Постанова

від 15.04.2025 по справі 569/19630/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19630/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року

Рівненський міський судРівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

за участю представника позивача адвоката Ошурка Й.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, винесену Інспектором СРПП ВП № 5 Рівненського РУП лейтенанта поліції Панюком Олегом Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.09.2024 року постановою серії БАД № 471805 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. 00 коп.

Згідно постанови, 25.09.2024 року о 02 год. 28 хв., позивач керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в с. Томахів, вул. Малинівська, 1 порушив попереджувальні сигнали перед поворотом та керував транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «ґ» та п. 9.2 «б» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП України.

Позивач з даною постановою не згідний, вважає, що вона є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв інкримінованого порушення, того дня автомобілем не керував.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.02.2025 року замінено відповідача Департамент патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2) по справі № 569/19630/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

04.03.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області Інспектором СРПП ВП № 5 Рівненського РУП лейтенанта поліції Панюком О.В. подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, оскільки в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, поліцейськиймав всі законніпідстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура та порядок складанняадміністративних матеріалів, оскаржувана постанова винесена на підставі та в порядку передбаченому законодавством. До відзиву долучив докази, в тому числі відеозаписи з камери зовнішнього відеоспостереження.

Представник позивача адвокат Ошурко Й.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.

Заслухавши думку представника позивача адвоката Ошурка Й.М., дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із постанови серії БАД № 471805, 25.09.2024 року о 02 год. 28 хв., позивач керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в с. Томахів, вул. Малинівська, 1 порушив попереджувальні сигнали перед поворотом та керував транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «ґ» та п. 9.2 «б» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно постанови серії БАД № 471805 від 25.09.2024 року, винесеної Інспектором СРПП ВП № 5 Рівненського РУП лейтенанта поліції Панюком О.В. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч. 1 ст. 286 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122, 126 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 2 ст.122КУпАП відповідальність наступає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 9.2 «б» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом..

Відповідно до ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про дорожній рух», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких перевірка документів, опитування особи, зупинення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст.126КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIIІ, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ст.21Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правової відповідальностівласників наземнихтранспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожньогоруху та оформленні матеріалів дорожньо- транспортних пригод.

При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Позивач вказує на неправомірність дій поліцейського посилаючись на те, що він 25.09.2024 року не керував транспортним засобом.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який був долучений до відзиву на адміністративний позов вбачається, що співробітниками поліції за допомогою проблискових маячків було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , та коли останні відразу підійшли до такого, то у ньому знаходився ОСОБА_1 , який сидів на пасажирському сидінні поруч із сидінням водія, та вдавав з себе пасажира.

Судом також встановлено, що відповідно до наданого представником відповідача відеозапису, вбачається, що на позивача ОСОБА_1 , крім встановлених порушень за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, позивача також було притягнуто до відповідальності за порушення ним Правил дорожньогоруху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 11.12.2024 року у справі № 557/1661/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Вищевказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 25 вересня 2024 року о 02 год. 28 хв. в с. Томахів керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 136305 від 25 вересня 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час розгляду вищевказаних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Гощанським районним судом Рівненської області в судовому засіданні було допитано заступника начальника ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 та Інспектора СРПП ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Панюка О.В., постанову якого оскаржує позивач про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Так, опитаний в судовому засіданні: «Заступник начальника ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Філіппов І.М. вказав на те, що 25 вересня 2024 року, у період комендантської години, під час патрулювання у с. Томахів Рівненського району Рівненської області, ними був помічений автомобіль «Volkswagen Passat», який рухався на великій швидкості. Екіпаж поліції почав його переслідувати та за допомогою проблискових маячків даний автомобіль було зупинено. ОСОБА_2 зазначив, що був очевидцем того, як водій ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу пересів на пасажирське сидіння та, вдаючи у подальшому з себе пасажира, стверджував, що транспортним засобом не керував, окрім того, такий поводив себе агресивно, відмовився надати документи, які підтверджують його особу, у зв`язку з чим до нього було застосовано адміністративне затримання. У ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився.

Опитаний в судовому засіданні інспектор СРПП ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Панюк О.В. підтвердив, що в ході патрулювання у с. Томахів Рівненського району Рівненської області, під час комендантської години, перед екіпажем патрульної поліції рухався автомобіль «Volkswagen Passat» на великій швидкості. ОСОБА_3 ствердив, що бачив як водій даного транспортного засобу після його зупинки екіпажем поліції пересів на пасажирське сидіння і повідомив останнім, що за кермом перебував його друг, який пішов проводити дівчину, а він його чекає. Також ОСОБА_3 вказав на те, що ОСОБА_1 , коли виходив із машини, викинув ключі, відмовився представитися та надати документи, які підтверджують його особу, поводив себе агресивно, через що його було затримано».

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22.01.2025 року постанова Гощанського районного суду Рівненської області від 11.12.2024 року у справі № 557/1661/24 залишена без змін.

У розділі 2 ПДР, ст.16Закону України"Продорожній рух" передбачено основні права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів та закріплено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17 висловив правову позицію та наголосив на тому що, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити необхідні документи.

Частиною 1 ст.126КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова винесена уповноваженими працівниками поліції на місці вчинення правопорушення у відповідності до ст. 258, 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що останній 25.09.2024 року не керував транспортним засобом, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Натомість постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 11.12.2024 року у справі № 557/1661/24, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 22.01.2025 року встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем в той самий час і в тому ж самому місці, де відносно ОСОБА_1 працівником поліції Панюком О.В. 25.09.2024 року винесено постанову серії БАД № 471805 за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн., яку оскаржує позивач по даній справі.

Враховуючи наведені вище обставини і норми законодавства суд дійшов до висновку, що під час адміністративних правопорушень та накладення адміністративних стягнень на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 159-164, 192-194, 241-255, 286, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.