Постанова

від 15.04.2025 по справі 260/5872/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5872/24 пров. № А/857/34616/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Прачук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головний сервісний центр МВС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №260/5872/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС України, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), Територіального сервісного центру №2141 на правах відділу м. Ужгород, Закарпатська область регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Калинич Я.М., час ухвалення 11.35 год., місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту 20.11.2024),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі позивач ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного сервісного центру МВС (далі відповідач 1), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач 2), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС) (далі відповідач 3), Територіального сервісного центру №2141 на правах відділу м. Ужгород, Закарпатська область регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (далі відповідач 4), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного сервісного центру МВС №278 с/о від 06.08.2024 року про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 серпня 2024 року т.в.о. начальника Головного сервісного центру МВС Олександром Карабинець відповідно до ст. ст.65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» підпункту 24 пункту 12 розділу V Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1393, видано наказ №278 о/с про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 .

Згідно даного наказу від 06 серпня 2024 року №278 о/с визначено: оголосити догану ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частиною другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) на доручень керівників прийнятих у межах їхніх повноважень), а саме:

- 30 січня 2024 року здійснено за заявою №2125926493 реєстрацію належного користувача транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VITO, який поставлений на тимчасову реєстрацію за відсутності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- 12 квітня 2024 року за допомогою програмних засобів системи керування чергою сформовано відповідні номери реєстрації в системі керування чергою та надано позачергово адміністративні послуги за заявами №2332442391, №2332393427 без долучення до заяв копій документів, які підтверджують відповідний статус осіб, які мають право на позачергове обслуговування;

- 24 лютого 2024 року надано адміністративну послу за заявою №2197522091, за скасованим номером реєстрації в системі керування чергою, чим порушено вимоги пункту 1 розділу ІІІ посадової інструкцій державного службовця, затвердженої начальником регіонального сервісного центру ГС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) Павлом Яциною 03 жовтня 2023 року, пункту 17 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, пунктів 1, 13, 16 розділу ІІ, пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2020 року №777 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року №11), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2020 року за №1152/35435.

Підставою оголошення вищевказаної догани слугувало подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру №2141 (на правах відділу, м. Ужгород, Закарпатська область) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС), від 30 липня 2024 року.

Із оскаржуваним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано наказ №278с/о від 06.08.2024 року Головного сервісного центру МВС «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » протиправним та скасовано його. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головним сервісним центром МВС подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, ухвалене у справі №260/5872/24, незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, що є підставою для скасування зазначеного рішення суду повністю та прийняття нового - про відмову у задоволенні позовних вимог. Під час ухвалення оскаржуваного рішення судом допущено порушення принципу змагальності сторін, оскільки надано перевагу доводам представника Позивача.

Вказує, що може погодитися із висновком суду про те, що ГСЦ МВС не довів факту вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки доводи ГСЦ МВС та наявні у матеріалах судової справи докази на їх підтвердження в цій частині судом першої інстанції залишено поза увагою.

Судом не взято до уваги зазначене ГСЦ МВС у відзиві на позовну заяву, що за загальним правилом під виною розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

Зокрема, необережність характеризується тим, що працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливість таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Незалежно від форми вини обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння.

Отже, Позивач мав би усвідомлювати протиправність своїх дій під час виконання посадових обов`язків, оскільки був ознайомлений із ними та мав неухильно їх дотримуватись. Окрім того, Позивач наданими поясненнями, які містяться у дисциплінарній справі, не заперечував факти вчинення ним протиправних дій, чим фактично їх визнав та підтвердив.

Таким чином, висновки суду про недоведеність Відповідачем факту вчинення дисциплінарного проступку є необґрунтованими, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи.

Також вказує на те, що зі змісту подання дисциплінарної комісії, на підставі якого було видано наказ ГСЦ МВС від 06 серпня 2024 року № 278 о/с «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », вбачається, що у мотивувальній частині, зокрема, викладено обставини вчиненого Позивачем дисциплінарного проступку, час його виявлення, з посиланням на положення відповідних нормативно- правових актів зазначено факти, які підтверджують ці обставини, визначено вину Позивача та наведено обґрунтування підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та обраного дисциплінарного стягнення - оголошення догани. У поданні також зазначено про врахування пом`якшувальних обставин - відсутність у Позивача дисциплінарних стягнень, відповідальне ставлення до державної служби та належне виконання завдань та відповідність показників результативності та якості службової діяльності та про відсутність обставини, які виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, правова оцінка дисциплінарних проступків дисциплінарною комісією проведена на підставі з`ясування всіх обставин їх вчинення, в тому числі з урахуванням письмових пояснень Позивача.

Зазначає, що Позивачем під час виконання посадових обов`язків надано три адміністративні послуги із порушенням нормативно-правових актів, якими має керуватись адміністратор ТСЦ у своїй службовій діяльності.

Вказана обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного просить рішення суд першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано- Франківській та Закарпатській областях поданий відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, що є підставою для скасування зазначеного рішення суду повністю та прийняття нового - про відмову у задоволенні позовних вимог. Під час ухвалення оскаржуваного рішення судом допущено порушення принципу змагальності сторін, оскільки надано перевагу доводам представника Позивача. Просить апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Учасники справи в судове засіданні не прибули, хоча належним чином були повідомленні про дату судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронного листа ( повістки повідомлення ) в електронний кабінет учасника справи.

З врахуванням вищенаведених обставин справи та у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора сервісного центру №2141 (на правах відділу, м. Ужгород, Закарпатська область) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС). На займану посаду призначений 24 жовтня 2023 року наказом ГСЦ МВС №2/28/236-кп від 23.10.2023 року

01 липня 2024 року ГСЦ МВС видано наказ №228-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 », яким, зокрема:

порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях;

утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, та затверджено її склад.

Підставою для видання цього наказу слугувала доповідна записка начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС ОСОБА_2 від 19 червня 2024 року №4223/12/1--2024.

06 серпня 2024 року ГСЦ МВС видано наказ №278 о/с «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », згідно із яким ОСОБА_1 , адміністратору ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень).

Зі змісту наказу слідує, що позивачем:

30 січня 2024 року здійснено за заявою №2125926493 реєстрацію належного користувача транспортного засобу (далі ТЗ) марки MERCEDES-BENZ VITO, який поставлений на тимчасову реєстрацію, за відсутності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

12 квітня 2024 року за допомогою програмних засобів системи керування чергою сформовано відповідні номери реєстрації в системі керування чергою та надано позачергово адміністративні послуги за заявами №2332442391, №2332393427 без долучення до заяв копій документів, які підтверджують відповідний статус осіб, які мають право на позачергове обслуговування;

24 лютого 2024 року надано адміністративну послугу за заявою №2197522091 за скасованим номером реєстрації в системі керування чергою.

В оскаржуваному наказі зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 1 розділу ІІІ посадової інструкцій державного службовця, затвердженої начальником РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Павлом Яциною 03 жовтня 2023 року, пункту 17 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, пунктів 1, 13, 16 розділу ІІ, пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2020 року №777, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України листопада 2020 року за №1152/35435 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року №11).

Підставою для видання оскаржуваного наказу стало подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, від 30 липня 2024 року.

У поданні дисциплінарної комісії від 30 липня 2024 року зазначено, зокрема, таке. Працівниками відділу організації роботи територіальних сервісних центрів МВС, контролю за їх діяльністю та взаємодії із суб`єктами господарювання управлінням організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС опрацьовано матеріали перевірки, які надійшли до ГСЦ МВС від РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (вхідний ГСЦ МВС №17241-2024 від 17 червня 2024 року).

За результатами опрацювання вказаних вище матеріалів у діях адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ОСОБА_1 вбачається можливе вчинення дисциплінарного проступку в частині дотримання вимог нормативно-правових актів під час здійснення службової діяльності.

У ході дисциплінарного провадження встановлено, що 30 січня 2024 року здійснено реєстрацію належного користувача (технологічна операція 254, заява №2125926493) ТЗ марки MERCEDES-BENZ VITO, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 , чим порушено вимоги пункту 17 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145.

Також встановлено, що 12 квітня 2024 року виявлено факт примусового виведення талонів зі статусу «Резерв» з подальшою реєстрацією суб`єктом звернення через термінал та надання послуги громадянину ОСОБА_3 (заява №2332442391) та громадянці ОСОБА_4 (заява №2332393427). При цьому до заяви суб`єктів звернення про надання послуг копії документів, які підтверджують відповідний статус не долучені, чим порушено пункти 9-11 розділу ІІІ Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2020 року №777 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року 11).

24 лютого 2024 року встановлено факт надання послуги суб`єкту звернення з реєстрації (перереєстрації) ТЗ за скасованим талоном згідно з запису в системі керування чергою №152 (заява №21975522091), чим порушено вимоги пунктів 13, 14 розділу ІІ та пункту 2 розділу ІІІ Порядку №777.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ОСОБА_1 встановлено порушення пункту 1 розділу 3 його посадової інструкції, яке виразилось у неналежному виконанні вимог пунктів 13, 14 розділу ІІ, пунктів 2 розділу ІІІ Порядку №777 та пункту 17 Порядку №1145.

Дисциплінарна комісія за результатами розгляду дисциплінарної справи врахувавши пом`якшувальні обставини відсутність у позивача дисциплінарних стягнень, відповідальне ставлення до державної служби та належне виконання завдань, відповідність показників результативності та якості службової діяльності, встановивши відсутність обставин, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення, рекомендувала застосовувати до ОСОБА_1 , адміністратора ТСЦ №2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» (догана).

Вважаючи наказ про накладення дисциплінарного стягнення безпідставним і протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача. Відповідач 1 не надав суду жодних доказів того, що позивач мав намір, бажання і мету діяти усупереч його посадовій інструкції, недотримання чинних норм Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, правових норм Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС, тобто не довів, що в діях позивача були ознаки суб`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, а саме вини.

Проте апеляційний суд вважає висновки невірним з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (надалі - Закон №889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком, зокрема, є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону №889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019р. №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (далі - Порядок №1039).

Пунктом 33 Порядку №1039 встановлено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

За приписами частини 1 статті 72 Закону №889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 72 Закону №889-VIII тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77 Закону №889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

Предметом спору у цій справі є правомірність наказу №278 с/о від 06.08.2024 року Головного сервісного центру МВС «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 ».

Із змісту вказаного наказу слідує, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), а саме:

- 30 січня 2024 року здійснено за заявою №2125926493 реєстрацію належного користувача транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VITO, який поставлений на тимчасову реєстрацію за відсутності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

- 12 квітня 2024 року за допомогою програмних засобів системи керування чергою сформовано відповідні номери реєстрації в системі керування чергою та надано позачергово адміністративні послуги за заявами №2332442391, №2332393427 без долучення до заяв копій документів, які підтверджують відповідний статус осіб, які мають право на позачергове обслуговування;

- 24 лютого 2024 року надано адміністративну послугу за заявою №2197522091, за скасованим номером реєстрації в системі керування чергою, чим порушено вимоги пункту 1 розділу ІІІ посадової інструкцій державного службовця, затвердженої начальником регіонального сервісного центру ГС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) Павлом Яциною 03 жовтня 2023 року, пункту 17 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, пунктів 1, 13, 16 розділу ІІ, пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2020 року №777 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року №11), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2020 року за №1152/35435.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є неналежне виконання пункту 1 розділу 3 посадової інструкції позивача, затвердженої 03 жовтня 2023 року начальником РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Яциною Р.Є., яке проявилося у неналежному виконанні вимог в частині пункту 17 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДР ТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1145 від 08.10.2022 року. Також недотримання встановленого порядку пунктів 13, 14 розділу 2 та пунктів 2 розділу 3 Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальним сервісним центрам МВС та Експертною службою, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 05 листопада 2020 року №777 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2023 року №11).

Надаючи правову оцінку наказу №278 о/с від 06.08.2024 року Головного сервісного центру МВС «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу з тих підстав, що відповідач 1 не надав суду жодних доказів того, що позивач мав намір, бажання і мету діяти усупереч його посадовій інструкції, недотримання чинних норм Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, правових норм Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС, тобто відповідач 1 не довів, що в діях позивача були ознаки суб`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, а саме вини. Отже, відповідач зробив помилковий висновок про наявність підстав про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки не довів суду факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його вину. Окрім цього, в наказі відсутні висновки щодо врахування характеру так званого дисциплінарного проступку, настання тяжких наслідків, заподіяння шкоди та її відшкодування, обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, попередньої поведінки державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків (яка відповідачем характеризується як позитивна). Враховуючи, що дії позивача не завдали жодних негативних наслідків ні громадянам, ні державі, ні підприємствам, а також той факт, що позивач мав безперечну та ефективну службову діяльність, застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани є безпідставним.

Проте, такі висновки суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає невірними з огляду на наступне.

Глава 2 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) визначає засади дисциплінарної відповідальності.

Стаття 64 Закону передбачає дисциплінарну відповідальність державного службовця, а саме: за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом, для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Стаття 65 Закону передбачає підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, зокрема:

1. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

2. Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення, 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039).

Відповідно до п.4 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з п.5 Порядку №1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більше як до 60 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Таким чином, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не мають значення реальні наслідки дисциплінарного проступку. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Апеляційний суд зазначає, що правова оцінка дисциплінарних проступків Позивача дисциплінарною комісією проведена на підставі з`ясування всіх обставин їх вчинення, в тому числі з урахуванням його письмових пояснень.

У матеріалах дисціплінарної справи міститься посадова інструкція адміністратора ТСЦ № 2141, з якою Позивач ознайомлений 24 жовтня 2023 року, що підтверджується його підписом (арк. 26 дисциплінарної справи).

Відповідно до цієї посадової інструкції одним із основних посадових обов`язків Позивача є надання адміністративних послуг з дотриманням визначеного діючим законодавством порядку та консультацій громадянам з питань надання послуг, віднесених до компетенції сервісних центрів МВС, зокрема, проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів.

Зі змісту подання дисциплінарної комісії, на підставі якого було видано наказ ГСЦ МВС від 06 серпня 2024 року № 278 о/с «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », вбачається, що у мотивувальній частині, зокрема, викладено обставини вчиненого Позивачем дисциплінарного проступку, час його виявлення, з посиланням на положення відповідних нормативно- правових актів зазначено факти, які підтверджують ці обставини, визначено вину Позивача та наведено обґрунтування підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та обраного дисциплінарного стягнення - оголошення догани.

У поданні також зазначено про врахування пом`якшувальних обставин - відсутність у Позивача дисциплінарних стягнень, відповідальне ставлення до державної служби та належне виконання завдань та відповідність показників результативності та якості службової діяльності та про відсутність обставини, які виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, правова оцінка дисциплінарних проступків дисциплінарною комісією проведена на підставі з`ясування всіх обставин їх вчинення, в тому числі з урахуванням письмових пояснень Позивача.

Частиною другою статті 77 Закону України «Про державну службу» визначено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, ні Закон України «Про державну службу», ні Порядок № 1039 не містять зазначених в оскаржуваному рішенні вимог саме до наказу про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, однак такі вимоги визначені до подання дисциплінарної комісії.

Водночас частина третя статі 66 Закону № 889- VIII визначає, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану, не передбачає інших видів дисциплінарних стягнень.

Щодо виявлених порушень.

Як уже зазначалось вище, згідно із оскарженим наказом Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Дисциплінарною комісією встановлено, що Позивачем під час виконання посадових обов`язків надано три адміністративні послуги із порушенням нормативно-правових актів, якими має керуватись адміністратор ТСЦ у своїй службовій діяльності.

Згідно з відомостями, які містяться у системі керування електронною чергою, 24 лютого 2024 року об 11 год. 18 хв. 48 сек. суб`єкту звернення за допомогою термінала було видано талон № 152, а об 11 год. 35 хв. 03 сек. Позивачем було запрошено суб`єкта звернення до робочого місця, об 11 год. 38 хв. 04 сек. талон № 152 був автоматично скасований.

Відповідно до абзаців четвертого та п`ятого пункту 14 розділу ІІ Порядку № 777, у разі неявки суб`єкта звернення протягом однієї хвилини з моменту запрошення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, його буде повторно запрошено до такого робочого місця засобами системи керування чергою двічі з інтервалом в 1 хвилину, а у разі неявки суб`єкта звернення протягом трьох хвилин із моменту першого запрошення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, його номер реєстрації в системі керування чергою системою автоматично скасовується.

Однак, згідно з відомостями, наявними в ЄДРТЗ, введення якого відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2020 року № 779, здійснюється уповноваженими посадовими особами ГСЦ МВС, 24 лютого 2024 року Позивачем об 11 год. 53 хв. 01 сек. за талоном № 152 (заява № 2197522091) було проведено операцію 100 - первинна реєстрація Б/В ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який введено з-за кордону.

Система керування чергою - це автоматизована система організації прийому фізичних та юридичних осіб, які зареєструвалися за допомогою онлайн-сервісу, термінала, уповноваженого працівника територіального сервісного центру МВС (далі - ТСЦ МВС) або уповноваженого працівника Експертної служби МВС для отримання послуг у ТСЦ МВС та/або Експертній службі МВС відповідно, функціонування якої забезпечує програмно-апаратна платформа для розподілу суб`єктів звернення з відповідним програмним забезпеченням (абзац 3 пункт 2 розділу І Порядку № 777).

Для отримання послуг у ТСЦ МВС та/або Експертній службі МВС суб`єкти звернення реєструються в системі керування чергою за допомогою онлайн-сервісу, термінала або уповноважених працівників (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 777).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку № 777 надання послуги суб`єкту звернення здійснюється відповідним ТСЦ МВС та/або Експертною службою МВС у день та час, визначені в талоні про реєстрацію в системі керування чергою.

Приміщення ТСЦ МВС та Експертної служби МВС, у яких функціонує система керування чергою, облаштовуються інформаційними табло, які відображають інформацію про поточні дату й час, номери реєстрації суб`єктів звернення в системі керування чергою та номери робочих місць адміністраторів ТСЦ МВС та/або працівників Експертної служби МВС, які надаватимуть послуги (пункт 13 розділу ІІ Порядку № 777).

Пунктом 14 розділу ІІ Порядку № 777 встановлено, що запрошення суб`єкта звернення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, здійснюється шляхом звукового та/або візуального оповіщення адміністратором ТСЦ МВС або працівником Експертної служби МВС, або в автоматичному режимі засобами системи керування чергою (за наявності технічної можливості) у порядку черговості з урахуванням часу, зазначеного в талоні про реєстрацію в системі керування чергою, крім випадків, передбачених пунктом 7 розділу III цього Порядку.

Як вже було зазначено вище, у разі неявки суб`єкта звернення протягом трьох хвилин із моменту першого запрошення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, його номер реєстрації в системі керування чергою системою автоматично скасовується.

Замість скасованих номерів реєстрації в системі керування чергою створюються нові номери реєстрації в системі керування чергою, які потрапляють в загальний доступ для запису через термінал або за допомогою уповноваженого працівника.

Отже, у випадку автоматичного скасування номеру реєстрації в системі керування чергою у разі неявки суб`єкта звернення, для отримання послуги суб`єкт звернення повторно реєструється в системі керування чергою через термінал або за допомогою уповноваженого працівника сервісного центру МВС.

Проте Позивачем під час виконання посадових обов`язків надано три адміністративні послуги із порушенням нормативно-правових актів, якими має керуватись адміністратор ТСЦ у своїй службовій діяльності.

Крім цього, 30 січня 2024 року здійснено за заявою №2125926493 реєстрацію належного користувача транспортного засобу (далі ТЗ) марки MERCEDES-BENZ VITO, який поставлений на тимчасову реєстрацію, за відсутності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

Колегія суддів висновує, що Позивач, перебуваючи на державній службі мав би усвідомлювати протиправність своїх дій під час виконання посадових обов`язків, оскільки був ознайомлений із ними та мав неухильно їх дотримуватись.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність вини позивача, то апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що Позивач мав би усвідомлювати протиправність своїх дій під час виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що Наказ Головного сервісного центру МВС №278 с/о від 06.08.2024 року про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання його протиправними та скасування.

З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Вказані вище обставини є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головний сервісний центр МВС - задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №260/5872/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін