Ухвала
від 28.04.2025 по справі 380/21175/24
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 380/21175/24

адміністративне провадження № К/990/14326/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року

у справі № 380/21175/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 члена ВГО «Журналісти проти корупції» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 член ВГО «Журналісти проти корупції» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, в якому просив:

- задовольнити вимоги члена ВГО «Журналісти проти корупції» ОСОБА_1 про визнання дій відповідача - Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення незаконними та протиправними щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит ВСП001/22/07/24-2 від 22 липня 2024 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо невиконання обов`язку, передбаченого пунктом шостим частини першої статті 14 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», а саме надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 22 липня 2024 року № ВСП001/22/07/24-2.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 10 грудня 2020 року у справі № 9901/105/20, від 25 червня 2019 року у справі №9901/925/18 та від 30 вересня 2021 року у справі № 9901/391/20, а також постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 817/1432/15 щодо пункту 5 частини першої статті 24 Закону України № 2939-VI.

Проте, Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Так у цій справі суд апеляційної інстанції не застосував приписів норм пункту 5 частини першої статті 24 Закону України № 2939-VI, що свідчить про формальне зазначення скаржником підстав касаційного оскарження.

Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судового рішення у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Так у результаті перевірки зазначеної підстави Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції не застосував положення нормативно-правового акту щодо якого, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

Отже, Суд відхиляє посилання скаржник на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 380/21175/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 члена ВГО «Журналісти проти корупції» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.04.2025
Оприлюднено30.04.2025
Номер документу126937949
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації

Судовий реєстр по справі —380/21175/24

Ухвала від 28.04.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мацедонська В.Е.

Постанова від 11.03.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 18.02.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 18.02.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 24.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Ухвала від 22.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шевчук Світлана Михайлівна

Рішення від 19.12.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Клименко Оксана Миколаївна

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Клименко Оксана Миколаївна

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Клименко Оксана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні