Рішення

від 17.04.2025 по справі 904/5550/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5550/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Демченко С.В. - адвокат;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Савенко О.О. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича, м. Дніпро

про стягнення 152 387,00 грн

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", м. Київ

про визнання недійсними пунктів договорів оренди.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича матеріальних збитків у сумі 152387,00 грн, з яких: 64094,00 грн збитки, спричинені пошкодженням та демонтажем елементів внутрішніх електромереж і систем освітлення зі світильниками, розетками, вимикачами у приміщеннях АЗК № 03002, за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 11-Б; 88293,00 грн збитки, спричинені пошкодженням та демонтажем елементів внутрішніх електричних мереж і систем освітлення зі світильниками, розетками, вимикачами у приміщеннях АЗК № 03001, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 5-А (а.с. 1 - 8).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань, передбачених, серед іншого, пунктами 3.5, 7.12 договорів оренди № 35-Д-2102 від 02.08.2021 та № 35-Д-2350 від 01.01.2021, щодо забезпечення збереження орендованого майна та повернення його орендодавцю в стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати, пов`язані з оцінкою вартості матеріального збитку в сумі 9000,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Серед доказів на підтвердження зазначених у позові обставин позивач посилається на дефектні акти №№ 39/10 та 40/10 від 04.10.2024, складені ТОВ "Газтехтрейд", Звіти бюро експертної оцінки з висновками про вартість матеріальних збитків.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.01.2025 об 11:00 год; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали.

21.01.2025, у межах строку на подання відзиву на позов, від Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду надійшов зустрічний позов з вимогами про:

- визнання недійсними з моменту укладення пунктів 3.5, 7.12, 9.1 договору оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2101 від 02.08.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" та Фізичною особою-підприємцем Буркатовським Генріхом Станіславовичем;

- визнання недійсними з моменту укладення пунктів 3.5, 7.12, 9.1 договору оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2350 від 01.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" та Фізичною особою-підприємцем Буркатовським Генріхом Станіславовичем (а.с. 140 - 143).

Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, заявник посилається на те, що пункти 3.5, 7.12, 9.1 указаних договорів не відповідають принципам справедливості та розумності. Також позивач за зустрічним позовом вважає, що сплачуючи орендну плату, він як орендар наділяє орендодавця грошовими коштами, достатніми для підтримання орендованого майна у задовільному стані (за обставин використання майна за цільовим призначенням), а положення договорів оренди, які зобов`язують його як орендаря передати майно, яке було ним відремонтовано і при цьому звільняють орендодавця від обов`язку надати будь-яку компенсацію витрат на ремонт та дають підстави орендодавцю стверджувати про повернення з оренди майна у стані гіршому, ніж на момент передачі в оренду, покладають на нього як орендаря надмірний тягар.

Правовими підстави позову заявник зазначає, серед іншого, статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.01.2025 прийнято зустрічний позов; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.01.2024 об 11:00 год; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

У межах первісного позову 17.01.2025 відповідач подав відзив на позов (а.с. 124 - 126), на який 22.01.2025 позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив (а.с. 154-155).

Заперечення Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича у його відзиві на первісний позов обґрунтовані тим, що додаток № 1 (перелік, заставна вартість об`єкта оренди) та акт прийому-передачі до кожного з договорів оренди не містять опису (переліку, складу та заставної вартості) майна, яке знаходиться у нежитлових приміщеннях та/або є складовими нежитлових приміщень.

Отже, позивач не надав суду прямих доказів передачі відповідачу у складі нерухомого майна мереж водогонів та електрокабелів (від відповідного лічильника), ламп освітлення, розеток і вимикачів (мова навіть не про кількість, зазначену у дефектних актах від 04.10.2024).

Крім того, відповідач зазначає, що за змістом підпункту 4.2.1 договору оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2102 від 02.08.2021 йому встановлено понижений розмір орендної плати (5000,00 грн, а не 12000,00 грн) за вересень 2021 року у зв`язку з проведенням ним ремонту.

ФОП Буркатовський Г.С. здійснював фото- та відеозйомку стану приміщень автомийки (відповідні докази додаються).

На думку відповідача вказані докази, які суд має оцінити у сукупності, підтверджують, що відповідач не заподіяв збитків позивачу, оскільки повернув з оренди нерухоме майно позивачу у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду.

Також відповідач вважає не доведеним і розмір заявлених до стягнення збитків.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що дефектні акти №№ 39/10 та 40/10 від 04.10.2024 складалися комісією з двох працівників ТОВ "Газтехтрейд". При цьому доказів того, що вказані фахівці отримали (підтвердили) кваліфікацію судового експерта і мають право проводити будівельно-технічну експертизу та/або оціночно-будівельну експертизу позивач не надав.

Тому відповідач просить у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" відмовити у повному обсязі та вказує, що за його попереднім (орієнтовним) розрахунком сума судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, становить 10000,00 грн.

У відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" не погоджується з доводами Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича про відсутність збитків та недоведеність їх розміру.

Позивач зазначає, що твердження відповідача про повернення майна у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, спростовуються доказами, наданими позивачем, а саме: дефектними актами № 39/10 та № 40/10 від 04.10.2024, які чітко засвідчують пошкодження або відсутність майна, переданого в оренду; свідченням того, що мережі електропостачання, водопостачання, а також лампи освітлення, розетки та вимикачі, передані разом із нежитловими приміщеннями, були пошкоджені або демонтовані відповідачем.

На думку позивача посилання відповідача на відсутність опису майна у додатках до договорів оренди не є об`єктивною підставою для звільнення від відповідальності. Договори оренди та акти прийому-передачі чітко зазначають, що майно передається разом із усіма складовими, а претензії щодо його технічного стану відсутні на момент передачі в оренду.

Також позивач вважає безпідставним твердження відповідача про нібито несвоєчасне складання дефектних актів, оскільки вказані акти складені у строк, достатній для об`єктивного встановлення пошкоджень і є належними доказами у цій справі. Особи, які складали дефектні акти, діяли у межах своїх повноважень та мають необхідну технічну компетенцію для оцінки стану переданого в оренду майна.

Щодо доказовості розміру збитків позивач зазначає, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б спростовували розрахунок збитків, наданий позивачем. Позивач, у свою чергу, наголошує на тому, що обґрунтував розмір збитків відповідно до актів перевірки, договорів оренди та витрат на відновлення майна.

Матеріали фото- та відеофіксації, на які посилається відповідач, позивач вважає такими, що не можуть бути належними доказами у справі, оскільки не підтверджують стан майна на момент передачі його в оренду.

Відтак, на думку позивача, доводи відповідача у відзиві є безпідставними та не спростовують належним чином позовні вимоги; заподіяння збитків, їхній розмір та відповідальність відповідача підтверджуються наданими позивачем доказами, а тому позовні вимоги є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані.

У межах зустрічного позову 06.02.2025 відповідач подав відзив на зустрічний позов (а.с. 177 - 180), на який 11.02.2025 позивач за зустрічним позовом подав відповідь на відзив (а.с. 184-185).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" у відзиві на зустрічну позовну заяву зустрічних позовних вимог не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Заперечення проти зустрічного позову обґрунтовані, серед іншого, наступним.

При укладенні договорів оренди № 35-Д-2102 від 02.08.2021 та № 35-Д-2350 від 01.01.2021 сторонами до їх текстів були включені умови, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом зобов`язався:

- пункт 3.5 розділу 3 "Умови передачі та повернення майна": "Майно повертається Орендодавцю в порядку, передбаченому цим Договором у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу з усіма поліпшеннями та ремонтами без компенсації таких поліпшень з боку Орендодавця за відповідним Актом повернення майна, не пізніше дня закінчення терміну дії цього Договору, а у випадку дострокового припинення цього Договору - не пізніше дня такого дострокового припинення".

- пункт 7.12 розділу 7 "Обов`язки Орендаря": "Після закінчення строку оренди повернути Орендодавцю Майно в порядку, передбаченому цим Договором, у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального природного зносу з усіма покращеннями та ремонтами без компенсації таких покращень Орендодавцем і одночасно передати Орендодавцю підписаний зі свого боку Акт звірки взаєморозрахунків".

- пункт 9.1 розділу 9 "Капітальний, поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування": "Капітальний та/або поточний ремонт та/або технічний огляд, та/або технічне обслуговування Майна протягом строку дії Договору здійснюється Орендарем за його рахунок без компенсації їх вартості Орендодавцем".

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Водночас у застосуванні положень статей 203, 204, 207, 215 Цивільного кодексу України варто враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним у цілому (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

У даному випадку підстав для визнання пунктів договорів недійсними відповідач за зустрічним не вбачає, оскільки під час його укладення сторони розуміли, що він не є фіктивним, що правовими наслідками є сплата коштів за оренду приміщення, яке фактично використовувалося Фізичною особою-підприємцем Буркатовським Генріхом Станіславовичем, і в якому ним здійснювалася підприємницька діяльність на умовах оренди приміщення. Фізична особа-підприємець Буркатовський Генріх Станіславович усвідомлював та визнавав факт необхідності повернення майна орендодавцю в порядку, передбаченому договорами оренди №35-Д-2102 від 02.08.2021 та № 35-Д-2350 від 01.01.2021 у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, а також розумів, що саме пункти 3.5, 7.12, 9.1 цих договорів були спрямовані на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" зазначає, що умови пунктів договорів, які позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсними, є істотними. Тому такий договір не може бути визнаний недійсним у цій частині, а лише в цілому. Проте така позовна вимога не заявлена.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" наголошує на тому, що договірні умови чітко визначають відповідальність сторін і позивач, який підписав договір, погодився з його умовами. Оскільки він добровільно взяв на себе обов`язки щодо утримання майна, його твердження про несправедливість таких умов є безпідставними.

Підсумовуючи, відповідач за зустрічним позовом указує на безпідставність зустрічного позову з огляду на те, що: позивач за зустрічним позовом не надав доказів, що оспорювані положення договорів суперечать імперативним нормам законодавства; договори оренди відповідають принципу свободи договору та є чинними; відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов`язання щодо утримання орендованого майна; позивач за первісним позовом має законні підстави для стягнення збитків.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву Фізична особа-підприємець Буркатовський Генріх Станіславович зазначає, що відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" не містить жодних міркувань та аргументів на противагу стверджуваній у зустрічному позові невідповідності положень договорів оренди принципам справедливості та розумності цивільного законодавства.

Ухвалою суду від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2025 о 15:00 год із забезпеченням участі представників сторін в режимі відеоконференції: представника позивача за первісним позовом адвоката Демченка С.В. - у приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду, представника відповідача за первісним позовом адвоката Савенка О.О. - поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

10.03.2025 представник відповідача за первісним позовом адвокат Савенко О.О. подав через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС заяву з повідомленням про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані ним до суду в строк, передбачений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача за первісним позовом адвокат Демченко С.В. у судове засідання не з`явився, через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я через хворобу.

З представником відповідача за первісним позовом адвокатом Савенком О.О. через технічні проблеми відеоконференцзв`язку забезпечити його участь у судовому засіданні виявилося неможливим.

Ухвалою суду від 11.03.2025 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом адвоката Демченка С.В. про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи на 25.03.2025 о 10:00 год з викликом учасників справи в cудове засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2025 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.04.2025, а потім - до 17.04.2025.

Під час розгляду справи по суті представники сторін надали пояснення по суті спору, аналогічні за змістом заявам по суті справи.

За наслідком судового засідання 17.04.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (далі орендодавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Фізичною особою-підприємцем Буркатовським Генріхом Станіславовичем (далі орендар, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено два договори оренди, а саме: договір оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2102 від 02.08.2021 (далі договір № 35-Д-2102; а.с. 17 - 23) та договір оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2350 від 01.01.2023 (далі договір № 35-Д-2350; а.с. 29 - 33) (разом договори у відповідних відмінках), умови яких є тотожними, крім умов, викладених у пунктах 1.1, 4.2, 4.3.

За умовами пункту 1.1 договору № 35-Д-2102 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (далі оренда) наступні об`єкти оренди, а саме: нежитлові приміщення автомийки загальною площею 105,8 кв.м та ПТО загальною площею 28,9 кв.м з усім майном, яке в них знаходиться, включаючи інженерні мережі, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, б. 11-Б, АЗК № 03002/0 (далі майно), перелік, склад та заставна вартість якого з урахуванням індексації вказані у Додатку №1 до цього договору, який після підписання є невід`ємною частиною цього договору. План-схема з позначенням червоним кольором на ньому контурів майна, що передається в оренду, є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2).

За умовами пункту 1.1 договору № 35-Д-2350 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (далі оренда) наступні об`єкти оренди, а саме: нежитлове приміщення автомийки загальною площею 81,3 кв.м, з усім майном, яке в ньому знаходиться, включаючи інженерні мережі, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 5-А, АЗК № 03001/0 (далі майно), перелік, склад та заставна вартість якого з урахуванням індексації вказані у Додатку № 1 до цього договору, який після підписання є невід`ємною частиною цього договору. План-схема з позначенням червоним кольором на ньому контурів майна, що передається в оренду, є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №2).

Орендар приймає майно в оренду з метою використання у власній господарській діяльності за призначенням майна відповідно до технічної документації на майно, а саме для надання послуг з мийки та технічного обслуговування автомобілів (далі діяльність) (п. 1.3 договорів).

Орендар підтверджує, що на момент підписання договору орендарю повідомлено орендодавцем про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для орендаря, інших осіб чи викликати ураження майна, про всі права третіх осіб на майно (п. 1.6 договорів).

Пунктом 2.1 договорів визначено, що строк оренди починається з дати фактичної передачі майна орендарю, зазначеної в акті приймання-передачі майна, і закінчується в момент повернення майна орендарем, що підтверджується відповідним актом повернення.

Орендар набуває право на тимчасове платне користування майном з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна (п. 3.1 договорів).

Підтвердженням факту передачі майна в оренду є акт приймання-передачі майна, підписаний уповноваженими представниками сторін (п. 3.2 договорів).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно (п. 3.3 договорів).

Ризик випадкового знищення або пошкодження майна протягом строку оренди несе орендар (п. 3.4 договорів).

Згідно з пунктом 3.5 договорів майно повертається орендодавцю в порядку, передбаченому цим договором у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу з усіма поліпшеннями та ремонтами без компенсації таких поліпшень з боку орендодавця за відповідним актом повернення майна, не пізніше дня закінчення терміну дії цього договору, а у випадку дострокового припинення цього договору не пізніше дня такого дострокового припинення.

Обладнання, встановлене на об`єкті оренди, що є невіддільним від об`єкта оренди, при поверненні орендованого майна орендодавцю підлягає передачі орендодавцю без компенсації його вартості з боку орендодавця (п. 3.6 договорів).

Підтвердженням факту повернення майна з оренди є акт повернення майна, підписаний уповноваженими представниками сторін (п. 3.7 договорів).

Відповідно до пункту 4.2 договору № 35-Д-2102 розмір орендної плати за користування майном за один місяць, з урахуванням індексації, за цим договором становить 12000,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з проведенням робіт щодо ремонту приміщень СТО та ПТО, розмір орендної плати за користування майном за один місяць, за вересень 2021 року, з урахуванням індексації, становить 5000,00 грн з ПДВ (пп. 4.2.1).

Крім того, орендар зобов`язується перерахувати на поточний рахунок орендодавця протягом 10-ти календарних днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна грошові кошти в сумі 12000,00 грн з ПДВ, що дорівнює розміру орендної плати за місяць (далі гарантійні кошти). Ці гарантійні кошти виступають забезпеченням грошових вимог орендодавця за цим договором (п. 4.3 договору № 35-Д-2102).

За змістом пункту 4.2 договору № 35-Д-2350 розмір орендної плати за користування майном за один місяць, з урахуванням індексації, за цим договором становить 11000,00 грн з ПДВ.

Крім того, орендар зобов`язується перерахувати на поточний рахунок орендодавця протягом 10-ти календарних днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна грошові кошти в сумі 11000,00 грн з ПДВ, що дорівнює розміру орендної плати за місяць (далі гарантійні кошти). Ці гарантійні кошти виступають забезпеченням грошових вимог орендодавця за цим договором (п. 4.3 договору № 35-Д-2350).

Відповідно до розділу 7 договорів орендодавець, зокрема, зобов`язаний:

- за власний рахунок здійснювати поточний ремонт майна та/чи технічний огляд майна, та/чи технічне обслуговування майна на умовах цього договору без компенсації їх вартості орендодавцем (п. 7.5);

- запобігати пошкодженню та псуванню майна, забезпечувати його збереження, а також письмово та за телефоном повідомляти орендодавця, в день настання відповідної події, про всяке пошкодження, аварії чи інші події, що нанесли (чи можуть нанести) майну шкоду та своєчасно приймати всі можливі заходи для попередження загрози, проти подальшого пошкодження чи руйнування майна (п. 7.6);

- інформувати орендодавця про всі виявлені недоліки майна протягом 5 календарних днів з моменту, коли орендар дізнався чи повинен був дізнатися про такі недоліки (п. 7.7);

- після закінчення строку оренди повернути орендодавцю майно в порядку, передбаченому цим договором, у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального природного зносу з усіма покращеннями та ремонтами, без компенсації таких покращень орендодавцем і одночасно передати орендодавцю підписаний зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків (п. 7.12).

Капітальний та/або поточний ремонт, та/або технічний огляд, та/або технічне обслуговування майна протягом строку дії договору здійснюється орендарем за його рахунок без компенсації їх вартості орендодавцем (п. 9.1 договорів).

Відповідно до пункту 10.4 договорів у випадку будь-якого погіршення майна, що орендується, орендар повинен усунути вказані погіршення, а в разі неможливості їх усунути відшкодувати завдані орендодавцю збитки в строк до 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від орендодавця.

У випадку невиконання, неналежного виконання та/або несвоєчасного виконання зобов`язань орендарем, а також інших умов договору орендодавцю будуть заподіяні збитки (шкода) та/або орендодавець понесе які-небудь витрати, орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцю такі збитки (заподіяну шкоду) та витрати (п. 10.6 договорів).

На орендаря покладається відповідальність за використання (експлуатацію) майна, переданого в оренду за цим договором (п. 10.7 договорів).

Пунктом 12.4 договорів передбачено, що у випадку будь-якого погіршення майна, що орендується, орендар повинен усунути вказані погіршення, а в разі неможливості їх усунути відшкодувати завдані орендодавцю збитки у строк 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення орендодавця.

Договір № 35-Д-2102 набуває чинності з дати його належного підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 31.07.2024, крім положень, викладених у п. 14.4.4 договору, а договір № 35-Д-2350 набуває чинності з дати його належного підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 28.02.2023, крім положень, викладених у п. 14.4.4 договору (п. 14.1 договорів № 35-Д-2102, № 35-Д-2350).

На виконання умов договорів орендодавець передав орендареві у строкове платне користування обумовлені цими договорами об`єкти оренди, що підтверджується актами прийому-передачі майна від 01.09.2021 до договору № 35-Д-2102 та від 02.01.2023 до договору № 35-Д-2350 (а.с. 15, 14).

У пункті 2 акта прийому-передачі майна від 01.09.2021 до договору № 35-Д-2102 і в пункті 1 акта прийому-передачі майна від 02.01.2023 до договору № 35-Д-2350 зазначені фактичні показання лічильників холодної води та електроенергії.

Згідно з указаними актами прийому-передачі майна орендодавець та орендар дійшли згоди стосовно того, що об`єкт оренди та майно, яке передається, знаходяться у задовільному стані і відповідають усім умовам договору, укладеного між орендодавцем та орендарем; орендар жодних претензій щодо технічного стану переданого в оренду майна не має.

10 липня 2024 року сторонами підписано акт прийому-передачі (повернення) майна до договору № 35-Д-2350, а 31 липня 2024 року до договору № 35-Д-2102 (а.с. 12, 13).

За змістом акта прийому-передачі (повернення) майна до договору № 35-Д-2102 орендодавець вважає, що об`єкт та майно, яке повертається з оренди, знаходиться у незадовільному стані і не відповідає всім умовам цього договору, з чим орендар не погоджується.

Орендодавець має такі претензії щодо технічного стану майна поверненого з оренди, а саме: роз`єднання електропостачання (після лічильника відрізані дроти); роз`єднання від водопостачання (після лічильника відрізані труби); залишено отвір у стіні після встановлення вентиляції; залишено сміття в будівлі; демонтовано лампи освітлення; демонтаж розеток та вимикачів.

За змістом акта прийому-передачі (повернення) майна до договору № 35-Д-2350 орендодавець вважає, що об`єкт та майно, яке повертається з оренди, знаходиться у незадовільному стані і не відповідає всім умовам цього договору, з чим орендар не погоджується.

Орендодавець має такі претензії щодо технічного стану майна поверненого з оренди, а саме: роз`єднання електропостачання (після лічильника відрізані дроти); роз`єднання від водопостачання (після лічильника відрізані труби); залишено отвір у склі після встановлення витяжки; залишено сміття в будівлі автомийки; демонтовано лампи освітлення; демонтаж розеток та вимикачів.

04 жовтня 2024 року Товариством "Газтехтрейд" у складі головного інженера та монтажника-технолога складено дефектні акти № 39/10, № 40/10 про те, що на АЗС № 03001, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 5а, та на АЗС № 03002, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 11б, було пошкоджено та демонтовано внутрішні електричні мережі, мережі системи освітлення зі світильниками та визначені необхідні роботи й матеріали для відновлення працездатності (а.с. 16. 17).

Відповідно до дефектного акта № 39/10 від 04.10.2024 загальна вартість матеріалів та робіт, необхідних для відновлення працездатності приміщення автомийки на АЗС № 03001, становить 94690,00 грн без ПДВ, а разом із ПДВ 20% - 113628,00 грн.

Відповідно до дефектного акта № 40/10 від 04.10.2024 загальна вартість матеріалів та робіт, необхідних для відновлення працездатності приміщення автомийки на АЗС № 03002, становить 79360,00 грн без ПДВ, а разом із ПДВ 20% - 95232,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (замовник) та Приватним підприємством "Бюро експертної оцінки" (оцінювач) укладено договір на проведення оцінки майна № 241009-001 від 09.10.2024 (далі договір на проведення оцінки майна).

Згідно з пунктом 1.1 договору на проведення оцінки майна оцінювач зобов`язується надати послуги щодо проведення незалежної оцінки вартості збитку майна, а саме: АЗС (№ 03001) та (№ 03002), що розташовані за адресами: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 11б та Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 5а з наданням звіту про оцінку збитку майна (далі звіт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Метою оцінки є визначення вартості збитку майна; вид вартості оцінюваного майна ринкова вартість (п.п. 1.1, 1.2 договору на проведення оцінки майна).

Пунктом 5.1 договору на проведення оцінки майна передбачено, що звіти, висновки та додатки до них оцінювач готує у двох примірниках, один з яких разом передає замовнику в паперовому або електронному варіанті будь-яким доступним способом. Один примірник звітів та висновків залишається в оцінювача.

Згідно зі звітом про ретроспективну оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених пошкодженням та демонтажем елементів внутрішніх електричних мереж та мереж системи освітлення зі світильниками у приміщеннях АЗК № 03001 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 5а, на основі застосування синтезу витратного та порівняльного методичних підходів, оцінювач дійшов висновку, що ймовірна ринкова вартість таких збитків на дату ретроспективної оцінки 10 липня 2024 року, з округленням до цілого значення, становить 88293,00 грн без ПДВ (а.с. 40 - 49).

Відповідно до звіту про ретроспективну оцінку матеріальних збитків, завданих пошкодженням та демонтажем елементів внутрішніх електромереж і систем освітлення зі світильниками в приміщеннях АЗК № 03002 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 11б, оцінювач, використовуючи синтез алгоритмів витратного та порівняльного методичних підходів, дійшов висновку, що ймовірна ринкова вартість цих збитків на дату ретроспективної оцінки, 31 липня 2024 року, з округленням до цілого, становить 64 094,00 грн без ПДВ (а.с. 63 - 72).

Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення об`єктів оренди за договорами № 35-Д-2102, № 35-Д-2350 у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу та з усіма поліпшеннями й ремонтами без компенсації таких поліпшень з боку орендодавця за відповідним актом повернення майна, та наявністю підстав для покладення на орендаря відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих пошкодженням об`єктів оренди, а також із наявністю/відсутністю підстав для визнання недійсними пунктів 3.5, 7.12, 9.1 цих договорів.

Правовідносини сторін у цій справі виникли за договорами оренди нерухомого майна.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої, третьої статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Частинами першою, другою статті 776 Цивільного кодексу України передбачено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 778 Цивільного кодексу України визначений порядок поліпшення наймачем речі, переданої у найм, згідно з яким наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (ч. 1).

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення (ч. 2).

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі (ч. 3).

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4).

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ч. 5).

За приписами статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З наявних у справі доказів убачається, що орендодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договорами щодо передачі орендарю в користування об`єктів оренди в комплекті і у стані, що відповідають умовам цих договорів та призначенню відповідних об`єктів оренди (з усім майном, яке в них знаходиться, включаючи інженерні мережі).

Факти задовільного стану об`єктів оренди, який відповідав усім умовам договорів, та відсутності претензій в орендодавця щодо технічного стану об`єктів оренди зафіксовані в актах прийому-передачі майна від 01.09.2021 до договору 35-Д-2102 й від 02.01.2023 до договору №35-Д-2350.

Утім, після припинення договорів орендар своїх зобов`язань з повернення об`єктів оренди у стані, який обумовлено в цих договорах, не виконав.

Так, згідно з умовами пункту 7.12 договорів після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний був повернути орендодавцю майно у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального природного зносу з усіма покращеннями та ремонтами без компенсації таких покращень орендодавцем.

Відповідно до актів прийому-передачі (повернення) майна від 10.07.2024 до договору №35-Д-2350 й від 31.07.2024 до договору № 35-Д-2102 об`єкти оренди та майно, які повертаються з оренди, знаходяться у незадовільному стані і не відповідають умовам цих договорів (з чим орендар не погоджується).

За змістом акта прийому-передачі (повернення) майна до договору № 35-Д-2102 орендодавець має такі претензії до технічного стану майна будівлі СТО з автомийкою, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 11б, АЗК № 03002, а саме: роз`єднання електропостачання (після лічильника відрізані дроти); роз`єднання від водопостачання (після лічильника відрізані труби); залишено отвір у стіні після встановлення вентиляції; залишено сміття в будівлі; демонтовано лампи освітлення; демонтаж розеток та вимикачів.

За змістом акта прийому-передачі (повернення) майна до договору № 35-Д-2350 орендодавець має такі претензії до технічного стану майна будівлі автомийки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 5а, АЗК № 03001, а саме: роз`єднання електропостачання (після лічильника відрізані дроти); роз`єднання від водопостачання (після лічильника відрізані труби); залишено отвір у склі після встановлення витяжки; залишено сміття в будівлі автомийки; демонтовано лампи освітлення; демонтаж розеток та вимикачів.

Орендар (відповідач за первісним позовом) фактів того, що перелічені пошкодження об`єктів оренди сталися не з його вини не спростував, доказів їх відновлення до стану, обумовленого договорами № 35-Д-2102, № 35-Д-2350, не надав.

Фото- та відеоматеріали, на які орендар посилається в обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову, судом не приймаються, оскільки не дають змоги з`ясувати стан об`єктів оренди на момент укладення договорів, встановити час, в який вони були зроблені.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача за первісним позовом не заперечував проведений ним ремонт в орендованих ним приміщеннях та вилучення ним обладнання, встановленого/вмонтованого в результаті здійсненого ним ремонту, перед поверненням об`єктів оренди орендодавцеві.

З огляду на наведене в орендодавця (позивача за первісним позовом) виникло право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Стосовно збитків та правових підстав для їх стягнення суд ураховує наступне.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За статтею 225 цього Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, серед іншого, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

У питанні щодо визначення збитків, у контексті нормативних приписів частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.14 постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку, що збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи із загальних принципів цивільного права, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (майнової шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків (майнової шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (майновою шкодою); 4) вини.

Верховний Суд послідовно та неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що за змістом наведеної вище норми матеріального права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини. І лише наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/378/19).

Заявлена орендодавцем до стягнення сума збитків, завданих пошкодженням орендарем об`єктів оренди за договорами № 35-Д-2102, № 35-Д-2350, становить 152387,00 грн (88293,00 + 64094,00 = 152387,00) і не перевищує суми збитків, визначених оцінювачем 155387,00 грн (88293,00 + 67094,00 = 152387,00), підтверджується наданими до первісного позову звітами про ретроспективну оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених пошкодженням та демонтажем елементів внутрішніх електричних мереж та мереж системи освітлення зі світильниками у приміщеннях АЗК № 03001 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 5а та в приміщеннях АЗК № 03002 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 11б.

Орендар заявленої орендодавцем до стягнення суми збитків, самого їх факту не спростував, власного контррозрахунку суду не надав.

Завдані збитки є результатом недопустимого з боку відповідача за первісним позовом погіршення стану (якісної характеристики) об`єктів оренди, обумовленого укладеними договорами. Здійснений ним демонтаж обладнання не відноситься до можливого відокремлення без пошкодження речі (об`єктів оренди) після здійсненого їх ремонту. Доводи відповідача щодо повернення за результатом такого демонтажу об`єктів оренди у стані не гіршому, ніж на момент прийняття їх в оренду є не прийнятними, оскільки суперечать домовленостям сторін за укладеними договорами та чинному законодавству нормативним приписам частини другої статті 778 Цивільного кодексу України.

Тож наданими позивачем за первісним позовом доказами підтверджуються збитки, завдані орендарем (відповідачем за первісним позовом) внаслідок пошкодження (погіршення стану) об`єктів оренди в сумі 152387,00 грн.

У діях відповідача за первісним позовом наявний повний склад цивільного правопорушення, достатній для його відповідальності.

Інші доводи та міркування учасників справи, у тому числі заперечення відповідача, на результат вирішення спору не впливають.

Відтак вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються із положеннями статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (господарської угоди недійсною).

В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

За приписами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Статтею 217 Цивільного кодексу України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема: свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Укладаючи договори № 35-Д-2102, № 35-Д-2350, сторони погодили, серед іншого, умови пунктів 3.5, 7.12, 9.1 (далі оспорювані пункти).

Зі змісту зустрічного позову вбачається, що позивач вважає такими, що суперечать загальним засадам цивільного законодавства умови оспорюваних пунктів договорів № 35-Д-2102, № 35-Д-2350, що стосуються покладення на орендаря обов`язку з капітального та/або поточного ремонту за його рахунок та обов`язку з повернення ним майна з оренди без компенсації усіх ремонтів і покращень.

Аналіз умов оспорюваних пунктів договорів № 35-Д-2102, № 35-Д-2350 у контексті норм глави 58 Цивільного кодексу України /"НАЙМ (ОРЕНДА")/ дає підстави для висновку про те, що умови договору щодо проведення орендарем (наймачем) за його рахунок поточного ремонту майна (речі) відповідають положенням частини першої статті 776 Цивільного кодексу України, а в частині капітального ремонту не суперечать положенням частини другої цієї статті.

Зокрема, положення статті 776 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок ремонту речі, переданої в оренду (найм), не передбачають компенсації орендарю (наймачу) витрат, понесених ним у зв`язку з ремонтом, виконаним за його рахунок (у випадку, коли сторони про це домовилися).

Що ж стосується поліпшень речі за згодою/без згоди наймодавця, то правові наслідки таких поліпшень визначені статтею 778 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом частини другої статті 778 цього Кодексу якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення у будь-якому разі.

За змістом частини п`ятої статті 778 Цивільного кодексу України повернення орендованого майна у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу без компенсації поліпшень законом допускається, але за умови здійснення поліпшень без згоди орендодавця та без можливості їх вилучення без шкоди для майна.

У випадку ж здійсненого поліпшення за згодою наймодавця право наймача на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі залишається в силу імперативної норми закону частини третьої статті 778 Цивільного кодексу України.

Тож умови пункту 9.1 у цілому та пунктів 3.5, 7.1 договорів № 35-Д-2102, № 35-Д-2350 у частині обов`язку орендаря з повернення майна з оренди без компенсації усіх поліпшень та ремонтів не суперечать положенням Цивільного кодексу України, зокрема і загальним засадам цивільного законодавства, таким як свобода договору, справедливість, добросовісність, розумність.

Відтак орендарем не доведено наявності підстав для визнання пунктів 3.5, 7.12, 9.1 договорів № 35-Д-2102, № 35-Д-2350 недійсними, з огляду на що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову в сумі 2422,40 грн та витрати, пов`язані з оцінкою вартості матеріального збитку в сумі 9000,00 грн покладаються на Фізичну особу-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову в сумі 4844,80 грн (3028,00х2х0,8 = 4844,80), належного до сплати з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Надмірно сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір у сумі 1211,20 грн суд може повернути платнику з державного бюджету за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" до Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича про стягнення матеріальних збитків у сумі 152387,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11; ідентифікаційний код 24812228) матеріальні збитки в сумі 152387,00 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн за подання позову, судові витрати в сумі 9000,00 грн, пов`язані з оцінкою вартості матеріальних збитків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл про визнання недійсними з моменту укладення пункти 3.5, 7.12, 9.1 договорів оренди нежитлового приміщення № 35-Д-2102 від 02.08.2021 та № 35-Д-2350 від 01.01.2023, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" та Фізичною особою-підприємцем Буркатовським Генріхом Станіславовичем.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн за подання зустрічного позову, покласти на Фізичну особу-підприємця Буркатовського Генріха Станіславовича.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.04.2025.

Суддя І.І. Колісник