Постанова

від 22.04.2025 по справі 920/692/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. м.Київ Справа№ 920/692/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.04.2025:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 06.02.2025

у справі №920/692/23 ( суддя Яковенко В.В.)

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи в суді першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД".

Постановою від 04.04.2024 боржника ТОВ "Комершал ЛТД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича.

19.12.2024 до Господарського суду Сумської області надійшла заява № б/н від 19.12.2024 Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з додатковими грошовими вимогами до боржника в сумі 81740616,74 грн, в якій просить суд визнати додатково заявлені грошові вимоги до боржника у розмірі 81740616,74 грн; зменшити грошові вимоги четвертої черги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника на суму 11979567,40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 11979567,40 грн з оплати АТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Комершал ЛТД" лізингових платежів на відшкодування вартості майна за договором фінансового лізингу № 4К16031ЛИ від 02.07.2016, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", як Банком (лізингодавцем) та ТОВ "Комершал ЛТД", як лізингоодержувачем; вжити заходи забезпечення вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" шляхом заборони ліквідатору здійснювати задоволення вимог кредиторів четвертої черги до розгляду Господарським судом Сумської області заяви з грошовими вимогами кредитора АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 81740616,74 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 було стягнуто з ТОВ "Комершал ЛТД" на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016 в сумі 135229971,94 грн, з яких: 53878933,16 грн прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 56085540,29 грн прострочена заборгованість з винагороди за користування майном, 25265498,49 грн пеня за порушення грошового зобов`язання, 671374,34 грн судовий збір. Дата набрання рішенням законної сили - 13.01.2020.

Як стверджує заявник, боржником рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Оскільки боржник встановлену рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 заборгованість не погасив, АТ КБ "ПриватБанк" заявив додаткові грошові вимоги на загальну суму 81740616,74 грн, з яких: 53878933,16 грн прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016, що стягнуті рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18, 6986433,62 грн 3% річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, стягнуту рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 за період з 14.01.2020 по 24.02.2022, 20893249,96 грн інфляційні втрати за ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, стягнуту рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 за період з 14.01.2020 по 24.02.2022.

ТОВ "Комершал ЛТД" заперечував проти заяви АТ КБ "ПриватБанк" щодо вимог до боржника, зазначаючи, що заява кредитора не підлягає визнанню ні в частині заявленої додаткової суми, ні в частині зменшення грошових вимог через наявність незаконного заліку зустрічних однорідних вимог, ні в частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.

В обгрунтування заперечень заявник зазначив, що вимоги, викладені у заяві кредитора не визнаються, оскільки з моменту розірвання договору лізингу та повернення об`єктів лізингу, Лізингодавець не має права вимагати відшкодовувати заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, а тому вимоги у розмірі 53878933,16 грн є безпідставними; нарахування штрафних санкцій на всю суму боргу за рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 по справі № 914/2310/18 є безпідставними, оскільки такої заборгованості з лізинговими платежами на даний момент не існує через зміну істотних умов та обставин за договором лізингу; залік зустрічних однорідних вимог між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Комершал ЛТД" на суму 11979567,40 грн не є законним, оскільки це є сума ліквідаційної маси боржника, яка повинна бути стягнута ліквідатором та пропорційно розподілена між усіма кредиторами, при проведенні такого заліку порушується майновий інтерес інших кредиторів.

Також, додатково заявник наголошував, що здійснивши самостійно розрахунок розміру 3% річних і інфляційних втрат, вважає обгрунтованою є сума у розмірі 14148646,89 грн.

ПАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина" і ТОВ "Стемв-Груп" у поданих заявах просили не визнавати додатково заявлені грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк", відмовити у зменшенні грошових вимог четвертої черги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника на суму 11979567,40 грн (що є ліквідаційною масою боржника) на підставі незаконного заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" в сумі 11979567,40 грн, що суперечить майновим інтересам інших кредиторів у справі про банкрутство, визнати залік зустрічних однорідних вимог між АТ КБ "ПриватБанк" з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" в сумі 11979567,40 грн незаконним та таким, що суперечить майновим інтересам інших кредиторів, відмовити АТ КБ "ПриватБанк" у вжитті заходів забезпечення вимог кредитора шляхом заборони ліквідатору здійснювати задоволення вимог кредиторів четвертої черги до розгляду судом заяви з грошовими вимогами АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 81740616,74 грн.

Ліквідатором у відзиві на заяву АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника, зазначено, що додаткові вимоги визнаються частково в розмірі 27861683,58 грн, а також 4844,80 грн судового збору.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2025 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з додатковими грошовими вимогами до боржника задоволено частково:

- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" в розмірі 14210385,70 грн з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та 4844,80 грн судового збору до першої черги.

- в іншій частині заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- за умовами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу від 02.07.2016 № 4К16031ЛИ не передбачено, що у випадку розірвання договору за ініціативою лізингодавця лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу або мати інше призначення, у тому числі вважатися відповідальністю за порушення умов договору лізингу;

- таким чином, на дату розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єктів лізингу банк має право вимагати лише сплату тих лізингових платежів, що є винагородою лізингодавця за отримане у лізинг майно, які за свою правовою суттю є елементом договору найму (оренди) (як складової частини змішаного договору фінансового лізингу), тобто орендна плата за користування (оренду) об`єктом лізингу;

- у свою чергу, зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у вигляді суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, з моменту розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єктів лізингу припиняється;

- розірвання договору лізингу та повернення об`єкта лізингу припиняють зобов`язання боржника по сплаті лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкта лізингу, як попередньої оплати у сумі 53878933,16 грн, присудженої до стягнення за рішенням суду у справі №914/2310/18.

- такі правові висновки також висловлені Верховним Судом під час перегляду судових рішень у справі №920/692/23(910/8611/23) за позовом ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення лізингових платежів, сплачених у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за укладеним сторонами договором фінансового лізингу від 02.07.2016 №4К16031ЛИ;

- водночас факт розірвання вказаного договору лізингу не був предметом розгляду справи №914/2310/18, невстановлений та незазначений у відповідному судовому рішенні;

- суд дійшов висновку, що в боржника відсутні грошові зобов`язання з лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу, а заявлені вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 53878933,16 грн простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 4К16031ЛИ від 02.07.2016 не підлягають задоволенню;

- оскільки ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, кредитор має право на нарахування 3% річних та втрат від інфляції за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання;

- при розрахунку 3% річних та втрат від інфляції за основу має братися прострочена сума заборгованості за відсотковою винагородою у розмірі 56085540,29 грн, що визначена у рішенні Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18, а не загальна сума заборгованості у розмірі 109964473,45 грн, включаючи заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 53878933,16 грн, яка при розрахунках використана банківською установою;

- відтак 3% річних складають 3554133,01 грн, інфляційні втрати - 10656252,70 грн., а тому грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" до боржника в частині 3% річних та інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання визнаються судом у сумі 14210385,70 грн.; грошові вимоги в іншій частині заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають відхиленню.

- рішення комітету кредиторів від 06.12.2024 про проведення заліку зустрічних однорідних вимог суперечить інтересам кредиторів і не підлягає виконанню, а заява АТ КБ "ПриватБанк" в частині зменшення грошових вимог четвертої черги на підставі заліку зустрічних однорідних вимог є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 67530231,04 грн та в частині відмови у зменшенні грошових вимог четвертої черги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника ТОВ "Комершал ЛТД" на суму 11 979 567, 40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 11979567,40 грн з оплати кредитором АТ КБ "ПриватБанк" на користь боржника ТОВ "Комершал ЛТД" лізингових платежів на відшкодування вартості майна (раніше сплачених ТОВ "Комершал ЛТД") за Договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016, - й прийняти в цій частині нове рішення, яким:

- визнати додатково заявлені грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 39756268, місцезнаходження: вул. Холодноярської бригади (СКД), буд. 24, м. Суми, 40001) у розмірі 67 530 231,04 грн, що підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

- зменшити грошові вимоги четвертої черги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 39756268, місцезнаходження: вул. Холодноярської бригади (СКД), буд. 24, м. Суми, 40001) на суму 11 979 567, 40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 39756268, місцезнаходження: вул. Холодноярської бригади (СКД), буд. 24, м. Суми, 40001) до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) в сумі 11 979 567, 40 грн з оплати кредитором АТ КБ "ПриватБанк" на користь боржника ТОВ "Комершал ЛТД" лізингових платежів на відшкодування вартості майна (раніше сплачених ТОВ "Комершал ЛТД") за Договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016, укладеним між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", як Банком (лізингодавцем), та ТОВ "Комершал ЛТД", як лізингоодержувачем.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали в оскаржуваній скаржником частині неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, зокрема, в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 67530231,04 грн - заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016 (в сумі 53 878 933, 16 грн) та частини 3% річних й інфляційних втрат за невиконання рішення суду (в сумі 13 651 297, 88 грн); а також в частині відмови у зменшенні грошових вимог четвертої черги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника ТОВ "Комершал ЛТД" на суму 11 979 567, 40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 11979567,40 грн з оплати кредитором АТ КБ "ПриватБанк" на користь боржника ТОВ «Комершал ЛТД» лізингових платежів на відшкодування вартості майна (раніше сплачених ТОВ "Комершал ЛТД") за Договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016, - Господарським судом Сумської області було неправильно застосовані норми ст.ст. 625, 629, 631, 653, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 7, 16, 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції станом на дату укладення Договору фінансового лізингу), ч. 5 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства та порушено норми ст.ст. 18, 75, 236, 326 ГПК України, що відповідно до ст.ст. 271, 280 ГПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали повністю та ухвалення по справі нового рішення.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

25.03.2025 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, направлений через систему «Електронний суд», який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до приписів ст. ст. 116, 119, 263 Господарськго процесуального кодексу України, відповідно до якого товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне:

- розірвання Договору лізингу та факт повернення об`єктів лізингу, відповідно, призводить, до припинення зобов`язання ТОВ «КОМЕРШАЛ ЛТД» по сплаті лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу, як попередньої оплати, присудженої за рішенням по справі № 914/2310/18 на суму 53 878 933,16 грн. Дане розірвання договору та факт повернення змінює тепер зобов`язання сторін;

- зменшення грошових вимог четвертої черги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" за рахунок суми активів та одночасно ліквідаційної маси Боржника на суму 11 979 567, 40 грн на підставі незакнного заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Комершал ЛТД» є безпідставним та таким, що суперечить вимогам закону.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 апеляційну скаргу у справі №920/692/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/692/23.

19.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшла заява про долучення документів до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23, а саме:докази оплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн.

27.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду з місцевого господарського суду надійшли матеріали справи №920/692/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №920/692/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23, судове засідання призначено на 25.03.2025 о 14 год 00 хв.

17.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комершал ЛТД» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

19.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" - представника Цуканова В.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 у справі №920/692/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" - представника Цуканова В.В. про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 об 14 год. 00 хв., у справі №920/692/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

25.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - представника Труфанової О.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 у справі №920/692/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комершал ЛТД» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 відкладено на 22.04.2025 о 14 год 00 хв.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 22.04.2025 з`явились представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" - Цуканов В.В., та представник Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Труфанова О.С., які приймали участь в режимі відео конференції поза межами приміщення суду. Інші учасники справи представників не направили, судом апеляційної інстанції повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В судовому засіданні 22.04.2025 представник Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" Труфанова О.С., підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 67 530 231,04 грн та в частині відмови у зменшенні грошових вимог четвертої черги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" - Цуканов В.В в судовому засіданні 22.04.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" подано в межах справи про банкрутство заяву з додатковими грошовими вимогами до боржника в сумі 81740616,74 грн, в якій просив визнати додатково заявлені грошові вимоги до боржника у розмірі 81740616,74 грн; зменшити грошові вимоги четвертої черги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника на суму 11979567,40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 11979567,40 грн з оплати АТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Комершал ЛТД" лізингових платежів на відшкодування вартості майна за договором фінансового лізингу № 4К16031ЛИ від 02.07.2016, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", як Банком (лізингодавцем) та ТОВ "Комершал ЛТД", як лізингоодержувачем; вжити заходи забезпечення вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" шляхом заборони ліквідатору здійснювати задоволення вимог кредиторів четвертої черги до розгляду Господарським судом Сумської області заяви з грошовими вимогами кредитора АТ КБ "ПриватБанк" в сумі 81740616,74 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 було стягнуто з ТОВ "Комершал ЛТД" на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016 в сумі 135229971,94 грн, з яких: 53878933,16 грн прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 56085540,29 грн прострочена заборгованість з винагороди за користування майном, 25265498,49 грн пеня за порушення грошового зобов`язання, 671374,34 грн судовий збір. Дата набрання рішенням законної сили - 13.01.2020.

Як стверджує заявник, боржником рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Оскільки боржник встановлену рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 заборгованість не погасив, АТ КБ "ПриватБанк" заявив додаткові грошові вимоги на загальну суму 81740616,74 грн, з яких: 53878933,16 грн прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016, що стягнуті рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18, 6986433,62 грн 3% річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, стягнуту рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 за період з 14.01.2020 по 24.02.2022, 20893249,96 грн інфляційні втрати за ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, стягнуту рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18 за період з 14.01.2020 по 24.02.2022.

Також, заявник просив зменшити грошові вимоги четвертої черги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника ТОВ "Комершал ЛТД" на суму 11 979 567, 40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 11979567,40 грн з оплати кредитором АТ КБ "ПриватБанк" на користь боржника ТОВ «Комершал ЛТД» лізингових платежів на відшкодування вартості майна (раніше сплачених ТОВ "Комершал ЛТД") за Договором фінансового лізингу №4К16031ЛИ від 02.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2025 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з додатковими грошовими вимогами до боржника задоволено частково:

- визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" в розмірі 14210385,70 грн з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та 4844,80 грн судового збору до першої черги; - в іншій частині заяви відмовлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

П. 17 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;

Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

02.07.2016 між АТ "ПриватБанк" та ТОВ "Комершал ЛТД" укладено договір фінансового лізингу № 4К16031ЛИ, який у зв`язку з тим, що ТОВ "Комершал ЛТД" прострочило сплату лізингових платежів більше ніж на 30 днів та порушило строки сплати відсоткової винагороди, було розірвано з 13.05.2019 за ініціативою банку.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до пункту 3 частини другої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна в користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 26.04.2018 у справі №911/3483/16, від 09.07.2018 у справі №911/2449/17, від 21.02.2020 у справі №910/10191/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 зазначила, що належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна. Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж (п.п. 6.24, 6.25).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частинами другою та четвертою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Умови договорів щодо зобов`язання лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі в повному обсязі до моменту розірвання договору не впливають на те, що у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкту лізингу не підлягає стягненню (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.04.2018 у справі №911/3483/16).

Оскільки договір лізингу є змішаним договором, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингоодержувачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність позивачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом та суттю умов договору лізингу та норм Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі, як відшкодування вартості предмету лізингу, є попередньою оплатою за договором купівлі-продажу, як складової частини договору лізингу.

Отже, у разі розірвання договору лізингу, одночасно розривається і договір купівлі-продажу, як складова частина змішаного договору лізингу, внаслідок чого зобов`язання сторін за договором купівлі-продажу, як складової частини договору лізингу, припиняються, а саме: у лізингодавця (продавця) з поставки об`єкту лізингу (товару), у лізингоодержувача (покупця) оплати його вартості, тобто, з внесення попередньої оплати вартості об`єкту лізингу.

Подібних висновків щодо природи договору лізингу, лізингових платежів за ним та щодо наслідків його розірвання для сторін дійшов і Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 по справі №904/2357/20, зазначивши, що "Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов`язувався передати лізингоодержувачу у власність. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в зв`язку з розірванням договорів та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов`язок у відповідача відсутній." (п. 8.4).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 зазначила, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів (п. 6.28).

За умовами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу від 02.07.2016 № 4К16031ЛИ не передбачено, що у випадку розірвання договору за ініціативою лізингодавця лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу або мати інше призначення, у тому числі вважатися відповідальністю за порушення умов договору лізингу.

Таким чином, на дату розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єктів лізингу банк має право вимагати лише сплату тих лізингових платежів, що є винагородою лізингодавця за отримане у лізинг майно, які за свою правовою суттю є елементом договору найму (оренди) (як складової частини змішаного договору фінансового лізингу), тобто орендна плата за користування (оренду) об`єктом лізингу.

У свою чергу, зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у вигляді суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, з моменту розірвання договору фінансового лізингу та повернення об`єктів лізингу припиняється.

Розірвання договору лізингу та повернення об`єкта лізингу припиняють зобов`язання боржника по сплаті лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкта лізингу, як попередньої оплати у сумі 53878933,16 грн, присудженої до стягнення за рішенням суду у справі №914/2310/18.

Такі правові висновки також висловлені Верховним Судом під час перегляду судових рішень у справі №920/692/23(910/8611/23) за позовом ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення лізингових платежів, сплачених у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за укладеним сторонами договором фінансового лізингу від 02.07.2016 №4К16031ЛИ.

Водночас, факт розірвання вказаного договору лізингу не був предметом розгляду справи №914/2310/18, невстановлений та незазначений у відповідному судовому рішенні.

За ст.1 КУЗпБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в боржника відсутні грошові зобов`язання з лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу, а заявлені вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 53878933,16 грн простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 4К16031ЛИ від 02.07.2016 не підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Щодо вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк" до боржника у сумі 6986433,62 грн 3% річних, 20893249,96 грн інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення суми боргу за договором не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, кредитор має право на нарахування 3% річних та втрат від інфляції за весь час прострочення зобов`язання до моменту його фактичного виконання.

Водночас, як вірно враховано судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з наведених вище мотивів, при розрахунку 3% річних та втрат від інфляції за основу має братися прострочена сума заборгованості за відсотковою винагородою у розмірі 56085540,29 грн, що визначена у рішенні Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18, а не загальна сума заборгованості у розмірі 109964473,45 грн, включаючи заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 53878933,16 грн, яка при розрахунках використана банківською установою.

Відтак, за розрахунками суду першої інстанції, які перевірені судом апеляційної інстанції, 3% річних складають 3554133,01 грн, інфляційні втрати - 10656252,70 грн., а тому грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" до боржника в частині 3% річних та інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання підлягають визнанню у сумі 14210385,70 грн. Грошові вимоги в іншій частині заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат - задоволенню не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" належить задовольнити частково.

Крім того, розглянувши заяву АТ КБ "ПриватБанк" про зменшення грошової вимоги четвертої черги на підставі заліку зустрічних однорідних вимог, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як зазначено кредитором у поданій заяві, в запиті арбітражного керуючого по справі № 920/692/23 № 02-01-20-46 від 13.11.2024 було визначено вимогу ТОВ "Комершал ЛТД" до АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 11979567,40 грн сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 4К16031ЛИ від 02.07.2016.

Отже, на даний час наявні зустрічні однорідні вимоги між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Комершал ЛТД" на суму 11979567,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 визначено, що до реєстру вимог кредиторів у справі № 920/692/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемв-Груп" в сумі 987721,84 грн заборгованості, 26840,00 грн витрат по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60 300,00 грн; Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс-Галичина" в сумі 57875793,57 грн заборгованості та 5368,00 грн судового збору; Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в сумі 106917137,61 грн боргу та 5368,00 грн судового збору.

Відповідно до ч.5 ст.64 КУЗпБ, погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів), за умови що це не порушує майнові права інших кредиторів.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2016 у справі № 908/6061/15 зазначено, що залік зустрічних однорідних вимог можливий лише за згодою кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, після закінчення попереднього засідання суду у справі про банкрутство.

У справі про банкрутство можуть існувати кредитори інших черг задоволення, майнові права яких можуть порушуватись внаслідок відсутності їх згоди на проведення заліку зустрічних однорідних вимог конкретного кредитора, оскільки, сума, на яку здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог кредитора до боржника, є активом боржника, який мав би бути, направлений на погашення вимог всіх кредиторів згідно черговості.

Залік зустрічних однорідних вимог у ліквідаційній процедурі боржника можливий лише за згодою комітету кредиторів, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів, а в матеріалах справи відсутні докази згоди всіх кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, на такий залік зустрічних однорідних вимог, який у свою чергу порушує їхні права, на чому вони наголосили як на відповідних зборах, так і під час вирішення спору судом.

У зв?язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення комітету кредиторів від 06.12.2024 про проведення заліку зустрічних однорідних вимог суперечить інтересам кредиторів і не підлягає виконанню, а заява АТ КБ "ПриватБанк" в частині зменшення грошових вимог четвертої черги на підставі заліку зустрічних однорідних вимог є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано постановив оскаржувану ухвалу. Доводи скаржника стосовно необгрунтованості висновків суду першої інстанції - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження та спростовуються наявними матеріалами справи.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

З огляду на наведене, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній скаржником частині постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 - відсутні за наведених скаржником доводів та обгрунтувань, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 у справі №920/692/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №920/692/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана: 28.04.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх