Постанова

від 03.04.2025 по справі 910/7350/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа № 910/7350/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Козир Т.П.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.04.2025

Розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» та Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024

повний текст рішення складено 09.10.2024

у справі №910/7350/24 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг»

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва (прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що впродовж 2021-2023 років відповідач сплачував плату за користування земельними ділянками комунальної власності площею 0,3138 га, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б), та площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як мав сплачувати 12%, відтак відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок (територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради) зберіг у себе кошти у розмірі 5 512 167,16 грн., тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7350/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/7350/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 по справі №910/7350/24 позов керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності у розмірі 3 502 351,84 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 відповідач користувався спірними земельними ділянками без оформлення відповідних договорів оренди, внаслідок чого відповідач зберіг за рахунок Київської міської ради грошові кошти у розмірі у розмірі 3 502 351,84 грн., при цьому за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у відповідача відсутній обов`язок сплачувати плату за користування земельними ділянками комунальної власності незалежно від укладення ним договору оренди чи без нього, а тому територіальна громада міста Києва не могла набути майно (кошти) в якості орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:75:315:0021 та 8000000000:75:230:0080 за вказаний період, яке б міг безпідставно зберегти відповідач. На думку суду, сума сплачених товариством у 2022 році коштів є переплатою та враховано як плату за інші періоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 по справі № 910/7350/24, 25.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 по справі № 910/7350/24, 29.10.2024 від Заступника керівника Київської міської прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" по справі №910/7350/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Козир Т.П, Яценко О.В.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 29.10.2024 матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради по справі № 910/7350/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Козир Т.П, Яценко О.В.

06.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7350/24.

14.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7350/24.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відпусткою судді Яценко О.В.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 справу № 910/7350/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Козир Т.П, Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/7350/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7350/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та призначено розгляд справи на 23.01.2025.

12.12.2024 Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків, відповідно до якої скаржник, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі № 910/7350/24 надає суду докази доплати судового збору.

18.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Святошинської окружної прокуратури міста Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7350/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024, розгляд справи № 910/7350/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" та Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 об`єднано в одне апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 23.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 розгляд справи відкладено на 13.02.2025.

В судовому засіданні 13.02.2025 оголошувалася перерва до 20.02.2025.

В судовому засіданні 20.02.2025 оголошувалася перерва до 20.03.2025.

11.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду представником Святошинської окружної прокуратури міста Києва надано розрахунок суми безпідставно збережених коштів за спірний період.

В судовому засіданні 20.03.2025 оголошувалася перерва до 03.04.2025.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 змінити в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382413776 від 11.06.2024 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" є власником нерухомого майна - комплексу будівель (літ. А, літ. Б), загальною площею 71,6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 9.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт".

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3138 га, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б).

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 внесені до Державного земельного кадастру 03.05.2012.

З витягу з Державного земельного кадастру від 18.12.2023 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину.

Рішенням від 13.07.2023 № 7050/7091 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі м. Києва" Київської міської ради передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на 5 років земельну ділянку площею 0,3138 га (кадастровий номер 8000000000:75:315:0021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

07.06.2024 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та зареєстровано право оренди в реєстрі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382412307 від 11.06.2024.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382413447 від 11.06.2024 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" є власником нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 166,4 квадратних метрів, за адресою м. Київ, Кільцева дорога, 12.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт".

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 внесені до Державного земельного кадастру 28.04.2012.

З витягу з Державного земельного кадастру від 12.12.2023 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 за адресою м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил.

Рішенням від 13.07.2023 № 7049/7090 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил на Кільцевій дорозі, 12 у Святошинському районі м. Києва" Київської міської ради передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на 5 років земельну ділянку площею 0,6289 га (кадастровий номер 8000000000:75:230:0080) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" не укладено.

Прокурор стверджує, що за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі різниці між платою, яка підлягала сплаті за користування землею - 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно, та сплаченими Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" коштами у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно.

За розрахунком прокурора сума безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 становить 5 512 167,16 грн.

Спір у справі виник, на твердження прокурора та позивача, з наявністю правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн., які є різницею між сплаченою відповідачем платою за користування земельними ділянками в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - платою, яка підлягала сплаті відповідачем у період з 01.07.2021 по 31.12.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурором подано позов в інтересах Київської міської ради у зв`язку з невиконанням останньою своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За змістом п. 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За змістом статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:315:0021 та 8000000000:75:230:0080 є Київська міська рада.

Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав і свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Право власності на землю територіальної громади захищається на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Предметом заявленого прокурором позову є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн. Правова підстава позову - стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо вжиття заходів реагування по стягненню коштів до місцевого бюджету.

Так, судом встановлено, що Святошинська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради з листами № 44-6678ВИХ-23 від 16.11.2023, № 44-145ВИХ-24 від 08.01.2024, № 44-146ВИХ-24 від 08.01.2024, № 44-2359ВИХ-24 від 03.05.2024, № 44-2360ВИХ-24 від 03.05.2024, в яких повідомляла про порушення вимог земельного законодавства при використанні спірних земельних ділянок комунальної форми власності та просила повідомити чи вживалися радою заходи щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності.

У відповідь на ці листи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 18.01.2024, від 19.01.2024, від 13.05.2024 повідомив, що перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок не проводилися, заходи правового характеру не вживалися.

Нездійснення компетентним у спірних правовідносинах органом жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне здійснення нею заходів щодо захисту державних інтересів, бездіяльність і невжиття належних заходів щодо усунення таких порушень.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З огляду на невчинення Київською міською радою впродовж тривалого часу належних заходів, спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва, виконуючи надані законом функції, правомірно звернувся до суду з даним позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 5 512 167,16 грн. внаслідок використання відповідачем земельних ділянок, належних територіальній громаді міста, без правовстановлюючих документів, реалізуючи покладені державою повноваження по захисту державних інтересів в особі повноважного суб`єкта - Київської міської ради.

Судом при цьому враховано, що місцеві ради відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі в межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування. Неукладення та несвоєчасне укладення суб`єктами господарювання договорів оренди землі призводить до втрат коштів місцевого бюджету. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

З огляду на встановлене, приймаючи до уваги, що представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави, невжиття самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах ефективних заходів щодо усунення виявлених порушень, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради при зверненні з цим позовом.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" є власником нерухомого майна - комплексу будівель (літ. А, літ. Б), загальною площею 71,6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 9, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382413776 від 11.06.2024.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт".

Як вбачається з матеріалів справи, належне відповідачу на праві власності нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3138 га, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б).

03.05.2012 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 7050/7091 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі м. Києва" передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на 5 років земельну ділянку площею 0,3138 га (кадастровий номер 8000000000:75:315:0021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

07.06.2024 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та зареєстровано право оренди в реєстрі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382412307 від 11.06.2024.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 382413447 від 11.06.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" є власником нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 166,4 квадратних метрів, за адресою м. Київ, Кільцева дорога, 12.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт".

Як свідчать матеріали справи, належне відповідачу на праві власності нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12.

28.04.2012 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил.

Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 7049/7090 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил на Кільцевій дорозі, 12 у Святошинському районі м. Києва" передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" на 5 років земельну ділянку площею 0,6289 га (кадастровий номер 8000000000:75:230:0080) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 не укладався.

Прокурор стверджує, що за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі різниці між платою, яка підлягала сплаті за користування землею - 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно, та сплаченими Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" коштами у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно.

За розрахунком прокурора сума безпідставно збережених коштів за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 становить 5 512 167,16 грн.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

При цьому законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату - платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд зазначив, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Як зазначалося судом, відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:315:0021 та 8000000000:75:230:0080 внесено до Державного земельного кадастру.

Отже, вказані земельні ділянки є сформованими у розумінні положень Земельного кодексу України.

Відповідно до пунктів 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Обґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів підтверджується наявними у матеріалах справи Витягами № НВ-9931955342023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.11.2023 - щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та № НВ-9931955772023 від 16.11.2023 - щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080.

Відповідно до абз.1 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, згідно якого на всій території міста Києва велися бойові дії з 24.02.2022 по 30.04.2022.

З огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та враховуючи те, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, згідно якого на всій території міста Києва велися бойові дії з 24.02.2022 по 30.04.2022.

Крім того, рішенням від 13.09.2022 № 5450/5491 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» Київською міською радою установлено, що з 01.03.2022 по 31.05.2022 ставку земельного податку на земельні ділянки, нормативно грошову оцінку, яких проведено, у розмірі 0 відсотків від їх нормативно-грошової оцінки.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 у власності або користуванні ТОВ «Ньюпорт Холдінг» протягом спірного періоду не перебували.

Враховуючи положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 та рішення Київської міської ради від 13.09.2022 № 5450/5491, колегія суддів вважає безпідставним нарахування та заявлення до стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2022 по 31.05.2022.

За таких обставин, за розрахунком суду, розмір безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками становить 5 208 186,66 грн., в іншій частині позовних вимог керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва слід відмовити.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржників, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає частковому задоволенню, а рішення - зміні в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум.

За встановлених судом вище обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" підлягає залишенню без задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/7350/24 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/7350/24 змінити в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності у розмірі 5 208 186,66 грн (п`ять мільйонів двісті вісім тисяч сто вісімдесят шість гривень 66 копійок).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської прокуратури (0315, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний номер 02910019) судовий збір за подачу позову у розмірі 62 498,23 грн (шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень 23 копійки).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської прокуратури (0315, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний номер 02910019) 30 705,02 грн (тридцять тисяч сімсот п`ять гривень 02 копійки) судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. В решті судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги залишити за сторонами.

6. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/7350/24 - залишити без задоволення.

7. Матеріали справи № 910/7350/24 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Ю.Б. Михальська

Т.П. Козир