Ухвала

від 25.04.2025 по справі 140/7244/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

25 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 140/7244/24

адміністративне провадження № К/990/15236/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 140/7244/24 за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Іваничівської селищної ради, в якому просив визнати протиправним та частково скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради (далі також відповідач) № 3 від 12 січня 2024 року в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року скасовано та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» через підсистему «Електронний Суд» направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 140/7244/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

11 квітня 2025 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух) через підсистему «Електронний суд» повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції представник позивача посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 13 Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239 (далі - Порядок № 239).

Зазначає, що відповідачу було відомо про відсутність у ТОВ «Аванті-Девелопмент» засобів провадження господарської діяльності (трубопроводів) щодо забезпечення транспортування теплової енергії до будівель позивача, оскільки теплова мережа до його закладів (протяжність якої становить щонайменше 1270 м. п.) перебуває на балансі в Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради, проте все одно прийняв пункт 1 оскаржуваного рішення в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

На переконання представника позивача, на виконання вимог пункту 13 Порядку № 239 заявник зобов`язаний надати інформацію про наявність в нього відповідних магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж на праві власності, користування чи концесії в місцях провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії.

Пункт 13 Порядку № 239 встановлює для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії певний пакет документів, який не був поданий ТОВ «Аванті-Девелопмент» до Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради разом з заявою про встановлення тарифу.

Щодо підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає таке.

Так, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це посилатися.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права; 2) необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми, за обставин, установлених судами саме у цій справі.

Доводи касаційної скарги, що базуються на передбаченій пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставі, здебільшого відображають спробу переоцінки обставин справи та доказів, досліджених судами. У зв`язку з цим посилання скаржника на зазначену підставу не узгоджується з його аргументацією касаційного оскарження судових рішень.

За обставинами цієї справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі поданої ТОВ «Аванті-Девелопмент» заяви, яка відповідає вимогам пункту 13 Порядку № 239 з відповідними додатками.

Водночас пункт 13 Порядку № 239 містить перелік матеріалів, що додаються до заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, що свідчить про загальний характер цієї норми права, а скаржник не обґрунтував необхідність застосування висновку Верховного Суду з цього питання.

Доводи касаційної скарги полягають у викладі фактичних обставин справи та цитуванні норм права із посиланням на, на його думку, невірну оцінку доказів судами попередніх інстанцій. Проте, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні чи постанові суду або були ним відхилені, а також вирішувати питання щодо достовірності окремих доказів, переваги одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти вже наявні.

Отже, з огляду на аргументацію скаржника щодо можливості касаційного перегляду за поданою касаційною скаргою, наведене скаржником узагальнене посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 13 Порядку № 239 в цьому випадку не є достатньою підставою для касаційного перегляду справи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та невикладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Одночасно Верховний Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 140/7244/24 за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І. В. Желєзний