Рішення

від 15.04.2025 по справі 544/700/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/700/24

пров. № 2/544/107/2025

Номер рядка звіту 35

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2025 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,

представника позивача ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» - Лук`янової Ю.В. (діє на підставі трудового договору від 01.06.2020 та Положення про юридичну службу),

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С. В. (діє на підставі ордера серія ВІ № 1217104 від 12.05.2024),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз - Трейдинг»</a> (далі - ТОВ «Лубнигаз - Трейдинг») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідачів.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз - Трейдинг»</a> у квітні 2024 року звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу у розмірі 5264,37 грн., штрафу у розмірі 526,43 грн. та судових витрат у справі у розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позову вказано, що 07.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз - Трейдинг» та ОСОБА_1 було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 176-ПК/1 постачання природного газу. На виконання п. 4.4. Договору Позивач, на підставі отриманих даних від Оператора направив на електронну адресу Відповідача примірник акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період. Споживачем підписаний оригінал акту приймання-передачі газу неповернутий позивачу і письмової обґрунтованої відмови від підписання не надано. Тому, відповідно до п. 4.5 договору, акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - ОСОБА_1 зазначено ЕІС-код споживача природного газу - НОМЕР_2 спожито 106,00 куб.м. На виконання умов договору позивач поставив природний газ у серпні 2022 року, а відповідач прийняв поставлений природний газ на загальну суму 5264,37 грн. Факт виконання позивачем договірних зобов`язань з постачання природного відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актом приймання-пере; природного газу № 2052 від 31.08.2022 на суму 5264,37 грн. Враховуючи викладене просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 5264,37 грн., штраф у розмірі - 526,43 грн. та судові витрати у розмірі - 3028,00 грн.

03.04.2025 представник позивача уточнив позовні вимоги, враховуючи те, що було залучено співвідповідача ОСОБА_2 , яка є власником нежитлового приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 . Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» основний борг у сумі 5264,37 грн. та судові витрати у розмірі 3028 грн. В частині стягнення штрафу у розмірі 526,43 грн. позивач відмовляється від стягнення. Також представник позивача вказав, що зважаючи на предмет позову у даній справі, її нескладність та незначний обсяг доказів, які підлягають дослідженню та були подані представником відповідача - адвокатом Ступніком С.В., ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» вважає, що заявлений адвокатом до стягнення до стягнення з позивача розмір витрат не пропорційний до предмета спору, не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), а визначений розмір представником відповідача адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені відповідачем витрати на правову допомогу адвоката на позивача.

13 травня 2024 року від представника відповідача адвоката Ступніка до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Пояснив, що об`єкт, якого стосується даний спір (кафе за адресою АДРЕСА_2 ), не використовує природній газ з 2021 року, що однозначно вбачається, зокрема, з доданих до позовної заяви актів з підтвердження відсутності споживання газу за показниками лічильника. Також на електронну адресу постачальника газу в січні 2022 року було направлено лист щодо необхідності механічного відключення газу, що свідчить про освідомленість позивача про відсутність об`ємів споживання газу та відповідно, його розподілу. Акти про надані позивачем послуги не підписані споживачем. Об`єкт якого стосується даний спір (кафе за адресою АДРЕСА_2 , не перебуває у власності відповідача з 2012 року (належить іншій особі), а також у останнього немає ніяких речових прав щодо вказаного об`єкту. Підпис на заяві про приєднання № 176-ПК/1 від 31.12.2015 відповідачу не належить.

16 травня 2024 року від представника позивача АТ ОГС «Лубнигаз» надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання зазначила, що 12.05.2024 року ТОВ «Лубнигаз - Трейдинг» отримано відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ТОВ «Лубнигаз - Трейдинг» про стягнення заборгованості. Ознайомившись з відзивом на позовну заяву, ТОВ «Лубнигаз - Трейдинг» вважає аргументи відповідача такими, що підлягають відхиленню, з огляду на наступне. Щодо об`єкта, якого стосується даний спір (кафе за адресою АДРЕСА_2 ) не використовує газ з 2021 року. Відповідач помилково стверджує про те, що не використовує газ з 2021 року на підставі наступного. З грудня 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз - Трейдинг»</a> постачав природний газ ОСОБА_1 , а останній своєчасно здійснював оплату до серпня 2022, що вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 17.05.2024 року. Щодо листа, який нібито був направлений на адресу постачальника в січні 2022 року повідомляємо наступне. По-перше, у січні 2022 року листа від ОСОБА_1 Позивач не отримував. По-друге, ТОВ «Лубнигаз - Трейдинг» є постачальником природного газу, тобто механічне відключення газу не входить до його компетенції. Щодо твердження Відповідача, про те, що акти приймання-передачі природного газу не підписані відповідачем. Відповідно до п. 4.4. Договору № 176-ПК/1 постачання природного газу від 07.12.2020 року на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС, Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. У серпні 2022 згідно даних Оператора ГТС Споживач спожив природний газ в обсязі 106,00 куб. м., вказані обсяги були передані Постачальнику через інформаційну платформу. На підставі наданої інформації Оператора ГТС, Постачальник сформував і направив на електронну адресу Відповідача рахунок і акти приймання - передачі природного газу з обсягом 106,00 куб. м. на суму 5 264,37 грн. Згідно п. 4.5 Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Тому, Відповідач помилково вважає, що Постачальник не довів факт споживання газу, так як дані по спожитих обсягах надає Оператор ГТС/Оператор ГРМ. Щодо твердження Відповідача, що об`єкт (кафе за адресою с. Олександрівка, вул. Київська, 2-А), якого стосується даний спір, не перебуває у власності відповідача з 2012 року, а також у останнього немає ніяких речових прав щодо вказаного об`єкту. Згідно відомостей про об`єкт нерухомого майна (додаток 1 до відзиву на позовну заяву), який надано як доказ, адреса вказана Пирятинський р-н, с. Олександрівка, вул. Київська, будинок 2в, а ніяк не 2-А, тобто даний доказ не є належним, а доводи відповідача необґрунтованими. Щодо підпису на договорі № 176-ПК/1 від 07.12.2020 який не належить Відповідачу вважаємо, що представник Відповідача вводить в оману суд на підставі наступного. ОСОБА_1 , як Споживач природного газу підписав Договір № 176-ПК/1 постачання природного газу від 07.12.2020 і відповідно поніс повну відповідальність за правильність зазначених ним у цьому Договорі реквізитів та зобов`язався своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків (п. 12.6 Договору) Певний період часу здійснював свою комерційну діяльність, отримуючи природний газ від ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», проводив своєчасні оплати за спожитий природний газ і т.д. як споживач природного газу за адресою АДРЕСА_2 . У ОСОБА_1 наявний об`єкт який підключений до газорозподільної системи це кафе за адресою АДРЕСА_1 про що він не заперечує. У ОСОБА_1 укладений Договір розподілу природного газу та присвоєний Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу (НОМЕР_3). У ОСОБА_1 наявний об`єкт (кафе за адресою АДРЕСА_1 ) який підключений до газотранспортної системи і присвоєно споживачу Оператором ГТС персональний ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу (56ZG-DSO-2800005). У ОСОБА_1 наявний укладений договір з постачальником природного газу (Договір № 176-ПК/1 постачання природного газу від 07.12.2020 року) ОСОБА_1 був включений в реєстр споживачів природного газу у серпні 2022. У ОСОБА_1 до серпня 2022 року була відсутня заборгованість за спожитий природний газ перед ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг». Тобто, наявні всі підстави для постачання природного газу ОСОБА_1 у серпні 2022 року. Твердження Відповідача викладені у відзиві на позовну заяву помилкові і нічим не доведені, крім того Відповідач вводить в оману суд стверджуючи що не використовував природний газ з 2021 року і не підписував Договір № 176-ПК/1 постачання природного газу від 07.12.2020.

19 червня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ступніка С.В. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що відповідач отримав відповідь на відзив на позовну заяву та висловлює свої заперечення з наступних підстав. На електронну адресу АТ «Лубнигаз» ІНФОРМАЦІЯ_3 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 в січні 2022 року було направлено лист щодо необхідності механічного відключення газу, що свідчить про освідомленість позивача про відсутність об`ємів споживання газу. Лист аналогічного змісту було надано до канцелярії АТ «Лубнигаз» представником ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 , в присутності якого вказаний лист було зареєстровано в системі діловодства. Об`єкт, якого стосується даний спір (кафе за адресою АДРЕСА_2 (наразі - готельний комплекс з кафетерієм - Київська 2-В)., не перебуває у власності відповідача з 2012 року (належить іншій особі), а також у останнього немає ніяких речових прав щодо вказаного об`єкту. ОСОБА_1 взагалі не належать об`єкти нежитлової нерухомості ні за адресами по АДРЕСА_1 , ні будь-де. Підпис на договорі № 176-ПК/1 від 07.12.2020 відповідачу не належить.

27 листопада від представника позивача АТ ОГС «Лубнигаз» до суду надійшло пояснення, у якому останній зазначив, що відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496. Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Відповідач ОСОБА_1 був споживачем природного газу постачальника «ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» та включений до Реєстру споживачів постачальника та споживав природний газ за адресою АДРЕСА_1 ; на його ім`я відкрито особовий рахунок, ЕІС код НОМЕР_4. Отже, з врахуванням положень ст.ст. 316-322 ЦК України, упродовж виникнення спірних правовідносин відповідач є споживачем природного газу позивача за вказаною адресою. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Товариством з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» надаються послуги з постачання природного газу, а відповідач, в свою чергу, споживає зазначені послуги, що свідчить про наявність між позивачем і відповідачем взаємних зобов`язань. Оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які йому надавало ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», то у нього виник обов`язок сплатити за ці послуги. Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з постачання природного газу не виконав, плату за спожиті послуги у повному обсязі не здійснював, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість за надані послуги, що підтверджується наданими доказами та довідкою про фінансовий споживача за постачання природного газу.

Рух справи.

Ухвалою від 15 квітня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 26).

Ухвалою від 20 грудня 2024 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 (а.с. 117).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, пояснила, що 07.12.2020 між ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 176-ПК/1 постачання природного газу. Згідно умов договору ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання сплачувати за отриманий газ. Із січня 2021 року відповідач отримував природній газ у обсягах, які було передано оператором ГРМ. Відповідач жодного разу не заперечував, щодо отримання природного газу, щодо обсягів, вчасно сплачував за обсяги, підписував первинні документи, жодного разу не наголосив на тому, що він не є споживачем. ОСОБА_1 здійснив господарську діяльність у кафе за адресою АДРЕСА_1 . Це нежитлове приміщення. Згідно ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ЖКП це результат господарської діяльності спрямований на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях. Споживач згідно терміну Закону це фізична чи юридична особа, яка отримує послуги. Представник відповідача не заперечує, що послуга була отримана, що саме ОСОБА_4 споживав дану послугу, що саме він сплачував послугу за період із січня 2021 року по грудень 2021 року. Спірний період, це серпень 2022 року. Постачальнику передають обсяги оператор ГРМ. У ОСОБА_4 іншого постачальника у серпні 2022 року не було, був тільки позивач. Тому оператор ГРМ передав постачальнику обсяги у розмірі 106 м.куб і постачальником у свою чергу зобов`язаний виставити рахунок споживачу. Даний рахунок було направлено споживачу на поштову адресу, але на сьогоднішній день рахунок не сплачено, тому вони звернулися до суду. У суд пішли із періодом за серпень 2022 року, спірного періоду з січня по грудень 2022 року, коли послуга також надавалася за цей спірний період, тому вони не подавали дані первинні документи із січня 2021 року по грудень 2021 року, оскільки вважають, що вони не є доказами за спірний період. Вимоги у позові виставляються за адресою АДРЕСА_1 . На постачання договір укладався ОСОБА_1 , він є у матеріалах справи. ОСОБА_4 отримував природній газ є акти прийому-передачі природного газу. З фізичною особою ОСОБА_4 договір укладався шляхом приєднання, так із січня 2021 року по грудень 2021 року ОСОБА_4 споживав природній газ і сплачував за нього, це є типовим договором постачання природного газу. Письмовий договір з ОСОБА_4 не укладався, він приєднався шляхом споживання і оплати. Чи має право ОСОБА_4 користуватися природнім газом за даною адресою і чи належить це приміщення ОСОБА_4 позивач не перевіряв. ОСОБА_1 здійснював усі дії як споживач, передавав показники лічильника, приїжджав на звірку до постачальника природного газу. Наявна заборгованість лише за серпень 2022 року, потім постачання припинилося. Показник за серпень 2022 року передав постачальник ГРМ. Є акт перевірки вузла обліку, лічильника, і знято було показник 12191, ОСОБА_4 допустив контролера до лічильника, підписав акт. Обсяги ОСОБА_4 не оскаржувалися, йому направлялася досудова вимога і попередження на адресу Київська, 2а с. Олександрівка. За інформацією представника ГРМ ОСОБА_4 підписав акт звірки. Оператор ГРМ, як постачальник їм передає ЕІС-коду позивача, він єдиним, тобто по ЕІС-коду є інформаційна платформа, ЕІС-коду відображається на інформаційній платформі. Виставляють рахунки позивач по показниках, які передає оператор ГРМ, виставляють рахунки. Приєднанням споживача є споживання природного газу. Споживачі із кодами присвоєними оператором ГРМ, а саме АТ «Лубнигаз» були їхніми споживачами. Позивач був єдиним постачальником. Вони надавали послуги споживачам, отримував рахунки і сплачував їх. Це уже є приєднанням до умов типового договору постачання природного газу. Підпис договору є не підписання заяви приєднання, споживання і оплата рахунків постачальника. У кожного споживача присвоєна адреса і ЕІС-коду, прізвище, ім`я по батькові. Якщо споживач заперечує у отриманні послуги, від постачальника, він пише заявку оператору ГРМ на припинення газопостачання та перестає бути їхнім споживачем.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ступнік С. В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що об`єкт кафе у АДРЕСА_1 , з 2012 року належить ОСОБА_5 . Станом на 2021 та 2022 роки ніяких речових прав у ОСОБА_1 на нього не було. Питання споживання у 2021 році зазначив, що хтось споживав і хтось оплачував, але з 2021 року цей об`єкт був переведений на інший вид палива, тобто встановлені твердопаливні котли і споживання газу не відбувалося, про що формально ОСОБА_4 у січні 2021 року повідомив позивача. Жодних документів ОСОБА_4 фізично не підписував, якщо надходили якісь платежі отримані постачальником, то це не значить, що саме ОСОБА_4 їх здійснював. У разі належного повідомлення постачальника про необхідність відключення на початку 2022 року, то ніяким чином не може бути здійснено постачання неоплачене у 2022 році. Посилання представника позивача на якісь нібито відомості отримані від іншої юридичної особи поза рамками прямих відносин між позивачем і відповідачем це ніяким чином не підтверджено у рамках даної справи, не надано відповідні докази і питання щодо їх належності та допустимості також не може бути оцінено ні сторонами ні судом, оскільки таких письмових документів немає. Вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не є доведеними, зокрема щодо персони самого відповідача і за таких умов підстав для задоволення позову немає. Заява про припинення газопостачання, він не заперечує, що була написана від імені ОСОБА_1 , який формально міг отримувати послуги, але це не лежить у рамках того періоду про який говорить позивач, серпень 2022 року, прохання про відключення відбулося у січні 2022. Не заперечує, що ОСОБА_4 у певний період часу використовував газ, до січня 2022 року. Із 2021 року споживання газу фізично не відбувалося, оскільки система була переведена на інший вид палива, про це був повідомлений постачальник.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розглядом справи була повідомлена належним чином. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило. Судом було надано достатньо часу, щоб відповідач скористався правом на подачу відзиву чи письмових пояснень, проте ОСОБА_2 не скористалася наданим правом.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що власницею є ОСОБА_6 , по АДРЕСА_1 , це комерційне приміщення, комунальна діяльність здійснює дружина та мати ОСОБА_4 . Був лист на від`єднання даного приміщення за даною адресою від газопостачання. Він був наданий і він особисто його відвозив у газову службу, у центральне відділення Лубнигаз, адресу не пам`ятає, приблизно 2 роки тому, це було на початку 2022 року. Приїхавши він чекав у приймальні, потім його запросили у кабінет за стіл, лист у нього прийняли, він поставив підпис у журналі, що передавав цей лист. Приміщення було на першому поверсі, двері справа. Лист здавав у кабінеті, де було 4 чи 5 робочих місць, лист віддав людині, що сиділа справа. Підписався у журналі отримання вхідної кореспонденції. Кому саме віддавав листа, прізвища він не пам`ятає.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» здійснює діяльність з постачання природного газу, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та господарських формувань (а.с. 17-21).

У позові представник ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» вказує, що ОСОБА_1 здійснюючи свою підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , не виконав умови Договору позивача, який поставив у серпні 2022 року природний газ на суму 5264,37 грн., не сплативши за останній кошти.

Суд не може погодитися з вказаними підставами у позові щодо солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за постачання природного газу з огляду на наступне.

Відповідач ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець 07.12.2020 підписав Договір № 176-ПК/1 з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» про постачання природного газу. Відповідно до п. 12.1 Договору, останній набув чинності з дати його підписання та діяв в частині зобов`язань щодо прийняття/передачі природного газу до 31.12.2020 року (а.с. 8-12).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.09.2023 року у справі 917/1170/23 за позовом ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 7621,22 грн. (а.с. 5-7) було зафіксовано факт, що 29.05.2020 зареєстровано припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . Тобто, на час укладення договору № 176-ПК/1 постачання природного газу та у визначений позивачем період серпень 2022 року ОСОБА_1 не мав статусу підприємця (а.с. 6).

Як було встановлено у судовому засідання та наголошено представником відповідача ОСОБА_1 за погодженням з ОСОБА_2 до січня 2022 року отримував послуги з транспортування природного газу.

13.01.2022 відповідач ОСОБА_1 подав до ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» заяву про від`єднання від системи у зв`язку з переходом на інший вид палива (а.с. 37).

Проте, ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг», як вказують у позові продовжувало надавати послуги.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 орендує земельну ділянку. Відповідно ж до цієї інформації відповідач ОСОБА_1 має у власності будинок розташований по АДРЕСА_3 (а.с. 67).

Будівля розташована по АДРЕСА_1 до якої було під`єднано газопостачання на праві власності належить ОСОБА_2 , про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 80-81). Остання складається з будівлі, пункту автосервісу та об`єкту житлової нерухомості.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з частинами першою четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів та стороною позивача у визначений нормами процесуального права спосіб не доведено, що ОСОБА_1 у серпні 2022 року прийняв поставлений природний газ на загальну суму 5264,37 грн.

На підставі викладеного, заявлені у справі вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Позивача боргу за постачання природного газу не можуть бути задоволені з підстав пред`явлення вимоги до неналежного відповідача.

Неналежним відповідачем є особа, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пунктом 12.1 Договору № 176-ПК/1 від 07.12.2020 встановлено строк дії останнього до 31.12.2020 року, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Оскільки, а ні ОСОБА_1 , а ні ОСОБА_2 не заявили про розірвання та/або припинення дії Договору то останній відповідно до п. 12.2 вважався продовженим до дати подачі ОСОБА_1 заяви про від`єднання, тобто до січня 2022 року (в частині отримання послуг ОСОБА_1 ) (а.с. 12).

Оскільки ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» надають послуги з газопостачання, а ОСОБА_2 , як було встановленор, є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , то суд дійшов висновку про існування між названими сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору.

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Типовий договір постачання природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, постачання (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ, яким на території Лубенського району є АТ ОГС «Лубнигаз», обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс).

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» і Кодексом газорозподільних систем. Згідно розділу 6 глави 3 Кодексу газорозподільних систем Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Типовий договір постачання природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 7.4 розділу VII вказаного Типового договору споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, що відповідає Типовому договору постачання природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора а Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензування діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору постачання природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення постачання природного газу на його об`єкт.

По адресі АДРЕСА_1 , у серпні 2022 року здійснювалося постачання природного газу, що не оспорювалося сторонами.

Власником вказаного об`єкту відповідно до Інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2 , яка була залучена співвідповідачем по справі.

Таким чином, між сторонами, зокрема ОСОБА_2 на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини з постачання природного газу.

Згідно з умовами укладеного договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з постачання природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Послуга з постачання природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживач до газорозподільної системи і постачання належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Пунктом 1 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Відповідно Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня заступного календарного року (п. 4 гл. 1 розділ І Кодексу газорозподільних систем).

Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 п. 5 визначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 п. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Як вбачається з розрахунку нарахування та заборгованості за послугу постачання природного газу абонента за адресою АДРЕСА_2 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу станом на 21.09.2023 складає 5264,37грн. (а.с. 4).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з постачання природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Згідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» часниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавцями комунальних послуг, послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) беруться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 ЖК України плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Позивачем зазначено, що відповідно до Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2725 від 22.12.2021 року для АТ «Лубнигаз» з 01.01.2022 року встановлено тариф 2,388 грн. за 1 м3 на місяць (з урахуванням ПДВ).

За газовий рік (2020-2021 р.р.) Споживачем спожито природний газ в обсязі 3157 куб. м

3157 куб. м : 12 міс. х 2,388 грн. за 1 куб. м. = 628,55 грн. за 1 місяць з 01.01.2022 р.

За газовий рік (2021-2022 р.р.) Споживачем спожито природний газ в обсязі 2986 куб. м

2986 куб. м : 12 міс. х 2,388 грн. за 1 куб. м. = 594,22 грн. за 1 місяць з 01.01.2023 р.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору постачання природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідач скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов`язкам, свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконував, а саме не сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 приєдналася до умов Типового договору постачання природного газу, отримувала послуги з постачання природного газу, проте обов`язок щодо оплати цих послуг не виконала, оплату не здійснювала.

Згідно наданого розрахунку нарахування заборгованості за послугу постачання природного газу абонента ОСОБА_2 у серпні 2022 року становить 5264,37 грн.

За нормами ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов`язкам, свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем в сумі 5264,37 грн. Вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог. Судові витрати.

Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 259 ЦПК України).

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» підлягають задоволенню і з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за розподіл природного газу у сумі 5264,37 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним понесені позивачем судові витрати в сумі 3028,00 грн. (а.с. 4) покласти на відповідача ОСОБА_2 .

Щодо витрат понесених відповідачем ОСОБА_1 за отриману професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Ступніком С.В. та ОСОБА_1 укладено Угоду № 114 про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) від 12.05.2024.

Відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Ступніком С.В. згідно Угоди № 114 від 12 травня 2024 року, сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг): підготовка та подання відзиву на позовну заяву: опрацювання законодавчої бази, робота з Державними реєстрами, аналіз судової практики з спірного питання, формування правової позиції, роботи в підсистемі «Електронний суд» 3 год. (за 1 год. 2000 грн.) - 6000 грн.; участь в судових засіданнях 3 год. (1 год. 2000 грн.) - 6000 грн., загальний розмір правничих витрат складає 12000 грн. (а.с. 121-131).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із заборгованістю по оплаті житлово-комунальних послуг; матеріали справи не містять великої кількості документів для опрацювання та аналізу. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Так, адвокатом готувався відзив (а.с. 34-38), заперечення на відповідь на відзив (а.с. 63-64), заяви, клопотання (а.с. 29, 57, 65, 66-68, 89-93, 121-131, 148-150).

Крім того, адвокат брав участь у судових засіданнях: 05.08.2024 - 1 год. 37 хв.; 27.11.2024 - 1 год. 40 хв.; 20.12.2024 - 9 хв. та 15.04.2025 - 46 хв. (а.с. 76-78, 97-101, 114-116, 156-159), а всього 4 год. 11 хв., що навіть перевищує норму виставленого часу на оплату.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ТОВ «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 9000 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» заборгованість за постачання природного газу у сумі 5264 (п`ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг» на користь ОСОБА_1 витрати понесені останнім на правничу допомогу у сумі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», адреса місця знаходження: м. Лубни Полтавської області, вул. Л.Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 .

Суддя Ю.О.Ощинська