справа № 492/84/25
Провадження № 2/492/474/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Череватої В.І.
за участю секретаря Деде К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Острівненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Арцизького районного суду Одеської області з вказаною позовною заявою та просив суд визнати право власності на спадщину за ним в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить в тому числі земельна ділянка, площею 3,71 га, розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, на території Острівненської сільської ради Ізмаїльського (Арцизького) району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5120484700:01:002:0204. ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 12 грудня 2006 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Бучацьким В.Я., відповідно до якого заповіла все своє майно своєму сину ОСОБА_1 . З метою оформлення права власності на земельну ділянку, після смерті ОСОБА_3 , позивач у встановлені законом строки та порядку звернувся до Ізмаїльської державної нотаріальної контори, проте, позивачу було повідомлено державним нотаріусом про неможливість оформлення спадщини у зв`язку з тим, що на бланку державного акту серії ЯЕ № 668174, виданого 09 червня 2008 року відділом земельних ресурсів у Арцизькому районі Одеської області на ім`я ОСОБА_3 відсутній відбиток печатки органу місцевого самоврядування та рекомендовано позивачу звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів шляхом визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 21 січня 2025 року, прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Острівненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року, витребувано з Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, належним чином засвідчену копію спадкової справи № 112/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано з Відділу Держгеокадастру у Болградському районі Одеської області відомості чи дійсно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видавався Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 668174 від 09 червня 2008 року.
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року, залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Острівненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Острівненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судове засідання позивач та його представник не з`явились, звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, згідно якої позов підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини третьої статті 211 ЦПК України, судом, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 591.
Згідно заповіту від 12.12.2006 року, ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй мано заповіла своєму сину ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівненської сільської ради Арцизького району Одеської області (кадастровий номер 5120484700:01:002:0204) згідно Державного акту на право власності на земельну ділянкусерії ЯЕ № 668174 від 09 червня 2008 року.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Горючкіної О.М. із заявою про прийняття спадщини на вищевказану земельну ділянку, однак, позивачу державним нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду, оскільки у вищевказаному державному акті про право власності на земельну ділянку відсутній відбиток печатки органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з копії спадкової справи № 112/2023, заведеної 22 травня 2023 року Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , інші спадкоємці відсутні.
Як вбачається з відповіді Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Відділ № 3 Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 02.04.2025 року, згідно з наявними у Відділі № 3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області книгах реєстрації державних актів на праві власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 р., на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 66817, реєстраційний № 010851300015 від 09.06.2008 р., площею 3,71 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території села Острівне, Арцизької ТГ Болградського району Одеської області. Кадастровий номер земельної ділянки 5120484700:01:002:0204, площею 3,7126 га. З 01.01.2013 р. органи Держгеокадастру позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою.
Стосовно визнання права власності на спадкове майно за позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно дост. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України(ст. 1223 ЦК України).
Відповідно дост. 1225 ЦК України,право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно ізст. 1218 ЦК України,до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заст. 1225 ЦК України,право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимогст. 1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом в судовому засіданні, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Інші особи на спадщину позивача не претендують. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.
Згідност. 15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з здійсненням позивачем права на спадкування, вирішуючи які, суд виходить з того, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб згідност. 316 ч. 1 ЦК України.
Згідност. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою), Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.
Статтею 41 ч. 1, ч. 4 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом, однак, з незалежних від нього причин, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.
Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, за умови прийняття позивачем спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що право власності позивача на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка належала померлій.
Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставіст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином з урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12,76-81,258,259,264-265,268,354,355 ЦПК України, ст. ст.15,328,1217,1223,1225,1261,1268,1269,1270 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Острівненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 3,71 га, розташовану на території Острівненської сільської ради Ізмаїльського (Арцизького) району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5120484700:01:002:0204, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Черевата В.І.
Суд | Балтський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2025 |
Оприлюднено | 30.04.2025 |
Номер документу | 126921019 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Арцизький районний суд Одеської області
Черевата В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні