Ухвала від 10.07.2025 по справі 920/692/23

УХВАЛА

10 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 920/692/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ТОВ "Комершал ЛТД": не з`явився,

уповноважена особа учасників ТОВ "Комершал ЛТД": Цуканов В.В.,

АТ КБ "ПриватБанк": Труфанова О.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 (колегія суддів у складі: Станік С.Р.- головуючий, Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 (суддя Яковенко В.В.)

у справі № 920/692/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемв-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст заяви

1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершал ЛТД" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемв-Груп".

2. Банк 19.12.2024 подав до господарського суду заяву з додатковими грошовими вимогами до Боржника в сумі 81740616,74 грн (далі - Заява), у якій просить: визнати додатково заявлені грошові вимоги до Боржника в сумі 91740616,74 грн; зменшити грошові вимоги четвертої черги Банка до Боржника на суму 11979567,40 грн на підставі заліку зустрічних однорідних вимог з вимогами Боржника до Банка в сумі 11979567,40 з оплати Банком на користь Боржника лізингових платежів на відшкодування вартості майна за Договором лізингу.

3. Визначені у Заяві додаткові грошові вимоги до Боржника складаються з:

- 53878933,16 грн простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів за Договором лізингу, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі № 914/2310/18, яке не виконано Боржником;

- 6986433,62 грн 3% річних, нарахованих на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі №914/2310/18, за період з 14.01.2020 по 24.02.2022;

- 20893249,96 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму лізингових платежів та винагороди 109964473,45 грн, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі №914/2310/18, за період з 14.01.2020 по 24.02.2022.

4. Заяву мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2019 у справі №914/2310/18, окрім простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, грошові вимоги щодо якої визнано ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у цій справі, також передбачено стягнення 53878933,16 грн простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів у рахунок вартості майна за Договором лізингу. На всю заборгованість, присуджену до стягнення вказаним судовим рішенням у справі №914/2310/18, підлягають нарахуванню інфляційні та 3% річних з моменту набрання законної сили судовим рішенням.

5. Крім того, рішенням Господарського суду Сумської області від 20.02.2024 у справі №920/692/23(910/8611/23) задоволено позов Боржника про стягнення на його користь із Банка 1400000,00 грн сплачених лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу за Договором лізингу та 21000,00 грн судового збору. Однак наразі у Боржника до Банка існують грошові вимоги на суму 11979567,40 грн лізингових платежів за Договором лізингу (визначену додатково у запиті арбітражного керуючого у справі №920/692/23 від 13.11.2024), які є зустрічними щодо частини грошових вимог Банка до Боржника в сумі 106917137,61 грн (визнаних ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у цій справі). На думку Банка, зазначені зустрічні однорідні вимоги підлягають зарахуванню, зважаючи на ухвалення відповідного рішення комітетом кредиторів.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.02.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, визнано грошові вимоги Банка до Боржника в розмірі 14210385,70 грн (четверта черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн судового збору (перша черга задоволення вимог кредиторів), у іншій частині Заяви відмовлено.

7. Судові рішення мотивовано тим, зокрема, що розірвання Договору лізингу та повернення об`єкта лізингу припинили зобов`язання Боржника зі сплати лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкта лізингу як попередньої плати в сумі 53878933,16 грн, присудженої до стягнення за судовим рішенням у справі №914/2310/18.

8. Відповідно, немає підстав для нарахування 3% річних та втрат від інфляції на зазначену суму лізингових платежів. Водночас підлягають визнанню 3% річних у сумі 3554133,01 грн та інфляційні втрати в сумі 10656252,70 грн, нараховані на суму заборгованості за відсотковою винагородою в розмірі 56085540,29 грн.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

9. Банк подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалу господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення заявлених у Заяві вимог.

10. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

11. Банк посилається на неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.03.2024 у справі №907/935/21, від 19.09.2023 у справі №905/1065/22, від 01.02.2024 у справі №913/175/23, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15, від 05.03.2025 у справі №5015/118/11(914/2065/20), щодо застосування положень статей 18, 75, 236, 326 Господарського процесуального кодексу України, статей 625, 629, 631, 653, 693 Цивільного кодексу України, статей 1, 7, 16, 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", частини 5 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

12. Банк наголошує, зокрема, що за своєю правовою природою лізингові платежі не є сумою попередньої оплати за договором купівлі-продажу як складової частини договору лізингу, а є платою за найм (оренду) майна, яка в подальшому, виключно в разі повного внесення на користь лізингодавця, вважатиметься оплатою за придбане майно, яке є предметом лізингу.

13. Водночас пунктом 6.2.4 Договору лізингу передбачено зобов`язання лізингоодержувача в разі розірвання договору повернути майно Банку у відповідному стані, сплативши при цьому заборгованість з лізингових платежів на поточну дату та інших платежів за договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки. Однак Боржник не сплатив заборгованість із лізингових платежів на суму 53878933,16 грн, яка існувала на момент розірвання Договору лізингу 13.05.2019.

Касаційне провадження

14. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.06.2025. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 у розгляді справи оголошено перерву до 10.07.2025.

15. Під час підготовки справи до розгляду з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 24.06.2025 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №925/1387/22(925/852/23) за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, якими задоволено позов про стягнення з банка на користь лізингоодержувача боргу з повернення лізингових платежів, сплачених у рахунок оплати вартості об`єкта лізингу, в порядку повернення попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України після розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмета лізингу лізингодавцю.

16. Зазначу ухвалу мотивовано тим, що аналіз судової практики свідчить про різний підхід господарських судів при визначенні юридичних наслідків для лізингових платежів у частині викупної вартості майна в разі розірвання договору (за умови правомірних дій лізингодавця), в тому числі при існуванні договірного врегулювання цього питання.

17. Різні підходи полягають у тому, що з однієї сторони, у судовій практиці Верховного Суду зазначено про можливість лізингодавця стягувати лізингові платежі у формі викупної вартості по дату розірвання договору при наявності відповідного договірного врегулювання із одночасним правом на повернення предмету лізингу, а з іншої сторони про те, що у разі розірвання договору фінансового лізингу сплачена викупна вартість має бути повернута лізингоодержувачу незалежно від наявного договірного врегулювання.

18. Передаючи справу №925/1387/22(925/852/23) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про існування виключної правової проблеми у застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

19. Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі, врахувавши вимоги і доводи касаційної скарги Банка, Верховний Суд вбачає, що предметом касаційного розгляду в цій справі є, зокрема, питання визнання / відхилення грошових вимог Банка до Боржника у справі про банкрутство, які складаються з простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів у рахунок вартості майна та нарахованих на вказану заборгованість інфляційних і 3% річних. Наведене питання пов`язане з тими, що розглядаються у справі №925/1387/22(925/852/23), переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

20. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1387/22(925/852/23) та оприлюднення судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду, адже висновки у зазначеній справі щодо відповідних правовідносин є необхідними для правильного вирішення цієї справи із забезпеченням сталості та єдності судової практики, дотриманням принципу правової визначеності як одного із аспектів верховенства права, віднесеного до основних засад господарського судочинства.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі №920/692/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 до закінчення перегляду Великою Платою Верховного Суду справи №925/1387/22(925/852/23) та оприлюднення повного тексту відповідного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков