Ухвала

від 25.04.2025 по справі 135/308/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 135/308/24

Провадження № 1-кп/135/15/25

УХВАЛА

Іменем України

25.04.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнізлочинупередбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Згідно обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні крадіжки належного ТОВ «ОККО» майна на загальну суму 2207 грн.

Прокурор подав до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який без поважних причин не являється у судові засідання. Вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_4 перешкоджає кримінальному провадженню шляхом неявок до суду, відтак, інші запобіжні заходи не забезпечать виконання ним відповідних процесуальних обов?язків.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.11.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під варту. Обвинувачений вказав, що сам добровільно повідомив поліцію про своє місцезнаходження після того, як дізнався, що перебуває в розшуку. До цього він не знав, що його викликають до суду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, відповідно дост. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Відповідно до положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.

Згідно наданих суду матеріалів кримінального провадження прокурором не доведено обставин передбачених п.1 ч. 1 ст. 194 КПК України, оскільки згідно діючого на даний час законодавства кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Інших достатніх та обґрунтованих підстав, крім тяжкості злочину в якому обвинувачується особа, у клопотанні прокурора не зазначено, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.

Відтак, суд вважає, що обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою буде надмірним обмеженням права особи на свободу і особисту недоторканість, зважаючи, зокрема й на те, що обвинувачений сам добровільно повідомив органу поліції про своє місцеперебування.

Таким чином, докази та обставини, на які посилається прокурор у судовому засіданні, не дають достатні підстави вважати, що наявні обставини, наявність яких дає підстави для обрання запобіжного заходу.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.28,177,194,197, 314-316,369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідмовити.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

Призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину,передбаченого ч.4ст.185КК України на 15 годину 30 квітня 2025 року, в яке викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя