Постанова

від 21.01.2025 по справі 140/7244/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7244/24 пров. № А/857/25641/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №140/7244/24 за адміністративним позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Волдінер Ф.А., час ухвалення - 10.26 год., місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 30.09.2024),-

В С Т А Н О В И В:

Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради (далі позивач) звернувся в суд із позовом до Іваничівської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.01.2024 виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення № 3 «Про встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету» (далі також рішення № 3 від 12.01.2024, оскаржуване рішення). Пунктом 1 вказаного рішення встановлено ТОВ «Аванті-Девелопмент» тариф на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, в розмірі 3427,45 грн/Гкал без ПДВ, 4112,94 грн/Гкал з ПДВ за такими складовими:

-тариф на виробництво теплової енергії - 2782,92 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на транспортування теплової енергії - 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на постачання теплової енергії - 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

Згідно пункту 2 даного рішення передбачено, що для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, застосувати тарифи встановлені в п.1 даного рішення з 01.01.2024.

Таким чином, зазначеним рішенням було зобов`язано позивача здійснювати оплату ТОВ «Аванті-Девелопмент» за теплову енергію за трьома складовими: за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На підставі зазначеного рішення між позивачем та ТОВ «Аванті-Девелопмент» було підписано договір № 41 про закупівлю теплової енергії (пари та гарячої води) від 30.01.2024. Відповідно до даного договору визначено, що постачання теплової енергії Позивачу здійснюється від котелень за адресами: смт. Іваничі вул. Львівська, 6А та Банківська, 6. В подальшому, ТОВ «Аванті-Девелопмент» спираючись на пункт 1 рішення виставляло позивачу протягом січня-квітня 2024 року відповідні рахунки акти приймання-передачі теплової енергії. Частка тарифу на транспортування відповідно до зазначених рахунків та актів становить орієнтовно 519 392,97 грн, що є значною сумою для позивача в умовах економії витрат на енергоносії.

Позивач вважає, що приймаючи пункт 1 рішення в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію за транспортування до будівель позивача, вийшов за межі наданих законодавством повноважень, оскільки у ТОВ «Аванті-Девелопмент» відсутні засоби для ведення господарської діяльності пов`язаної з транспортуванням теплової енергії, про що відповідач був обізнаний. Відповідні теплові мережі, за якими здійснюється транспортування теплової енергії ТОВ «Аванті-Девелопмент» до будівель Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради перебувають на балансі останнього та ніколи не передавались на праві власності, користування або перебувати у концесії до ТОВ «Аванті-Девелопмент». Вказує, що транспортування теплової енергії є окремим видом господарської діяльність, який вимагає наявності ліцензії та засобів провадження господарської діяльності саме для транспортування теплової енергії в місцях провадження такої діяльності; звертаючись до органу уповноваженого на встановлення тарифу на транспортування теплової енергії, заявник (ТОВ «Аванті-Девелопмент») повинен був надати такому органу всі документи, що підтверджують правомірність встановлення тарифу та його розміру; орган уповноваженого на встановлення тарифу на транспортування теплової енергії (відповідач), зобов`язаний був перевірити наявність у ТОВ «Аванті-Девелопмент» всіх необхідних для встановлення тарифу засобів провадження господарської діяльності саме для транспортування теплової енергії на підставі поданих субє`ктом господарювання документів згідно п. 13 Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, Затвердженого згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 12.09.2018 року №239. Відповідач мав право прийняти рішення щодо встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії лише за умови подання останнім всіх документів, що підтверджують право на встановлення для нього такого тарифу. Відповідач був зобов`язаний відмовити ТОВ «Аванті-Девелопмент» у встановленні тарифу на транспортування теплової енергії до об`єктів позивача. Зважаючи на наведене просить суд визнати протиправним та частково скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та частково скасовано скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Аванті-Девелопмент» подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року у справі №140/7244/24 незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував, що законодавством України, а саме Законом «Про теплопостачання», Постановою КМУ №869 від 01.06.2011, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №239 від 12 вересня 2018 року передбачено два окремі взаємовиключні способи встановлення тарифів на теплопостачання: розрахунковий та середньозважений тариф.

Ці два способи встановлення тарифу відрізняються методологією, процедурою, суб`єктним складом і, відповідно, регулюються зазначеними вище нормативно правовими актами, лише в частинах які їх безпосередньо стосуються. Можливість застосування окремого із двох описаних вище способів встановлення тарифу чітко регламентована законодавством і цей вибір не залежить ні від суб`єкта господарювання у сфері теплопостачання (Третій сторони), ні від уповноваженого органу по встановленню тарифу (Відповідача).

Покликаючись на норми Закону України «Про теплопостачання», апелянт зауважує, що розрахунок розміру тарифу на теплову енергію, який був здійснений ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» та як наслідок встановлений Відповідачем рішенням №03 від 12.01.2024 року, був здійснений в порядку та спосіб, який базується на нормах вказаного Закону, а саме:

- 25.12.2023 року ДАЕЕ опублікувало на офіційному веб-сайті середньозважені тарифи - https://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy.

- Середньозважений тариф по Волинській області для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету грн/Гкал (без ПДВ) склав - 3 808,28.

- Розрахунок тарифу на теплову енергію поданий Третьою стороною на затвердження і затверджений Відповідачем - 3 808,28 х 90% = 3 427,45 грн/Гкал без ПДВ та відповідно 4 112,94 грн/Гкал з ПДВ.

Розмір тарифу Третьої сторони на основі середньозваженого тарифу на відповідний квартал є сталою сумою, законодавством не передбачено можливості його зменшення або збільшення. Ця стала сума включає в себе 3 складові - виробництво, транспортування і постачання тепла, які в свою чергу теж не розраховуються окремо для кожного споживача, а є сталими і визначаються виходячи виключно з опублікованого ДАЕЕ середньозваженого тарифу.

Таким чином, описаний вище спосіб визначення розміру тарифу на теплову енергію для ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» чітко регламентований законом та є безальтернативним.

Також апелянт вважає невірними висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості тарифу з урахуванням вимог щодо пропорційності до частки використовуваного обладнання, що належить постачальнику послуг та обладнання споживача, оскільки ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії по середньозваженому тарифу і має визначені законом особливості. Висновки суду першої інстанції стосуються виключно розрахункового методу встановлення тарифу, який на Третю особу згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» не розповсюджується.

Також апелянт вказує нате, що судом першої інстанції не було встановлено, якими саме нормами регулюється процедура встановлення тарифу на теплову енергію для ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» та які норми визначають повноваження Відповідача, в процесі розгляду документів та встановленні тарифу на теплову енергію.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №239 - розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».

У відповідності до пункту 4 розділу IV Порядку №239 - особливості порядку та строків розгляду органами місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії, визначено статтею 20 Закону України «Про теплопостачання».

Також апелянт зауважує, що Порядок №239 застосовується Третьою особою та Відповідачем лише в частині пункту 13 розділу ІІ, в якому визначений перелік документів, які подаються для встановлення тарифу на теплову енергію: «Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії заявник подає органу місцевого самоврядування заяву із зазначенням розміру відповідних тарифів згідно із додатком 44 до цього Порядку. До заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії додається розрахунок тарифів, здійснений для відповідної категорії споживачів («бюджетні установи та організації», «населення»), та підтвердні матеріали: 1)пояснювальна записка щодо потреби встановлення тарифів, що містить пояснення до здійсненого заявником розрахунку (довільна форма); 2) інформація про суб`єкта господарювання (заявника) із зазначенням відомостей про наявність у нього ліцензій на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, кількості споживачів у розрізі їх категорій, переліку цих споживачів із зазначенням їх місцезнаходження / місця проживання, системи оподаткування суб`єкта господарювання, особливостей виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, контактної інформації заявника тощо (довільна форма); 3)копії установчих документів (статуту, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань тощо).» В тому ж пункті 13 розділу ІІ Порядку 239 чітко вказано що «інші вимоги щодо комплекту документів не застосовуються до суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення».

Тобто суд помилково покликався на норми законодавства, які не стосуються процесів та процедур встановлення тарифу саме для Третьої особи, а розповсюджуються на інших виробників теплової енергії (не альтернативні джерела) та їх споживачів (не бюджетні установи), що у свою чергу свідчить про неправильність застосування норм матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції не дослідив неналежним чином зміст дозвільних документів Третьої особи (ліцензія, інформація з ліцензійного реєстру), а також не надав вірної оцінки наявних у ТОВ «АВАНТІ- ДЕВЕЛОПМЕНТ» засобів провадження господарської діяльності транспортування теплової енергії на їх достатність для здійснення такого виду діяльності та отримання плати за таку діяльність.

Крім цього, вказує, що судом першої інстанції в процесі розгляду справи не надана належна оцінка питанню щодо дії тарифу (рішення про його встановлення) в просторі та по колу осіб, відповідно зроблено не вірний висновок про те, що тариф на транспортування теплової енергії повинен бути пропорційним до частки використовуваного обладнання, що належить постачальнику послуг та обладнання споживача.

Зауважує, що чинне законодавство України не передбачає встановлення тарифів по кожному об`єкту у сфері теплопостачання (котельні) окремо, а тим більше для кожного споживача окремо. Тариф на теплову енергію або будь-який інший тариф встановлюється в одиничному розмірі, та поширює свою дію на всю територіальну громаду, а відповідно однаково на всіх споживачів, які знаходяться на території такої територіальної громади та споживають теплову енергію. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому зсіданні апеляційного розгляду справи представники апелянта апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 12.01.2024 виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення № 3 «Про встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету».

Пунктом 1 вказаного рішення встановлено ТОВ «Аванті-Девелопмент» тариф на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, в розмірі 3427,45 грн/Гкал без ПДВ, 4112,94 грн/Гкал з ПДВ за такими складовими:

-тариф на виробництво теплової енергії - 2782,92 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на транспортування теплової енергії - 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на постачання теплової енергії - 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

Згідно пункту 2 даного рішення передбачено, що для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, застосувати тарифи встановлені в п.1 даного рішення з 01.01.2024.

При цьому судом встановлено, що надавачу послуг з постачання теплової енергії ТОВ «Аванті-Девелопмент», згідно розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 10.07.2019 за № 381 переоформлено на безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності з:

1) виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії шляхом звуження до господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії;

2) транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

3) постачання тепловими мережами.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не надано суду жодних належних та переконливих доказів на підтвердження того, що встановлений оскаржуваним рішенням тариф на транспортування теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету відповідає існуючому розподілу належності різним суб`єктам спірних правовідносин елементів системи транспортування теплової енергії.

Проте апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Змістом спірних правовідносин є дотримання органом місцевого самоврядування приписів законодавства при встановленні тарифів на транспортування теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, зокрема для позивача у справі.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України «Про теплопостачання».

Визначення тарифу (ціни) на теплову енергію міститься у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» та означає грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема:

регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;

встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством;

щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок);

перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Як встановлено судом, апелянт є суб`єктом господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, а споживачами теплової енергії Товариства є установи та організації, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Для зазначеного вище суб`єктного складу, чинне законодавство України передбачає спрощену процедуру розрахунку розміру та встановлення тарифу, який регулюється ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» та Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624 (далі Порядок № 239).

Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено загальні засади формування тарифів на теплову енергію.

Тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів ( ч. 4 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).

Розрахунок середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, здійснюється за адміністративно-територіальними одиницями (Автономною Республікою Крим, областями, містами Києвом чи Севастополем) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 6 ст. 20 цього ж Закону).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії ( ч. 9 ст. 20 Закону).

Згідно із ч. 10 цієї ж статті Закону, середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.

Відповідно до ч. 11 статті 20 цього ж Закону, для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.

25.12.2023 року ДАЕЕ опублікувало на офіційному веб-сайті середньозважені тарифи - https://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy.

Середньозважений тариф по Волинській області для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету грн/Гкал (без ПДВ) склав - 3 808,28.

Розрахунок тарифу на теплову енергію поданий Товариством на затвердження і затверджений Відповідачем - 3 808,28 х 90% = 3 427,45 грн/Гкал без ПДВ та відповідно 4112,94 грн/Гкал з ПДВ.

Тобто розмір тарифу на основі середньозваженого тарифу на відповідний квартал є сталою сумою, законодавством не передбачено можливості його зменшення або збільшення та ця стала сума включає в себе 3 складові - виробництво, транспортування і постачання тепла, які в свою чергу теж не розраховуються окремо для кожного споживача, а є сталими і визначаються виходячи виключно з опублікованого ДАЕЕ середньозваженого тарифу.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний суд висновує, що середньозважені тарифи на теплопостачання самостійно розраховує і публікує кожний квартал Державне агентство енергоефективності України (ДАЕЕ). Цей спосіб застосовується виключно для суб`єктів, які виробляють тепло на установках з використання альтернативних джерел енергії і які постачають тепло бюджетним установам та організаціям.

Тариф, розрахований по методу «середньозваженого», при затвердженні не підлягає коригуванню, на нього не впливають ніякі технічні обставини в яких знаходиться виробник тепла або його споживачі, при цьому враховуються види діяльності на які видана ліцензія. Він встановлюється по спрощеної процедурі виключно в розмірі 90% від опублікованого ДАЕЕ середньозваженого тарифу на наступний квартал.

Отже, розрахунок розміру тарифу на теплову енергію, який був здійснений ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» та як наслідок встановлений Відповідачем рішенням № 3 від 12.01.2024 року, був здійснений в порядку та спосіб, який чітко встановлений Законом.

Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання визначено Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624 (далі Порядок № 239).

Цей Порядок застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами, а також операції збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів) і поширюється на суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку (пункт 1 Розділу І Порядку № 239).

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №239 - розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництвотеплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання».

У відповідності до пункту 4 розділу IV Порядку №239 - особливості порядку та строків розгляду органами місцевого самоврядування заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії, визначено статтею 20 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до п. 13 Розділу 11 Порядку № 239, для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії заявник подає органу місцевого самоврядування заяву із зазначенням розміру відповідних тарифів згідно із додатком 44 до цього Порядку. До заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії додається розрахунок тарифів, здійснений для відповідної категорії споживачів («бюджетні установи та організації», «населення»), та підтвердні матеріали:

1) пояснювальна записка щодо потреби встановлення тарифів, що містить пояснення до здійсненого заявником розрахунку (довільна форма);

2) інформація про суб`єкта господарювання (заявника) із зазначенням відомостей про наявність у нього ліцензій на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, кількості споживачів у розрізі їх категорій, переліку цих споживачів із зазначенням їх місцезнаходження / місця проживання, системи оподаткування суб`єкта господарювання, особливостей виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, контактної інформації заявника тощо (довільна форма);

3) копії установчих документів (статуту, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань тощо).

Вимоги щодо комплекту документів, які визначено у пунктах 1-3 цього розділу, не застосовуються до суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення.

Отже, наведені вище норми Порядку № 239 чітко визначають, що розрахунок та встановлення тарифу на теплову енергію, порядок та строки розгляду заяви про встановлення тарифів органами місцевого самоврядування здійснюється виключно у відповідності до статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та Третя особа і Відповідач ці вимоги виконали.

Судом також встановлено, що ТОВ «Аванті- Девелопмент», згідно розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 10.07.2019 за № 381 має безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності, а саме з:

1) виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії шляхом звуження до господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії;

2) транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

3) постачання тепловими мережами.

Крім того, ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» надана інформація з Ліцензійного реєстру, яка видана уповноваженим законом органом Волинською ОДА, відповідно до якої місцями провадження господарської діяльності, зокрема, із транспортування теплової енергії Третьої особи, в яких є необхідні для здійснення господарської діяльності засоби провадження є: смт. Іваничі, вул. Банківська, 6; смт. Іваничі, вул. Львівська, 6а ; смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45.

Теплова енергія з наведених вище місць та засобів провадження діяльності надходить як позивачу, так і іншим споживачам.

Крім цього, відповідач, Іваничівська селищна рада Володимир-Волинського району Волинської області, в процесі розгляду заяви ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» про встановлення тарифу на теплову енергію додатково запитував у Волинської ОДА інформацію з ліцензійного реєстру щодо місць та засобів провадження діяльності ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», що відповідно відображено в оскаржуваному рішенні №3 від 12.01.2024 року.

Наведене підтверджує наявність у ТОВ «АВАНТІ- ДЕВЕЛОПМЕНТ» права на провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії та наявність в нього відповідних засобів провадження також діяльності.

Предметом спору у цій справі є правильність, а відтак законність, встановленого оскаржуваним рішенням тарифу на транспортування теплової енергії від постачальника цієї послуги ТОВ «Аванті-Девелопмент» до споживача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради.

Як уже зазначалось судом вище, у ТОВ «АВАНТІ- ДЕВЕЛОПМЕНТ» наявність права на здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання підтверджується ліцензією виданою уповноваженим органом, місця і засоби провадження господарської діяльності встановлюються уповноваженим законом органом та відповідно підтверджуються відомостями з Ліцензійного реєстру; ліцензія на право провадження господарської діяльності, зокрема, із транспортування теплової енергії є чинною станом на сьогоднішній день та інформація про Товариство в ліцензійному реєстрі з місцями та засобами провадження господарської, зокрема, із транспортування теплової енергії є чинною станом на сьогоднішній день.

Таким чином, наявність у ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» чинних дозвільних документів (ліцензія, інформація з Ліцензійного реєстру) є доведеним і беззаперечним фактом правомірності здійснення відповідного виду господарської діяльності, та як наслідок абсолютно достатніми доказами, для встановлення тарифу і провадження господарської діяльності із транспортування теплової енергії ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Апеляційний суд також погоджується з доводами апелянта, які обгрунтовані роз`ясненням Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 17962/25/10-23 від 16.10.2023, відповідно до якого точкою розподілу між ліцензованим видом діяльності по виробництву та транспортуванню теплової енергії, як технологічно, так виходячи із розподілу витрат, що включаються до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, є колектор теплогенеруючих джерел (котлів), який в даному випадку перебуває у володінні ТОВ «Аванті-Девелопмент».

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що тариф на транспортування теплової енергії повинен бути пропорційним до частки використовуваного обладнання,що належить постачальнику послуг та обладнання споживача, то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими та погоджується із доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - акти виконавчого комітету селищної ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Водночас чинним законодавством України не передбачено встановлення тарифів по кожному об`єкту у сфері теплопостачання (котельні) окремо та для кожного споживача окремо, тому встановлений органом місцевого самоврядування тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єкта господарювання, що здійснює відповідний вид діяльності у межах територіальної громади, застосовується до всіх споживачів теплової енергії відповідної територіальної громади з якими ліцензіатом укладено договори.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, яке прийняте останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що оскаржуване в частині рішення відповідача вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання його протиправними та скасування.

З урахуванням наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вказані вище обставини є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» - задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №140/7244/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст постанови складено та підписано 17.02.2025 у зв`язку із перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 28.01.2025 по 14.02.2025; судді Ніколіна В.В. з 06.02.2025 по 14.02.2025.