Рішення

від 01.12.2011 по справі 2-5344/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №2-5344/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Браги А.В.,

при секретарі Лампіки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11277921000, за яким вказаний відповідач отримав кредит в розмірі 163500 гривень, зобов`язавшись його повернути до 26 грудня 2014 року на підстава та у порядку, визначених договором, сплативши відсотки за користування кредитом та інші обов`язкові платежі. Даний кредит було забезпечено договором поруки №11277921000/П, укладеним 27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 . Оскільки відповідачі взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконують, достроково повертати кредитні кошти із відповідними відсотками на умовах договору не бажають, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми заборгованості, яка станом на 08 червня 2010 року склала 149859,39 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідачів судові витрати.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що проти вирішення справи в заочному порядку не заперечує.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст.197 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитором, правонаступником якого є позивач (а.с.24), та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, 27 грудня 2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11277921000 (а.с.7-11), за яким кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 163500 гривень, а останній, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит згідно графіку погашення кредиту, але не пізніше 26 грудня 2014 року, сплативши плату за кредит та інші обов`язкові платежі. Положеннями вказаного кредитного договору також передбачене право банку вимагати дострокове повернення кредиту та повну сплату плати за кредит у випадку порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань за договором. З порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитор має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань за вказаним вище договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 27 грудня 2007 року укладено договір поруки №11277921000/П (а.с.12). За умовами такого договору відповідач ОСОБА_2 , як поручитель, зобов`язався перед позивачем відповідати солідарно та в повному обсязі із ОСОБА_1 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11277921000 від 27 грудня 2007 року.

Із матеріалів справи (а.с.13-20, 61-70) встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем, яку останній своїми письмовими заявами від 28 квітня 2009 року (а.с.44-46) та від 14 грудня 2009 року (а.с.36-38, 47-48) просив відповідачів погасити. При цьому, в останній за часом заяві позивач зазначив, що у випадку непогашення відповідачами заборгованості протягом 30 днів з дня отримання такої заяви строк повернення всієї суми кредиту буде вважатися таким, що настав. Оскільки такі вимоги щодо повернення заборгованості належним чином виконані не були, станом на 08 червня 2010 року утворилась заборгованість на суму 149859,39 гривень (а.с.13-20, 61-70), а саме: 132012 гривень заборгованість по тілу кредиту; 15762 гривень заборгованість за відсотками; 2085,39 пеня.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаних вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст.550 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов`язання в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11277921000 від 27 грудня 2007 року, договором поруки №11277921000/П від 27 грудня 2007 року, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачами даних договорів, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за даними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості в розмірі 149859,39 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 1498,59 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 533, 546, 547, 549, 550, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`заборгованість за договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11277921000 від 27 грудня 2007 року в сумі 149859,39 гривень.

Судові витрати у справі покласти на відповідачів, стягнувши солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`судовий збір в розмірі 1498,59 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в розмірі 120 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяА.В. Брага