Рішення

від 17.04.2025 по справі 902/22/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. Cправа № 902/22/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Отіч О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна", 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 25662676

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТНЛ", 23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, місто Гайсин, вулиця Станційна, будинок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 31086753

про стягнення 766 956,94 гривень

за участю представників:

від позивача адвокат Чернікова О.С., згідно ордеру

від відповідача адвокат Оселедець Т.В., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 08.01.2025 надійшла позовна заява № 18-11/2024 від 18.11.2024 (вх. № 22/25 від 08.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТНЛ" про стягнення з відповідача на користь позивача 479 348,09 гривень пені та 287 608,85 гривень штрафу за порушення умов проведення розрахунків за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 13.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/22/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13 лютого 2025 року о 12:00 год.

16.01.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-34/467/25 від 16.01.2025) про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.

16.01.2025 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-34/480/25 від 16.01.2025) про долучення виписки до матеріалів справи.

17.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-34/486/25 від 17.01.2025) у якому останній заперечив щодо заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

Судове засідання 13.02.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 19.02.2025 судом повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі на 04.03.2025 о 09:30 год.

Ухвалою від 04.03.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/22/25, призначено справу № 902/22/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.04.2025 об 11:00 год.

У судовому засіданні 01.04.2025, суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 12:00 17.04.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 17.04.2025 року представником позивача подано заяву про виправлення описки у прохальній частині позову, за змістом якої позивач зазначив, що вірною є вимога про стягнення 3% річних, а не штрафу, як зазначено у прохальній частині позову.

Розглянувши вказану заяву та враховуючи, що за змістом мотивувальної частини позову та розрахунку заявлених до стягнення сум, що містяться у позові позивачем нараховано до стягнення пеню та 3% річних, а не штраф, суд постановив прийняти вказану заяву до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просила застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог та у задоволенні позову відмовити.

За наслідком розгляду справи у судовому засіданні 17.04.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення в межах цього судового засідання.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлтон Трейдінг Україна" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТНЛ" про стягнення 479 348,09 гривень пені та 287 608,85 гривень 3 % річних за порушення умов проведення розрахунку за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що після виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» зобов`язань за договором застави майнових прав № 566/20 від 29.12.2020 р., який був укладений між позивачем та АТ «Банк Січ» позивач став новим кредитором за кредитним договором № 453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28.11.2019 р., що був укладений між відповідачем- Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТНЛ» та Акціонерним товариством «Банк Січ».

Після заміни кредитора між позивачем та відповідачем був укладений договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022, за умовами якого первісне зобов`язання за кредитним договором № 453/19 було замінено позиковим зобов`язанням.

Позивач зазначив, що згідно з пунктами 1.2, 2.2. договору зобов`язання відповідача перед позивачем склали 134 638 557,23 грн., які мали бути погашені до 15.03.2023 року, проте суму боргу відповідачем перераховано із простроченням.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем за період прострочення нараховано пеню та 3% річних, які позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов визнав обставину укладення 09.08.2022 року між позивачем та відповідачем договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К та повідомив, що у повному обсязі перерахував заборгованість за договором платежами на суму 34 000 000,00 грн. на підставі платіжної інструкції № 1 від 10.04.2023р., на суму 68 000 000,00 грн. на підставі платіжних інструкцій № 4368 від 11.04.2023р., № 2 від 11.04.2023 р., та на суму 32 638 557,23 грн. на підставі платіжної інструкції № 3 від 12.04.2023 р.

За твердженням відповідача відповідальність настала на наступний день після пропуску строку погашення заборгованості за договором, тобто з 15.03.2023р. та перебіг строку позовної давності розпочався з 15.03.2023 р.

Відповідач зауважив, що позивачем під час нарахування пені та 3% річних порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідач зазначив, що не визнає позовних вимог за позовом, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За позицією відповідача строк позовної давності закінчився стосовно пені та трьох відсотків річних за період:

- з 16.03.2023р. по 09.04.2023р. від суми заборгованості 134 638 557,23 грн.

(461 090,95 грн. пені та 267 654,57 трьох відсотків річних) - 09.10.2023р.

-з 10.04.2023р. по 10.04.2023р. від суми заборгованості 100 638 557,23 грн. (13 786,10 грн. пені та 8 271,66 грн. трьох відсотків річних) - 10.10.2023р.

-з 11.04.2023р. по 11.04.2023р. від суми заборгованості 32 638 557,23 грн. (4 471,04 грн. пені та 2 682,62 грн. трьох відсотків річних) - 11.10.2023р.

Про необхідність застосування строку позовної давності до заявлених вимог відповідач також зазначив у поданій до суду письмовій заяві.

З урахуванням викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

28.11.2019 між Акціонерним товариством «Банк Січ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» було укладено кредитний договір № 453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії, згідно пункту 1.1. якого банк взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 134 640 000,00 грн. (сто тридцять чотири мільйони шістсот сорок тисяч гривень 00 копійок) (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених цим договором, далі - кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, інші грошові зобов`язання встановлені цим договором. Надання кредиту здійснюється траншами, при цьому загальна сума заборгованості за кредитом на може перевищувати вартість оформленого забезпечення за кредитом (т.1 а.с.21-29).

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, 29 грудня 2020 між Акціонерним товариством «Банк Січ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» було укладено договір застави майнових прав № 566/20 (т.1 а.с. 17-20).

Умовами пункту 1.1. договору застави передбачено, що заставою за цим договором забезпечуються зобов`язання, що випливають з кредитного договору №453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28 листопада 2019 року, укладеного між заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А», ідентифікаційний код юридичної особи 31086753 (далі - «позичальник»), а також договорів про внесення змін та доповнень, що укладені та будуть укладені до нього в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту), далі - «кредитний договір»/«основне зобов`язання», зокрема, щодо повернення кредиту в розмірі 134 640 000,00 грн. (сто тридцять чотири мільйони шістсот сорок тисяч гривень 00 копійок) не пізніше 15 лютого 2022 року, або достроково, згідно з умовами кредитного договору.

Згідно пункту 1.2. договору заставою відповідно до цього договору забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором та зобов`язань заставодавця за цим договором.

За умовами пунктів 2.1., 2.1.1. договору застави предметом застави за цим договором є майнові права на отримання грошових коштів за генеральним договором № 22716-ДЛ про здійснення вкладних (депозитних) операцій з юридичною особою від 28 грудня 2020 р., укладеним між заставодавцем та Акціонерним товариством «Банк Січ», код банку 380816, ідентифікаційний код 37716841, далі за текстом «договір банківського вкладу», а саме:

майнові права на отримання грошових коштів, які належать заставодавцю в сумі 5 000,00 гривень за додатковим договором №22716-ДЛ/1 під « 28» грудня 2020 року та в сумі 134 635 000,00 за додатковим договором №22716-ДЛ/2 до Генерального договору № 22716-ДЛ про здійснення вкладних (депозитних) операцій з юридичною особою від 28 грудня 2020 року, укладеним між заставодавцем та Акціонерним товариством «Банк Січ», код банку 380816, ідентифікаційний код 37716841, далі за текстом разом - «додаткові договори» та/або «додатковий договір», які (майнові права) полягають у праві вимоги до Акціонерного товариства «Банк Січ», код банку 380816, ідентифікаційний код 37716841, сплатити грошові кошти (повернути вклад) в загальній сумі 134 640 000,00 гривень, що розміщені на вкладному (депозитному рахунку) UА323808160000026102001202749, далі за текстом - «предмет застави».

Пунктом 5.1. договору застави сторонами визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, його реалізацію та одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави за умови невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором та або заставодавцем за цим договором, що забезпечені заставою за цим договором.

Відповідно до пункту 5.2. договору застави порядок звернення стягнення на предмет застави для погашення грошових зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором визнається заставодержателем та може здійснюватися на підставі рішення суду у порядку встановленому чинним законодавством України, або в позасудовому порядку, згідно з положеннями чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» та цього договору.

За умовами пункту 5.4. договору застави сторони погодили, що заставодержатель має право реалізувати механізм позасудового звернення стягнення предмет застави, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом застосування механізму/порядку договірного списання грошових коштів, розміщених на депозиті за договором банківського вкладу, та нарахованих на нього відсотків, на користь заставодержателя та направити зазначені грошові кошти на погашення грошових зобов`язань за кредитним договором та інших зобов`язань, що забезпечуються заставою за цим договором. Заставодержатель має право здійснити зазначене договірне списання грошових коштів з депозитного рахунку заставодавця в АТ «Банк Січ», код банку 380816, відкритого відповідно до договору банківського вкладу, а також з будь-якого поточного/іншого рахунку заставодавця, на який може бути перераховано грошові кошти/депозит (предмет застави) та відсотки на нього відповідно до договору банківського вкладу. Сума договірного списання визначається заставодержателем, виходячи з розміру його вимог, забезпечених заставою за даним договором.

Також сторони домовились, що підписанням цього договору заставодавець доручає заставодержателю в будь-який момент протягом строку дії кредитного договору списати суму депозиту (майнові права на отримання якого є предметом застави за цим договором) та направити його на виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором.

Згідно пункту 9.2. договору застави цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором та цим договором.

Судом установлено, що 09.08.2022 відбулося засідання правління Акціонерного товариства «Банк Січ» на порядок денний якого, зокрема було винесено питання № 8 щодо можливості погашення кредиту за рахунок депозитних коштів та дострокове припинення дії кредитного договору №453/19 від 28.11.2019 про надання кредиту на умовах кредитної лінії ТОВ "АГАТ-А" (ЄДРПОУ 31086753) після повного погашення кредиту (т. 1 а.с.106-108, 127-132).

Прийняті на засіданні правління Акціонерного товариства «Банк Січ» 09.08.2022 рішення оформлено протоколом № 132 від 09.08.2022.

За результатом розгляду питання № 8 порядку денного засіданням правління Акціонерного товариства «Банк Січ» прийнято рішення про погодження погашення кредиту за рахунок депозитних коштів та дострокове припинення дії кредитного договору №453/19 від 28.11.2019 про надання кредиту на умовах кредитної лінії ТОВ "АГАТ-А" (ЄДРПОУ 31086753) та вирішено:

-погасити кредит за рахунок депозитних коштів Генерального договору №22716-ДЛ про здійснення вкладних (депозитних) операцій з юридичною особою від 28.12.2020 та додаткових договорів до нього: додатковий договір №22716-ДЛ/1 від 28.12.2020 та додатковий договір №22716-ДЛ/2 від 28.12.2020 різницю перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "Карлтон Трейдінг Україна";

-розірвати 09.08.2022 Генеральний договір №22716-ДЛ про здійснення вкладних (депозитних) операцій з юридичною особою від 28.12.2020 та додаткові договори до нього: додатковий договір №22716-ДЛ/1 від 28.12.2020 та додатковий договір №22716-ДЛ/2 від 28.12.2020, без перерахунку процентів за фактичний строк розміщення траншів;

-після повного погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кредитом розірвати кредитний договір №453/19 від 28.11.2019 про надання кредиту на умовах кредитної лінії.

- уповноважити начальника відділення «Регіональна дирекція АТ «Банк Січ» у м. Вінниці» - Орехову Т.Л. від імені АТ «Банк Січ» укласти та підписати розірвання кредитного договору №453/19 від 28.11.2019 про надання кредиту на умовах кредитної лінії.

09.08.2022 між Акціонерним товариством «Банк Січ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» укладено договір про внесення змін №1 до додаткового договору № 22716-ДЛ/2 до Генерального договору № 22716-ДЛ про здійснення вкладних (депозитних) операцій з юридичною особою від 28 грудня 2020 р. (т. 1 а.с. 109, 133).

Відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №1 сторони домовились викласти пункт 5 додаткового договору №22716-ДЛ/2 в наступній редакції: «Термін розміщення вкладу: з 28 грудня 2020 р. по 09 серпня 2022 р».

За умовами пункту 3 договору про внесення змін №1 даний додатковий договір набирає чинності з дати його укладання, за умови його підписання сторонами та скріплення печаткою банку і печаткою вкладника (за наявності), та діє протягом терміну розміщення вкладу, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим додатковим договором.

09.08.2022 між Акціонерним товариством «Банк Січ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» укладено договір про розірвання № 262/22 кредитного договору №453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28.11.2019.

Згідно з пунктом 1 договору про розірвання № 262/22 сторони дійшли взаємної згоди достроково 09 серпня 2022 року розірвати укладений між ними кредитний договір №453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28.11.2019 (далі - договір).

За умовами пунктів 2, 3 договору про розірвання № 262/22 сторонами погоджено, що з моменту набрання чинності цього договору про розірвання зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за договором. З дати набрання чинності цього договору про розірвання, сторони не мають одна до одної жодних претензій.

Цей договір про розірвання вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками (за наявності), та є невід`ємною частиною договору (пункт 4 договору про розірвання № 262/22) (т. 1 а.с. 109 (зворотна сторона), 134).

09.08.2022 Акціонерним товариством «Банк Січ» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» (код за ЄДРПОУ 31086753) довідку за № 1071 про те, що станом на 09 серпня 2022 року зобов`язання за кредитом за кредитним договором 453/19 від 28.11.2019 р. про надання кредиту на умовах кредитної лінії, укладений між АТ «Банк Січ» (код банку 380816) та ТОВ «АГАТ-А» виконані в повному обсязі (т. 1 а.с. 110, 135).

Також 09.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» (далі Сторона 1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» (далі Сторона 2, відповідач) укладено договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К (т. 1 а.с. 6-8).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. цього договору у зв`язку з виконанням Стороною 1 зобов`язань за договором застави майнових прав № 566/20 від 29 грудня 2020 року, що було укладено між Стороною 1 та АТ «Банк Січ», Сторона 1 є новим кредитором за кредитним договором № 453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28.11.2019 року, що було укладено між Стороною 2 та АТ «Банк Січ». Сума зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 складає 134 638 557,23 коп. (сто тридцять чотири мільйони шістсот тридцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім грн. 23 коп.) гривень.

Відповідно до пункту 1.3. договору сторони дійшли згоди про заміну зобов`язання Сторони 2, що випливає з договорів, вказаних у п.1.1. (надалі іменується «первісне зобов`язання») новим зобов`язанням.

За змістом пункту 1.4. договору первісне зобов`язання Сторони 2 змінюється позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами на умовах, встановлених цим договором.

Згідно пункту 1.5. договору Сторона 2 зобов`язується повернути грошові кошти в сумі, що вказана в п.п.1.2., у строк та порядку, передбаченими цим договором.

Пунктами 1.6.-.1.8 договору сторони погодили, що з моменту підписання цього договору, первісне зобов`язання припиняється. Сторона 2 є вільною щодо виконання первісного зобов`язання. Сторона 1 не має претензій до Сторони 2 щодо виконання первісного зобов`язання.

Згідно пункту 2.1. договору заборгованість за цим договором складає 134 638 557,23 грн.

Пунктом 2.2. договору визначено строк погашення заборгованості до 15.03.2023 р.

За умовами пунктів 2.5., 2.6. договору Сторона 2 має право на дострокове погашення заборгованості. Сторона 2 має право погашати заборгованість одноразово або частинами.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Судом установлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» з 10.04.2023 по 12.04.2023 перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карлтон Трейдінг Україна» всю суму заборгованості у розмірі 134 638 557,23 гривень наступними платежами: 10.04.2023 - 34 000 000,00 грн. на підставі платіжної інструкції № 1 від 10.04.2023р., 11.04.2023 - 68 000 000,00 грн. на підставі платіжних інструкцій № 4368 від 11.04.2023р., № 2 від 11.04.2023 р. та 32 638 557,23 грн. на підставі платіжної інструкції № 3 від 12.04.2023 р. (т. 1 а.с.10-13, 84 зворот-86).

Як убачається із матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялася вимога щодо сплати нарахованих за договором пені та 3% річних у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання (т. 1 а.с.14-15).

Листом від 29.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» у відповідь на вимогу позивача повідомило, що не має фінансових можливостей сплатити нараховані пеню та 3% річних та просило розглянути можливість відстрочити строк сплати штрафних санкцій за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022р. до 31 серпня 2024 року (т. 1 а.с. 16).

Судом установлено, що рішенням одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» від 27.06.2024 року № 08-06/2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТНЛ» та ухвалено внести зміни до статуту шляхом викладення його у новій редакції (т. 1 а.с.30-31).

Відомості щодо зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАТ-А» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТНЛ» внесені до ЄДРПОУ (т.1 а.с.70-71, 141).

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення суми позики у строк визначений договором стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення пені та 3% річних нарахованих за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 479 348,09 гривень пені та 287 608,85 гривень 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення позики за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

За змістом частини 1 статті 174 статті Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статі 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Положеннями статті 1053 ЦК України передбачено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Судом установлено, що позивачем як заставодавцем (майновим поручителем) було виконано зобов`язання відповідача як позичальника за кредитним договором № 453/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 28.11.2019 року, укладеного між відповідачем та Акціонерним товариством «Банк Січ» за рахунок належних позивачу депозитних коштів, які були предметом договору застави майнових прав № 566/20 від 29 грудня 2020 року, укладеного між позивачем та Акціонерним товариством «Банк Січ», внаслідок чого позивач набув в силу пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України прав нового кредитора до боржника (відповідача) у розмірі виконаного грошового зобов`язання.

За змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору новації сторони погодили здійснити заміну первісного зобов`язання Сторони 2 (позичальника) на користь Сторони 1 (нового кредитора) з повернення кредиту, що виникло на підставі кредитного договору на зобов`язання з повернення на користь Сторони 1 позики у сумі 134 638 557,23 гривень до 15.03.2023 року.

Враховуючи зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором позики, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення про позику визначені параграфом 1 глави 71 ЦК України.

Представники сторін обставину укладення договору про заміну первісного зобов`язання (за кредитним договором) новим позиковим зобов`язанням за договором про зміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року, який за змістом є договором позики визнали.

Відповідно до вимог статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно положень частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статі 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Судом установлено, що датою погашення позики за договором є 15.03.2023, проте відповідач здійснив повернення позики у період з 10.04.2023 по 12.04.2023 року, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання з повернення позики за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року позивачем заявлено вимогу про стягнення 479 348,09 гривень пені та 287 608,85 гривень 3 % річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та 3% річних суд враховує таке.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статей 546, 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком позивача пеню та 3% річних нараховано на суму боргу з урахуванням дат його погашення за період з 16.03.2023 по 11.04.2023 року.

Надаючи оцінку наведеним вимогам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення нарахованих позивачем пені та 3% річних не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи, що позивачем нараховано пеню та 3% річних за період, протягом якого в Україні було продовжено дію воєнного стану та з огляду на вимоги пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені та 3 % річних на суму боргу за платежем, який відповідач мав здійснити до 15.03.2023 року, оскільки їх нарахування здійснено позивачем за період дії воєнного стану в Україні, під час якого позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) № 1/А-К від 09.08.2022 року, за змістом якого сторони замінили первісне зобов`язання за кредитним договором на позикове зобов`язання за договором позики.

Відповідачем у відзиві на позов та в окремій заяві заявлено клопотання про застосування позовної давності, у яких з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом до суду, відповідач просив суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до приписів стаття 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку із пропуском строку позовної давності судом відхиляються, оскільки пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України позовна давність продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

Суд також звертає увагу відповідача, що за змістом статті 625 ЦК України заявлені до стягнення 3% річних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання та до вимог про їх нарахування та стягнення застосовується загальна позовна давність три роки.

З урахуванням наведеного, строк позовної давності до вимог про стягнення пені та 3% річних на дату звернення з позовом до суду позивачем не пропущено.

За таких обставин заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 479 348,09 гривень пені та 287 608,85 гривень 3 % річних задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1188 від 15.11.2024 сплачено судовий збір у розмірі 11 504,35 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 504,35 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 28 квітня 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.