Постанова

від 28.04.2025 по справі 354/601/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/601/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/581/25

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Кузнєцова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича на додаткове рішення Яремчанського міського суду від 21 лютого 2025 року, ухвалене в складі судді Ваврійчук Т.Л. в м. Яремче, у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність,

в с т а н о в и в:

У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області (в подальшому перейменовано на Івано-Франківську обласну прокуратуру) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (надалі - Держлісагентство), ДП «Ворохтянське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ без номера від 30.01.2003 року площею 0,1000 га, та зобов`язання повернути вказану земельну ділянку, яка розташована на ділянці «Прохідний» у с. Поляниця, з чужого незаконного володіння у державну власність в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою суду від 26.01.2022 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року, позов прокурора у вказаній справі залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року в частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах Держлісагентства скасовано та направлено справу до суду для продовження розгляду.

Після зміни 26.10.2022 року позовних вимог в порядку статті 49 ЦПК України заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури просив: поновити строки позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ без номера від 30.01.2003 року площею 0,1000 га та витребувати у ОСОБА_1 вказану земельну ділянку, яка розташована на ділянці «Прохідний» в с. Поляниця, з чужого незаконного володіння у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (т. 3, а.с. 239-241).

Ухвалою суду від 30.11.2022 року, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ДП «Ворохтянське лісове господарство» (т. 4, а.с. 7-8).

Рішенням Яремчанського міського суду від 13 червня 2024 року позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та її витребування з чужого незаконного володіння у державну власність задоволено частково. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована на ділянці «Прохідний» у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1281 грн. судового збору.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року рішення Яремчанського міського суду від 13 червня 2024 року залишено без змін і воно набрало законної сили.

13.02.2025 року до суду надійшла заява заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій зазначено, що під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4962,00 грн. (платіжне доручення від 28.01.2022 року) та за подання касаційної скарги у сумі 9924,00 грн. (платіжне доручення від 16.03.2022 року). Оригінали платіжних доручень є у матеріалах даної справи. Із урахуванням положень ст. 270 ЦПК України просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача вказані судові витрати.

Додатковим рішенням Яремчанського міського суду від 21 лютого 2025 року у цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 3721 грн. 50 коп.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Авдєєнко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Зазначає, що, як видно з мотивувальної частини додаткового рішення, як на підставу покладення на відповідача 50% сплаченого прокурором судового збору за оскарження в апеляційному та касаційному порядку ухвали Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року про залишення позову прокурора без розгляду в сумі 3721,50 гривень, суд посилався на те, що рішенням Яремчанського міського суду від 13.06.2024 року частково задоволено заявлені прокурором у справі вимоги.

Разом з тим, вважає, що суд не врахував, що згідно з пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла станом на час подання прокурором апеляційної та касаційної скарги на вказану ухвалу, за подання до суду апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою слід було сплачувати судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, діючому станом на 01.01.2022 року.

В силу вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року становив 2481 гривень.

Таким чином, за подання апеляційної та касаційної скарг на зазначену ухвалу суду прокурор мав би сплатити по 2481 гривень щоразу.

При цьому, касаційна скарга прокурора теж була задоволена частково.

В такому випадку, при задоволенні позивачу лише 50% вимог у справі з відповідача слід було стягнути 1860,75 гривень судового збору (620,25 грн. за розгляд касаційної скарги та 1240,50 грн. за розгляд апеляційної скарги).

Вказує, що помилкова сплата прокурором за подання апеляційної та касаційної скарг більшого розміру судового збору не є підставою покладення на відповідача зайвих витрат.

Просить оскаржене додаткове рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення заяви прокурора про розподіл судових витрат.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор Верешко М.І. щодо задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник апелянта адвокат Авдєєнко В.В. в судове засідання апеляційного суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його та ОСОБА_1 участі.

Інші учасникисправи всудове засіданняне з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності учасників справи, що не прибули в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістомапеляційної скаргиухвала суду оскаржується в частині задоволених вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому апеляційним судом переглядається у цій частині.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції у зазначеній частині у повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» у цій справі було залишено без розгляду (т. 3, а.с. 7-11).

Заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури 04.02.2022 року подано апеляційну скаргу на ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року, у зв`язку з чим сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №134 від 28.01.2022 року (т. 3, а.с. 26).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року без змін (т. 3, а.с. 58-64).

07.04.2022 року заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подано касаційну скаргу на ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року. За подання вказаної касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 9924,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №406 від 16.03.2022 року (т. 3, а.с. 88).

Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року в частині залишення без розгляду позову першого заступника прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність скасовано, а справу в цій частині передано на розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року в частині залишення без розгляду позову першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у власність держави залишено без змін (т. 3, а.с. 117-126).

Рішенням Яремчанського міського суду від 13 червня 2024 року позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та її витребування з чужого незаконного володіння у державну власність задоволено частково. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована на ділянці «Прохідний» у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1281 грн. судового збору.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року рішення Яремчанського міського суду від 13 червня 2024 року залишено без змін і воно набрало законної сили.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вважав, що враховуючи те, що касаційна скарга заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09.03.2022 року, а також позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області у даній справі задоволені частково, до складу судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами слід включити половину витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги від 04.02.2022 року та касаційної скарги від 07.04.2022 року у сумі 7443,00 грн. (9924+4962/2=7443), та стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 3721,50 грн. сплаченого судового збору (7443/2=3721,50) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак апеляційний суд не може в повній мірі погодитися із такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Відповідно доп.3ч.1,ч.ч.2,5ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судомне вирішенопитання просудові витрати.Заяву проухвалення додатковогорішення можебути поданодо закінченнястроку навиконання рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2024 року, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі №530/1731/16-ц (провадження №61-39028св 18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

При цьому у постанові від 05.10.2022 року у справі №923/199/21 (пункт 8.7) Велика Палата Верховного Суду вказала, зокрема про те, що норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За таких обставин, враховуючи те, що під час ухвалення рішення у цій справі в частині розподілу судових витрат, судом не вирішено питання щодо відшкодування судового збору, сплаченого Івано-Франківською обласною прокуратурою у ході розгляду справи за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду, а заява заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення подана до закінчення строку на виконання рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказану заяву слід задовольнити частково та ухвалити у цій справі додаткове судове рішення.

Разом з тим, судом невірно встановлено розмір судового збору, який підлягає стягненню.

Місцевий суд не звернув уваги на те, що прокуратурою Івано-Франківської області оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку не рішення, а ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 1.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» (дату оскарження ухвали Яремчанського міського суду від 26.01.2022 року) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року становив 2481 гривень.

Тому за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу Івано-Франківська обласна прокуратура повинна була сплатити судовий збір у розмірі по 2481 грн. за кожну скаргу.

А з огляду на часткове задоволення позову у цій справі (50%), колегія суддів вважає що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає по 50% судового збору, який повинен був бути сплачений відповідно до закону. Тобто 2481 грн. ((2481+2481)/2).

Сплата судового збору у більшому розмірі, ніж визначений законом, не є підставою для стягнення такого з іншої сторони.

Разом зтим,доводи скаржникапро стягненняз відповідача 620,25 грн. зі сплаченого прокурором судового збору за оскарження ухвали до суду касаційної інстанції є помилковими, оскільки розподіл таких витрат здійснюється за загальними правилами статті 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене додаткове рішення змінити в сумі стягнутого судового збору з 3721 грн. 50 коп. на 2481 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича задовольнити частково.

Додаткове рішення Яремчанського міського суду від 21 лютого 2025 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: В.М. Луганська

Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови складено 28 квітня 2025 року.