Ухвала

від 24.04.2025 по справі 537/4060/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: №537/4060/21 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1

Провадження: №11кп/818/556/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: приведення вироку у відповідність

до вимог Закону України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 22 листопада 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання засудженого та приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі - Закон) вироків від13.08.2021, 13.07.2021, 14.06.2018 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово судимого, останні рази:

-14.06.2018 Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.249. ч.1 ст.263, ч.1 ст.70, ст.72 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області вирок змінено, виключено з резолютивної частини вироку вказівку на призначення додаткового покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді конфіскації знарадь і засобів промислу і всього здобутого;

-13.07.2021 Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

-13.08.2021 Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі.

Постановлено звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вирокомКрюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 за ч.2 ст.185 КК України, за епізодомкрадіжки майна ОСОБА_8 від 05.06.2021, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК Українизалишити без змін.

Звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.07.2021 за ч.2 ст.185 КК України, за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9 від 11.03.2021, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.07.2021 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.185, ст.71 КК Українизалишити без змін.

Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14.06.2018 залишити без змін.

Суд мотивував своє рішення тим, що вартість викраденогомайна за епізодами вчиненими 05.06.2021, 11.03.2021 становила відповідно 1102,90 грн., 346,75 грн., тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір з якого відповідно доЗакону №3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме у 2021 році 2270 грн., у 2018 році 1762 грн. суд дійшов висновку, що діяння, вчинені обвинуваченим у зазначені періоди, не підпадають під кримінально каране, передбачене Особливою частиноюКК України.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить зменшити розмір покарання за вироком, за якими були виключені епізоди крадіжок, а також виключити кваліфікуючу ознаку - «повторність».

Засуджений ОСОБА_7 , будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.13 ч.1ст.537 КПК України, під час виконання вироківсуд, визначений ч.2ст.539 цього Кодексу,має право вирішувати питанняпро звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 ст.74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 грн.

Як слідує із матеріалів провадження судом першої інстанції встановлено, що вироком Крюківського районного суду м.Кременчуа Полтавської області від 13.08.2021 ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі.

Цим вироком ОСОБА_7 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, яким заподіяно матеріальну шкоду на суму 1102,90 грн. - 05.06.2021 та 4581,67 грн. - 03.07.2021.

Крім того, вироком Крюківського районного суду м.Кременчуа Полтавської області від 13.07.2021 ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, яким заподіяно матеріальну шкоду на суму 346,75 грн. - 11.03.201 та 3376,30 грн. 04.04.2021.

Вироком Крюківського районного суду м.Кременчуа Полтавської області від 14.06.2018 ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185, ч.1 ст.249. ч.1 ст.263, ч.1 ст.70, ст.72 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області вирок змінено, виключено з резолютивної частини вироку вказівку на призначення додаткового покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді конфіскації знарадь і засобів промислу і всього здобутого.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_7 вчинив 27.04.2018, яким завдав матеріальної шкоди на суму 2150 грн.

З огляду на викладене, заволодіння ОСОБА_7 05.06.2021, 11.02.2021 чужим майном на суму 1102,90 грн., 346,75 грн., за які його було засуджено вироками Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 та 13.07.2021 за ч.2 ст.185 КК України, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість цього майна не перевищує граничну суму, за яку передбачено кримінальну відповідальність (2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян).

У зв`язку з цим, оскільки кримінальна караність діяння, за яке ОСОБА_7 було засуджено, усунута, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вирокомКрюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 за ч.2 ст.185 КК України, за епізодомкрадіжки майна ОСОБА_8 від 05.06.2021. Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК Українипостановив залишити без змін.

Звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.07.2021 за ч.2 ст.185 КК України, за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9 від 11.03.2021. Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.07.2021 в частині призначеного покарання за ч.2 ст.185, ст.71 КК Українипостановив залишити без змін.

Вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14.06.2018 постановив залишити без змін.

Що стосується доводів засудженого про відсутність на теперішній час кваліфікуючої ознаки «повторність» для кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, то вони є обґрунтованими.

Проте, згідно роз`ясненням, викладеним у листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (вих. № 809/0/158-24 від 04.11.2024), на стадії виконання вироку суд, відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання у зв`язку з набранням чинності Законом№ 3886-ІХ та про пом`якшення покарання шляхом визначення після застосування цього Закону розміру покарання, яке необхідно відбувати засудженому, якщо вирок стосується сукупності злочинів чи сукупності вироків.

З огляду на це, суд першої інстанції, а також суд апеляційної інстанції на стадії виконання вироку не мають можливості перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.2 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України за вироками Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.08.2021 та 13.07.2021.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити засудженому, що він має право на підставі ч.5 ст.459 КПК України звернутися до Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області з клопотанням про перегляд вироків від 13.08.2021 та 13.07.2021 за нововиявленими обставинами.

Що стосується доводів засудженого про необхідність зменшення розміру покарання за вищевказаним вироком, то вони не підлягають задоволенню.

У даному випадку суд першої інстанції, діючи в межах наданих законом повноважень, здійснив перегляд вироків, виключивши з них ті епізоди, кримінальна караність яких була усунута, однак дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни остаточного розміру покарання, визначеного за правилами ч.4 ст.70 та ст.71 КК України.

З огляду на наведене, підстави для зміни чи скасування ухвали суду, за доводами апеляційної скарги засудженого - відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України,колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 22 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: