Постанова

від 29.04.2025 по справі 910/3411/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р. Справа№ 910/3411/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Сітайло Л.Г.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Балика П.О.;

відповідача 1 - Барановського С.І., Суткового А.М.;

відповідача 2 - не з`явилися.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024

у справі №910/3411/24 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт";

2. Військової частини НОМЕР_1

про визнання недійсним звіту про оцінку майна та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" та Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання недійсним звіту про оцінку майна, що було примусове відчужено: товарів в обороті - порохові заряди РСИ - 12К (4АН2) у кількості 1307,86 тон та порохові заряди РСИ - 12К (Ш-961У) у кількості 115,39 тон, від 17.10.2023 (дата завершення складання), складений суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт";

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити з акту №2682 про примусове відчуження або вилучення майна від 20.10.2023 відомості щодо найменування документа, що містить висновок про вартість майна, дати його оцінки, та про вартість порохових зарядів РСИ - 12К (4АН2) у кількості 1307,86 тон і порохових зарядів РСИ - 12К (Ш-961У) у кількості 115,39 тон за результатами оцінки, складеної суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт".

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (повне рішення складене 03.12.2024) у справі №910/3411/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №910/12431/24 (колегією суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/3411/24 залишено без змін.

14.04.2025 через електронний кабінет представником Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" подано клопотання про розподіл судових витрат, згідно якого заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 39000,00 грн.

Водночас відповідач-1 зазначив, що дане судове рішення має велике значення для Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт", оскільки дана особа надає послуги на ринку оцінки з моменту його державної реєстрації (з 25.07.1995) та особисто для Барановського С.І. - засновника та незмінного директора даного товариства, який має відповідні освіти та військове звання, є професійним оцінювачем, членом Експертної Ради УТО та викладачем з програми підвищення кваліфікації оцінювачів. Тобто, дане судове рішення має вирішальний вплив на ділову репутацію відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" та особисто Барановського С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3411/24 прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 29.04.2025, встановлено позивачу строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.

25.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач посилається на очевидно надмірний розмір витрат на правничу допомогу, що заявляються відповідачем-1 до стягнення. Також позивач зазначив, що за умовами договору про надання правової допомоги №08/04/24 від 08.04.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" та адвокатом Сутковим Андрієм Миколайовичем, оплатними є лише послуги з участі в судовому засіданні. При цьому, враховуючи тривалість судових засідань та обставини того, що представник відповідача-1 брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, що не потребувало витрат часу на відрядження до суду та часу очікування судового засідання, позивач стверджує, що заявлений відповідачем-1 розмір гонорару за участь у судових засіданнях у сумі 9000,00 грн є неспівмірним часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг. На переконання позивача, обґрунтованим до стягнення розміром витрат за участь представника відповідача-1 в судових засіданнях є 1500,00 грн, саме до вказаного розміру позивач просить суд зменшити заявлений відповідачем-1 розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Також 25.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВК" подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Оскільки 23.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" зверталося до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення проведення судових засідань по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено судом ухвалою від 30.01.2025, враховуючи, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі, відсутні підстави для постановлення ще однієї ухвали про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, позаяк судом задоволено клопотання позивача щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції.

У судове засідання 29.04.2025 Військова частина НОМЕР_1 явку своїх уповноважених представників не забезпечила, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляла, хоча про дату, місце та час повідомлена належним чином.

За ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Обговоривши питання можливості розгляду клопотання про ухвалення додаткової постанови за відсутності представника відповідача-2, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що відповідач-2 про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляв та не заявляв клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів беручи до уваги строк розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення, вважає за можливе розглянути клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника відповідача-2 за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду клопотання по суті.

Присутні представники сторін надали пояснення по суті поданого клопотання. Представник відповідача-1 підтримав подане клопотання, просив суд стягнути з позивача на його користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 39000,00 грн. Представники позивача заперечували проти клопотання відповідача-1 про розподіл витрат на правову допомогу, стверджуючи про їх неспівмірність та необґрунтованість, просили зменшити їх розмір до 1500,00 грн.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Предметом апеляційного перегляду у даній справі була апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024.

Під час апеляційного перегляду відповідачем-1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому крім іншого повідомлено, що за результатами розгляду спору буде подано заяву про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу та вказано, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 30000,00 грн та 3000,00 грн за участь у судовому засіданні.

Відповідно до поданого клопотання про ухвалення додаткового рішення відповдіачем-1 зазначено, що розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу становить 39000,00 грн, які він просив покласти на позивача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги №08/04/24 від 08.04.2024;

- акт №2 від 11.04.2025 до договору;

- ордер серії АН №1393168 від 08.04.2024, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №08/04/24 від 08.04.2024.

Згідно договору про надання правничої допомоги №08/04/24 від 08.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" (клієнт) та адвокатом Сутковим Андрієм Миколайовичем, виконавець зобов`язався здійснити захист прав та представництво інтересів клієнта або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до п. 1.1 договору предметом договору є надання послуг правової допомоги та представництво інтересів клієнта при розгляді справи №910/3411/24.

Гонорар за надання правової допомоги та ведення і представництво клієнта в Північному апеляційному господарському суді є фіксованим та складає 30000,00 грн та 3000,00 грн за участь у кожному судовому засіданні (п. 3.1.2 договору).

11.04.2025 між сторонами підписано акт №2 до договору, згідно якого клієнтом надано виконавцю послуги на суму 39000,00 грн.

Згідно акту, виконавцем надано клієнту наступні нетарифіковані послуги:

- правовий аналіз апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК";

- розробка стратегії захисту прав та інтересів клієнта;

- аналіз практики Верховного Суду в аналогічних справах;

- складання відзиву на апеляційну скаргу.

Та тарифіковані послуги:

- гонорар за супровід при розгляді справи у Господарському суді міста Києва - 30000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 04.02.2025, 04.03.2025, 08.04.2025 (в режимі відеоконференції) - 3000,00 грн за одне судове засідання, разом 9000,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" скористалося своїм правом подати заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Тобто, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції враховує, що з апеляційною скаргою у цій справі звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК". Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" скористалося своїм правом подати до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу. Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" адвокат Сутковий А.М. брав участь у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді, які відбулися 04.02.2025, 04.03.2025 та 08.04.2025 (в режимі відеоконференції).

Отже, в матеріалах справи наявні докази надання представником Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" правової допомоги і представництво клієнта в суді апеляційної інстанції.

З умов договору №08/04/24 від 08.04.2025 убачається, що виконавець та клієнт погодили фіксований гонорар у розмірі 30000,00 грн та 3000,00 грн за одне судове засідання.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (додаткова постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі №913/205/23).

Отже, є неспроможними доводи позивача стосовно неможливості встановити які саме види правової допомоги сторони віднесли до «супроводу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції», позаяк враховуючи визначення між адвокатом та клієнтом фіксованого розміру оплати послуг адвоката, а також принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відтак у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Відповідна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

За наведеного не приймаються до уваги твердження скаржника по те, що кількість годин, витрачених для надання послуг, а також їх вартість є явно завищеними, позаяк при визначенні розміру суми, що підлягає компенсації відповідачу-1, суд має виходити зі встановленого між сторонами фіксованого розміру, без оцінки витраченого часу на надання правничої допомоги.

У той же час не є підставою для відмови відповідачу-1 у розподілі понесених витрат за супровід справи у Північному апеляційному господарському суді зазначення в акті №2 від 11.04.2025 найменування послуги: «гонорар за супровід при розгляді справи в Господарському суді міста Києва», оскільки зі змісту акту вбачається, що його складено за результатами супроводу справи в Північному апеляційному господарському суді (наявне покликання на постанову суду апеляційної інстанції, п. 3.1.2 договору, яким визначено розмір гонорару за ведення справи в Північному апеляційному господарському суді, а також відображено дати судових засідань суду апеляційної інстанції). З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що при визначенні в акті №2 тарифікованих послуг відповідачем-1 допущено технічну описку, а саме невірно зазначено суд за розгляд справи в якому відповідач-1 просив стягнути гонорар.

Окрім того, проаналізувавши наданий відповідачем-1 договір про надання правової (правничої) допомоги та акт №2 до договору, колегія суддів вважає, що розмежування послуг адвоката на тарифіковані та нетарифіковані зумовлені саме визначеною сторонами формою розміру адвокатського гонорару (фіксований розмір при якому не має жодного значення конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору), а тому в даному випадку відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Заперечуючи проти заяви відповідача-1 про відшкодування витрат на правову допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" вказує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та співмірності.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 30.11.2023 у справі №924/878/22).

Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів частково погоджується з доводами наведеними позивачем стосовно їх неспівмірності, фактичності та неминучості їх надання, з огляду на наступне.

Так, дослідивши поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу суд встановив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційного перегляду справи позиція Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" фактично не змінювалася. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу є подібними до аргументів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Тобто, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" в особі адвоката Суткового А.М. щодо суті спору вже була сформована до апеляційного перегляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Зважаючи на це слід відмітити, що представнику відповідача-1 для супроводу справи в суді апеляційної інстанції не потребувалося значних затрат часу та зусиль (з огляду на сформовану позицію, яка є сталою), а тому заявлений до стягнення розмір витрат за надані послуги в сумі 30000,00 грн є завищеним, неспівмірним з виконаною адвокатом роботою, не відповідає критерію необхідності та дійсності, а їх відшкодування матиме надмірний характер для позивача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат. При цьому, на переконання колегії суддів, достатнім та обґрунтованим є розмір понесених відповідачем-1 витрат за супровід справи в суді апеляційної інстанції в сумі 10000 грн.

Також колегія суддів вважає слушними аргументи позивача, викладені в клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, стосовно того, що вказаний спір ніяким чином не стосується ділової репутації відповідача-1 та особисто Барановського С.І., оскільки предметом спору у даній справі було визнання недійсним звіту про оцінку майна, який виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт", а не захист немайнових прав, зокрема, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації.

Щодо представництва інтересів сторони у Північному апеляційному господарському суді, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду було здійснено три судових засідання, а саме: 04.02.2025 (тривалістю 22 хв.), 04.03.2025 (тривалістю 11 хв.) та 08.04.2025 (тривалістю 16 хв.). Отже, загальна тривалість 3 судових засідань у даній справі становила 49 хв, а тому, враховуючи фактичну тривалість судових засідань, є обґрунтованими твердження скаржника, що заявлений до стягнення розмір витрат за надані послуги в сумі 9000,00 грн є завищеними та неспівмірними з виконаною адвокатом роботою. До того ж, слід відмітити, що за клопотанням представника відповідача-1, адвокат сторони брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon ", що, відповідно, не потребувало затрат часу для прибуття до суду та часу очікування судового засідання. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що обґрунтованими до стягнення є витрати відповідача-1 понесені за представництво його інтересів у судових засіданнях у розмірі 4500,00 грн, з розрахунку 1500,00 грн за одне судове засідання.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення розміру понесених витрат вважає, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 39000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З огляду на зазначене, враховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та врахувавши заперечення позивача щодо заявленого їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви відповідача-1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" розміру витрат на професійну правничу допомогу з 39000,00 грн до 14500,00 грн, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга позивача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь відповідачів, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 14500,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК".

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" (69001, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 7-а, код ЄДРПОУ 25480811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство по нерухомості "Дісконт" (02095, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 8А, кв. 59, код ЄДРПОУ 21838322) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14500,00 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень).

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повна додаткова постанова складена 29.04.2025.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Андрієнко