Постанова від 16.04.2025 по справі 914/2926/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2025 р. Справа №914/2926/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. КравчукО.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 03.12.2024 (вх. № 01-05/3513/24 від 04.12.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 (повний текст рішення складено 11.11.2024, м. Львів, суддя М.Р. Король)

у справі № 914/2926/22

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів

до відповідача Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Молдова», м. Трускавець Львівської області

про стягнення 4 943 442,57 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Вовненко О.В.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій Молдова» (далі ДПзІІ ДП «Медісан») про стягнення 4943442,57 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з актом технічної перевірки комерційного вузла обліку газу (ВОГ) від 09.09.2021р. №6048 на об`єкті відповідача знято лічильник газу АГК G-250 на повірку, за результатами якої встановлено непридатність лічильника, про що ДП «Львівстандартметрологія» було видано довідку від 13.09.2021р. № 35/09599 та Товариством складено акт від 20.10.2021р. №189 про непридатність лічильника до експлуатації та необхідність проведення його ремонту;

Відповідно, позивач вважає, що відповідач мав би встановити новий прилад обліку у строк до 15.09.2021р., як передбачено актом технічної перевірки від 09.09.2021р. №6048, однак, такі дії останнім не здійснено, а тому позивачем на підставі акта-розрахунку від 21.09.2022р. у період з 13.09.2021р. (дати визнання лічильника непридатним) до 02.11.2021р. (встановлення лічильника газу на комерційному ВОГ після проведення ремонту) проведено перерахунок об`єму спожитого газу відповідно до пункту 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (далі Правила) на суму 4 943 442,57 грн.

Відтак, позивач стверджує, що у разі визнання ЗВТ непридатним та протягом часу перебування лічильника у ремонті, розрахунок спожитого газу слід проводити відповідно до п. 5.13. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання. У зв`язку із цим, вважає, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» правомірно проведено розрахунок спожитого газу за період часу з 13.09.2021р. до 02.11.2021р. у розмірі 4 943442,57 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2023 у справі №914/2926/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 28.08.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 4 943 442,57 грн вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та 163 133,61 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що полягало у застосуванні, зокрема, положень пункту 5.13 Правил, який не підлягав застосуванню, оскільки спірні правовідносини регулюються Кодексом ГРМ та підлягають застосуванню, зокрема, положення пункту 6 глави 7 розділу Х, підпункту 3 пункту 2 глави 7 розділу Х, глави 1 розділу ХІ Кодексу ГРМ за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, а рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2023 залишити в силі.

19.03.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, ухвалено постанову, якою постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023р., рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2023р. та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 28.08.2023р. у справі №914/2926/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2024 у даній справі №914/2926/22, яким рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, зазначено про те, що ухвалюючи рішення у даній справі суди встановили, що 09.09.2021р. працівниками Товариства складено акт № 6048 технічної перевірки комерційного ВОГ (вид акту зняття ЗВТ), згідно з яким у точці обліку Підприємства за адресою: м. Трускавець, вул. Городище, 12, знято лічильник газу АГК 0-250 на повірку. Лічильник поміщено в транспортувальний пакет, опломбовано та скеровано в лабораторію Товариства. Тобто, судами встановлено, що лічильник газу було знято на повірку. Втім, судом першої інстанції, а потім і судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою, що відповідно до Кодексу ГРМ повірки бувають періодичними, позачерговими чи експертними. Кодексом ГРМ передбачені різні методи розрахунків обсягу спожитого природного газу, які залежать від виду повірки (періодична, позачергова, експертна), судам необхідно було встановити вид повірки та в залежності від встановленого застосувати відповідну методику розрахунків обсяг спожитого природного газу, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що судами зроблено не було. Вказане має суттєве, ключове та вагоме значення для правильного вирішення даного спору.

Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 09.04.2024р., справу №914/2926/22 передано на розгляд судді Король М.Р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі №914/2926/22 відмовлено в позові повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Молдова» 148 303,28 грн судового збору, який був сплачений за розгляд судом касаційної інстанції скарги на постанову суду апеляційної інстанції та 15 000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.

Судом першої інстанції з письмових пояснень представника АТ «Львівгаз» встановлено, що повірка, на яку було знято ЗВТ 09.09.2021р. була періодичною, а саме через 2 роки після останньої повірки, як того вимагає п.41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016р. №1747.

Суд першої інстанції зазначив, що у своїй постанові від 19.03.2024 року Верховний Суд роз`яснив, що згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ (Порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими, тобто вказаний розділ врегульовує питання щодо періодичної повірки), зокрема, за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

За таких обставин, позивач повинен був здійснювати нарахування об`ємів природного газу у точці комерційного обліку у відповідності до глави 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Не погодившись з даним рішенням суду Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 03.12.2024 (вх. № 01-05/3513/24 від 04.12.2024) у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 по справі №914/2926/22 та прийняте нове, яким позов АТ «Львівгаз» задовольнити. Здійснити розподіл судових витрат.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції під час нового розгляду справи в порушення ч. 1 ст. 316 ГПК України, не виконав вказівки Верховного Суду. Зокрема, суд не застосував до спірних правовідносин норми Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. №618, при тому, що в значній кількості судових спорів Верховний Суд до спірних правовідносин неодноразово застосовував норми даного нормативного-правового акту, що відображено в ряді судових рішень.

Скаржник вказує, що оскільки, Кодекс газорозподільних систем не регулює порядку розрахунку обсягу спожитого природного газу в період проведення ремонту ЗВТ, в спірній ситуації з метою забезпечення правової визначеності та гармонії в праві, слід керуватись Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, норми яких покликані врегулювати спірні правовідносини.

Окрім того, оскільки, лічильник споживача за результатами повірки визнано непридатним, через те що похибка перевищує допустиме значення (лічильник газу веде викривлений облік), обсяги спожитого природного газу пораховані цим лічильником за три аналогічних періоди споживання природного газу не можуть бути взяті до уваги, адже такий лічильник не відповідає вимогам щодо правильності ведення обліку, отже вузлом обліку не забезпечена єдність вимірювань, тому на підставі абз. 2 ч.3 ст. 18 ЗУ Про ринок природного газу його показники не можуть братися до уваги. При цьому, неправильне застосування судом першої інстанції абзацу 6 п. 2 глави 7 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем надає можливість споживачу зловживати правом, набуваючи, при цьому, право власності на природний газ за рахунок Оператора ГРМ, що суперечить концепції правової держави та підриває основоположні принципи її побудови.

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Молдова» подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/1611/25 від 02.03.2025), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 16.04.2025 з`явився представник відповідача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 16.04.2025 позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомленний про час та дату судового засідання.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. №09420WGT9MAP016, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498 (із відповідними змінами та доповненнями).

Відповідно до умов типового договору (далі - Договору), оператор газорозподільних систем (ГРМ) (Товариство/Позивач) зобов`язується надати споживачу (Підприємству/Відповідачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 Договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГРМ. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному кодексом газорозподільних систем.

У додатку №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача», який був доданий Товариством до заяви-приєднання, зазначено про встановлення у точці обліку за адресою: м.Трускавець, вул. Городище, 12 лічильника марки ЛГК № 8250 типорозміру G250, рік випуску 2003.

09.09.2021р. працівниками Товариства складено акт №6048 технічної перевірки комерційного ВОГ (вид акта зняття ЗВТ), згідно з яким у точці обліку Підприємства за адресою: м.Трускавець, вул. Городище, 12, знято лічильник газу АГК 0-250 на повірку. Лічильник поміщено в транспортувальний пакет, опломбовано та скеровано в лабораторію Товариства.

З акта слідує, що після зняття лічильника газу представниками позивача було встановлено технологічну перемичку, а також зазначено про необхідність встановлення ЗВТ не пізніше, як до 15.09.2021р. Акт підписаний споживачем без зауважень.

За результатами повірки лічильника газу ДП «Львівстандартметрологія» складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 13.09.2021р. №35/09599, у якій зазначено, що лічильник заводський номер 8250, 2003 року випуску не відповідає вимогам Р50-071-98, Ф02.784.008Д2, похибка перевищує допустимі значення.

У подальшому, 20.10.2021р. лабораторією з повірки лічильників, обчислювачів, коректорів та перетворювачів відділу лабораторних вимірів управління метрології Товариства за участю представника Підприємства було складено акт №189 про непридатність лічильника до експлуатації, відповідно до якого споживачу рекомендовано провести ремонт лічильника газу заводський № 8250, 2003 року випуску.

Товариством 02.11.2021р. складено акт № 6819 введення в експлуатацію комерційного вузла обліку газу (вид акта встановлення ЗВТ з повірки), згідно з яким знято технологічну перемичку та встановлено у вузлі обліку газу (ВОГ) лічильник АГК 0-250 заводський номер 8250, 2003 року випуску з повірки.

Представниками Товариства 18.11.2021р. у присутності представника споживача складено акт про порушення № 000541, у якому зазначено про порушення Кодексу ГРМ, а саме: «п.5.13 «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затвердженого наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. №618 та зареєстрованих Мінюстом України 26.01.2006р. за №67/11941 тимчасово відсутні ЗВТ (знято ЗВТ на періодичну повірку до 15.09.2021р. згідно акта від 09.09.2021р. №6048, встановлена технічна перемичка).13.09.2021р. лічильник не пройшов повірку довідка про непридатність від 13.09.2021р. №35/09599. Тобто з 15.09.2021р. облік газу здійснювався по середньому споживанню, що суперечить Кодексу ГРМ, таким методом облік проводиться тільки на час повірки ЗВТ, а не на час ремонту ЗВТ (п.п. 3 п. 3 Глави 7 Розділу X)».

Товариство 21.09.2022р. скасувало акт про порушення від 18.11.2021р. №000541 (протокол від 21.09.2022р. №292/09) та 21.09.2022р. склало акт-розрахунок необлікованого об`єму природного газу відповідно до пункту 5.13 Правил за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання за період 13.09.2021р. - 02.11.2021р. на суму 4 943 442,57 грн.

Товариством 23.09.2022р. акт-розрахунок від 21.09.2022 надіслано Підприємству.

Також судом встановлено, що не погоджуючись із здійсненим щодо Підприємства донарахуванням об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі акта про порушення від 18.11.2021р. №000541, який скасований самим позивачем 21.09.2022р., Підприємство 16.11.2022р. звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії Товариства, оформленого протоколом від 17.01.2022р. №07/01 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 18.11.2021р. №000541.

Рішенням суду від 16.03.2023р. у справі №914/1755/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, оформлене протоколом від 17.01.2022р. № 07/01, щодо задоволення акта про порушення від 18.11.2022р. №000541, яким Підприємству, згідно з актом-розрахунком Товариства донараховано необлікований об`єм природного газу в розмірі 4 943 442,57 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 13, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015р., постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015р. «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України «Про ринок природного газу» (надалі Закон).

Згідно зі ст.41 Закону, регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті.

Регулятором є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до Закону регулятором був розроблений Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р.

Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункти 1, 2, 3 глави 1 розділу І «Загальні положення» Кодексу).

Згідно з правилами, які визначені в п.п. 1, 2 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ. та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VI цього Кодексу.

Порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими визначений главою 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно з пунктом 5.13 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, перерахунки об`єму протранспортованого газу проводяться у випадках, зокрема: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ.

За змістом п.6 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільчих систем, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) не буде підтверджено факт його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому, витрати, пов`язані з проведенням позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх ініціатором.

Главою 7 розділу Х Кодексу визначений порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими. Так, згідно з п.1, п.2 вказаної Глави власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

За відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2024р. у даній справі №914/2926/22, яким рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, зазначено про те, що ухвалюючи рішення у даній справі суди встановили, що 09.09.2021р. працівниками Товариства складено акт № 6048 технічної перевірки комерційного ВОГ (вид акту зняття ЗВТ), згідно з яким у точці обліку Підприємства за адресою: м.Трускавець, вул. Городище, 12, знято лічильник газу АГК 0-250 на повірку. Лічильник поміщено в транспортувальний пакет, опломбовано та скеровано в лабораторію Товариства. Тобто, судами встановлено, що лічильник газу було знято на повірку. Втім, судом першої інстанції, а потім і судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою, що відповідно до Кодексу ГРМ повірки бувають періодичними, позачерговими чи експертними. Кодексом ГРМ передбачені різні методи розрахунків обсягу спожитого природного газу, які залежать від виду повірки (періодична, позачергова, експертна), судам необхідно було встановити вид повірки та в залежності від встановленого застосувати відповідну методику розрахунків обсяг спожитого природного газу, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що судами зроблено не було. Вказане має суттєве, ключове та вагоме значення для правильного вирішення даного спору.

Судом першої інстанції виконано вказівки Верховного Суду, викладених у постанові від 19.03.2024 про встановлення виду повірки та в залежності від встановленого виду повірки застосовано відповідну методику розрахунків обсягу спожитого природного газу, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Так, з мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що з письмових пояснень представника АТ «Львівгаз» слідує, що повірка, на яку було знято 3ВТ 09.09.2021р. була періодичною, а саме через 2 роки після останньої повірки, як того вимагає n.41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих вимірювальної техніки, перебувають експлуатації, категоріями затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747.

У своїй постанові від 19.03.2024 року Верховний Суд роз`яснив, що згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ (Порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими, тобто вказаний розділ врегульовує питання щодо періодичної повірки), зокрема, за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Водночас абзацом шостим пункту 2 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акту про порушення. При цьому витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу, за винятком лічильників газу побутових споживачів. У разі невідповідності лічильників газу побутових споживачів нормативним документам у сфері метрології (за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності лічильника газу та приведення точки вимірювання у відповідність до вимог цього Кодексу забезпечуються відповідно до вимог пункту 5 глави 8 цього розділу, а витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються за рахунок Оператора ГРМ.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023р. у справі №914/1755/22, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз від 14.04.2023 залишено без задоволення. Залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у справі №914/1755/22, яким визнано недійсним рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, оформлене протоколом №07/01 від 17.01.2022р., щодо задоволення Акту про порушення №000541 від 18.11.2022р., яким Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Молдова» (ідентифікаційний код 04929052), згідно актом-розрахунком Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» донараховано необлікований об`єм природного газу в розмірі 4 943 442,57 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, тому немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023р. у справі №914/1755/22, яка набрала законної сили 30.05.2023 року, встановлено наступні обставини:

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, регулюються Кодексом газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р.

Абзацом шостим п. 2 гл. 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем передбачено, що за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Нормами Кодексу газорозподільних систем не передбачено, що в разі визнання ЗВТ непридатним до використання та відправлення його у ремонт, змінюється порядок розрахунку обсягу спожитого газу, передбачений абз. 6 п. 2 гл. 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем (за середньодобовими значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання) та застосовується порядок, передбачений п.5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р.

Отже, в силу ч. 4 ст.75 ГПК України, вказані вище обставини, які встановлені у справі №914/1755/22, в якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких ці факти були встановлені, не підлягають доказуванню в межах даної справи №914/2926/22.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, про те, що позивач повинен був здійснювати нарахування об`ємів природного газу у точці комерційного обліку у відповідності до глави 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем, якою передбачено, що за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що постанови Верховного Суду, які наведені позивачем в апеляційній скарзі, в яких, начебто, застосовано Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618 не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб?єктного складу учасників відносин, об?єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення, та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з?ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, у яких подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З?ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2020 у справі Nє910/10225/18.

При цьому, конкретних доводів щодо невідповідності оскаржуваного судового рішення усталеній практиці Верховного Суду щодо застосування норм Правил до спірних правовідносин, апелянтом також не наведено.

Скаржник також безпідставно просить суд врахувати доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), оскільки, на його думку, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що підприємство «Санаторій Молдова» зобов?язувалось у термін до 15.09.2021 встановити замість лічильника, якого працівники Оператора ГРМ зняли на повірку власний підмінний лічильник, однак, такого лічильника це підприємство не встановило.

Як правильно встановлено місцевим судом, 09.09.2021 працівниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» було демонтовано лічильник газу АГК 0-250 заводський номер 8250, 2003 року випуску та відправлено на повірку, про що складено акт №6048 від 09.09.2021. Також в акті було зазначено про встановлення у точці обліку перемички, у зв?язку із чим газопостачання не припинялося та зазначено про встановлення власних ЗВТ до 15.09.2021.

Однак, із акту №6048 від 09.09.2021 не вбачається, хто саме (оператор чи споживач) взяв на себе зобов?язання встановити власні 3ВТ на заміну демонтованого лічильника.

Водночас, Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не зазначено, якими нормами чинного законодавства передбачено можливість покладення на споживача обов?язку встановлення іншого 3ВТ на заміну витрат, як і не зазначено про правове регулювання відповідальності у разі невиконання такого обов`язку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності рішення суду першої інстанції та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі №914/2926/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 03.12.2024 (вх. № 01-05/3513/24 від 04.12.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі №914/2926/22 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак