Ухвала

від 29.04.2025 по справі 5006/42/13б/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

29.04.2025р. Справа № 5006/42/13б/2012

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «EASTAR», м. Макіївка

про банкрутство

ліквідатор арбітражний керуючий Заболотний А.А. (свідоцтво № 2006 від 02.12.2021)

суддя Величко Н.В.

при секретарі Кравець А.Є.

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Донецької області 09.02.2012 порушена справа № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV).

Постановою господарського суду від 22.02.2012 у справі № 5006/42/13б/2012, залишеною без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 та Вищого господарського суду України від 02.10.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю EASTAR визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Утенкова Юрія Олеговича.

Ухвалою від 02.10.2013, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю EASTAR, провадження у справі №5006/42/13б/2012 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі №5006/42/13б/2012, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території м.Донецька та Донецької області відповідно до Указу Президента України від 14.04.14 №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, справа №5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR втрачена.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2017 (суддя ОСОБА_1 ) відновлено окремі матеріали втраченої справи №5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR в частині наявних матеріалів та судових рішень.

У зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.02.2023 про звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 01.03.2023 № 02-01/136 призначений повторний автоматичний розподіл справи № №5006/42/13б/2012.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи №5006/42/13б/2012 визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 02.03.2023 прийнято до свого провадження справу № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR.

Ухвалою від 18.03.2024 призначено ліквідатором у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR (код ЄДРПОУ 31538096) арбітражного керуючого Заболотного Артура Анатолійовича (свідоцтво № 2006 від 02.12.2021). Зобов`язано ліквідатора щомісячно подавати господарському суду та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR звіти про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника, використання коштів боржника.

З 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого унормовано, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR", що з 22.02.2012 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

На виконання ухвали суду від 18.03.2024 ліквідатором подано суду поточний звіт про свою діяльність за період з 18.03.2024 по 14.02.2025 (вх.№ 01-41/1530/25 від 18.02.25), у якому ліквідатор між іншим зазначає, що поточні звіти кредиторам не направлялись у зв`язку з відсутністю кредиторських вимог; майно боржника не виявлено; згідно відповіді ГУ статистики у Донецькій області від 07.08.2024 № 01-03/803-24 станом на 06.08.2024 в ЄДРПОУ по Донецькій області з кодом 31538069 відсутнє будь-яке підприємство/організація.

Ухвалою від 24.03.2025 суд призначив розгляд справи № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR" на 22.04.2025; визнав явку представників учасників справи у судове засідання не обов`язковою; зобов`язав ліквідатора у строк до 17.04.2025:

- надати суду актуальний реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR" за встановленою формою;

- організувати та провести збори кредиторів з наступних питань: а) звіт ліквідатора про свою діяльність під час проведення ліквідаційної процедури у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR"; б) порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR"; в) пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR", відповідні рішення надати суду у визначений строк.

11.04.2025 через систему "Електронний суд" ліквідатором-арбітражним керуючим Заболотним А.А. подано суду звіт за період з 18.03.2024 по 11.04.2025 (вх. № 01-41/3513/25), в якому між іншим вказує, що до ліквідатора не надходило жодних кредиторських вимог, тому звіти кредиторам не направлялись у зв`язку з відсутністю кредиторських вимог. З цих же підстав проведення засідання зборів кредиторів є неможливим.

Ухвалою від 22.04.2025 відкладено розгляд справи на 29.04.2025.

Про дату, час та місце розгляду справи ліквідатор та кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі адвоката Коваль Любові Леонідівни повідомлені в системі Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, інші учасники справи повідомлені шляхом опублікування на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідного оголошення за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1799775/.

Також, всі процесуальні рішення суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-портала Судова влада України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для цілодобового безкоштовного перегляду відповідно до Закону України Про доступ до судових рішень, що свідчить про додаткову можливість учасників справи довідатись про її хід та необхідність вчинення ними дій процесуального характеру.

Ліквідатор та інші учасники справи не забезпечили участі своїх представників у судовому засіданні 29.04.2025 у встановленому порядку, додаткових пояснень по суті справи та відповідних доказів на підтвердження власних аргументів не подавали.

Враховуючи, що явка учасників справи обов`язковою не визнана, ліквідатор та кредитори вважаються повідомленими належним чином про дату та час розгляду справи, обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання від сторін не надходило, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані ліквідатором документи і матеріали справи, суд виходить з наступного.

Зі змісту судових рішень, прийнятих судами апеляційної та касаційної інстанції під час первісного розгляду цієї справи, встановлено, що після опублікування оголошення про визнання боржника банкрутом з вимогами до боржника звернулися наступні кредитори: УПФУ в Червоногвардійському р-ні м. Макіївки, Макіївський МЦЗ, ТОВ «Данлер», ТОВ «ЦБ - ИНВЕСТ», ОСОБА_2 , ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» Обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьк. Згідно даних бухгалтерського обліку виявлена заборгованість по заробітної платі, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Ліквідатором Утенковим Ю.О. був складений реєстр вимог кредиторів.

Судами вищих інстанцій також було встановлено, що грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в загальній сумі 18.692.323,56 грн. ґрунтуються на кредитному договорі від 18.02.2008 № 15-93/16-505/08. У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором боржником, зокрема, за договором іпотеки від 19.02.2008 № 15-94/16-779/08 передано в іпотеку скаржнику майнові права на об`єкти незавершеного будівництва житлові будинки загальною площею 4105,28 м.кв. по вул. Залеській у м. Макіївка Донецької області загальною заставною вартістю 12.037.007,03 грн. Зазначені вимоги були визнані ліквідатором у повному обсязі як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором Утенковим Ю.О. було реалізовано зазначене заставне майно боржника, як будівельні матеріали з огляду на ст. 331 Цивільного кодексу України, з подальшим направленням коштів не заставодержателю, а на погашення вимог усіх кредиторів пропорційно.

Також судами було встановлено, що реалізація майна боржника здійснювалася з урахуванням вимог ст. 30 Закону про банкрутство на відкритих біржових торгах. За результатами біржових торгів (протокол №1 проведення аукціону від 22.11.12) реалізовані майнові активи боржника (лоти №1, №2) згідно з договором №1 купівлі - продажу товарів від 22.11.12 та договором купівлі - продажу пункту громадського харчування з літнім майданчиком від 10.12.12.

За рахунок коштів отриманих від реалізації наявних майнових активів боржника частково погашені кредиторські вимоги першої, другої, третьої та частково четвертої черг. У зв`язку з недостатністю майнових активів боржника кредиторські вимоги частково четвертої та наступних черг залишилися незадоволеними та відповідно до приписів п. 6 ст. 31 Закону про банкрутство вважаються погашеними.

Будь-які інші майнові активи, необхідні для ведення виробничої діяльності у боржника відсутні, що підтверджувалось запитами ліквідатора банкрута та відповідями на них відповідних державних органів, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.10.2013 у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «EASTAR», залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «EASTAR», провадження у справі № 5006/42/13б/2012 припинено.

Скасовуючи таке рішення, суд касаційної інстанції у постанові від 05.03.2014 вказав, що затверджуючи звіт ліквідатора, суди незаконно та необгрунтовано визнали правомірними дії ліквідатора з реалізації заставного майна боржника (об`єкти незавершеного будівництва житлові будинки загальною площею 4105,28 м.кв. по вул. Залеській у м. Макіївка Донецької області загальною заставною вартістю 12.037.007,03 грн.), як будівельних матеріалів з огляду на ст. 331 Цивільного кодексу України, з подальшим направленням коштів не скаржнику, як заставодержателю, а на погашення вимог усіх кредиторів пропорційно. Ліквідатором не було вжито вичерпних заходів з метою оформлення права власності боржника на спірне заставне майно як на об`єкти незавершеного будівництва (зокрема, шляхом звернення за захистом порушених прав боржника до суду) з метою його подальшої реалізації у порядку, встановленому Законом про банкрутство, та направленням коштів виключно на погашення грошових вимог заставного кредитора скаржника, як це передбачено ст. 26 Закону про банкрутство. У результаті неправомірних дій ліквідатора заставне майно було реалізовано як будівельні матеріали за ціною лише 2.104.499,70 грн., тоді як заставна вартість предмета іпотеки становила 12.037.007,03 грн. І навіть ці кошти безпідставно були направлені не на погашення вимог заставодержателя, а розподілені в загальному порядку між усіма кредиторами, що завдало істотної шкоди заставному кредитору.

Судом касаційної інстанції також встановлено, що з грошовими вимогами до боржника в межах ліквідаційної процедури після визнання останнього банкрутом звернулися, зокрема кредитори: гр. ОСОБА_2 (правонаступник гр. ОСОБА_6 ) з вимогами в сумі 800.000 грн. за договором позики від 12.02.2011, які забезпечені заставою майна боржника (пункт громадського харчування у м. Макіївка, бул. Горбачова 6б); ТОВ "Данлер" з вимогами в сумі 177.000 грн. за договором поворотної безвідсоткової позики від 03.07.2008 № 03/07-1. Вказані вимоги були визнані ліквідатором в повному обсязі та частково погашені в ліквідаційній процедурі. Проте суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що вимоги вказаних кредиторів не були виявлені боржником у процедурі добровільної ліквідації та не включені до проміжного ліквідаційного балансу при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Більше того, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалась наявність первинних бухгалтерських (у т.ч розрахункових) документів, які підтверджують наявність фактичних господарських правовідносин між боржником та зазначеними кредиторами та, відповідно, існування заборгованості (зокрема, платіжні доручення про перерахування коштів у якості позики, прибуткові касові ордери про отримання готівки). У той же час відповідні документи повинні бути надані кредиторами при зверненні до боржника з заявами з грошовими вимогами. Вказане може свідчити про безпідставність заявлення до боржника зазначених грошових вимог, зокрема з метою штучного збільшення пасиву останнього.

Колегія суддів касаційної інстанції також зауважила, що у порушення вимог п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" жодна із заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника не була оплачена судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі, у тому числі за правилами ст. 51 Закону про банкрутство, у будь якому випадку здійснюється господарським судом, зокрема при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. У зв`язку з чим відсутність доказів сплати судового збору свідчить про порушення кредиторами порядку звернення до боржника з грошовими вимогами у справі про банкрутство та унеможливлює їх розгляд та визнання у межах провадження у справі про банкрутство.

Ліквідаційна процедура у даній справі тривала майже двадцять місяців і за весь цей час ліквідатор у порушення імперативних вимог частин 11, 12 ст. 30 Закону про банкрутство жодного разу не звітував ні перед кредиторами, ні перед господарським судом, тобто фактично діяв безконтрольно. Та обставина, що процедура банкрутства за ст. 51 Закону про банкрутство не передбачає створення комітету кредиторів, не означає звільнення ліквідатора від обов`язку звітувати про свою діяльність. У цьому випадку ліквідатор зобов`язаний у порядку ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство звітувати перед усіма кредиторами боржника. Більше того, Закон про банкрутство не містить заборони створення комітету кредиторів з метою контролю за проведенням ліквідаційної процедури у випадку наявності великої кількості кредиторів та значного обсягу майна боржника

Відтак, за висновком суду касаційної інстанції, судами попередніх інстанцій передчасно затверджено звіт ліквідатора банкрута і ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі. Колегія суддів усунула голову ліквідаційної комісії Утенкова Ю.О. від виконання обов`язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR".

Судом касаційної інстанції вказано, що при новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, призначити у встановленому порядку нового ліквідатора, перевірити правомірність проведення ліквідаційної процедури, у тому числі обґрунтованість витрат попереднього ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури, правомірність заявлення до боржника грошових вимог кредиторів та, повно і всебічно дослідивши всі обставини справи, розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції також звернула увагу, що новому ліквідатору слід, зокрема, здійснити повернення незаконно відчуженого заставного майна боржника у ліквідаційну масу; провести оформлення правовстановлюючих документів на заставне майно - об`єкти незавершеного будівництва та забезпечити реалізацію цього майна боржника на конкурентних засадах з подальшим направленням коштів на погашення грошових вимог заставного кредитора скаржника; перевірити обґрунтованість грошових вимог кредиторів, які були заявлені до боржника в ліквідаційній процедурі та оплачені судовим збором.

Крім того, у зв`язку зі скасуванням ухвали про ліквідацію боржника та припинення провадження у справі про банкрутство при новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно вирішити питання щодо відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису щодо юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR" відповідно до ст. 41 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вже зазначалось, у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території м.Донецька та Донецької області відповідно до Указу Президента України від 14.04.14р. №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, справа №5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR втрачена.

Суд зауважує, що у матеріалах частково відновленої справи відсутній складений ліквідатором Утенковим Ю.О. реєстр вимог кредиторів.

Під час відновлення матеріалів втраченої справи № 5006/42/13б/2012 та її нового розгляду кредитори: гр. ОСОБА_2 (правонаступник гр. ОСОБА_6 ) з вимогами в сумі 800.000 грн. за договором позики від 12.02.2011, які забезпечені заставою майна боржника (пункт громадського харчування у АДРЕСА_1 ); ТОВ "Данлер" з вимогами в сумі 177.000 грн. за договором поворотної безвідсоткової позики від 03.07.2008 № 03/07-1 до суду не звертались, доказів правомірності з`явлення до боржника грошових вимог не подавали, рівно як не подавали доказів сплати судового збору за розгляд їх заяв з грошовими вимогами.

Матеріали частково відновленої справи не містять відомостей, які б надавали змогу ідентифікувати гр. ОСОБА_2 (правонаступник гр. ОСОБА_6 ) та встановити їх місцезнаходження.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо ТОВ "Данлер" встановлено, що вказана юридична особа має ідентифікаційний код 32193920, статус зареєстровано, місцезнаходження: Донецька область, місто Донецьк, вул. Хірургічна.

Як відомо, вся територія Донецького району Донецької області з 07.04.2014 і по теперішній час є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Слід також зазначити, що у матеріалах частково відновленої господарської справи відсутні правовстановлюючі документи на заставне майно боржника, а також документи за результатами біржових торгів (протокол №1 проведення аукціону від 22.11.12), за якими реалізовані майнові активи боржника (лоти №1, №2), договір №1 купівлі - продажу товарів від 22.11.12 та договір купівлі - продажу пункту громадського харчування з літнім майданчиком від 10.12.12. Тобто, відсутні відомості про покупця майна боржника.

Також, на дату судового засідання (29.04.2025) такі кредитори банкрута не звертались до суду із заявами/клопотаннями щодо повідомлення про зміну свого місцезнаходження та/або найменування тощо, про розмір своїх вимог, у тому числі погашений.

Актуальний реєстр вимог кредиторів в матеріалах справи відсутній.

Згідно наданих арбітражним керуючим Заболотним А.А. поточних звітів, до ліквідатора не надходило жодних кредиторських вимог.

Отже, виконати вказівку Вищого господарського суду України у постанові від 05.03.2014р. по справі № 5006/42/13б/2012 про повернення незаконно відчуженого заставного майна боржника у ліквідаційну масу, провести оформлення правовстановлюючих документів на заставне майно - об`єкти незавершеного будівництва та забезпечити реалізацію цього майна боржника на конкурентних засадах з подальшим направленням коштів на погашення грошових вимог заставного кредитора на даний час об`єктивно є неможливим з наведених вище підстав.

Суд бере до уваги, що пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначено пряму дію норм КУзПБ у часі та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер.

У відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців.

Провадження у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR перебуває на стадії ліквідації з 22.02.2012, тобто ліквідаційна процедура триває більше 13 років.

Ухвалою від 18.03.2024 призначено ліквідатором у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR арбітражного керуючого Заболотного Артура Анатолійовича (свідоцтво № 2006 від 02.12.2021).

Станом на 29.04.2025 ліквідаційна процедура не завершена, ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс до суду не подано.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Також, у рішенні від 10.10.2024 у справі «Фесенко проти України» (заява № 18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою «розумного строку», та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Приймаючи до уваги, що провадження у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR перебуває на стадії ліквідації з 22.02.2012, ліквідаційна процедура триває більше 13 років; визнані попереднім ліквідатором боржника ( ОСОБА_7 ) кредиторські вимоги були частково погашені в ліквідаційній процедурі; виконати вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 05.03.2014р. по справі № 5006/42/13б/2012 про повернення незаконно відчуженого заставного майна боржника у ліквідаційну масу, провести оформлення правовстановлюючих документів на заставне майно - об`єкти незавершеного будівництва та забезпечити реалізацію цього майна боржника на конкурентних засадах з подальшим направленням коштів на погашення грошових вимог заставного кредитора на даний час об`єктивно є неможливим; протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у тому числі у зв`язку із пасивною поведінкою кредиторів у справі, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд також враховує, що за правилами статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Після набрання 21.10.2019 чинності Кодексом України з процедур банкрутства комітет кредиторів ТОВ "EASTAR" не створювався, рівно як не створено фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

На дату судового засідання (29.04.2025) від кредиторів не надходило скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "EASTAR" арбітражного керуючого Заболотного А.А.

Також до матеріалів справи не надано доказів здійснення повних чи часткових розрахунків з арбітражним керуючим Заболотним А.А. за весь час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "EASTAR".

В ліквідаційній процедурі під час нового розгляду справи боржник не здійснював господарської діяльності, у нього не було виявлено майна для розрахунку з кредитором та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора.

Отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

На думку суду, у даному випадку подальша процедура ліквідації у цій справі є недоцільною, у тому числі у зв`язку із пасивною поведінкою кредиторів боржника, неможливістю досягнення завдань та легітимної мети законодавства про банкрутство, а подальше провадження призведе до невиправданого затягування судового процесу та витрат, пов`язаних з оплатою винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора, що є несумісним з принципом розгляду справи впродовж розумного строку судом та правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними, тому слід закрити провадження у даній справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст 90 КУзПБ.

Суд враховує, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ EASTAR на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - з причин відсутності предмету спору.

При цьому, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012, від 10.10.2024 у справі № 5/104б.

Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також слід зазначити, що вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 28, 30, 48, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR (код 31538096).

2. Скасувати дію мораторію у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR (код 31538096) на задоволення вимог кредиторів.

3. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 5006/42/13б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю EASTAR (код 31538096).

4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття (підписання) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.

Ухвала підписана 29.04.2025.

Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Н.В. Величко