.06.2023 року.

У своїх доводах апелянт наголошує на тому, що строк протермінування склав 5 робочих днів, а отже, не вважається порушенням.

Однак колегія суддів не погоджується з такими доводами, вважаючи їх безпідставними, що базуються на довільному формулюванні, оскільки пункту 18 Порядку №137 встановлено, що перевірка конструкцій та технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Таким чином, протермінування проходження обов`язкового контролю є відповідальністю перевізника незалежно від строку такого протермінування.

Суд зауважує, що позивач не надав контролюючому органу копії дійсних протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу.

Позивачем не було вжито всіх від нього залежних заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки на момент перевірки у водія ТЗ Mercedes-bens д.н.з. НОМЕР_1 та PANAV д.н.з. НОМЕР_2 були відсутні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу, а вимоги статті 48 Закону №2344-III передбачають відповідальність за відсутність відповідних документів саме на момент перевірки, тому колегія суддів приходить до висновку, що посадові особи Укртрансбезпеки дотрималися порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та прийняли обґрунтоване рішення відносно виявленого порушення.

Таким чином суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем прийнято законну та обґрунтовану постанову щодо ФОП ОСОБА_1 про порушення законодавства про автомобільний транспорт №ПШ 008248 від 27.07.2023, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, які ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в адміністративній справі №260/7985/23 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль