Рішення
від 22.04.2025 по справі 915/229/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року Справа № 915/229/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури (вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради (вул. Центральна, 14, с. Синюхин Брід, Первомайський район, Миколаївська область, 55243, код ЄДРПОУ 04376951)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт (вул. Маршала Красовського, 8, м. Черкаси, 18016, код ЄДРПОУ 00292356)

про: стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

за участі представників сторін:

прокурор: Черніговська О.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Новиков О.Є.,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/229/24 за позовом Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Синюхино-Брідської сільської ради до Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт про стягнення з відповідача коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми статей 88, 120, 206 Земельного кодексу України, статей 21, 33, 34 Закону України Про оренду землі, статей 373, 386, 1212 Цивільного кодексу України, статей 16, 33, 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та мотивовано тим, що термін дії договору оренди земельних ділянок, укладеного 19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством Первомайський кар`єр Граніт, яке в подальшому реорганізовано у приватне акціонерне товариство Первомайський кар`єр Граніт, відповідно до змісту п. 2.1., 12 Договору закінчився 03.07.2017. Разом з тим, відповідно до інформації Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.05.2021, Первомайської РДА від 28.05.2021, Синюхино-Брідської сільської ради від 02.01.2024, а також даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додаткова угода до Договору про його продовження укладена не була, її реєстрація не проводилась. Таким чином, спірний договір в силу положень ст. 626, 638, 654 Цивільного кодексу України, ст. 124, 126 Земельного кодексу України, ч. 1, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі, в редакції на момент закінчення терміну дії спірного договору, не було пролонговано та нові угоди про надання земель у користування не укладались. Втім, ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт продовжує користування спірними земельними ділянками, що підтверджується обставинами наявності в ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт діючого дозвільного документу на розробку родовища Болеславчицьке та права власності на розташований на землі комплекс нерухомого майна та поданими підприємством упродовж 2021-2022 років до Держгеонадр України звітних балансів запасів корисних копалин Болеславчицького родовища, де відображаються об`єми видобутих корисних копалин. Відповідач не є власником і постійним користувачем земельної ділянки, у зв`язку з чим не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). Розмір орендної плати та умови її внесення, у відповідності до положень пп. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України, ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому, розмір орендної плати для земель державної та комунальної власності визначається із використанням нормативної грошової оцінки земель, яка для земель несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту, проводиться не рідще ніж один раз на 7-10 років, що вбачається з ч. 5 ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 18 Закону України Про оцінку земель, п. 9 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220. Рішенням Первомайської районної ради від 12.07.2017 №6 було затверджено нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що перебували в оренді ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт, загальним розміром 58 952 644,74 грн, з яких: нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 4,71 га становить 5 113 161,98 грн, площею 3,8892 га 4 222 103,95 грн і площею 52,62 га 49 617 378,81 грн. ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт частково сплачує кошти за використання цих земель, а саме: з 01.06.2021 по 31.12.2021 сплачено 178 745,35 грн, упродовж 2022 року 25 535,05 грн, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.01.2024, поданими відповідачем до податкового органу податковими деклараціями з плати за землю за 2021-2023 роки та звітом про рух коштів на рахунках за 2021-2023 роки, долученими до інформації Синюхино-Брідської сільської ради від 02.01.2024. Проте така сплата проводиться без урахування нової нормативної грошової оцінки земель. Оскільки ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт після завершення терміну дії Договору землі орендодавцю не повернув, йому належить право видобутку корисних копалин на спірних землях та розташоване на них нерухоме майно, розпорядник земель протягом періоду з моменту завершення терміну дії договору оренди землі від 19.06.2007 по теперішній час позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього повний прибуток, у зв`язку з чим у період часу з 01.07.2021 по 15.09.2023 місцевим бюджетом відповідний дохід отримувався не в повному обсязі. Загальна сума збитків, які підлягають сплаті, становить 14506288,78 грн.

Ухвалою від 11.03.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

25.03.2024 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву.

Відповідач просить суд:

1. Призначити у даній справі комісійну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на її вирішення поставити наступні питання:

- яка загальна ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 61,22 га, у тому числі: пасовище 3,89 га, землі промисловості 17,82 га, землі під відкрити розробками, кар`єрами, шахтами 39,51 га за кадастровими номерами (4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051), що надані відповідачу в оренду та розташовані в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області станом на 12.07.2017 (день затвердження нормативно грошової оцінки рішенням Первомайської районної ради № 6 від 12.07.2017)?

- яка вартість права користування земельною ділянкою площею 61,22 га, у тому числі: пасовище 3,89 га, землі промисловості 17,82 га, землі під відкрити розробками, кар`єрами, шахтами 39,51 га за кадастровими номерами (4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051), що надані відповідачу в оренду та розташовані в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області станом на 12.07.2017 (день затвердження нормативно грошової оцінки рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017), з урахуванням п. 284.4 ст. 284 ПК України (плата за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку?

- чи відповідає виконана нормативно грошова оцінка, яка затверджена рішенням Первомайської районної ради №6 від 12.07.2017, вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

2. В задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Заперечення відповідача обґрунтовано посиланням на норми ст. 792, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 3, 19, 66, 93 Земельного кодексу України, ст. 1, 12, 24 Гірничого закону України, ст. 18 Кодексу України про надра, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст.14, п. 269.1 ст. 269, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. 271.1, 271,2 ст. 271, п. 284.4, п. 288.1-288.5 ст. 288, п. 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 2, 13, 15 Закону України Про оренду землі, ст. 18, ч. 2 ст. 20, ст.23 Закону України Про оцінку земель, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель від 23.07.2010 р. № 548, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/1806, п. 3, 5 розділу ІІ , п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Додатки 1, 8, 9 до Порядку № 489, правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, висновок викладений в пункті 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71) та мотивовано таким:

- з посиланням на норми ч. 3 ст. 53, ч. 1 ст. 77, п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, ст. 15 Закону України Про прокуратуру, п. 2 Розділу І Положення про службове посвідчення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 12.12.2022 р. № 280 відповідач зазначає, що позовна заява підписана заступником керівника окружної прокуратури Сілецькою О., однак до позову не прикладено жодного доказу на підтвердження повноважень вказаної особи. На підтвердження своїх повноважень прокурор мав надати до позову копію службового посвідчення, яке є єдиним допустимим доказом його повноважень. Отже, на думку відповідача, позовна заява у справі № 915/229/24 підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України;

- посилання позивача на обставини, встановлені у рішенні господарського суду Миколаївської області від 16.08.2023 та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 925/1280/21 є передчасними, оскільки вказані рішення наразі оскаржуються в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 і рішення господарського суду Миколаївської області від 16.08.2023 у справі № 925/1280/21. Судом оголошено перерву у розгляді касаційної скарги до 09.04.2024 о 14:45;

- надані позивачем акти обстеження земельних ділянок від 26.12.2023 не можуть бути належними та допустимими доказами порушення відповідачем земельного законодавства з огляду на те, що до них не додано підтверджень повноважень осіб, які його склали, на проведення огляду, у тому числі спірних земельних ділянок та надання актів їх обстеження у порядку самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Наведені акти обстеження від 26.12.2023 не містять інформації щодо порушення відповідачем вимог земельного законодавства; у вказаних актах не зазначено конкретних норм земельного законодавства, на підставі яких та з якою метою складено ці акти. Також зазначені акти обстеження земельних ділянок не містять відміток про ознайомлення з його змістом ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт, його зауваження та доповнення до акту, не містять відміток про відмову відповідача від підписання акту, як і не містять відомостей про його направлення відповідачу;

- позивачем до позову не надано жодних рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення розміру ставок орендної плати за користування земельними ділянками в залежності від їх цільового використання та розміру ставок земельного податку у відповідні періоди;

- оскільки відповідач є гірничодобувним підприємством, а здійснення ним гірничої діяльності на вказаній земельній ділянці підтверджується наявними у справі документами, здійснений позивачем розрахунок шкоди не відповідає пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України;

- позивачем не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18, від 24.09.2019 у справі № 904/5636/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18, від 24.09.2019 у справі № 904/5636/18 (пункти 28-34, 43) та застосовано одну й ту саму ставку до всієї площі земельних ділянок відповідача, незважаючи на їх цільове призначення, що є протиправним;

- розрахунок шкоди здійснено прокурором поза межами земельних ділянок, які надавалися у користування відповідачу, а зазначені прокурором площі землі не можуть бути взяті за основу розрахунку;

- позивачем безпідставно визначено розмір шкоди на підставі 10% ставки орендної плати, встановленої в договорі оренди, строк якого закінчився 03.07.2017 р., а не ставки податку для відповідної земельної ділянки.

Ставка земельного податку за землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами визначена у розмірі 3,0 та 5,0 %, а не 10%, як помилково застосовано прокурором у розрахунку;

- позивачем не надано доказів зміни площ та функціонального використання, а відтак земельні ділянки, що надавались відповідачу, та земельні ділянки, зазначені в технічній документації з нормативної грошової оцінки мають різні характеристики, що унеможливлює використання технічної документації про нормативну грошову оцінку для розрахунку шкоди. Тому, для повного та всебічного розгляду даного спору та з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідачем також зазначено документи і докази, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

02.04.2024 прокурором подано до господарського суду відповідь на відзив.

Прокурор вважає доводи представника відповідача безпідставними та необґрунтованими, а позовну заяву прокурора такою, що підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив прокурор зазначає наступне:

1. Позовну заяву підписано та подано заступником керівника Первомайської окружної прокуратури Оксаною Сілецькою, що відповідає положенням ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» щодо права подання заступником керівника окружної прокуратури позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства при здійсненні функції представництва інтересів держави в суді. На посаду заступника Первомайської окружної прокуратури О. Сілецьку призначено наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 05.05.2021 № 569. Крім цього, нормами ч. 3 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. На офіційному вебсайті Миколаївської обласної прокуратури за посиланням https://myk.gp.gov.ua/ua/structure.html розміщено дані про те, що Сілецька О. обіймає посаду заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області. Отже, інформація про наявність у заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецької О. повноважень на здійснення конституційної функції прокуратури із представництва інтересів держави в суді, в тому числі шляхом подання позовної заяви в інтересах держави, не потребує доказування шляхом надання документів.

2. Акти обстеження земель складено посадовими особами органу місцевого самоврядування Синюхино-Брідської сільської ради із зазначенням посад, які вони займають, а саме: старостою Болеславчицького старостинського округу Н. Лебеденко, інспектором відділу земельних відносин сільської ради А. Поповою та депутатом сільської ради Л. Голуб на виконання визначених п. п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», абз. 5 ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель» повноважень. Чинним законодавством не передбачено певного порядку проведення актів обстеження земельних ділянок та форми його складення, у зв`язку з чим СинюхиноБрідською сільською радою такі акти складено у довільній формі. За такого акти обстеження спірних земель є належними та допустимими доказами. Прокурор також зазначає, що зазначити, що акти обстеження спірних земель долучені ним до позову з метою підтвердження фактів використання таких земель відповідачем та наявності на них об`єктів нерухомості, належних останньому. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує факт використання земельних ділянок та підтверджує їх використання після закінчення строку дії договору оренди дотепер для видобування корисних копалин.

3. Розрахунок розміру втраченої орендної плати Синюхино-Брідською сільською радою не суперечить вимогам Податкового кодексу України. Правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4748/20, не підлягають застосуванню при розгляді даної справи з огляду на те, що правовідносини, які є предметами розгляду таких справ, не є подібними. Зокрема, у справі № 904/4748/20 предметом позову є вимоги про визнання укладеною додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди землі. Питання щодо стягнення коштів недоотриманої орендної плати внаслідок використання земель без правовстановлюючих документів у ході розгляду вказаної справи судом не розглядалось.

4. Безпідставними є доводи скаржника щодо невідповідності площ земель, які надані в оренду підприємству, та земель, щодо яких розроблено техдокументацію з нормативної грошової оцінки. З наявної в матеріалах справи копії рішення Первомайської районної ради від 12.07.2017 № 6 вбачається, що ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у користуванні ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» площею 4,7 га, 3,8892 га та 52,62 га. Тобто, площі земельних ділянок, зазначені в договорі оренди та в рішення ради, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, повністю співпадають. Про стягнення коштів за використання земельних ділянок саме цієї площі заявлено позовні вимоги прокурором.

5. Відсутні підстави для призначення комісійної судової експертизи з метою визначення ринкової вартості спірними земельними ділянками та вартості права користування ними, оскільки для розрахунку розміру орендної плати може бути використано виключно нормативну грошову оцінку.

03.04.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 03 травня 2024 року об 11:00 год.

08.04.2024 представником відповідача подано до суду заяву про залишення без розгляду відповіді на відзив позивача у справі №915/229/24.

Представник відповідача зазначає, що позивач 25.03.2024 отримав відзив на позовну заяву. На виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2024 позивач зобов`язаний був не пізніше 01.04.2024 подати відповідь на відзив. В той же час, як вбачається із змісту відповіді на відзив, даний документ оформлений 02 квітня 2024 року за вихідним номером №54-1780вих-24. Згідно з карткою руху документу користувача ЕС, вбачається, що відповідь на відзив підписана кваліфікованим електронним підписом та направлена сторонам також 02 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку встановленого судом. Посилаючись на норми ст. 113, 118ГПК України, представник відповідача вважає, що відповідь на відзив подана позивачем у справі №915/229/24 має бути залишена без розгляду.

Також відповідач посилаючись на норми ст. 73, 74, 80 ГПК України зазначає, що наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 05.05.2021 №569к подано з порушенням строку визначеного законом, суд відповідно до наведених норм не може приймати такий доказ до розгляду у справі №915/229/24.

12.04.2024 прокурором подано до суду пояснення на заперечення відповідача.

Посилаючись на положення ст. 113-116, 119, 251 ГПК України, ч. 1 ст. 263 ЦК України, Указ Президента України №64/22 від 24.02.2022 про запровадження воєнного стану, п. 6 Рекомендації Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану та наказ Генерального прокурора від 28.12.2018 №266 Про впровадження в промислову експлуатацію та забезпечення функціонування інформаційної системи Система електронного документообігу органів прокуратури України, яким з 01.01.2019 в органах прокуратури України впроваджено в промислову експлуатацію інформаційну систему Система електронного документообігу органів прокуратури України (далі -ІС СЕД), наказ Генерального прокурора №27 від 12.07.2019, з внесеними змінами згідно наказу від 16.12.2021 №391, яким затверджено Тимчасову інструкцію з діловодства в органах прокуратури, яка визначає порядок приймання, реєстрації, обліку, перекладу, підготовки, оформлення (у тому числі філологічного редагування), тиражування, відправлення, контролю за виконанням документів на паперових і електронних носіях, формування таких документів у справи, наглядові провадження, їх зберігання та використання, а також встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, правила роботи з інформаційною системою Система електронного документообігу органів прокуратури України (далі - ІС СЕД) та системою електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - Система взаємодії), прокурор зазначає, що виконавцем вчасно, а саме 01.04.2024 було передано відповідь на відзив на реєстрацію, проте вона була зареєстрована лише 02.04.2024 та скерована на адресу суду через «Електронний суд». Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Прокурор просить суд врахувати, що з моменту відображення в Електронному суді відзиву на позов (26.03.2024) для підготовки відповіді у прокурора було лише 3 дні з врахуванням двох вихідних (30 та 31 березня) та прийняти відповідь на відзив від 02.04.2024 до розгляду.

Стосовно заперечень представника відповідача про те, що наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 05.05.2021 № 569 надано суду з порушенням вимог ст. 80 ГПК України, так як зазначений доказ не подано при пред`явленні позовної заяви, посилаючись на норми ст. 75, 164 ГПК України прокурор зазначає наступне. Наказ про призначення на посаду заступника керівника Первомайської окружної прокуратури не є доказом, що подається на обґрунтування позовних вимог, та господарським процесуальним законодавством не передбачено обов`язковість надання такого наказу при подачі позовів прокурором. На офіційному вебсайті Миколаївської обласної прокуратури за посиланням https://myk.gp.gov.ua/ua/structure.html розміщено дані про те, що Сілецька О. обіймає посаду заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області. Отже, інформація про наявність у заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецької О. повноважень на здійснення конституційної функції прокуратури із представництва інтересів держави в суді, в тому числі шляхом подання позовної заяви в інтересах держави, не потребує доказування шляхом надання документів.

02.05.2024 прокурором подано суду клопотання про долучення доказів.

Зокрема, прокурор просить суд поновити строк для подання нових доказів, долучити до справи та дослідити у судовому засіданні наступні докази:

- постанову Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21;

- лист Синюхино-Брідської сільської ради від 02.05.2024 № 449;

- рішення Болеславчицької сільської ради від 25.06.2019 № 2 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Болеславчицької сільської ради на 2020 рік з додатками;

- рішення Болеславчицької сільської ради від 10.07.2020 № 3 Про внесення змін до рішення сільської ради від 25.06.2019 № 2 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Болеславчицької сільської ради на 2020 рік з додатками;

- рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 рік з додатками;

- рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради з додатками.

Судове засідання у справі №915/229/24, призначене на 01 травня 2024 об 11:00 год. не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 06.05.2024 підготовче засідання у справі призначено на 31 травня 2024 року о 10:30 год.

30.05.2024 відповідачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії постанови Верховного Суду від 09.04.2024 р. у справі № 925/1280/21, прийнятої після подачі відповідачем відзиву на позов та закінчення встановленого судом строку на подання відзиву у справі № 915/229/24, а висновки Верховного Суду у справі № 925/1280/21 є релевантними до розглядуваної справи №915/229/24; копії Спеціального дозволу на користування надрами від 05.09.1995 р. № 343 з додатками; копії Протоколу № 4333 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.03.2018 р. та копії Плану розвитку гірничих робіт по Болеславському кар`єру на 2024 рік.

30.05.2024 прокурором подано до суду додаткові пояснення.

Ухвалою від 31.05.2024 суд постановив: у задоволені клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт від 25.03.2024, яке міститься у відзиві на позовну заяву (а.с.154), про повернення позовної заяви без розгляду відмовити; в задоволенні заяви прокурора про поновлення строку на подання відповіді на відзив відмовити; відповідь на відзив Миколаївської обласної прокуратури від 02.04.2024 залишити без розгляду; задовольнити клопотання прокурора та залучити до матеріалів справи Наказ №569к від 05.05.2021; задовольнити клопотання Миколаївської обласної прокуратури від 02.05.2024; поновити строк для подання нових доказів та долучити до матеріалів справи, додані до клопотання від 02.05.2024 докази; задовольнити клопотання відповідача від 30.05.2024 та долучити до матеріалів справи, додані до клопотання докази; залучити до матеріалів справи додаткові пояснення у справі прокурора від 30.05.2024.

31.05.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження у справі на 30 днів та перерву у підготовчому засіданні до 26 червня 2024 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 26.06.2024 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт від 25.06.2024, підготовче засідання у справі відкладено на 21 серпня 2024 року о 11:20 год.

20.08.2024 відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі №915/229/24 до закінчення розгляду справи №925/1280/21 та набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі.

21.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 11 вересня 2024 року об 11:30 год.

Ухвалою суду від 11.09.2024 залишено без розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт про призначення комісійної судової експертизи, яке міститься у відзиві від 25.03.2024, частково задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт від 20.08.2024 про призначення у справі №915/229/24 судової земельно-технічної експертизи, призначено у справі №915/229/24 судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі №915/229/24 зупинено до одержання результатів судової експертизи.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 задоволено апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 у справі №915/229/24, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2024 у справі №915/229/24 скасовано, справу направлено до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 16.12.2024 підготовче засідання у справі призначено на 22 січня 2025 року о 12:00 год.

16.01.2025 відповідачем подано до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення апеляційного провадження у справі №925/1280/21 та набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі, приймаючи до уваги ідентичність справи №925/1280/21 та справи №915/229/24 як за суб`єктним складом, так і за предметом позову, з чого можна зробити висновок про те, що обставини та факти, встановлені в рамках розгляду справи №925/1280/21 будуть мати аналогічне доказове значення під час розгляду справи №915/229/24, а отже, можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі.

17.01.2025 відповідачем подано до суду заперечення щодо доводів, викладених прокурором у додаткових письмових поясненнях від 30.05.2024, а саме: щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень п. 284.4. ст.284 Податкового кодексу України (надалі ПК України), що встановлюють пільги для гірничодобувних підприємств по сплаті плати за землю, в тому числі орендних платежів. Відповідачем до клопотання додані документи, що підтверджують наявність у ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» статусу гірничодобувного підприємства, а також наявність дозвільної та технічної документації, що надає змогу проводити роботи з видобування корисних копалин. В свою чергу, наявність у Відповідача вищезазначеної документації та статусу гірничодобувного підприємства, на думку відповідача, роблять цілком обґрунтованим та правомірним застосування до спірних правовідносин положень п. 284.4. ст. 284 ПК України та встановлення орендної плати в розмірі, розрахованому відповідно до зазначеної вище норми Податкового кодексу України.

22.01.2025 прокурором подано до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Прокурор, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, зазначає, що при розгляді справи № 915/229/24 до позову та у ході судового розгляду суду надані всі необхідні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, у зв`язку з чим у суду є об`єктивна можливість розглянути вказану справу незалежно від розгляду справи №925/1280/21. Рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі №925/1280/21 жодним чином не може вплинути на рішення у даній справі, тому зупинення провадження у справі з підстав, вказаних відповідачем у клопотанні, є безпідставним.

Ухвалою від 22.01.2025 суд постановив: клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт б/н від 20.08.2024 про зупинення провадження у справі №915/229/24 до закінчення апеляційного провадження у справі №925/1280/21 та набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі залишити без розгляду; в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт б/н від 15.01.2025 про зупинення провадження у справі №915/229/24 до закінчення апеляційного провадження у справі №925/1280/21 та набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі відмовити.

22.01.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 14 лютого 2025 року об 11:30 год.

06.02.2025 прокурором подано до суду пояснення стосовно того, що наданий представником відповідача контррозрахунок не може бути прийнятий судом до уваги з огляду на наступне. За основу у проведених розрахунках орендної плати, яка підлягає сплаті на думку представника відповідача, взято нормативну грошову оцінку земельних ділянок площею 39,51 га (безпосередньо зайнята кар`єром) та 21,71 га (для інших потреб). Проте, з матеріалів справи вбачається, що у фактичному користуванні ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012, 4825480400:03:000:0051 площею 3,889 га, 4,71 га, 52,62 га відповідно. Земельні ділянки площею 39,51 га та 21,71 га як окремі об`єкти цивільних прав відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України на даний час не сформовано. Крім цього, розмір земельної ділянки під кар`єром встановлено на підставі експлікації земельних ділянок, що міститься в матеріалах техдокументації зі складання кадастрового плану до договору оренди земель, що надані в оренду терміном 10 років ВАТ Первомайський кар`єр Граніт для добувної промисловості (виробництво будівельних матеріалів) в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району Миколаївської області (долучена до позову), що розроблена ще у 2002 році. Дані щодо площі земель, які використовувались відповідачем упродовж 2021 2023 років для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, взагалі відсутні з огляду на те, що після 2002 року техдокументація із землеустрою щодо спірних земель не розроблялась. Таким чином, до контррозрахунку включені дані про площу земель, яких не існує як об`єктів цивільних прав. Також не зрозуміло, яким чином представником відповідача вирахувано розмір нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, оскільки до суду не надавались відповідні витяги з техдокументації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 39,51 га та 21,71 га, або інші документи на обґрунтування її розміру. Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1680/20 вказала на те, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору. Проте, жоден із таких документів щодо земель площею 39,51 га та 21,71 га представником відповідача не надано. Як передбачено ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, прокурор вважає, що наданий представником відповідача контррозрахунок є необґрунтованим та не можу бути взятий до уваги судом.

14.02.2025 судове засіданні у справі № 915/229/24 не відбулося у зв`язку з оголошенням у Миколаївській області повітряної тривоги, яка тривала протягом часу, визначеного для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 17.02.2025 судове засідання у справі призначено на 14 березня 2025 року об 11:30 год.

14.03.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 11 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв.

28.03.2025 прокурором подано до господарського суду пояснення.

Прокурор зазначає, що у ході розгляду справи виникла необхідність надати додаткові пояснення з приводу обґрунтованості наданого розрахунку розміру втраченої позивачем орендної плати. Так, Синюхино-Брідською сільською радою у вересні 2023 року проведено розрахунок розміру втраченої орендної плати внаслідок використання спірних земельних ділянок ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» за період з 01.07.2021 15.09.2023. Як передбачено ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру втраченої орендної плати сільською радою використано нормативну грошову оцінку земельних ділянок за відповідні періоди. Відповідно до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. У постанові Велика Палата Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 виснувала, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (п. 7.19). Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1680/20 виходила з того, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору. На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 і 4825480400:03:000:0051 за 2021 рік прокурором до позову додано витяги із техдокументації про нормативну грошову оцінку зазначених земель, видані управлінням у Первомайському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, датовані 05.08.2021. З приводу розрахунку розміру нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок за 2022 рік прокурор повідомляє, що на підставі п.289.2 ст. 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Вказаний орган не пізніше 15 січня поточного року забезпечує інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. З огляду на те, що дані щодо щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель є офіційними та загальнодоступними для кожного (лист Держгеокадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 оприлюднено на офіційному сайті вказаного органу), Синюхино-Брідською сільською радою самостійно здійснено розрахунок розміру нормативної грошової оцінки спірних земель за період з 2022 рік з врахуванням відповідного коефіцієнту (посилання на індекси інфляції міститься у примітках до розрахунку розміру втраченої орендної плати, долученого до позовної заяви). Відповідно до вказаної інформації Держгеокадастру від 12.01.2024 на 2022 рік коефіцієнт індексації земель несільськогосподарського призначення становив 1,1, тому загальний розмір НГО спірних земельних ділянок у 2022 році становив 64 847 909,21 грн (58 952 644,74 грн (НГО за 2021 рік) х 1,1 = 64 847 909,21 грн). Розмір нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок станом на 2023 рік підтверджено витягами з техдокументації з нормативної грошової оцінки щодо кожної із земельних ділянок від 28.12.2023, що надані разом з позовною заявою. Відповідно до вказаних витягів загальний розмір нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок становить 74 575 095,59 грн. З викладеного вбачається, що Синюхино-Брідською сільською радою розмір втраченої орендної плати розраховано на підставі належних та допустимих доказів з врахуванням чинного упродовж певного періоду розміру нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок. Постановою Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1280/21, подібній тій, що розглядається, за клопотанням прокурора від 02.05.2024 долучено нові докази, а саме, рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 рік» з додатками та рішення СинюхиноБрідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради» з додатками, якими встановлено розміри ставок земельного податку та орендної плати на 2022 та 2023 роки. Відповідно до додатків 2.3 до вказаних рішень сільської ради ставка орендної плати за землі промисловості, у тому числі і для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, у разі проведення нормативної грошової оцінки, становила 10% від НГО (п. 11 додатків). Таким чином, розмір орендної плати, встановлений органом місцевого самоврядування аналогічний тому, що прийнятий за основу для розрахунку втраченої орендної плати за 2022 та 2023 роки. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна підстав позову - це зміна обставин та доказів, на яких ґрунтується вимога позивача. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Проте, відповідно до усталеної практики Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Таку позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19. У зв`язку з тим, що вказані докази не змінюють підстави позову, а лише їх доповнюють, прокурор просить суд при прийнятті рішення у справі в якості додаткових доказів на підтвердження позовних вимог прокурора врахувати рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 та рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 з додатками.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Позивач правом участі у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

В судовому засіданні 11.04.2025 присутні в судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи, виступили із заключними словами.

Статтею 219 ГПК України встановлено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

11.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив учасникам справи про відкладення проголошення судового рішення до 22.04.2025 об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 22.04.2025, на підставі статті 233 ГПК України, судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, з зазначенням в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1, п. «в» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. При цьому, в комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

З 27.05.2021 набули чинності зміни до Земельного кодексу України, а саме, п. 24 розділу Х Перехідних положень, відповідно до яких землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів селищних рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Спірні земельні ділянки з 27.05.2021 перейшли у комунальну власність Синюхино-Брідської сільської ради.

У даній справі наявність інтересу держави полягає у стверджуваному прокурором порушенні права держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Суд також зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

На виконання положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зазначає та підтверджує відповідними доказами, що за наявності підстав, що були очевидні (внаслідок загальнодоступності правових норм та обізнаності про обставину несплати відповідачем коштів за використання земель у повному обсязі), та повноважень на звернення до суду уповноваженим суб`єктом - Синюхино-Брідською сільською радою не вжито заходів із забезпечення судового захисту порушених інтересів держави, що підтверджується листами від 31.10.2023 та від 02.01.2024 (т.1, а.с.114-121) та свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу, має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді та є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Синюхино-Брідської сільської ради, як власника спірних земельних ділянок.

Отже, нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави і стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, судом по суті спірних правовідносин встановлено наступне.

19.06.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством Первомайський кар`єр Граніт (правонаступником якого є ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт), як орендарем, було укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Бочеславчицькій сільській раді 03.07.2007 за реєстровим №040702200071 (далі - Договір оренди землі), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації від 29.01.2003 №23-р передає, а орендар приймає в оренду терміном на 10 (десять) років земельні ділянки загальною площею 61,22 га, у тому числі пасовища площею 3,89 га, землі промисловості - 17,82 га, землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами - 39,51 га, для добувної промисловості (виробництва будівельних матеріалів) із земель розташованих в межах території Болеславчицької сільської ради Первомайського району.

Відповідно до кадастрового плану, що є додатком до Договору оренди землі, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 4825480400:05:000:0011, 4825480400:05:000:0012 та 4825480400:03:000:0051.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору оренди землі, орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється згідно розрахунку розміру орендної плати за користування земельними ділянками, який є невід`ємною частиною до цього договору. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі щомісячно та перераховується не пізніше 30-го числа кожного місяця.

З розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, який є невід`ємною частиною Договору оренди землі, вбачається, що для розрахунку розміру орендної плати сторонами такого договору прийнято 10% від нормативної грошової оцінки усіх земельних ділянок.

Відповідно до п.9.2 Договору оренди землі, договір оренди земельних ділянок припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п.9.3 Договору оренди землі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з п.12 Договору оренди землі, він набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації.

Вказані земельні ділянки передані в оренду за актом приймання-передачі від 03.07.2007.

Прокурор стверджує, що відповідач, після завершення терміну дії Договору оренди землі, не повернув спірні земельні ділянки, саме відповідачу належить право видобутку корисних копалин на спірних землях та розташоване на них нерухоме майно, у зв`язку з чим розпорядник земель протягом періоду з моменту завершення терміну дії договору оренди землі (03.07.2017) по теперішній час позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього повний прибуток.

Рішенням Первомайської районної ради від 12.07.2017 №6 було затверджено нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що перебували в оренді ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт (ВАТ Первомайський кар`єр Граніт) загальним розміром 58952644,74 грн, з яких: нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 4,71 га становить 5113161,98 грн, площею 3,8892 ша 4222103,95 грн і площею 52,62 га 49617378,81 грн.

ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт частково здійснюється сплата орендної плати, а саме: з 01.06.2021 по 31.12.2021 сплачено 178745,35 грн, упродовж 2022 року 25535,05 грн, що підтверджується розрахунком Синюхино-Брідської сільської ради.

Проте сплата проводиться без урахування нової нормативної грошової оцінки земель.

ВАТ Первомайський кар`єр Граніт 05.09.1995 видано спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку родовища Боеславчицьке) №343 терміном дії до 14.05.2035.

Прокурор зазначає, що ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт після завершення терміну дії Договору не повернув орендодавцю землі, йому належить право видобутку корисних копалин на спірних землях та розташоване на них нерухоме майно, розпорядник земель протягом періоду з моменту завершення терміну дії Договору по теперішній час позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього повний прибуток.

Розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу Синюхино-Брідською сільською радою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою у відповідному договору оренди землі за період з 01.07.2021 по 15.09.2023.

Загальна сума збитків, які підлягають сплаті становить 14506288,78 грн.

Відповідач не оспорює обставин неповернення спірних земельних ділянок орендодавцеві, проте не погоджується з розрахунком, здійсненим позивачем, із застосуванням ставки 10 % від вартості земельних ділянок у період із 01.07.2021 по 15.09.2023, яка була встановлена в договорі оренди земельних ділянок від 19.06.2007.

Предметом даного спору є вимога про стягнення недоотриманої орендної плати за фактичне користування відповідачем земельними ділянками комунальної форми власності без правовстановлюючих документів.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення договору оренди землі міститься у статті 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України, оскільки виникли у зв`язку із фактичним користуванням відповідачем земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Для вирішення спору щодо стягнення з фактичного користувача земельної ділянки безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.02.2019 у справі № 922/981/18).

Судом встановлено, що відповідач продовжує користуватися земельними ділянками після завершення строку дії Договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007, докази укладення додаткової угоди про продовження дії договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 відсутні.

Отже, з моменту припинення договору оренди земельних ділянок у відповідача виник обов`язок або повернути земельні ділянки державі, або укласти додаткову угоду про продовження строку дії такого договору.

ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт здійснюється сплата орендної плати, а саме: з 01.06.2021 по 31.12.2021 сплачено 178745,35 грн, упродовж 2022 року 25535,05 грн, що підтверджується розрахунком Синюхино-Брідської сільської ради.

За твердженням прокурора, ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт без законних підстав зберігало у себе майно - кошти за оренду землі, які підлягають стягненню у місцевий бюджет відповідної територіальної громади.

При цьому, при здійсненні розрахунку заявлених позовних вимог позивачем враховано нову затверджену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, кошти, які були сплачені відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2021 по 15.09.2023 та 10-ти відсоткову ставку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з пунктом 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 19.06.2007, який припинив свою дію 03.07.2017.

Загальна сума коштів за користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельними ділянками Синюхино-Брідської територіальної громади згідно з розрахунком позивача у період з 01.07.2021 по 15.09.2023 становить 14506288,78 грн.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/206/20).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом статті 12 Закону України Про оцінку земель (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону).

За приписами частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/206/20).

Таким чином, для стягнення коштів, які Синюхино-Брідська сільська рада як власник земельної ділянки мала б отримати як орендну плату у спірних правовідносинах, мають бути доведені фактичні обставини справи, що є визначальними для розрахунку суми, що підлягає стягненню, а саме: площу займаних земельних ділянок, часовий період (строк), протягом якого використовуються земельні ділянки, їх нормативну грошову оцінку та ставку орендної плати, що підлягає застосуванню.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі» необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2-288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. Подібні правові висновки містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Надаючи оцінку позову прокурора, а саме з`ясовуючи фактичні обставини, визначені прокурором в позовній заяві як юридичні підстави розрахунку позовних вимог, господарський суд зазначає, що позов прокурора в частині підстав розрахунку розміру заборгованості відповідача не відповідає юридичним фактам в частині належних складових розрахунку заборгованості з низки причин.

Так, розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу Синюхино-Брідською сільською радою розраховано прокурором як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою у відповідному договору оренди землі за період з 01.07.2021 по 15.09.2023.

Загальна сума збитків, які підлягають сплаті становить 14506288,78 грн.

Разом з тим, здійснюючи даний розрахунок, прокурор посилається в позовній заяві на встановлену в договорі оренди земельних ділянок від 19.06.2007, який припинив свою дію, ставку 10 % від вартості земельних ділянок у період із 01.07.2021 по 15.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Юридичним наслідком закінчення строку договору є припинення регулятивної сили правочину як юридичного факту.

Відтак, розрахунок, здійснений прокурором при поданні позовної заяви не може бути визнаний обґрунтованим, а саме таким, що відповідає обставинам справи та юридичним фактам.

Твердження ж прокурора в заяві від 28.03.2025 щодо того, що судом мають бути враховані рішення Синюхино-Брідської сільської ради від 13.07.2021 № 1 «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради на 2022 рік» з додатками та рішення СинюхиноБрідської сільської ради від 12.07.2022 № 1 «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів на території Синюхино-Брідської сільської ради» з додатками, якими встановлено розміри ставок земельного податку та орендної плати на 2022 та 2023 роки, відповідно до додатків 2.3 до яких ставка орендної плати за землі промисловості, у тому числі і для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, у разі проведення нормативної грошової оцінки, становила 10% від НГО, зводяться до того, що зазначені обставини не є підставою для зміни підстав позову, оскільки заявлена до стягнення сума все одно відповідає доводам прокурора про розмір позову.

Разом з тим, суд відзначає, що задоволення позову є, в першу чергу, наслідком визнання обґрунтованими його підстав, тобто факту відповідності підстав позову як суті правовідносин так і порядку їх регулювання чинним законодавством у відповідній частині.

Підстави притягнення до тієї чи іншої особи до відповідальності визначені законом, а в контексті даного спору наведені в цьому рішенні.

Разом з тим, нести юридичну відповідальність особу може бути зобов`язано виключно у разі існування належних підстав та належного доведення її обсягу, в даному випадку розміру матеріальної відповідальності.

Наведене прокурором під час розгляду справи співпадіння розміру ставок орендної плати між розміром, встановленим в договорі від 19.07.20017, який станом на момент подання позову припинив свою дію, та розміром, встановленим рішеннями Синюхино-Брідської сільської ради, не є правомірною підставою для висновку про обґрунтованість розрахунку, який покладений в основу позовної заяви прокурора.

Відповідно до принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд не може виходити з того, що підстави позову є такими, що змінилися самостійно та брати їх до уваги без вчинення відповідних процесуальних дій самим позивачем (прокурором). Навпаки, невідповідність підстав позову дійсним обставинам справи та способам правового захисту, визначеним законом, є підставою для відмови в задоволенні позову, як такому, що є необґрунтованим.

Невідповідність позову прокурора в цій частині фактичним обставинам справи слідує також з наступних міркувань.

Згідно п.п. 284.4 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277цього Кодексу.

Пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначено суб`єктний склад осіб щодо яких вона може бути застосована, а саме - гірничодобувні підприємства.

У статті 1 Гірничого закону України від 06.10.1999 р. № 1127-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій закріплено наступні визначення: гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення; гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Відповідно до статті 24 Гірничого закону України, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Отже, вищезазначена норма Податкового кодексу може бути застосована до підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу. За змістом пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України його дія поширюється не на всі земельні ділянки, які є в користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Статтею 66 Земельного кодексу України передбачено в тому числі, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель в Секції J, якої міститься розділ 11 «Землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» та підрозділ 11.01 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами».

При цьому статтею 12 Гірничого закону України встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Статтею 18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. За умови дотримання попередніх критеріїв особа має право на встановлення їй плати за землю за надані їй земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 р. у справі № 904/4748/20/

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт за КВЕД (08.11) є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний), (08.12) добування піску, гравію, глин і каоліну.

ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт 05.09.1995 видано спеціальний дозвіл №343 на видобування корисних копалин (промислову розробку родовища Болеславчицьке) терміном дії до 14.05.2035 (т. 1, а.с.33).

Відповідно до п. 3 Договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 та Акту приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 03.07.2007, земельні ділянки надаються для добувної промисловості (виготовлення будівельних матеріалів) без зміни цільового призначення на умовах додержання орендарем екологічної безпеки землекористування, додержання ним державних стандартів, норм і правил, проектних рішень.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт на спірних земельних ділянках є видобування корисних копалин. Згідно п. 3 Договору оренди земельних ділянок від 19.06.2007 та Акту приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 03.07.2007 земельні ділянки відповідачеві надавалися саме для здійснення добувної промисловості.

Відтак, на думку суду, за сукупністю наведених обставин можна дійти висновку, що відповідач за суб`єктним критерієм належить до гірничодобувних підприємств у розумінні п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України.

Таким чином, надані відповідачем докази на підтвердження наявності у останнього статусу гірничодобувного підприємства, а також викладені пояснення підтверджують необхідність застосування до спірних правовідносин положень п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України, виходячи із площі наданої земельної ділянки для відповідних потреб.

В свою чергу, такі обставини спростовують застосовані прокурором складові розрахунку суми позову, а відтак свідчать про необґрунтованість розрахунку заборгованості ПрАТ Первомайський кар`єр Граніт за спірний період.

Згідно ж із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Отже, суд констатує, що прокурором не доведено розміру коштів за користування земельними ділянками, розташованими в межах Синюхино-Брідської сільської ради, після закінчення строку дії договору оренди земельних ділянок, який має бути стягнутий з відповідача.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 (заява № 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що всі інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище зроблених висновків суду, а тому до уваги судом не приймаються.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на позивача (прокурора).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

особа, яка звернулась до суду в інтересах держави: Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури (вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 02910048)

позивач Синюхино-Брідська сільська рада (вул. Центральна, 14, с. Синюхин Брід, Первомайський район, Миколаївська область, 55243, код ЄДРПОУ 04376951)

відповідач: Приватного акціонерного товариства Первомайський кар`єр Граніт (вул. Маршала Красовського, 8, м. Черкаси, 18016, код ЄДРПОУ 00292356).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 29.04.2025 у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді на лікарняному.

Суддя В.О.Ржепецький


Суд	Господарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення	22.04.2025
Оприлюднено	01.05.2025
Номер документу	126946134
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Принцевська Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.04.2025 по справі 915/229/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —915/229/24

Рішення від 22.04.2025

Рішення
від 22.04.2025 по справі 915/229/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ