Ухвала

від 09.04.2025 по справі 910/12100/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову ухвалити додаткове рішення

"09" квітня 2025 р. Справа№ 910/12100/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024

у справі № 910/12100/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

про визнання недійсними рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулись ОСОБА_1 (далі - позивач-1; ОСОБА_1 ; заявник-1) та ОСОБА_2 (надалі - позивач-2; ОСОБА_2 ; заявник-2) (разом - позивачі; заявники) до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (в подальшому - відповідач; Кооператив; АГК «Північ»; апелянт; скаржник) відповідно до якого позивачі просять визнати недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022 (скорочено - Протокол № 10).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/12100/23 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022; стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору - 1 342,00 грн; стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору - 1 342,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/12100/23 та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу по 18 333,50 грн. У задоволенні решти вимог заяв відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/12100/23. Ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні їх заяв про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/12100/23 - задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/12100/23 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсними рішення загальних зборів - повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/12100/23 - задоволено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/12100/23 - скасовано. Відмовлено у задоволенні заяв від 02.02.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції - повністю.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12100/23 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/12100/23 за апеляційною скаргою Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попереджали суд апеляційної інстанції, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає 20 000,00 грн. У акті наданих послуг, міститься застереження, що «вартість послуг за цим актом, які клієнт має сплатити складає 10 000,00 грн., адже адвокатське об`єднання у справі № 910/11564/23 здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 164 від 19.07.2022 та ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги № 261 від 07.06.2023».

Заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за розгляд апеляційної скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 мотивована тотожними обставинами.

В заяві ОСОБА_2 просить стягнути з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 також подана заява про стягнення з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на користь ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В заяві ОСОБА_2 зазначається, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/12100/23 за апеляційною скаргою Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попереджали апеляційний господарський суд, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, яку останні понесуть у суді апеляційної інстанції складає 40 000,00 грн. У акті наданих послуг, міститься застереження, що «вартість послуг за цим актом, які клієнт має сплатити складає 20 000,00 грн., адже адвокатське об`єднання у справі № 910/12100/23 здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 164 від 19.07.2022 та ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги № 261 від 07.06.2023». Отже, враховуючи те, що Адвокатське об`єднання «ВР Партнерс» одночасно здійснює надання правової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 910/12100/23, сплата наданих послуг здійснюється солідарно, тобто по 20 000,00 грн. кожний.

За переконанням ОСОБА_2 , витрати на правничу допомогу, згідно договору є доведеними, та підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 10.03.2025 заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12100/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12100/23 за заявами представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на 09.04.2025.

В судовому засіданні 09.04.2025 представник позивачів подані заяви підтримав та просив стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у відповідних розмірах.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2025 заперечував проти задоволення заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За змістом статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, які долучені до матеріалів заяв про прийняття додаткового судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення означених вище заяв, з огляду на наступне.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачами надано наступні докази (завірені копії):

- договір № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022;

- додаток № 22 від 19.04.2024 до договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022;

- акт наданих послуг від 18.11.2024 згідно договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022 на суму 20 000,00 грн.;

- звіт про обсяг наданих послуг від 10.03.2025 згідно договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022;

- договір № 261 про надання правової допомоги від 07.06.2023;

- додаток № 2 від 01.04.2024 до договору № 261 про надання правової допомоги від 07.06.2023;

- додаток № 3 від 19.04.2024 до договору № 261 про надання правової допомоги від 07.06.2023;

- акти наданих послуг від 10.03.2025 згідно договору № 261 про надання правової допомоги від 07.06.2023 - 2 шт. на суму 60 000,00 грн.;

- звіти про обсяг наданих послуг від 10.03.2025 згідно договору № 261 про надання правової допомоги від 07.06.2023 - 2 шт.

Поряд із цим, колегія суддів вказує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням того, що оскільки розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залежить, серед іншого, від результату остаточного вирішення спору у господарському суді (відмови чи задоволення позову), а також результату розгляду апеляційної скарги, вирішуючи питання розподілу судових витрат судова колегія зазначає, що зважаючи на задоволення апеляційної скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/12100/23 та ухвалення нових рішень про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів - повністю, а також про відмову у задоволенні заяв від 02.02.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в повному обсязі, судові витрати понесені позивачами у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу правила розподілу судових витрат, визначеного пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяв представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції - відмовити.

2. Справу № 910/12100/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.04.2025 (з урахуванням часу перебування судді Євсікова О.О. та Корсака В.А. у відпустці).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак