Ухвала

від 28.04.2025 по справі 914/871/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.04.2025 Справа№914/871/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1752/25 від 25.04.2025

у справі № 914/871/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Продакшн", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарт СМ", с. Ставчани Львівського району Львівської області

про: стягнення заборгованості в розмірі 294 832, 56 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Продакшн" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарт СМ" про стягнення заборгованості в розмірі 294 832,56 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025, справу № 914/871/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 30.04.2025.

25.04.2025 представником позивача подано на адресу суду в систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 1752/25.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2025, заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 1752/25, передано на розгляд судді Долінській О.З.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У вказаній заяві представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» в межах суми 294 832,56 грн.:

- які знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО 334851;

які знаходяться в інших банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову;

які перебувають у касі або надходять до неї.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що здійснивши контрольні закупки в магазинах Відповідача (перелік яких був оприлюднений на офіційному сайті Відповідача - https://sviymarket.com/kontakty-288/), Позивач виявив ознаки припинення господарської діяльності. Зокрема, магазини за вказаними адресами у м. Львові поступово зачиняються, а на їх місці відкриваються магазини торговельної мережі «Сімі».

Заявник зазначає про те, що з урахуванням значної суми заборгованості, викриття факту припинення Відповідачем господарської діяльності за адресами роздрібної торгівлі (мережа магазинів «Свій Маркет») та наявних судових проваджень стосовно Відповідача, перереєстрації РРО в роздрібних магазинах, передачі нерухомого майна в іпотеку є всі підстави вважати, що подальше виконання судового рішення у цій справі може призвести до невиконання або істотного утруднення його виконання у разі задоволення позову.

Заявник звертає увагу на те, що приховування Відповідачем факту припинення господарської діяльності за адресами роздрібної торгівлі, свідчить про недобросовісність та неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань, а відсутність оплат за поставлений товар та передача нерухомого майна в іпотеку є підтвердженням нестабільного фінансово-економічного стану.

Дослідивши зміст поданої заяви представника позивача про забезпечення позову за вх. № 1752/25 від 25.04.2025, а також долучених до неї доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві позивача про забезпечення позову за вх. № 1752/25 від 25.04.2025, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» в межах суми 294 832,56 грн.: - які знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО 334851; - які знаходяться в інших банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову; - які перебувають у касі або надходять до неї.

Суд акцентує, що інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов`язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Один лише факт порушення договірного зобов`язання, якщо такий мав місце у відносинах сторін, не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, судом оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

За приписами п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд вважає, що наведені заявником обставини не обґрунтовують існування ймовірності, що майно (в тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись, що може призвести до ускладнення виконання рішення в разі задоволення позову. Зокрема, не викладено обставин та не надано доказів, які вказують на наміри відповідача вчиняти дії безпосередньо щодо приховання своїх активів.

Посилання позивача на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором та відсутність оплат за поставлений товар, не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки це мотивовано виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене та зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, наведені позивачем доводи не є достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Будь-яких інших обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, ТзОВ "Снек Продакшн" не наведено.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019р. у справі № 910/688/13.

Водночас, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність лише припущень щодо можливого виникнення ускладнень під час виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020р. у справі № 922/2163/17.

У порушення вищевикладеного, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення представника позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову.

Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Продакшн" про забезпечення позову за вх. № 1752/25 від 25.04.2025 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Продакшн" про забезпечення позову за вх. № 1752/25 від 25.04.2025 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Долінська О.З.