Рішення

від 13.09.2011 по справі 2-8283/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-8283/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого судді Мазниці А.А.

Секретаря Ковальській Т.Г.

За участю:

Позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа приватний нотаріус Міхеєва Тетяна Миколаївна про припинення права спільної сумісної власності, визначення розміру часток співвласників у спільній частковій власності, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі у травні 2011 року звернулися до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 19.03.1998 року квартира АДРЕСА_1 була в порядку приватизації державного житлового фонду передана у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, що складалася з належної померлій частини зазначеної квартири. Спадкоємцем першої черги за законом, що не відмовилась від прийняття спадщини, є дочка померлої ОСОБА_3 , яка відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час смерті проживала разом зі спадкодавцем за одною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складалася з належної померлій частини зазначеної квартири. Спадкоємцями першої черги за законом, що не відмовились від прийняття спадщини, є чоловік померлої ОСОБА_1 та син померлої ОСОБА_2 , однак належним чином оформити право на спадщину позивачі не можуть, оскільки за життя спадкодавця частки співвласників у спільному майні не були визначені.

На підставі викладеного позивачі просили суд припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , визначити розмір часток співвласників у ній по 1/5 частині кожному, визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/10 частину спірної квартири та ОСОБА_2 на 1/10 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , а також визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/5 частину спірної квартири.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву (а.с. 26), в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, та просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач явку свого представника до суду не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 24), що є підставою для вирішення справи без його участі у заочному порядку.

Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 25).

Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.03.1998 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в порядку приватизації державного житлового фонду отримали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 20), в якій всі вони на той час фактично проживали та були зареєстровані (а.с. 9).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с. 14) та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с. 15).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно чч. 1, 3 ст. 172 ЦК України майно, що перебуває у спільній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності на таке майно припиняється. Втім, у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв`язку з смертю двох з них.

За змістом ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлене законом або домовленістю між співвласниками. З урахуванням фактичних обставин справи та джерела набуття спільного майна, а також примаючи до уваги, що у справі примають участь всі спадкоємці померлих співвласників, при цьому проти припинення права спільної власності та визначення часток співвласників вони не заперечують, суд оцінює позовні вимоги в частині припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як обгрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позову в частині визнання права власності в порядку спадкування, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. З урахуванням змісту зазначеної норми позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спірне майно на час розгляду справи не набули, оскільки не зареєстрували його за собою, а отже їх вимоги у відповідній частині не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 372, 1216, 1269, 1299 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 припинити.

Визначити, що частки співвласників у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними та складають: частка ОСОБА_1 1/5 частина, частка ОСОБА_2 1/5 частина, частка ОСОБА_3 1/5 частина, частка, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 1/5 частина, частка, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 1/5 частина.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

СуддяА.А. Мазниця