Постанова

від 25.04.2025 по справі 340/5532/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 340/5532/24

касаційне провадження № К/990/1565/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (головуючий суддя - Черниш О.А.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І.Ю.; судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі № 340/5532/24

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, платник, підприємець) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 13 травня 2024 року № 000065482404 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2024 року № Ф-000065472404.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, підприємець посилалась на порушення процедури проведення перевірки та вказувала, що контрольний захід здійснений поза межами строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

06 вересня 2024 року Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішивши здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10 вересня 2024 року до суду першої інстанції від платника надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій ФОП ОСОБА_1 просила прийняти заяву до розгляду, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13 травня 2024 року № 000065562404, № 000065582404, № 000065502404, № 000065462404, № 000065512404, № 000065452404, № 000065492404, № 000065532404. Крім того, підприємець просила розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог платник зазначила, що названі акти індивідуальної дії прийняті на підставі одного і того самого акта перевірки від 10 квітня 2024 року № 3783/11-28-24-04/ НОМЕР_1 та оскаржувались в адміністративному порядку.

Ухвалою від 13 вересня 2024 року Кіровоградський окружний адміністративний суд заяву позивача про збільшення позовних вимог від 10 вересня 2024 року повернув без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Мотивуючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що у заяві про збільшення позовних вимог платник не виклав будь-яких обґрунтувань та мотивів щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями податкового органу, не вказав, у чому полягає їх незаконність, з яких підстав вона просить суд визнати їх протиправними та скасувати, що не дає змоги суду перевірити дотримання позивачем правил зміни позовних вимог при поданні такої заяви.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2024 року залишив без змін ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року.

ФОП ОСОБА_1 не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій та звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, платник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 47 КАС України, оскільки позивач збільшив позовні вимоги щодо податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі акта перевірки від 10 квітня 2024 року № 3783/11-28-24-04/ НОМЕР_1 , а зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Позивач наголошує, що обґрунтування щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями податкового органу та мотиви їх незаконності вказані безпосередньо у позовній заяві, що не врахували судові інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваних рішень.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами частин першої - третьої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною першою статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Аналіз вказаних норм свідчить, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Матеріали справи свідчать, що у первісному позові, поданому 21 серпня 2024 року, позивач просила визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про застосування штрафних санкцій від 13 травня 2024 року № 000065482404 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2024 року № Ф-000065472404.

В той же час, у заяві про збільшення позовних вимог, яка подана 10 вересня 2024 року, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13 травня 2024 року № 000065562404, № 000065582404, № 000065502404, № 000065462404, № 000065512404, № 000065452404, № 000065492404, № 000065532404.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову, є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права -статті 47 КАС України викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 08 лютого 2021 року у справі № 460/3525/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві від 10 вересня 2024 року збільшена кількість позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13 травня 2024 року № 000065562404, № 000065582404, № 000065502404, № 000065462404, № 000065512404, № 000065452404, № 000065492404, № 000065532404, які пов`язані із попередньо заявленими вимогами, викладеними у позові від 21 серпня 2024 року, оскільки вони прийняті на підставі висновків акта незаконної, на думку позивача, перевірки від 10 квітня 2024 року № 3783/11-28-24-04/3232919364.

При цьому заява про збільшення позовних вимог не містить зміни підстав позову.

Натомість, як зазначає платник, обґрунтування щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями податкового органу та мотиви їх незаконності (порушення процедури проведення перевірки та здійснення перевірки поза межами строку, визначеного статтею 102 ПК України) вказані безпосередньо у первісній позовній заяві, що помилково не врахували судові інстанції.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанції підлягають скасуванню, оскільки суди порушили норми процесуального права, допустили надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права позивача на судовий захист.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова