Рішення

від 03.04.2025 по справі 604/1093/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1093/24

Провадження № 2/604/27/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Малиш А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Драус Ольга Олегівна до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач спадщину прийняла, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак в заповіті ОСОБА_3 відсутні дані щодо спадкування присадибної земельної ділянки площею 0,2196 га, кадастровий номер 6124689400:02:001:0081, розташованої за тією ж адресою що і успадкований будинок. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану вище земельну ділянку.

Тому позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , як за власником житлового будинку, право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2196 га, призначеної для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6124689400:02:001:0081 відповідно до ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року було відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2025 року було залучено до участі у даній цивільній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 . Та закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області засідання не з`явилась, подала до суду заяву, згідно якої Підволочиська селищна рада не заперечує стосовно поданого позову, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання, жодних заяв чи клопотань до суду від його імені не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українисуд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у справі на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 25 листопада 1975 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Хмелиська Підволочиського району Тернопільської області, про що 25 листопада 1975 року складено відповідний актовий запис №14. Місце державної реєстрації: с. Хмелиська Підволочиського аройу Тернопільської області. Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 04 березня 1995 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклали шлюб 04 березня 1995 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на ОСОБА_7 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 13 жовтня 2022 року Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Бобрівка Ярославського району Львівської області померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що 13 жовтня 2022 року зроблено відповідний актовий запис №142. Місце державної реєстрації: Виконавчий комітет Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 вересня 2023 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_3 . Їй видано свідоцтво на спадщину, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 , що належав померлій ОСОБА_3 .

Згідно копії листа приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчука Олександра Івановича №45/02-14 від 24 липня 2024 року, нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на присадибну земельну ділянку площею 0,2196 га кадастровий номер: 6124689400:02:001:0081, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 неможливо, оскільки це майно не охоплене заповітом. У зв`язку із наведеним ОСОБА_1 запропоновано визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно копії рішення Підволочиської селищної ради Тернопільської області №4029 від 08 листопада 2019 року, ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,2196 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 61424689400:02:001:0081 в АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №198042157 від 29 січня 2020 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6124689400:02:001:0081 площею 0,2196 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Відомості про належність вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 також підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 61005844422024 від 18 липня 2024 року.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав №346449290 від 13 вересня 2023 року, житловий будинок, загальною площею 91,9 кв.м, з яких: житлова площа 49,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1

З копії спадкової справи наданої на вимогу суду приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчуком О.І., вбачається, що ОСОБА_2 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . В наданих суду матеріалах спадкової справи міститься заповіт, згідно якого ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3227 га, кадастровий номер 6124689400010010160). Матеріали спадкової справи, надані суду не містять жодних відомостей про успадкування будь-ким спірної земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка розташована під будинком не була охоплена заповітами складеними за життя ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю, або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно положень ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (все, що збудоване на земельній ділянці, слідує за нею). За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,2196 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124689400:02:001:0081 не входить до складу спадкового майна за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Отже, до ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України та ч.1 ст.120 ЗК України, разом з правом власності на житловий будинок перейшло і право власності на земельну ділянку на якій він розташований, а саме: земельну ділянку, розміром 0,2196 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 6124689400:02:001:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пленум ВСУ в постанові № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.377, 392, 1225 ЦК України, ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, третья особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6124689400:02:001:081, розміром 0,2196 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Б. Сташків