Постанова

від 24.04.2025 по справі 922/938/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/938/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кадацька Д.М. - службове посвідчення №072726 від 01.03.2023

від відповідача-1: Руденко Д.Ю. - витяг з ЄДР

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх.126 Х)

на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 (повний текст складено 25.12.2024) у справі №922/938/21 (суддя Рильова В.В.)

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, м. Харків

до відповідача 1 Харківської міської ради, м. Харків

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Аклор, м. Харків

про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Аклор про визнання незаконним та скасування підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 додатку №1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 №2229/20, а також визнання незаконним та скасування пункту 15 додатку №1 до рішення 3 сесії Харківської міської ради Харківської області 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 №49/21.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі №922/938/21 у позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021: апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі №922/938/21 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 у справі №922/938/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі №922/938/21 скасовано. Справу №922/938/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21:

-позовні вимоги Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова задоволено повністю;

-визнано незаконним та скасовано підпункт 5.1, 5.2 пункту 5 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 № 2229/20;

-визнано незаконним та скасовано пункт 15 додатку № 1 до рішення 3 сесії Харківської міськради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 № 49/21;

-стягнуто з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 10215,00 грн;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аклор" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 10215,00 грн.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Харківська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 по справі №922/938/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- предметом позову прокурора є скасування рішень Харківської міської ради, якими було змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 630138500:07:001:0121, водночас, жодних обґрунтувань невідповідності цільового призначення містобудівній документації, або невідповідності розробленого проєкту землеустрою вимогам законодавства, зокрема, Земельному кодексу України, Закону України «Про землеустрій», позовна заява не містить;

- Немишлянська окружна прокуратура м. Харкова звернулась до суду із вказаним позовом з метою відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою, при цьому, як свідчить усталена практика Верховного Суду, задоволення позовної вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки не призводить до захисту речових прав власника земельної ділянки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025: апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 5448,00 грн.

У зв`язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025, зокрема: поновлено Харківській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21; призначено справу до розгляду на "20" березня 2025 р. о 11:30 годині.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 25.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю Аклор надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач-2 підтримав вимоги апеляційної скарги Харківської міської ради, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, на адресу Східного апеляційного господарського суду від Немишлянської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача-1, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що обраний Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова спосіб захисту шляхом оскарження рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №922/938/21 до "24" квітня 2025 р. об 11:45 год.

Прокурор в судовому засіданні 24.04.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач-1 в судовому засіданні 24.04.2025 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач-2 в судове засідання 24.04.2025 не з`явився.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Харків Арена (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аклор (покупець) укладений договір купівлі-продажу за умовами якого покупець прийняв у власність нежитлову будівлю літ. "Г-2", загальною площею 254кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Маршала Жукова, будинок 2-А; нежитлова будівля розташована на земельній ділянці, площею 4,9121 га із кадастровим номером 6310138500:07:001:0092, для будівництва багатофункціональної спортивної арени та реконструкції нежитлової будівлі літ. "Г-2" по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-А, під допоміжні приміщення для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 з баскетболу.

Право власності на вказану нежитлову будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.11.2017, номер запису про право власності 23383628.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка із кадастровим номером 6310138500:07:001:0092 була зареєстрована 16.04.2013.

Рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1895/19 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів на підставі ст.ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 12, 40, 83, 92, 116, 118, 121, 123, 124, 134, 186 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, Закону України Про землеустрій, керуючись Законом України Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Харківська міська рада вирішено надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів згідно з додатком 1.

Додатком 1 до Рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів від 18.12.2019 №1895/19 визначений перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Підпунктом 4.1. пункту 4 додатку 1 до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 18.12.2019 № 1895/19 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0092) площею 4,9121 га із земель територіальної громади міста Харкова по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-Б для будівництва багатофункціональної спортивної арени та реконструкції нежитлової будівлі літ. "Г-2" по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-А під допоміжні приміщення для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 з баскетболу. Фінансування робіт із землеустрою забезпечено за рахунок коштів ТОВ "Аклор" (підпункт 4.2. пункту 4 вказаного рішення).

Таким чином, вказаним рішенням територіальна громада м. Харкова надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0092) площею 4,9121га із земель територіальної громади м. Харкова по пр-т Маршала Жукова, 2-Б для будівництва багатофункціональної спортивної арени на реконструкції нежитлової будівлі літ. Г-2 по пр-ту Маршала Жукова, 2-А під допоміжні приміщення для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 з баскетболу.

Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 26.02.2020 за № 2009/20 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів згідно з додатком 1.

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 додатку 4 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 26.02.2020 за № 2009/20 Товариству з обмеженою відповідальністю "Аклор" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0092) площею 4,9121 га із земель територіальної громади міста Харкова на земельні ділянки, в тому числі ділянка 1 площею 4,2888 га для будівництва багатофункціональної спортивної арени та реконструкції нежитлової будівлі літ. "Г-2" по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-А під допоміжні приміщення для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи 2015 з баскетболу. Фінансування робіт із землеустрою забезпечено за рахунок коштів ТОВ "Аклор" (підпункт 4.2. пункту 4 вказаного рішення).

Рішенням 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 22.04.2020 № 2089/20 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів згідно з додатком 1, погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок, згідно з додатком.

Відповідно до підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 № 2229/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення земельної ділянки площею 4,2888га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0121) із земель територіальної громади міста Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по проспекту Маршала Жукова, 2-Б. Будівництво об`єкта виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "Г-2", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0121), яка належить ТОВ "Аклор" на праві приватної власності.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6313552392020 вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:07:001:0121, відбулася 13.04.2020, тобто передувала прийняттю Харківською міськрадою оспорюваних рішень.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:07:001:0121 була сформована в результатів поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:001:0092.

Рішенням 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок від 24.02.2021 №49/21 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку 1 до цього рішення. Надано земельні ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатках 1 та 4 до цього рішення.

Пунктом 15 додатку 1 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 №49/21 Товариству з обмеженою відповідальністю "Аклор" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 4,2888 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0121) зі зміною цільового призначення; ухвалено змінити цільове призначення земельної ділянки площею 4,2888 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0121) на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-Б (Немишлянський район)"; надано в оренду строком до 01.03.2023 земельну ділянку площею 4,2888 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0121) комунальної власності за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури проспекту Маршала Жукова, будинок 2-Б (Немишлянський район).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 11.01.2022 за № 294228907, 31.05.2021 проведено державну реєстрацію факту знищення нежитлової будівлі літ. «Г-2», загальною площею 254, 0 кв.м., що розташована за адресою: проспект Маршала Жукова, 2-а в місті Харкові.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Аклор про визнання незаконним та скасування підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 додатку №1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 №2229/20, а також визнання незаконним та скасування пункту 15 додатку №1 до рішення 3 сесії Харківської міської ради Харківської області 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 №49/21.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21 позовні вимоги задоволено.

При перегляді рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вказує прокурор, передача спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів порушує економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки, тобто, спірні рішення, прийняті представницьким органом територіальної громади, порушують економічні права територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор мав не тільки право, але й обов`язок здійснити захист інтересів держави шляхом звернення з позовом у цій справі.

Крім того, прокурор наголошує на тому, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі статтею 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Колегія суддів зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

З урахуванням обставин цієї справи, прокуратурою визначено відповідачем Харківську міську раду, яка розпорядилися спірним майном в порушення, як вказує прокурор, вимог земельного законодавства, а отже прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади.

При цьому, встановлена Законом України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 15.01.2020 у справі №698/119/18; від 11.02.2020 у справі №922/614/19; від 28.09.2022 у справі №483/448/20; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 дійшла наступних висновків:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що у даній справі прокурором обґрунтовано звернення до суду в інтересах держави як самостійного позивача. Також суд вказує, що за встановлених обставин справи та враховуючи вищенаведену судову практику, прокурор не зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до приписів частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 120 ЗК України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас статтею 377 ЦК України також визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За приписами частини першої статті 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Зацікавлена особа в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається на підставі частини 2 статті 123 Земельного кодексу України з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується згідно частини 4 статті 123 Земельного кодексу України в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу. За змістом статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом частини другої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно із статтею 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша). Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (абзац 2 частина другої).

Виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 124 і абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів (див. правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі № 910/10500/19).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної особі будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134,135 ЗК України.

Таким чином, Верховний Суд неодноразово вказував на можливість отримати комунальну земельну ділянку в користування лише в межах та з метою, пов`язаною із розміщенням та обслуговуванням належних особі на праві власності нежитлових приміщень.

Натомість, Харківська міська рада в порушення наведених вище норм земельного законодавства надала на позаконкуретних засадах (без проведення земельних торгів) спірну земельну ділянку не для обслуговування нежитлової будівлі літ. "Г-2", а для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на проспекті Маршала Жукова, 2-Б.

При цьому, в рішенні Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 № 2229/20 чітко визначено, що будівництво об`єкту слід виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "Г-2", яка належить ТОВ "Аклор" на праві приватної власності.

Також місцевим господарським судом було встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6310138500:07:001:0121 площею 4,2888 га, станом на дату набуття відповідачем-2 у власність нежитлової будівлі літ. "Г-2" (15.11.2017) ще не була сформована, оскільки її формування відбулося лише 13.04.2020.

Зазначена вище обставина свідчить, що відведення спірної земельної ділянки передбачалось не для мети, що пов`язана з обслуговуванням об`єктів нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Аклор", а для будівництва нового об`єкта нерухомого майна багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, за умови знесення нежитлової будівлі літ. "Г-2".

До того ж, площа нежитлової будівлі літ. "Г-2" складає 254,0 в.м., а спірна земельна ділянка має площу 4,2888 га., що свідчить про те, що Харківська міська рада передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Аклор" земельну ділянку, яка в 169 разів перевищує площу вказаної нежитлової будівлі.

Висновок про те, що отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України, викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19,

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку, надання земельної ділянки в оренду з метою нового будівництва здійснюється виключно за результатами проведення земельних торгів, незалежно від того, чи відповідає площа цієї ділянки площі, необхідній для обслуговування розташованих на ній будівель.

Наведені вище обставини свідчать про порушення Харківською міською радою вимог Закону внаслідок прийняття підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів від 19.08.2020 №2229/20 та пункту 15 додатку № 1 до рішення 3 сесії Харківської міськради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 № 49/21.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 28.09.2022 у справі №483/448/20.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).

Як вбачається із матеріалів справи, між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аклор (орендар) було укладено договір оренди землі від 24.05.2021 згідно п.1 якого орендодавець на підставі рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 49/21 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ (02.10) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з кадастровим номером 6310138500:07:001:0121, яка розташована м.Харків, просп. Маршала Жукова, 2-Б.

З огляду на те, що вищевказані спірні рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 №2229/20 та від 24.02.2021 № 49/21 вже виконані шляхом розроблення та затвердження документації із землеустрою, а також укладенням договору оренди землі, визнання незаконними та скасування таких рішень не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.

За встановлених у цій справі обставин, заявлені вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування є неефективними, оскільки їх задоволення не призведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним.

Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 № 2229/20 та пункту 15 додатку № 1 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок" від 24.02.2021 № 49/21 слід відмовити з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 05.02.2025 у справі №922/939/21, від 28.01.2025 у справі №922/940/21, від 14.01.2025 у справі №922/941/21 в аналогічних спорах між тими ж самими сторонами.

Доводи прокурора щодо належності обраного ним способом захисту не знайшли свого підтвердження, зважаючи на зазначене вище.

До того ж, самим прокурором в заяві про зміну предмету позову від 13.09.2024 зазначено, що невизнання недійсним договору оренди землі від 24.05.2021 та неповернення земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:07:001:0121 на користь Харківської міської ради, не забезпечить захист порушених прав та інтересів держави.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що прокурор не позбавлений можливості звернутись до суду із окремим позовом про визнання вищевказаного договору оренди землі недійсним та зобов`язання ТОВ «Аклор» повернути спірну земельну ділянку Харківській міській раді в межах іншого господарського спору.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 по справі №922/938/21 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Харківську обласну прокуратуру.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у справі №922/938/21 скасувати.

В задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, Майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243, реєстраційний рахунок: UA518201720344240012000032986; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5448,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

СуддяР.А. Гетьман

СуддяО.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2025 року