Рішення

від 29.04.2025 по справі 198/462/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/462/24

Провадження № 2-др/198/2/25

29.04.2025

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29квітня 2025року Юр`ївськийрайонний судДніпропетровської областіу складіголовуючого суддіБілинського М.В.,за участюсекретаря судовогозасідання ЛітвіченкоВ.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-щаЮріївка Дніпропетровськоїобласті заявуадвоката ІльченкоІрини Валентинівни,подану вінтересах ОСОБА_1 ,про ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Юр`ївська об`єднана територіальна громада в особі Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

18квітня 2025року адвокатІльченко ІринаВалентинівна звернуласьдо судуіз заявою,поданою вінтересах ОСОБА_1 ,про ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Юр`ївська об`єднана територіальна громада в особі Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обгрунтування вказаної заяви зазначила, що рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року позов було задоволено, тому з відповідачів підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, у розмірі по 5000,00 грн. (з кожного). До вказаної заяви представник позивача додала докази витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом(вказаним вище)призначено до судового розглядув судовому засіданні з викликом сторін на29 квітня 2025року.

Представник позивача у своїй заяві просила розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника (а.с. 184).

Докази направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками відповідачам суду надано (а.с. 187-188).

Відповідачів було проінформовано судом про час та місце проведення судового засідання (а.с. 191, 194-195), але вони не з`явилися в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили.

За таких обставин, судове засідання проведено без участі учасників розгляду справи. Фіксація судового засідання не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами пунктом 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Частиною першоюстатті 133ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частини 1-3 статті 134 ЦПК України).

Відповідно до частин 2-3 статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5,6 статті 137 ЦПК України).

Відповідно дочастини 3статті 141ЦПК України привирішенні питанняпро розподілсудових витратсуд враховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких, відповідно до положеньстатті 133 ЦПК Україниналежать і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються, у разі відмови у позові на позивача.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату обгрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі №814/698/16, від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до частини 8 статті 141 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 27.01.2022 у справі № 910/6360/20, від 17.01.2023 у справі № 911/1388/16).

Судом встановлено, що 14 квітня 2025 року у зазначеній справі ухвалено рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

Позивачем у позові зазначений орієнтовний розмір судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести сторона, що складає 8000,00 грн. (з них судовий збір 1211,20 грн.). Також, в судових дебатах стороною позивача було заявлено, що у разі задоволення позову будуть звертатися із заявою про ухвалення додаткового рішення (стягнення витрат за правову допомогу).

18 квітня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви додано акт виконаних робіт/наданих послуг та квитанцію про оплату послуг адвоката (а.с. 185-186).

Отже, відповідачем дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, визначених частиною 8 статті 141 ЦПК України.

15.04.2025 сторонами складений та підписаний Акт виконаних робіт/наданих послуг, згідно яких адвокатом надано Клієнту такі послуги: вивчення документів та консультація з питання надання правової допомоги; складення та подання до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області позову у справі № 198/462/24; участь представника у судових засіданнях (5 засідань) (а.с.185).

Адвокатом Ільченко І.В. надані докази оплати позивачем послуг, наданих у межах договору, а саме квитанцію про оплату послуг від 15.04.2025 на суму 10000,00 грн. (а.с.84 зворот)

Вирішуючи питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обгрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, з урахуванням принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є обгрунтованим і розумним, документально доведеним, співмірним із часом, витраченим адвокатом на надання правничої допомоги, з урахуванням тривалості розгляду справи (5 місяців), кількість засідань (ряд засідань) та значенням досягнутого результату для відповідача. Відтак, заявлена сума витрат на правничу допомогу має бути покладена на відповідачів у повному обсязі у розмірі 10000,00 грн. (по 5 тис. на кожного).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача (адвоката Ільченко І.В.) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №198/462/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Юр`ївська об`єднана територіальна громада в особі Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ,місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ,місце реєстрації АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правову допомогу в розмірі по 5000 (п`ять тисяч) грн. (з кожного).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. В. Білинський